<b>Запит від:</b> Запит від Горбач Ганна <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Якщо установа здійснює спочатку допорогову закупівлю на 170тис.грн (це сума укладеного договору), а пізніше за цим же предметом закупівлі виникає додаткова потреба здійснити закупівлю ще на 48тис.грн. Яку процедуру закупівлі потрібно застосувати установі, якщо ці кошти є зекономленими внаслідок проведених процедур закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1097/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель " та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> В березні місяці прийнято наказ, яким внесено зміни до національного классифікатора 2015 в якому з'явився код "поточний ремонт", але тривалий час на веб-порталі "Прозорро" не було реалізовано технічну можливість використання даного коду, замовник визначав послуги з поточного ремонту за іншим кодом классифікатора, чи не буде помилкою зараз, коли є така технічна можливість визначати предмет закупівлі на кодом "поточний ремонт"? Прошу надати відповідь у найкоротші терміни. <b> Номер відповіді:</b> 1098/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 №301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник). Таким чином, у разі здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту замовник самостійно зазначає предмет закупівлі згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку. Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства містяться в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Німецько-Український фонд <b> Тема розширена:</b> Можливість формування тендерного комітету будь-якими фізичними особами <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення з наступного питання. Німецько-Український фонд (далі - НУФ) - це юридична особа, яка має специфічний статус (її засновниками є НБУ, Мінфін та юр.особа-нерезидент) та цілі, зокрема, направлені на реалізацію програм фінансування середнього та малого бізнесу в Україні за гроші ЄС (в рамках державних програм та проектів). За своєю структурою НУФ складається з 1 (однієї) особи - виконавчого директора. Більше ніякого персоналу в штаті НУФ не має. Реальне управління (адміністрування) діяльністю НУФ здійснює Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (далі - Офіс) на підставі відповідного договору. У НУФ виникла необхідність здійснити закупівлю послуг відповідно до вимог закону. Враховуючи фактичну відсутність персоналу в НУФ (окрім виконавчого директора), чи буде правомірним, якщо проведення закупівель від імені НУФ буде здійснювати Офіс (із залученням тендреного комітету, створеного в Офісі)? Договором між Офісом та НУФ передбачається можливість здійснення Офісом закупівель для НУФ. Якщо запропонований варіант не є прийнятним, чи може виконавчий директор НУФ призначити себе уповноваженою особою НУФ для здійснення закупівель? Чи потрібно для цього додаткове рішення вищого органу НУФ (Ради НУФ)? Чи є обов'язковим наявність досвіду роботи у такої уповноваженої особи в сфері державних закупівель не менше 2-х років? У випадку необхідності готова надати додаткові пояснення або документи. <b> Номер відповіді:</b> 1099/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016  № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками ”, який містить інформацію щодо самостійного визначення юридичними особами приналежності до замовників у розумінні Закону . При цьому зазначаємо, що Законом не передбачено  здійснення закупівель замовником в інтересах інших замовників, крім закупівель централізованою закупівельною організацією, які наразі здійснюються у рамках пілотного проекту  в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади   згідно Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2016 № 928. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" <b> Тема розширена:</b> Строк на який здійснюється закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з наступних питань. Чи може замовник здійснювати закупівлю послуг аудиту фінансової звітності на 3 роки поспіль однією закупівлею? Якщо таке можливо, то яким чином відображати в річному плані закупівель таку закупівлю? Якщо ціна закупівлі залежатиме від зміни курсу іноземної валюти, тобто ціна послуги аудиту на 2-й та 3-й роки дії договору про закупівлю має коригуватися сторонами (в порядку, передбаченому договором) з врахуванням зміни курсу валют (п.7 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"), то яку суму (ціну) закупівлі послуги на всі 3 роки зазначити в системі на ПРОЗОРО? Чи потрібно визначати максимально допустиму ціну на всі 3 роки (в ПРОЗОРО), а потім, в ході виконання договору про закупівлю його переможцем, коригувати ціну договору в сторону зменшення (в залежності від зміни курсу валюти)? <b> Номер відповіді:</b> 1100/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання щодо укладення договору про закупівлю надано відповіді у запитах 5/2016 та 137/2016 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA У свою чергу, питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Антосюк Оксана Олегівна <b>Суть питання:</b> Які етапи включає в себе процес закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1101/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на інформаційному ресурсі ДП Прозорро infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=all розміщена корисна інформація для замовників та учасників щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а саме: з чого почати замовнику та учаснику, планування закупівельної діяльності, тендерна документація та її складові, підготовка тендерної пропозиції, процедури закупівель, аукціон, понадпорогові закупівлі, допорогові закупівлі, оскарження процедур закупівель, загальні питання публічних закупівель тощо. Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщені узагальнені листи рекомендаційного характеру, що містять інформацію стосовно здійснення публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Зміст договору про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Разом з тим, у Законі відсутні положення, відповідно до яких зміст договору про закупівлю, який укладається за результатами переговорної процедури закупівлі, не повинен відрізнятися від змісту проекту договору про закупівлю, який був визначений замовником у тендерній документації, зокрема в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору. Виходячи з викладеного, прошу надати відповідь (консультацію) з такого питання: Чи може зміст договору про закупівлю, який укладено за результатами переговорної процедури закупівлі, проведеної згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, відрізнятися від змісту проектів договору про закупівлю, що були визначені замовником у тендерній документації, а саме в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору – за умови дотримання замовником вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, та принципів здійснення закупівель, визначених у ст. 3 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1088/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу дати відповідь: Відповідно до ст. 32 п.2 Закону "Про публічні закупівлі" Замовник укладає договір про закупівлю... не пізніше 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір. Якщо перебіг строку (20 день) приходиться на вихідний або праздник, можливо останній строк укладання договору перенести на наступний календарний день? Чим керуватися? <b> Номер відповіді:</b> 1089/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 250/2016 від 20.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" <b> Тема розширена:</b> Період прекваліфікації <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Чи може Замовник при проведенні торгів з публікацією англійською мовою відхилити пропозицію Учасника, якщо на періоді прекваліфікації не надано банківської гарантії, яка вимагалася у тендерній документації?Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1090/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 28 Закону. При цьому питання здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій, у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт міститься у листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “ Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону ”, який розміщений на  інформаційному ресурсі  Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від УОЗ Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Скажить будь ласка, згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником оприлюднюється звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення договору, виконання договруабо його розірвання. Питання: якщо договір виконано, а строк дії договору ще не минув, чи може замовник оприлюднювати звіт по закінченню дії договору, а не по його виконанню, при умові, що в договорі відсутній пункт: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частина пята статті 36 Закону). <b> Номер відповіді:</b> 1091/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Мурин Вікторія Федорівна <b> Тема розширена:</b> Строки подання подання переможцем торгів інформації про відповідність ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо обчислення строку подання переможцем торгів інформації про відповідність статті 17 Закону. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з доти оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 частини першої цієї статті. визначення. З якого дня починається відлік 5 днів та який день є кінцевий, якщо останній день буде вихідним? <b> Номер відповіді:</b> 1084/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 250/2016 від 20.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" <b>Суть питання:</b> Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити? <b> Номер відповіді:</b> 1085/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Март Наталія Віталіївна <b>Суть питання:</b> Харчування дітей у школі здійснював підприємець. Декілька років підряд проводили процедури відкритих торгів, але тогри не відбувалися за відсутністю пропозицій і по переговорній процедурі укладали договір з постачальником. на 2018 рік цей постачальний відмовляється надавати вищевказані послуги, іншого постачальника у нас немає і швидше за все з нового року харчування будемо здійснювати самостійно. Юрист нашого міста пояснила, що за її практику в відкритих торгах по цьому коду ніколи не подавали пропозиції та що ця процедура не знайде нам постачальника. Питання: якщо ми не будемо проводити процедуру відкритих торгів чи буде це порушенням Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1086/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі , встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку п редмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Водночас згідно статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур , визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі  та планування закупівель міститься в листах від 07.02.2017  № 3302-06/3816-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 19.09.2016 №3302-06/29640-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що  з питання визначення понять “товари”, “роботи” та “послуги” додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p1 ; з питання визначення предмету закупівель товарів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p2 ; з питання визначення предмету закупівель послуг додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p3