<b>Запит від:</b> Запит від Левчук Ігор <b>Суть питання:</b> Планується здійснення закупівлі послуги - "технічне обслуговування двигуна", в ДК 021:2015 існує код 50640000-3 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових кораблів", за даним кодом проведена закупівля послуг з ремонту військового корабля. Існує необхідність провести технічне обслуговування двигуна корабля, орієнтовна вартість послуги 55 000,00 грн., чи можна застосувати код ДК 50530000-9 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки" та провести допорогову закупівлю, так як двигун встановлено на кораблі однак є окремим елементом його. Чи не буде це порушенням вимог пункту 7 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1035/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. розміщені листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі маркованих конвертів <b>Суть питання:</b> Чи відноситься такий предмет закупівлі як марковані конверти до коду ДК 021:2015 22410000-7 Марки? <b> Номер відповіді:</b> 1036/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний університет технологій та дизайну <b> Тема розширена:</b> відповідальність <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь ласка роз'ясніть яка відповідальність наступає якщо переможець не надав документи у 5 денний темін згідно ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", проте замовник всеж таки уклав договір, а довідки були надані після укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 1037/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Зокрема статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення. При цьому питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НК сістемс <b> Тема розширена:</b> Фінансова гарантія від неризедентів <b>Суть питання:</b> Компанія неризидент, без представництва в Україні і рахунків в укр банках хоче прийняти участь в тендері, де необхідне значне фінансове забезпечення. Нажаль, в документах та розясненнях відсутній опис надання забезпечення неризедентами. Питання: чи можуть надаватись гарантії іноземними банками, якщо так, то якими, чи є якийсь перелік таких установ? Чи потрібно міжнародну гарантію підкріплювати гарантією українського банку? Де можна детально почитати опис механізмів надання фінансового забезпечення компаніями неризидентами? <b> Номер відповіді:</b> 1038/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо опрацювання питання надання забезпечення тендерної пропозиції учасниками-нерезидентами. Так, Міністерством  листом від 16.11.2017 №3304-06/41830-03 направлено відповідний запит до Національного банку України, за результатами розгляду якого заявника буде поінформовано додатково.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім.Г.І.Горбачевського" ХОР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте, будь ласка, роз'яснення з такого питання: якщо в бюджетної організації є закупівлі і з загального фонду бюджету, і зі спеціального, то чи треба суми закупівель з цих двох фондів складати для визначення суми по предмету закупівлі з метою оприлюднення на "Прозорро"? <b> Номер відповіді:</b> 1029/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Разом з цим на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, з якими пропонуємо ознайомитися.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Бердянський морський торговельний порт" <b>Суть питання:</b> Під час подання через електронний майданчик оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою відповідно до ч.4 ст.10 Закону №922 замовник має технічну можливість заповнення інформації на англійській мові не по всім пунктам, передбаченим оголошенням, складеним на українській мові. Чи є це порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" або достатньою є той обсяг інформації, який автоматично переноситься до оголошення про проведення торгів із заповнених замовником полів на електронному майданчику? <b> Номер відповіді:</b> 1031/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система), шляхом унесення в них наявної інформації. Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Каламбет Сергій Миколайович <b>Суть питання:</b> Прошу Вас надати роз'яснення відносно правильності визначення предмета закупівлі. Так, за одною адресою рахується в селищі табір, до складу його включено кілька окремих будівель: їдальня, кілька гуртожитків, пральня та інші, які рахуються як окремі об'єкти в бухгалтерському обліку та мають індивідуальні інвентарні номери. В даний час на кожний гуртожиток (усього їх два) для проведення капітальних ремонтів складено дві окремих проектно-кошторисних документації, складено окрему проектно-кошторисну документацію і на капітальний ремонт їдальні. При цьому предмет закупівлі визначається окремо за кожною будівлею, без узагальнення суми за всіма будовами, так як є окреми обєктні кошторисні розрахунки. Правильно чи ні так робити? <b> Номер відповіді:</b> 1032/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, який містить вичерпну відповідь.

<b>Запит від:</b> Запит від КП «РЕДАКЦІЯ МІСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО І ПУБЛІЦИСТИЧНОГО АЛЬМАНАХУ «САКСАГАНЬ» <b>Суть питання:</b> КП «РЕДАКЦІЯ МІСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО І ПУБЛІЦИСТИЧНОГО АЛЬМАНАХУ «САКСАГАНЬ» на початку року у річному плані використання коштів планувало суму 299100,00 грн. на поліграфічні послуги. Нами було невірно трактовано п1.с.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", щодо предмета закупівлі послуг , яка дорівнює або превищує 200 тисяч грн. Так як, до видання планувалось три різних вида друкованої продукції з різними виконавцями полуг ми вважали, що потрібно проводити відкриу закупівлю тільки.якщо 200 тис. грн. це сума договору з одним постачальником. На теперішній час нами укладено та виконано два договори загальною вартістю 199 350 грн. та проведено закупівлю послуг для виконання останнього договору на суму 69000 грн.через PROZORO.Укладений договір не реєструє Держказначейсво з причин не проведення своєчасного тендера на початку року на багатолотову закупівлю. Чи є можливість зараз зареєструвати та оплатити останній договір на поліграфічні послуги. <b> Номер відповіді:</b> 1027/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Водночас питання здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) міститься в листі від 02.08.2017                       № 3304-06/26774-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону. Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належать порушені у запиті питання, пов'язані з реєстрацією та оплатою договорів, а також визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

<b>Запит від:</b> Запит від Міжнародний будівельний консорціум "Укрбуддор" <b> Тема розширена:</b> Визначення господарчого та правового статусу учасника Консорціуму <b>Суть питання:</b> Згідно зі статтею 120 Господарського Кодексу України, Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. Консорціум «Укрбуддор» (код ЄДРПОУ 40552304) прийняв участь у тендерній закупівлі «Капітальний ремонт основних теплових мереж м. Гребінка, Полтавської обл». https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-09-29-000797-b Для задоволення вимог тендерної доукментації Замовника були надані договори аналогічних робіт виконані УЧАСНИКОМ консорціуму ПрАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком», який входить у склад консорціуму, а також інформація щодо робочої сили, яка входить у штат ПрАТ «Київбудком». У склад консорціуму входить також азербайджанська та турецька компанія, що об`єднали зусилля для реалізації будівельних проектів в Україні. Замовник тендеру, після того як відбувся етап аукціону, і цінова пропозиція Консорціуму «Укруддор» перемогла, вирішив ВІДХИЛИТИ тендерну пропзицію консорціуму, на підставі того, що Консорціум «Укрбуддор» та «Київбудком» є РІЗНИМИ ЮРИДИЧНИИ ОСОБАМИ, хоча і входять до складу одного консорціуму. Позиція замовника – стороною аналогічних договорів мав бути безпосередньо Консорціум «Укрбуддор», а персонал мав входити безпосредньо у штат Консорціуму. Вважаємо таку позицію дискримінаційною, оскільки вона нівелює всю суть організаційної форми «консорціум», передбаченною законодавством України. Прошу надати відповідь – чи мав право Замовник відхиляти тендерную пропозицію Консорціуму «Київбуддор» на підставі того, що підтверджуючі документи стосувались не безпосередньо Консорціуму, а його учасника. <b> Номер відповіді:</b> 1028/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Для участі у процедурах закупівель учасники подають інформацію про їх відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним в тендерній документації, таким як: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас частинами третьою та четвертою статті 118 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою . Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. У свою чергу, консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 ГК України). Варто також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 123 ГК України підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання. Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги тимчасовий характер діяльності консорціуму, у випадку, якщо учасником процедури закупівлі є консорціум утворений відповідно до норм ГК України, документальне підтвердження кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо підприємств-учасників консорціуму за умови, що консорціум має документальне підтвердження того, що відповідні зобов'язання у подальшому виникатимуть щодо виконання таких робіт перед консорціумом у підприємств-учасників консорціуму у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі та за умови, що така можливість передбачена в тендерній документації, у тому числі щодо конкретизації відповідних вимог та способів надання підтвердження. Разом з тим, з огляду на частину першу статті 23 Закону, юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації . У свою чергу, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації. Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунальною власністю територіальних громад району <b>Суть питання:</b> Управлінням було проведено відкриті конкурсні торги на закупівлю робіт по відновленню гідрологічного режиму річки, та визначено переможця з яким укладено договір підряду. Основними параметрами об'єкта будівництва були: розчищення русла ділянки №1 та ділянки №2, спорудження руслової перемички перекату №1 та №2. Через 2 місяці після початку робіт по об’єкту виникла необхідність у зміні проектної документації, зі зміною параметрів будівництва ( спорудження руслової перемички перекату №2 не проводиться, а збільшується розмір перемички перекату №1 і додатково проводиться розчищення русла ділянки №3) без зміни загальної суми кошторису і без зміни твердої договірної ціни. Просимо Вас роз’яснити чи не буде порушенням Закону України «Про здійснення державних закупівель» виконання робіт по об’єкту з урахуванням внесених змін до проекту. <b> Номер відповіді:</b> 1019/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Міністерства www.me.gov.ua у підрозділі “Листи інформативного характеру” розділу “ Державні закупівлі (Архів) ” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/906-07 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ" <b>Суть питання:</b> Звертаємося на Вашу адресу в зв’язку із необхідністю роз’яснення положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) щодо застосування переговорної процедури закупівлі. Так відповідно до положень п.4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура зокрема застосовується якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасників не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно із ч.1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги зокрема в разі: - подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; - допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій. Відповідно до ст. 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. В зв’язку із вищевказаним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури у разі якщо оголошення про проведення закупівлі було оприлюднено відповідно до норм ч. 4 ст. 10 Закону та торги було відмінено в зв’язку із відсутністю достатньої кількості учасників через допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій в зв’язку із невідповідністю їх вимогам встановленим тендерною документацією. Враховуючи викладене просимо повідомити на нашу адресу офіційне тлумачення Закону щодо можливості застосування положень п. 4,5,6 ч. 1 ст. 31 Закону при вирішенні питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1020/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 564/2017 від 06.05.2017 та 321/2017 від 27.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f14b2baf-06fd-4cbc-8ac1-7ec924f2a3b8&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "УКРТРАНГСАЗ" <b>Суть питання:</b> Предмет закупівлі визначено як «РОБОТИ». Тендерна документація затверджена також, як закупівлі «РОБІТ». Очікувана вартість закупівлі цих робіт не підпадає під менше ніж 5 150 євро та дорівнює 4 млн. грн. Але, процедура була оприлюднена як «відкриті торги з публікацією на англійській мові». Строк подання пропозицій було визначено 30 днів з дати оприлюднення оголошення (абз2 п.3 ст. 21 ЗУ). Пропозицій подали 2 учасника. Розгляд та оцінка проводились Замовником у відповідності до п.5 т. 28 -у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Замовник допустив до аукціону обох учасників. Відбувся аукціон. Пропозиція першого учасника після розгляду є найбільш економічно вигідною. На етапі розгляду Замовник зрозумів, що з самого початку він повинен був оприлюднити цю процедуру, як «відкриті торги» (подання 15 к.д, розгляд – 5 р.д.). Питання: чи порушив Замовник Закон № 922 і чи необхідно йому відмінити процедуру? Чи може Замовник продовжити процедуру та в подальшому укласти договір про закупівлю? Може є роз’яснення з цього питання? <b> Номер відповіді:</b> 1021/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 182/2016 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA