<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товаристо "Державний ощадний банк України" <b> Тема розширена:</b> Присвоєння кодів Єдиного закупівельного словника <b>Суть питання:</b> Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Згідно статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Річний план закупівель формується на основі бюджету. Кожний предмет закупівлі, з якого складається (формується) річний план, або додаток до нього (кожна ячейка річного плану) включає в себе один, або декілька товарів, послуг з бюджету (адміністративні витрати, або капітальні інвестиції), які мають назву балансового рахунку і яким присвоєно відповідний номер балансового рахунку. Наприклад – у бюджеті балансовий рахунок «господарські витрати на придбання засобів для утримання приміщень», номер балансового рахунку – 7431.03, сума закупівлі на рік - 52 800,00 грн., оскільки основна маса товарів, які закуповуються за цим номером балансового рахунку (за № 7431.03) – це товари побутової хімії (засоби для миття підлоги, засоби для чищення та інше), то у річному плані було зазначено назву з класифікатора «Продукція для чищення та полірування» і відповідно присвоєно код 39800000-0. Крім того, деякі ячейки (предмети закупівель) річного плану формуються на основі (тобто складаються з) двох і більше балансових рахунків. Інший приклад: «Послуги з автомобільних перевезень (оплата послуг сторонніх організацій згідно з господарськими договорами: перевезення банківського майна), ДК 021:2015 - 60100000-9», де «оплата послуг сторонніх організацій згідно з господарськими договорами» - це назва балансового рахунку № 7431.06, а «Послуги з автомобільних перевезень» - назва визначеного замовником коду ДК 021:2015 - 60100000-9, оскільки найбільша частина суми цього рахунку буде витрачатись саме на перевезення банківського майна. Просимо роз’яснити: за яким кодом ДК 021:2015 обліковувати послуги, або товари (тобто який код присвоїти послузі, або товару), якщо здійснюється закупівля відносно невеликої кількості послуги, товару, що фактично має інший код ДК 021:2015, ніж той, що присвоєно ячейці річного плану на основі балансового рахунку? Наприклад, за яким кодом ДК 021:2015 обліковувати закупівлю будівельно-монтажних робіт (наприклад сейфу, або банкомату): за 60100000-9 (згідно річного плану для подібної послуги), чи 45300000-0 (фактичний, відповідний класифікатору код), якщо витрати за цією закупівлею покладатимуться на той же самий балансовий рахунок № 7431.06 «оплата послуг сторонніх організацій згідно з господарськими договорами: перевезення банківського майна» (ДК 021:2015 - 60100000-9)? Крім того, у бюджеті є балансовий рахунок «інші господарські витрати» (№ рахунку 7431.07), з якого протягом року здійснюється закупівлі мінеральної води (орієнтовною вартістю 100 грн.), конфет (орієнтовною вартістю 50 грн.), гвіздки (300 грн.), шпаклівка, інші будівельні матеріали, пластикові стаканчики (1000 грн.), комплекти для санвузла, а також багато іншого різного товару. Усі ці товари мають абсолютно різні коди класифікатора. Яким чином на основі цього балансового рахунку формувати річний план? Очевидно, що навіть якщо сформувати умовний річний план (розподіливши на копійчані суми закупівель та матеріалів – по 50-100 грн.), то такий річний план довелось би змінювати чи не щодня, постійно збільшуючи, або зменшуючи певну очікувану суму закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1022/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, який відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону є безоплатним та вільним. У свою чергу, згідно зі статтею 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Поряд з цим предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, зокрема відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, оприлюднення річного плану закупівель, який відображає заплановані замовником для закупівлі предмети, визначені згідно Порядку та складеного відповідно до форми, затвердженої Наказом,  здійснюється замовником відповідно до Закону та має інформативний характер. При цьому Законом та нормативно-правовими актами, розробленими на виконання Закону, не передбачено складання замовником річного плану закупівель на основі балансового рахунку. Тому, під час складання і затвердження річного плану закупівель замовники керуються вимогами Закону та Порядку. Додатково пропонуємо ознайомитись із питанням планування закупівель, яке розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b> Тема розширена:</b> Підтвердження кваліфікації <b>Суть питання:</b> Чи може бути договір ЦПХ підтвердженням для кваліфікаційного критерію наявність працівників учасника? Адже договір ЦПХ регулюється не трудовим кодексом і фактично є договором закупівлі послуг фізособи. <b> Номер відповіді:</b> 1023/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувач, повідомляємо, що відповідь на ваше питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП "Ходоровський Володимир Ісаакович" <b> Тема розширена:</b> Ігнорування рішення АМКУ щодо внесення змін в тендерну документацію. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть нам як бути в склавшійся ситуації. Ми має бажання прийняти участь у відкритих торгах (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-08-14-000380-b), але у звязку з тим що технічні умови прописані під одного виробника ми звернулися зі скаргою до АМКУ. При розгяді скарги АМКУ зобовязал Замовника внести зміни до тендерної документації, але зміни не були весені. Замовник на сайті опубліковав, туже саму ТД, що і раніше. Ми подали повторно скаргу в АМКУ і ще раз АМКУ зобовязав замовника внести зміни. На разі Замовник опубліковав нову тендерну документацію з тими самими технічними характеристиками, що і в першій тендерній документації. Ми розуміїмо, що рішення АМКУ для ЗАмовника не має значення, Замовник продовжує порушувати закон та прописую технічні вимоги під одного виробника. Що нам робити в цій ситуації? Ми не можемо подати свою пропозицію так як воне не буде відповідати вимогам. На разі дата оскарження до 21.10.17. Нам писати третю скаргу? <b> Номер відповіді:</b> 1014/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють органи, визначені частиною третьою статті 7 Закону. При цьому питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від коломийське обєднане управління Пенсійного фонду України <b> Тема розширена:</b> зміни до договору при зміні ціни <b>Суть питання:</b> замовником проведено допорогову закупівлю у заключеному договорі є пункт "Умови даного договору мають однакову зобов'язальну силу для сторін іможуть бути змінені за взаємною згодою Стрін із обов'язковим складанням Додаткової угоди". Чи правомірно на підставі цього пункту заключати додаткову угоду із збільшенням ціни на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку <b> Номер відповіді:</b> 1015/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). Відповідно до пунктів 9.4 та 9.5 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та переможцем поза системою згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця закупівлі. У свою чергу, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону і Порядку, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Водночас рекомендуємо ознайомитися з інформацією, яка міститься в листах від 25.11.2016  № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізоване комунальне підприємство "Запорізька ритуальна служба" <b> Тема розширена:</b> Неправомірна скарга від учасника <b>Суть питання:</b> СКП "ЗРС" оголосила допорогову закупівлю. В торгах приймали участь три учасника. Визначили переможця. Учасник з найвищою ціною, прочитав тендерну документацію так як йому було вигідно, ВИЛУЧАЮЧИ ІСТОТНІ УМОВИ, та неправомірно написав скаргу. На написання відповіді Голова тендерного комітету витратила ДОСИТЬ ПЕВНИЙ ЧАС, але надала відповідь на скаргу. Якщо скарга дійсно правомірна- питань взагалі немає, але скарга яку написав ПП "Голд Ойл" це просто делітанська гра некомпітентних працівників! Запитання!!!!!! В ЯКОМУ РОЗДІЛІ МОЖНО ПОСКАРЖИТИСЬ НА ПІДСТУПНИХ УЧАСНИКІВ??? Чому скаржитись за замовника торгів можно в дудь якому разділі DOZORRO, а розділ скарг на учасника ВІДСУТНІЙ?????!!!! <b> Номер відповіді:</b> 1016/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому з питань функціонування порталу Dozorro слід звертатись до Transparency International Україна.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Консультативно-діагностичний центр" Шевченківського району міста Києва <b>Суть питання:</b> Просимо допомогти визначити предмет закупівлі за показником четвертої цифри ДК 021:2015 для годинників. У класифікаторі є тільки 39200000-4 Меблева фурнітура (3 цифри) та 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу (5 цифр). <b> Номер відповіді:</b> 1017/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b> Тема розширена:</b> поділ предмету <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 32 статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Якщо у закупівлю обладнання (товар) входить монтаж цього обладнання, вартістю менше ніж саме обладнання,чи може замовник окремо закупати обладнання (товар), а окремо послуги з монтажу? <b> Номер відповіді:</b> 1018/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Поряд з цим визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону. Таким чином, у залежності від предмета(ів) закупівлі, визначеного(них) замовником відповідно до Порядку, придбання товарів або послуг здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо поширення умов додаткової угоди на відносини, що виникли до її укладення <b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону). При цьому договірні відносини регулюються зокрема ЦК України та ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України (далі – ЦК) договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені ст. 36 Закону. Згідно зі статтею 654 ЦК України за загальним правилом зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється. Виходячи з цього, для зміни договору про закупівлю сторони укладають додаткову угоду, яка за своєю природою є домовленістю двох сторін, спрямована на зміну цивільних прав та обов'язків, тобто така додаткова угода договором у розумінні частини першої статті 626 ЦК України. Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Виходячи з викладеного, прошу роз’яснити, чи мають право сторони договору про закупівлю при зміні його істотних умов у випадах передбачених ч. 4 ст. 36 Закону, встановити, що умови додаткової угоди про зміну договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення. <b> Номер відповіді:</b> 1010/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 91/2016 від 08.11.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від департамент освіти та науки Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування переговорної процедури після двічі відміненого тендеру <b>Суть питання:</b> Переговорну процедуру можливо застосувати у разі, якщо тендер було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників. Питання стосується проведення торгів з публікацією англійською мовою. Як зрозуміти "недостатня кількість учасників" - це якщо подано менш двох тендерних пропозицій або після прекваліфікації до аукціону допущено менш ніж дві тендерні пропозиції? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1011/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Баришівська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди чи новий предмет договору <b>Суть питання:</b> Нами було проведено переговорну процедуру на закупівлю електричної енергії.Гроші по тендерному договору вже закінчились,а ще потрібно заплатити за два місяці.Суть питання в тому: якщо рішенням сесії буде виділено 100 тис.грн., як додаткові кошти , які не можливо було передбачити на початку року,то це буде новий предмет договору і відповідно ми можемо укласти новий договір з РЕСом чи це має бути як додаткова угода до тендерного договору з РЕС??? <b> Номер відповіді:</b> 1012/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична Особа Підприємець Сичова Ганна Сергіївна <b>Суть питання:</b> Оголошено відкрити торги згідно тендерної документації учасники закупівель у складі пропозиції обов’язково повинні надати оригінал гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) або представника, дилера, дистриб'ютора, уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки запропонованого товару, який є предметом закупівлі цих торгів у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та тендерною пропозицією учасника торгів. Вразі, якщо одночасно у торгах участь приймає виробник товару та його представник та надає гарантійний лист від того ж самого виробника продукції, який приймає участь самостійно, то під час кваліфікації пропорцій Замовником може буте розцінене дане, як порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)? Також просимо надати відповідь вразі, якщо при перевірці Антимонопольним комітетом Україні певної закупівлі одночасно приймав участь виробник товару та його представник та надає гарантійний лист від того ж самого виробника продукції, який приймає участь самостійно в даних торгах, чи може бути розцінене, це як порушення передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)? <b> Номер відповіді:</b> 1004/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d480b3f3-3a60-42f4-8288-3539fad88263&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС” <b>Суть питання:</b> ДСП «Чорнобильська АЕС», як замовником торгів, у 2017 році була запланована закупівля робіт «Будівельні роботи по об'єкту “Будівництво комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту при перевезенні відпрацьованого ядерного палива із СВЯП-1 до СВЯП-2 на ДСП ЧАЕС” (ДК 021:2015 код 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи)». Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначених будівельних робіт визначені в робочому проекті (шифр 264.2016) (далі – проект). До складу проекту входять документи, що містять гриф “для службового користування”. Ці документи не можуть бути оприлюднені у складі тендерної документації на відміну від процедури проведення відкритих торгів, при оголошенні яких тендерна документація оприлюднюється повністю з усіма додатками. Таким чином, у зв’язку з особливою специфікою закупівлі Замовником на підставі розділу V Закону України “Про публічні закупівлі” від 25 грудня 2015 року № 922-VІІІ (далі – Закон) була застосована процедура – конкурентний діалог. Слід зазначити, що для Замовника також було важлива участь учасників, що мають системи захисту службової інформації, бо наявність зазначеної системи дає право фахівцям учасника працювати з документами, які мають гриф ”для службового користування”, які відповідають вимогам пункту 4 додатка 1 “Перелік документів для учасників торгів “Документи, що подаються учасником для участі у першому етапі конкурентного діалогу”. У пункті 6 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» Замовником передбачено, що проект буде наданий під час проведення переговорів усім учасникам з розпискою про нерозголошення третім особам інформації, що викладена у проекті, тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі конкурентного діалогу. Оприлюднення тендеру за процедурою конкурентний діалог у системі Prozorrro відбулося тричі: 1. 02.06.2017, номер закупівлі в центральної базі даних електронної системи (далі – ЦБД) UA-2017-06-02-001016-a – електронною системою присвоєно статус «закупівля неуспішна». Тендерні пропозиції подали три учасники, до І етапу (переговорів) Замовником допущено тендерні пропозиції двох учасників. 2. 04.08.2017, номер у ЦБД UA-2017-08-04-000880-b – електронною системою присвоєно статус «закупівля неуспішна». Тендерні пропозиції подали два учасники. 3. 05.09.2017, номер у ЦБД UA-2017-09-05-001688-c – електронною системою присвоєно статус «закупівля неуспішна». Учасники відсутні. Таким чином, на трьох процедурах була відсутня достатня кількість учасників для проведення конкурентного діалогу. Існуюча колізія у Законі не дає змогу Замовнику посилатися на частину 1 статті 31 Закону «Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися» для прийняття рішення про відміну тендеру при проведенні конкурентного діалогу, так як згідно з абзацом 7 частини 2 статті 34 Закону «Порядок проведення конкурентного діалогу» до переговорів замовником запрошуються учасники, пропозиції яких не було відхилено, але не менше ніж три учасники. Логічно припустити, по-перше, якщо електронною системою згідно з її регламентом роботи закупівлям, що проводяться за процедурою конкурентний діалог, автоматично присвоюється статус «закупівля неуспішна» у випадках відсутності достатньої кількості учасників, а це означає відміну тендеру. По-друге, Замовник керуючись вимогами пункту 4 частини 2 статті 35 Закону «Умови застосування переговорної процедури закупівлі», після двічі відміненого тендеру може провести переговорну процедуру з декількома учасниками. Враховуючи гостру необхідність закупівлі зазначених будівельних робіт, а також їх складність та специфіку, просимо відповісти на питання: чи може Замовник не порушуючи принципу недискримінація учасників після двічі відміненого тендеру за процедурою конкурентний діалог застосувати переговорну процедуру з декількома учасниками? <b> Номер відповіді:</b> 1005/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 564/2017 від 06.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f14b2baf-06fd-4cbc-8ac1-7ec924f2a3b8&lang=uk-UA