<b>Запит від:</b> Запит від Спільне підприємство "Каштан Петролеум ЛТД" <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 20 частини п'ятої статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки. Закон не встановлює спосіб підтвердження постачальником такого досвіду. Крім того, конструкція цієї норми допускає двояке трактування: товари, роботи та послуги, необхідні лише для «науково-технічних та/чи інженерних послуг» чи і для «буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин…», У зв’язку з чим, прошу надати відповіді на наступні питання. За цією нормою можна закуповувати товари, роботи, послуги які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки, буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки чи які необхідні окремо для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки та окремо для буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки? Якими саме документами має бути підтверджено досвід роботи постачальника в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років? <b> Номер відповіді:</b> 457/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Терцентр соцпослуг м.Рівного <b>Суть питання:</b> В 2021 році були проведені відкриті торги Капітальний ремонт господарських приміщень Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного по вул. Дубенській,29 на загальну вартість 1 388 381 грн. з визначеним переможцкм заключений договір, який являється діючим на сьогоднішній день. Кошти на проведення вказаних робіт виділені в 2024 році. Було проведено коригування ПКД та встановлена нова вартість робіт - 2 500 000 грн. Чи потрібно проводити нову закупівлю? Чи можливо проводити виконання вказаних робіт за діючим договором? <b> Номер відповіді:</b> 458/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради <b> Тема розширена:</b> формування очікуваної вартості <b>Суть питання:</b> ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі Виникла потреба у закупівлі товару – «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня). Даний предмет закупівлі не є товаром широкого вжитку. Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі було направлено запит цінових пропозицій до трьох Постачальників конкретного товару. На основі отриманих трьох цінових пропозицій було визначено очікувану вартість предмету закупівлі. Відповідно до Методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 та беручи до уваги той факт, що Методика є примірною, її застосування є правом, а не обов’язком Замовників, виникає наступне питання: Чи є порушенням визначення очікуваної вартості предмету закупівлі «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій? Чи є обов’язковим визначення очікуваної вартості предмету закупівлі шляхом аналізу ринку? І чи буде порушенням оголошення закупівлі по комерційними пропозиціям, без аналізу ринку? Прошу розглянути даний лист – звернення. Уповноважена особа Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради Володимир ШЕМЕТА <b> Номер відповіді:</b> 455/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Відміна торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Перелік підстав, за наявності яких замовник відміняє відкриті торги, визначений у пункті 50 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Зокрема відповідно до підпункту 2 зазначеного пункту Особливостей замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Особливостями не визначено ані які саме порушення є такими, що неможливо усунути; ані внаслідок чиїх (замовника, учасника та ін.) дій/бездіяльності вони вчиняються; ані хто може встановлювати факт вчинення таких порушень. Разом з тим аналіз рішень органу оскарження, що приймаються за результатами розгляду скарг на рішення замовників про відміну торгів через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупів, свідчить про те, що приймаючі рішення щодо правомірності/неправомірності відміни торгів замовником з вищезазначеної підстави орган оскарження виходить з того, що виявлені порушення не можуть виникати внаслідок дій/бездіяльності замовника. Така позиція органу оскарження постає, наприклад, у рішенні від 25.09.2024 № 15833-р/пк-пз, прийнятому за результатом оскарження процедури закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-30-008602-a. Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з таких питань. Внаслідок чиїх дій/бездіяльності можуть виникати порушення, які неможливо усунути? Чи може замовник самостійно встановити порушення законодавства у сфері публічних закупівель та вчинити дії (прийняти рішення), спрямовані на його усунення або відмінити торги за неможливості його усунути? <b> Номер відповіді:</b> 456/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання міститься в листі від 27.07.2022 № 07/55637-22 "Коментарі та методичні рекомендації проекту ЄС "Підтримка реформи публічних закупівель в Україні" до законодавства про публічні закупівлі" (Коментарі до законодавства про публічні закупівлі, стор.128), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=07%2F55637-22 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі, зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень. При цьому Законом та Особливостями не визначено суб"єкта, який може виявити порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та не встановлено переліку таких порушень. Разом з тим у разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП "ВАГОН СЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Локалізація виробництва <b>Суть питання:</b> 28 травня 2024 року набрала чинності Постанова Кабінету міністрів України від 24.05.2024 №597 якою внесено зміни до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861. В ній розширили перелік документів для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі. Зокрема будо передбачено подання заповненої форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції", визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік. Відповідно до наказу Державної служби статистики України від 04.05.2023 № 173 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції"» затверджено форму державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції" (надалі – Звіт № 1П-НПП) та поширено форму державного статистичного спостереження, затверджену цим наказом, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб відповідно до затвердженої методології. З урахуванням аналізу вище зазначених нормативно-правових актів заявник звертається до Мінекономіки з проханням надати роз’яснення щодо наступних обставин: Заявник представляє інтереси національного виробника, що здійснює свою господарську діяльність у формі господарювання – фізична-особа підприємець (надалі – ФОП). Під час спроби подати Звіт № 1П-НПП через програму для електронної звітності в контролюючі органи було виявлено відсутність відповідного функціоналу для ФОП, оскільки для таких суб’єктів господарювання подання Звіту № 1П-НПП не передбачено чинним законодавством України. У відповідності до вище викладеного просимо роз’яснити: 1. Чи може фізична-особа підприємець, для підтвердження рівня локалізації та на виконання пункту 4 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861 подати заповнену форму звіту № 1П-НПП, яка не зареєстрована (не подана ) в Державній службі статистики України ? 2. Якщо відповідь на запитання № 1 негативно, просимо роз’яснити яким чином ФОП може підтвердити ступінь локалізації виробництва у відповідності до вимог Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861? <b> Номер відповіді:</b> 454/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. На капітальний ремонт найпростішого укриття в бюджеті на 2024 рік закладено 1,4 млн.грн. Кошторисна вартість робіт згідно з розробленим проектом 2,4 млн.грн. Договір плануємо заключити на суму, закладену в бюджеті, тобто 1,4 млн.грн. Треба проводити процедуру закупівлі чи можемо заключити прямий договір? <b> Номер відповіді:</b> 452/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 237/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Покровському районі" Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Наразі в установі вирішується питання щодо капітального ремонту підвального приміщення. Вже наявна ПКД, де визначена загальна сума у розмірі 2 млн, однак в кошторисному призначені установи на 2024 рік виділено 1 млн. Сама ПКД поділені на 2 черги. Чи можливо нам відкрити тендер на всю суму робіт, де ми визначено черги оплати по рокам на 2024-2025 роки, маючи лише 1 млн? Чи потрібно робити відкриті торги на 2 млн і в договорі прописувати роботи на 2024-2025 роки з чергою виплат? <b> Номер відповіді:</b> 453/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 237/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради <b> Тема розширена:</b> Питання щодо терміну подання звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Замовником було укладено договір за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги (з особливостями) зі строком дії до 31.12.2024 року. В даному договорі Сторонами було передбачено, що розрахунки проводяться на умовах відстрочки платежу після отримання Товару Покупцем та згідно з підписаною сторонами видатковою накладною. Максимальним строком відстрочення платежу є 30 робочих днів . Отже постає питання, якщо поставка товару буде здійснена до 31.12.2024 року, то чи може Замовник оплачувати товар у січні - лютому 2025 року (бо є в договорі умова відстрочки платежу) і якщо Замовник все ж таки сплатить вартість поставленого товару наприклад 5 лютого 2025 року, то чи не буде вважатися у даному випадку порушення Замовником статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки уповноважена особа буде розміщувати звіт про виконання договору про закупівлю у строк, який буде більше 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю (термін дії договору до 31.12.2024 року). <b> Номер відповіді:</b> 450/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. Водночас відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону. Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування, зокрема пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону, коли існує необхідність продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство з питань запобігання корупції <b> Тема розширена:</b> Перегляд ціни електричної енергії в договорі за результатами відкритих торгів з особливостями <b>Суть питання:</b> Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Постанова від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» із змінами (далі – Особливості) регламентує питання здійснення публічних закупівель (далі – закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Так, відповідно до абзацу першого та восьмого пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: міни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Разом з тим, існує судова практика, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Враховуючи вищенаведене, Національне агентство з питань запобігання корупції, як замовник в розумінні Закону, вносить зміни до істотної умови договору – ціни, з урахуванням щомісячної зміні середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей. У зв’язку з цим звертаємося до Міністерства з проханням надати роз’яснення з наступного питання: 1) чи правомірне є збільшення ціни електричної енергії більше ніж на 10% від початкової ціни, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей, при цьому що порядок зміни ціни у договорі передбачено? <b> Номер відповіді:</b> 451/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 323/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797025c1-9931-441f-b989-b3575b8ad166&lang=uk-UA Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України ''Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Тетяна Грабоус <b> Тема розширена:</b> Як підтвердити коливання ринкової ціни на товар документально. <b>Суть питання:</b> Як підтвердити коливання ринкової ціни на товар. На сайті Прозоро інфобокс оприлюднена стаття від 27.06.2024 Медіаресурс професійних закупівель. "Якими документами можна підтвердити зміну ринкової ціни на товар". Зокрема в першому пункті сказано що підтвердженням може бути "Статистична інформація/Економічна статистика/Ціни/Середні споживчі ціни на товари і послуги. замовник може самостійно отримати необхідну інформацію, а для документального підтвердження зробити скріншоти відповідних сторінок з сайту Держстату." Посилання на статтю : https://infobox.prozorro.org/articles/yak-pidtverditi-kolivannya-cini-na-tovar.. ЧИ ВВАЖАЄ МІНІСТЕРСТВО підняття ціни на товар якщо підтвердженням є таке документальне підтвердження коливання ціни??? Дякую за конкретну та детальну відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 448/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Міндовкілля <b>Суть питання:</b> Добрий день. Міністерству був переданий генератор (120 кВт) в рамках надання гуманітарної допомоги. Зараз існує потреба в його монтажі та підключенні. ПИТАННЯ: 1. Це роботи чи послуга? 2. Який КЕКВ 2040 чи 3310? 3. Який ДК? Орієнтовна вартість монтажу та підключення +/- 220 000,00 грн. <b> Номер відповіді:</b> 449/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Рівнекнига" Рівненської обласної ради <b> Тема розширена:</b> застосування Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Просимо надати допомогу у вирішенні питання щодо необхідності здійснення нашим підприємством закупівель у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" Нашому підприємству, згідно Програми розвитку та підтримки підприємства на 2024 рік надано фінансову допомогу з обласного бюджету у сумі 300000 грн. на закупівлю книжкової продукції. Комунальне підприємство "Рінекнига" Рівненської обласної ради госпрозрахункове, комерційне. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля книжковою продукцією в спеціалізованих магазинах. Основним показником господарської діяльності підприємства є прибуток. Підприємство не забезпечує потреби держави чи територіальної громади не на комерційній основі. Враховуючи специфіку роботи книгарень не можна спланувати потребу в забезпеченні населення друкованою продукцією. Відсутність книжкової продукції, час на проведення усіх заходів, необхідних для закупівлі друкованої продукції за вищевказаним законом, призведе до затримки постачання товару та погіршення результатів економічної діяльності підприємства. Також незрозуміле і питання щодо формування пропозицій з боку цін на книжкову продукцію, оскільки ціни нестабільні, постійно змінюються. в сторону збільшення. Питання: 1. Чи є підприємство "Замовником" у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 2. Чи обов"язково підприємству "Рівнекнига" проводити закупівлю друкованої продукції для подальшої її реалізації населенню в роздріб? 3.В разі віднесення нашого підприємства до "Замовника", як визначити потребу друковної продукції для оформлення конкурсної пропозиції?. <b> Номер відповіді:</b> 447/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та у запиті № 204/2024, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.