<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "ОГХК" від імені якого виступає ФІЛІЯ "ВГМК" ПАТ "ОГХК" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно з вимогами тендерної документації в складі тендерних пропозицій учасники надають документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору: - статут, - наказ про призначення, - протокол (виписка з протоколу) або рішення засновників, або довіреність, або доручення, або інший належний документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору; документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі). В складі пропозиції одного з учасників надано статут, наказ про призначення директора, протокол загальних зборів засновників про призначення директора та довіреність на керівника проектів і програм підприємства. Довіреність на вищезазначену особу видана директором та уповноважує представника підприємства формувати документи, пов’язані з участю в тендерних закупівлях, представляти інтереси підприємства при участі в тендерах, підписувати документи тендерної пропозиції, договори та угоди. Директор не підписував жодного документу тендерної пропозиції окрім довіреності на керівника проектів і програм. Саме ця особа підписала всі документи тендерної пропозиції і, скоріш за все, буде підписувати договір. Чи повинен був учасник торгів в складі тендерної пропозиції надавати наказ про призначення керівника проектів і програм підприємства? Чи наданих учасником документів достатньо згідно з вимогами тендерної документації? <b> Номер відповіді:</b> 944/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав. Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому. Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. При цьому розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 28 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону . Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом, зокрема в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Житомирської міської ради <b>Суть питання:</b> Очікувана вартість предмету закупівлі зазначена в додатку до річного плану 120 000,00 грн. Проведено моніторинг та укладено договір з переможцем на 110 000,00 грн. На даний час договір використано на 20 000,00 грн. У зв’язку з підвищенням ринкових цін та товар переможець розриває договір. Чи можливо у строчці додатку до річного плану де заплановано 120000,00 грн. внести зміни зменшивши очікувану вартість, яка на даний час складає 90000,00 грн. та здійснити закупівлю? Чи необхідно новою строчкою запланувати даний предмет закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 946/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 751/2017 та 914/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e540215a-33d3-4967-94b9-609ecd621e43&lang=uk-UA Крім того, повідомляємо, що питання допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівський окружний адміністративний суд <b>Суть питання:</b> Перед початком проведення процедури (відкриті торги) стосовно закупівлі робіт з реконструкції приміщення необхідно здійснити коригування наявної проектної документації (розроблена декілька років тому) та провести її експертизу після коригування. ПИТАННЯ: 1. Коригування проектної документації та її експертиза - це роботи згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" проектування (коригування проектної документації) та супровідні роботам послуги (експертиза) чи це послуги (зазначаємо один з кодів ДК 021:2015 - 7100000)? 2. Якщо коригування проектної документації та її експертиза це роботи, то який код ДК 021:2015 зазначаємо в дужках згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 947/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від BMP & GMB Group OÜ <b> Тема розширена:</b> Внесення плати за подання скарги до Органу оскарження нерезидентами України <b>Суть питання:</b> згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі", за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України. Як зазначено на сайті Органу оскарження (посилання - http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950), згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291, плата за подання скарги становить 5 тис. грн у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг, та 15 тис. грн у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Зарахування коштів за подання скарги здійснюється на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24061800 за місцем знаходження платника податків. Частино 1 ст.5 Закону роз’яснено принцип Недискримінації учасників, зокрема те, що Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Зважаючи на вищевикладене, прошу надати роз’яснити яким чином Нерезидент України може внести плату за подання скарги на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, якщо місцезнаходження нерезидента України зареєстровано за межами України? <b> Номер відповіді:</b> 939/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 5 Закону визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону Антимонопольний комітет України є органом оскарження. Порядок оскарження процедур закупівель визначений в статті 18 Закону. Частиною першою цієї статті визначено, зокрема, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016  № 291. Враховуючи зазначене, з питання здійснення оплати за подання скарг учасниками-нерезидентами України слід звертатись до Антимонопольного комітету України та Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат <b>Суть питання:</b> Чи можна відмінити торги або визнати такими, що не відбулися, коли кошти заплановано по КЕКВ 3110 (ціна одиниці товару не менше 6000,00 грн без ПДВ), а учасники надали пропозиції з меншою ціною? Плани по коду 2210 відсутні. <b> Номер відповіді:</b> 940/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Замовник відміняє торги чи може визначити їх такими, що не відбулись, у разі наявності підстав, визначених статтею 31 Закону . При цьому перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону, є вичерпним. Водночас економічна класифікації видатків бюджету , затверджена на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” (далі – наказ Мінфіну), не є предметом регулювання Закону. При цьому відповідно до пункту 3 наказу Мінфіну роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважена надавати Державній казначейській службі України.

<b>Запит від:</b> Запит від Насонова Світлана Юріївна <b> Тема розширена:</b> Порушення пункту 9.5. Наказу №35 <b>Суть питання:</b> Яка відповідальність передбачена для замовника, який не виконав умови пункту 9.5. Наказу №35 від 13.04.2016 «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель», а саме не уклав договір та не відмінив процедуру протягом 30 днів? <b> Номер відповіді:</b> 941/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Насонова Світлана Юріївна <b> Тема розширена:</b> Вибір процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до Порядку визначено предмет закупівлі «Поштові послуги» (код ДК 021-2015 – 64110000-0) на загальну суму 930,9 тис. грн. Визначений предмет закупівлі включає наступні послуги: - поштові послуги з доставки письмової кореспонденції на суму 930,8 тис. грн.; - поштові послуги з доставки газет і періодичних видань на суму 0,1 тис. грн. Вартісна межа предмета закупівлі перевищує 200 тис. гривень, тому виникає необхідність застосування норм закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи, що підставою застосування переговорної процедури закупівлі є відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», було визначено та проведено переговорну процедуру закупівлі поштові послуги з доставки письмової кореспонденції на суму 930,8 тис. грн. На разі постає питання яким чином здійснити закупівлю поштових послуг з доставки газет і періодичних видань (передплата видань) на суму 0,1 тис. грн. Враховуючи вартісну межу предмета закупівлі, необхідно закупівлю здійснювати шляхом проведення відкритих торгів. В той же час, не можливо скористатися електронною системою у разі закупівлі, вартість якої є меншою ніж 3,0 тис. грн. Підстави для проведення переговорної процедури теж відсутні. Прошу надати роз’яснення чи можливо в даному випадку укласти «прямий» договір? <b> Номер відповіді:</b> 942/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Кошторисом доходів та видатків передбачено кошти по коду 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" на закупівлю принтерів лазерних та матричних.Згідно податкового кодексу ціна основних засобів повинна бути не менше 6000,00 грн без ПДВ. В результаті проведення відкритих торгів були надані пропозиції на суму менше ніж 6000,00грн без ПДВ. Кошти по коду 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" непередбачено кошторисом.Виходячи з вищевикладеного жодної пропозиції прийняти неможливо. Як правильно відхилити надані пропозиції спираючись на ст. Закону. <b> Номер відповіді:</b> 936/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту статті 28 Закону замовник самостійно здійснює розгляд тендерних пропозицій учасників на відповідність вимогам тендерної документації та відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі наявності підстав визначених статтею 30 Закону. При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. Водночас економічна класифікації видатків бюджету затверджена на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” (далі – наказ Мінфіну), не є предметом регулювання Закону. Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважено надавати Державній казначейській службі України. Крім того, повідомляємо, що питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто в запиті 823/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі маркованих конвертів <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу Вашої допомоги у з’ясуванні питання щодо закупівлі конвертів. В цьому році закуповували конверти немарковані окремо за кодом 30190000-7 (ВТ), а марки окремо за кодом 22410000-7 (ПП, ПАТ "Укрпошта"). Однак Тендерний комітет отримав багато нарікань від канцелярій територіальних підрозділів та бухгалтерії й було запропоновано повернутися до практики закупівлі маркованих конвертів. Однак в Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015 відсутній такий товар як марковані конверти, тоді як ПАТ «Укрпошта» їх випускає та реалізовує. Прошу надати відповіді на наступні запитання: - Чи відноситься такий предмет закупівлі як марковані конверти до коду ДК 021:2015 22410000-7? - Якщо ні – то за яким кодом ДК 021:2015 можна закуповувати марковані конверти? - Чи можна закупити марковані конверти разом з марками за переговорною процедурою закупівлі у ПАТ «Укрпошта» відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів» ? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 937/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 " Щодо застосування переговорної процедури ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВО ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РЕСУРСГРУП» <b>Суть питання:</b> При наданні еквівалентного товару чи потрібно надати сертифікат відповідності, чи достатньо заповнення технічної специфікації? В разі якщо потрібний сертифікат відповідності, то ким він повинен бути виданий? <b> Номер відповіді:</b> 938/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 " Щодо розробки тендерної документації ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому додатово пропонуємо ознайомитись із відповіддю за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=518fbd4f-b9a0-475c-a961-bf762c5e9166&lang=uk-UA Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації . Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть будь-ласка відповідь на таке питання, ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено оприлюднення протягом двох днів договору уклададеного з перможцем процедури закупівлі, чи є обовязковим викладати договір з усіма додатками, якщо в договорі зазначено, що вони є його невідємною частиною, але переможцем закупівлі підвантажуються всі документи, за результатами аукціону, які є додатками до майбутнього договору? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 932/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України" <b>Суть питання:</b> 1. Під час проведення процедур закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», чи уповноважений замовник визначати відсутність конкуренції товарів/постачальників на ринку України? 2. Яким чином замовник повинен визначати монопольне становище товару на ринку та/або відсутність конкуренції на цей товар, на ринку України? 3. Якщо замовнику відомо, що товар в Україні представлено лише одним виробником, але наявна конкуренція між постачальниками цього товару, чи може такий товар вважатись монопольним? 4. Враховуючи вищенаведені питання, яким чином замовник під час проведення процедур закупівель повинен визначати процедуру та предмет закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 933/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин ) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником , за відсутності при цьому альтернативи. Разом з тим, монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії). Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений  перелік  суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним  комітетом  України на підставі реєстрів суб’єктів природних  монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у  сфері  комунальних  послуг,  а  в  інших  сферах,  в яких діють суб’єкти    природних   монополій,   -   національними   комісіями регулювання  природних  монополій у відповідній сфері або органами виконавчої  влади,  що  здійснюють  функції  такого регулювання до створення  зазначених комісій. При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі . Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону). Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”.