Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1103/2017
15.11.2017
Предмет закупівлі
Суть питання: Який 4-значний код ДК 021:2015 застосувати для закупівлі послуг з поточного ремонту приміщення (демонтаж/монтаж даху, дверей, стяжки, плитки, шпаклівка, фарбування, електромонтажні роботи), враховуючи різноманітність робіт та неможливість узагальнення в одному коді, а також невідповідність коду "45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт" вимогам Мінекономіки? Висновки/Відповідь: Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Предмет закупівлі
Консультація № 1103/2017Огляд:
Суть питання:
Який 4-значний код ДК 021:2015 застосувати для закупівлі послуг з поточного ремонту приміщення (демонтаж/монтаж даху, дверей, стяжки, плитки, шпаклівка, фарбування, електромонтажні роботи), враховуючи різноманітність робіт та неможливість узагальнення в одному коді, а також невідповідність коду "45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт" вимогам Мінекономіки?
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ковальова
<b>Суть питання:</b> Добрий ранок! Не виходить визначити предмет закупівлі. Допоможіть, будь ласка, який 4-х значний код з ДК 021:2015 можна поставити на поточний ремонт приміщення. Короткий опис переліку послуги: демонтаж покриття даху, демонтаж дощок обрешітки, монтаж нового покриття, демонтаж і монтаж дверей, виготовлення цементної стяжки, покриття підлог плиткою, а також шпаклівка стін і фарбування і ще електромонтажні роботи. Узагальнити в один код не виходить (все на різних кодах), а якщо поставлю 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт - то буде порушення закону Мін.економ.розвитку. Як правильно вчинити? На який код поставити послугу - поточний ремонт?
<b>
Номер відповіді:</b> 1103/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "
Щодо порядку визначення предмета закупівлі
" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1104/2017
15.11.2017
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 1104/2017 щодо оскарження: Суть питання: 1. З якого дня починається строк оскарження: з дня оголошення чи з наступного дня? 2. Що оскаржується у випадку наявності протоколу розгляду та повідомлення про намір укласти договір: протокол чи повідомлення, і які строки оскарження? Висновки/Відповідь: 1. Строк оскарження (до подання пропозицій): Суб'єкт оскарження може подати скаргу *після* оприлюднення оголошення про проведення торгів (абзац перший частини другої статті 18 Закону). 2. Оскарження після розгляду пропозицій: * Протокол розгляду пропозицій (закупівлі понад поріг, встановлений частиною четвертою статті 10 Закону): Строк оскарження становить п’ять днів з дня оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій (абзац третій статті 18 Закону, частина п'ята статті 28, частина четверта статті 10). * Повідомлення про намір укласти договір (закупівлі, де оцінка відбувається згідно з частиною першою статті 28 Закону): Строк оскарження становить 10 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю (абзац другий статті 18 Закону).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1104/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1104/2017 щодо оскарження
Суть питання:
1. З якого дня починається строк оскарження: з дня оголошення чи з наступного дня?
2. Що оскаржується у випадку наявності протоколу розгляду та повідомлення про намір укласти договір: протокол чи повідомлення, і які строки оскарження?
Висновки/Відповідь:
1. Строк оскарження (до подання пропозицій): Суб'єкт оскарження може подати скаргу *після* оприлюднення оголошення про проведення торгів (абзац перший частини другої статті 18 Закону).
2. Оскарження після розгляду пропозицій:
* Протокол розгляду пропозицій (закупівлі понад поріг, встановлений частиною четвертою статті 10 Закону): Строк оскарження становить п’ять днів з дня оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій (абзац третій статті 18 Закону, частина п'ята статті 28, частина четверта статті 10).
* Повідомлення про намір укласти договір (закупівлі, де оцінка відбувається згідно з частиною першою статті 28 Закону): Строк оскарження становить 10 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю (абзац другий статті 18 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ткач Олена Сергіївна
<b>
Тема розширена:</b> оскарження
<b>Суть питання:</b> 1.Строк оскарження починається з наступного дня після оголошення або день оголошення також повинні рахувати?
2. Якщо було відкрито протокол та повідомлення про намір укласти договір, то що оскаржується протокол чи повідомлення та в які строки?
<b>
Номер відповіді:</b> 1104/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону зокрема
скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку
,
установленого для подання
тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження
з моменту оприлюднення оголошення
про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Таким чином, у зазначеному випадку суб"єкт оскарження може подати скаргу після оприлюднення оголошення про проведення торгів.
Щодо питання 2
Відповідно до абзацу третього статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника,
які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність
технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям,
подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду
тендерних пропозицій.
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою,
якщо очікувана вартість закупівлі перевищує
суму, еквівалентну:
для товарів і послуг - 133 тисячам євро;
для робіт - 5150 тисячам євро.
У свою чергу, виходячи зі змісту частини п’ятої статті 28 Закону, у разі якщо очікувана вартість оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм
частини четвертої
статті 10 цього Закону за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом.
Таким чином, вимога встановлена абзацом третім статті 18 Закону застосовується у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі встановлені в частині четвертій статті 10 Закону.
При цьому відповідно до абзацу другого статті 18 Закону
скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників
, подаються протягом 10 днів
з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір
, але до дня укладення договору про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Консультація
№ 1105/2017
15.11.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1105/2017 Суть питання: Чи може замовник збільшити очікувану вартість закупівлі газу в річному плані через зростання ціни та відсутність учасників, та перейти до переговорної процедури при виділенні додаткових коштів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередні відповіді з аналогічних питань: * Запит № 156/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA * Запит № 253/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb048146-f908-49d3-8fa1-1339b1689031&lang=uk-UA Рекомендується ознайомитись з цими відповідями для отримання повної інформації.
Планування закупівель
Консультація № 1105/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1105/2017
Суть питання: Чи може замовник збільшити очікувану вартість закупівлі газу в річному плані через зростання ціни та відсутність учасників, та перейти до переговорної процедури при виділенні додаткових коштів?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередні відповіді з аналогічних питань:
Запит № 156/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Запит № 253/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb048146-f908-49d3-8fa1-1339b1689031&lang=uk-UA
Рекомендується ознайомитись з цими відповідями для отримання повної інформації.
Суть питання: Чи може замовник збільшити очікувану вартість закупівлі газу в річному плані через зростання ціни та відсутність учасників, та перейти до переговорної процедури при виділенні додаткових коштів?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередні відповіді з аналогічних питань:
Рекомендується ознайомитись з цими відповідями для отримання повної інформації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Новоселицької районної державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Внесення змін до річного плану закупівель
<b>Суть питання:</b> У жовтні поточного року замовником розпочато процедуру закупівлі природного газу. Двічі торги відмінено через відсутність учасників. За цей час ціна на природний газ значно зросла, а визначеної в річному плані закупівель суми не вистачає на закупівлю всього обсягу природного газу, що був визначений замовником ще при оголошенні перших відкритих торгів. Чи має право замовник прийняти рішення про внесення змін до річного плану закупівель та збільшити очікувану вартість закупівлі природного газу та перейти до проведення переговорної процедури закупівлі, за умови, що замовнику буде виділено додатково кошти з бюджету на оплату природного газу?
<b>
Номер відповіді:</b> 1105/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на аналогічні звернення містяться у запитах № 156/2017, що розміщене на інформаційному ресурсі за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
та та № 253/2017, що розміщене на інформаційному ресурсі за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb048146-f908-49d3-8fa1-1339b1689031&lang=uk-UA
Консультація
№ 1106/2017
15.11.2017
Інше
Консультація Мінекономіки № 1106/2017 Суть питання: До якого коду ДК 021:2015 відносити сухі та рідкі будівельні суміші, водоемульсійні фарби та декоративні штукатурки? Чи доцільно використовувати код 44111800-9 "Розчини (будівельні)"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 1106/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1106/2017
Суть питання: До якого коду ДК 021:2015 відносити сухі та рідкі будівельні суміші, водоемульсійні фарби та декоративні штукатурки? Чи доцільно використовувати код 44111800-9 "Розчини (будівельні)"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Суть питання: До якого коду ДК 021:2015 відносити сухі та рідкі будівельні суміші, водоемульсійні фарби та декоративні штукатурки? Чи доцільно використовувати код 44111800-9 "Розчини (будівельні)"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Фомальгаут-Полімін"
<b>
Тема розширена:</b> роз яснення щодо кодів Єдиного закупівального словника ДК 021:2015
<b>Суть питання:</b> До якого коду мають бути віднесені такі будівельні матеріали як: Суміші сухі будівельні модифіковані (ДСТУ Б В 2.7-126:2011)та Суміші будівельні рідкі модифіковані (ДСТУ Б В 2.7-233:2010, а також матеріали рідкі на органічній основі готові до використання (водоемульсійнй фарби, декоративні штукатурки), які виготовляють переважно по ТУ.
Чи доцільно всі ці матеріали віднести до коду 44111800-9 Розчини (будівельні)якщо врахувати розчином називають тверду речовину, що утворюється в процесі тужавлення після змішування з водою чи іншими рідкими речовинами?
<b>
Номер відповіді:</b> 1106/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "
Щодо порядку визначення предмета закупівлі
" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1107/2017
15.11.2017
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 1107/2017 щодо закупівель для потреб оборони ДСНС: Суть питання: Чи можуть територіальні підрозділи ДСНС здійснювати закупівлі за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони"? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: * Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі для потреб держави та територіальних громад. * Особливості закупівель для потреб оборони (зокрема ДСНС) встановлюються окремим законом (частина шоста статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Закон № 1356-VIII: * Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (Закон № 1356-VIII) регулює закупівлі для потреб оборони в особливий період, під час АТО або надзвичайного стану. * Закон № 1356-VIII застосовується ДСНС та іншими військовими формуваннями/частинами, які здійснюють закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони, якщо вартість товарів/послуг >= 200 тис. грн, а робіт >= 1,5 млн грн (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII). * Закупівлі цими замовниками здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1356-VIII (частина друга статті 2 Закону № 1356-VIII). 3. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: * Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права (стаття 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”). * Дія Закону № 1356-VIII поширюється на замовників, зазначених у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII. Для інших замовників, у тому числі територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи публічного права застосовується Закон України “Про публічні закупівлі”.
Інше
Консультація № 1107/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1107/2017 щодо закупівель для потреб оборони ДСНС
Суть питання:
Чи можуть територіальні підрозділи ДСНС здійснювати закупівлі за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони"?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення:
* Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі для потреб держави та територіальних громад.
* Особливості закупівель для потреб оборони (зокрема ДСНС) встановлюються окремим законом (частина шоста статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Закон № 1356-VIII:
* Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (Закон № 1356-VIII) регулює закупівлі для потреб оборони в особливий період, під час АТО або надзвичайного стану.
* Закон № 1356-VIII застосовується ДСНС та іншими військовими формуваннями/частинами, які здійснюють закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони, якщо вартість товарів/послуг >= 200 тис. грн, а робіт >= 1,5 млн грн (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII).
* Закупівлі цими замовниками здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1356-VIII (частина друга статті 2 Закону № 1356-VIII).
3. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади:
* Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права (стаття 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”).
* Дія Закону № 1356-VIII поширюється на замовників, зазначених у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII. Для інших замовників, у тому числі територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи публічного права застосовується Закон України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій
<b>
Тема розширена:</b> Здійснення закупівель для гарантованого забезпечення потреб оборони
<b>Суть питання:</b> Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) просить надати роз’яснення щодо наступного питання.
Чи можуть територіальні підрозділи ДСНС (зокрема головні управління, управління, підрозділи безпосереднього підпорядкування, спеціалізовані формування тощо) здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони»?
<b>
Номер відповіді:</b> 1107/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону, особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) зокрема Державною службою України з надзвичайних ситуацій та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Так, 04.06.2016 року набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі - Закон № 1356-VIII), який визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану.
Цей Закон застосовується зокрема Державною службою України з надзвичайних ситуацій та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII).
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 1356-VIII закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до
Закону України
“Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”
територіальні органи
центрального органу виконавчої влади
утворюються як юридичні особи
публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України та набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади згідно з частиною третьою статті 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”.
Ураховуючи викладене, дія Закону № 1356-VIII поширюється на замовників, зазначених у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII. При цьому для інших замовників, у тому числі територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи публічного права застосовується Закон України “Про публічні закупівлі”.
Консультація
№ 1093/2017
14.11.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 1093/2017 щодо оприлюднення звіту про виконання договору Суть питання: Визначення терміну оприлюднення звіту про виконання договору, укладеного за процедурою відкритих торгів, у якому строк дії в частині поставки товару закінчився, але залишається невиконаним у частині оплати. Висновки/Відповідь: Звіт про виконання договору необхідно оприлюднити після повного виконання договору обома сторонами. У даному випадку, це означає після здійснення повної оплати за поставлений товар, оскільки договором передбачено, що він діє в частині оплати до повного розрахунку. Отже, датою звіту буде дата здійснення останнього платежу, що завершує повний розрахунок за договором.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1093/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1093/2017 щодо оприлюднення звіту про виконання договору
Суть питання: Визначення терміну оприлюднення звіту про виконання договору, укладеного за процедурою відкритих торгів, у якому строк дії в частині поставки товару закінчився, але залишається невиконаним у частині оплати.
Висновки/Відповідь:
Звіт про виконання договору необхідно оприлюднити після повного виконання договору обома сторонами. У даному випадку, це означає після здійснення повної оплати за поставлений товар, оскільки договором передбачено, що він діє в частині оплати до повного розрахунку. Отже, датою звіту буде дата здійснення останнього платежу, що завершує повний розрахунок за договором.
Суть питання: Визначення терміну оприлюднення звіту про виконання договору, укладеного за процедурою відкритих торгів, у якому строк дії в частині поставки товару закінчився, але залишається невиконаним у частині оплати.
Висновки/Відповідь:
Звіт про виконання договору необхідно оприлюднити після повного виконання договору обома сторонами. У даному випадку, це означає після здійснення повної оплати за поставлений товар, оскільки договором передбачено, що він діє в частині оплати до повного розрахунку. Отже, датою звіту буде дата здійснення останнього платежу, що завершує повний розрахунок за договором.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Концерн "Міські теплові мережі"
<b>
Тема розширена:</b> оприлюднення звіту про виконання договору
<b>Суть питання:</b> У договорі за процедурою відкритих торгів зазначено, що договір набирає чинності з дня його підписання обома Сторонами та скріплення печатками і діє: в частині поставки Товару по 29 грудня 2017 року, в частині оплати – до повного розрахунку. За цим договором поставка товару здйснена,наприклад, 15.09.17, оплата - через 20 банківських днів. Коли треба опублікувати звіт про виконання договору.
<b>
Номер відповіді:</b> 1093/2017
Консультація
№ 1095/2017
14.11.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 1095/2017 Суть питання: Як замовнику оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, укладеного за результатами відкритих торгів, якщо підстави для внесення змін не передбачені ч. 4 та ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1095/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1095/2017
Суть питання:
Як замовнику оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, укладеного за результатами відкритих торгів, якщо підстави для внесення змін не передбачені ч. 4 та ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Суть питання:
Як замовнику оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, укладеного за результатами відкритих торгів, якщо підстави для внесення змін не передбачені ч. 4 та ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Центренерго"
<b>
Тема розширена:</b> Які додаткові угоди необхідно оприлюднювати в системі по відкритим торгам?
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється Замовником протягом трьох днів з дня внесення змін. Але у нас є технічна можливість оприлюднювати додаткові угоди, які укладені лише з причин, що зазначені в частині 4 та частині 5 Статті 36 Закону.
Розтлумачте, будь ласка, як повинен Замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору з інших причин, які не зазначені в Статті 36 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 1095/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель
" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1097/2017
14.11.2017
Планування закупівель
Суть питання: Яку процедуру закупівлі застосувати, якщо після допорогової закупівлі на 170 тис. грн. виникла додаткова потреба у закупівлі за тим же предметом на 48 тис. грн., кошти на яку зекономлено внаслідок інших закупівель? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" * від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" Доступні за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 1097/2017Огляд:
Суть питання: Яку процедуру закупівлі застосувати, якщо після допорогової закупівлі на 170 тис. грн. виникла додаткова потреба у закупівлі за тим же предметом на 48 тис. грн., кошти на яку зекономлено внаслідок інших закупівель?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Доступні за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Горбач Ганна
<b>
Тема розширена:</b> Планування закупівель
<b>Суть питання:</b> Якщо установа здійснює спочатку допорогову закупівлю на 170тис.грн (це сума укладеного договору), а пізніше за цим же предметом закупівлі виникає додаткова потреба здійснити закупівлю ще на 48тис.грн. Яку процедуру закупівлі потрібно застосувати установі, якщо ці кошти є зекономленими внаслідок проведених процедур закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 1097/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "
Щодо планування закупівель
" та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону
", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1098/2017
14.11.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1098/2017: Суть питання: Чи буде помилкою використання коду "поточний ремонт" з національного класифікатора ДК 021:2015 для визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту після реалізації відповідної технічної можливості на веб-порталі "Прозорро", якщо раніше використовувався інший код? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає предмет закупівлі послуг з поточного ремонту, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, а саме: * предмет закупівлі визначається за кожним окремим об'єктом (будинок, будівля, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури); * використовується термінологія державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011; * зазначається код предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 та № 3302-06/3810-03, розміщеними за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Предмет закупівлі
Консультація № 1098/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1098/2017
Суть питання: Чи буде помилкою використання коду "поточний ремонт" з національного класифікатора ДК 021:2015 для визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту після реалізації відповідної технічної можливості на веб-порталі "Прозорро", якщо раніше використовувався інший код?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає предмет закупівлі послуг з поточного ремонту, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, а саме:
Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 та № 3302-06/3810-03, розміщеними за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики
<b>Суть питання:</b> В березні місяці прийнято наказ, яким внесено зміни до національного классифікатора 2015 в якому з'явився код "поточний ремонт", але тривалий час на веб-порталі "Прозорро" не було реалізовано технічну можливість використання даного коду, замовник визначав послуги з поточного ремонту за іншим кодом классифікатора, чи не буде помилкою зараз, коли є така технічна можливість визначати предмет закупівлі на кодом "поточний ремонт"? Прошу надати відповідь у найкоротші терміни.
<b>
Номер відповіді:</b> 1098/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку
під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту
предмет закупівлі визначається за кожним окремим
будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом
інженерно-транспортної інфраструктури
згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014
“Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 №301,
із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”
, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник).
Таким чином, у разі здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту замовник самостійно зазначає предмет закупівлі згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку.
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства містяться в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1099/2017
14.11.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1099/2017): Суть питання: Чи може закупівлі від імені Німецько-Українського фонду (НУФ), в якому фактично відсутній персонал, здійснювати Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (Офіс) на підставі договору, або чи може виконавчий директор НУФ бути уповноваженою особою? Які вимоги до уповноваженої особи? Висновки/Відповідь: 1. Самовизначення статусу замовника: НУФ самостійно визначає, чи підпадає він під визначення "замовника" згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Інформація про це є в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 2. Закупівлі в інтересах інших замовників: Закон не передбачає можливості здійснення закупівель одним замовником в інтересах іншого, за винятком централізованих закупівельних організацій (ЦЗО) в рамках пілотного проекту, що здійснюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 928. 3. Уповноважена особа: Щодо визначення уповноваженої особи, інформацію розміщено в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1099/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1099/2017)
Суть питання: Чи може закупівлі від імені Німецько-Українського фонду (НУФ), в якому фактично відсутній персонал, здійснювати Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (Офіс) на підставі договору, або чи може виконавчий директор НУФ бути уповноваженою особою? Які вимоги до уповноваженої особи?
Висновки/Відповідь:
1. Самовизначення статусу замовника: НУФ самостійно визначає, чи підпадає він під визначення "замовника" згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Інформація про це є в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. Закупівлі в інтересах інших замовників: Закон не передбачає можливості здійснення закупівель одним замовником в інтересах іншого, за винятком централізованих закупівельних організацій (ЦЗО) в рамках пілотного проекту, що здійснюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 928.
3. Уповноважена особа: Щодо визначення уповноваженої особи, інформацію розміщено в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Німецько-Український фонд
<b>
Тема розширена:</b> Можливість формування тендерного комітету будь-якими фізичними особами
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення з наступного питання.
Німецько-Український фонд (далі - НУФ) - це юридична особа, яка має специфічний статус (її засновниками є НБУ, Мінфін та юр.особа-нерезидент) та цілі, зокрема, направлені на реалізацію програм фінансування середнього та малого бізнесу в Україні за гроші ЄС (в рамках державних програм та проектів). За своєю структурою НУФ складається з 1 (однієї) особи - виконавчого директора. Більше ніякого персоналу в штаті НУФ не має. Реальне управління (адміністрування) діяльністю НУФ здійснює Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (далі - Офіс) на підставі відповідного договору.
У НУФ виникла необхідність здійснити закупівлю послуг відповідно до вимог закону.
Враховуючи фактичну відсутність персоналу в НУФ (окрім виконавчого директора), чи буде правомірним, якщо проведення закупівель від імені НУФ буде здійснювати Офіс (із залученням тендреного комітету, створеного в Офісі)? Договором між Офісом та НУФ передбачається можливість здійснення Офісом закупівель для НУФ.
Якщо запропонований варіант не є прийнятним, чи може виконавчий директор НУФ призначити себе уповноваженою особою НУФ для здійснення закупівель? Чи потрібно для цього додаткове рішення вищого органу НУФ (Ради НУФ)? Чи є обов'язковим наявність досвіду роботи у такої уповноваженої особи в сфері державних закупівель не менше 2-х років?
У випадку необхідності готова надати додаткові пояснення або документи.
<b>
Номер відповіді:</b> 1099/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “
Щодо здійснення закупівель замовниками
”, який містить інформацію щодо самостійного визначення юридичними особами приналежності
до замовників у розумінні Закону
.
При цьому зазначаємо, що Законом не передбачено здійснення закупівель замовником в інтересах інших замовників, крім закупівель централізованою закупівельною організацією, які наразі здійснюються у рамках пілотного проекту в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади згідно Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2016 № 928.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “
Щодо визначення Уповноваженої особи
”.
Консультація
№ 1100/2017
14.11.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки (№1100/2017): Суть питання: Чи може замовник закупити послуги аудиту на 3 роки однією закупівлею? Як відобразити це в річному плані? Як вказати ціну закупівлі в системі, якщо вона залежить від курсу валюти? Чи потрібно коригувати ціну договору в залежності від зміни курсу? Висновки/Відповідь: На аналогічні питання відповіді надані у запитах 5/2016 та 137/2016: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA Питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Предмет закупівлі
Консультація № 1100/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№1100/2017)
Суть питання:
Чи може замовник закупити послуги аудиту на 3 роки однією закупівлею? Як відобразити це в річному плані? Як вказати ціну закупівлі в системі, якщо вона залежить від курсу валюти? Чи потрібно коригувати ціну договору в залежності від зміни курсу?
Висновки/Відповідь:
На аналогічні питання відповіді надані у запитах 5/2016 та 137/2016:
Питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва"
<b>
Тема розширена:</b> Строк на який здійснюється закупівля
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Прошу надати роз'яснення з наступних питань.
Чи може замовник здійснювати закупівлю послуг аудиту фінансової звітності на 3 роки поспіль однією закупівлею?
Якщо таке можливо, то яким чином відображати в річному плані закупівель таку закупівлю?
Якщо ціна закупівлі залежатиме від зміни курсу іноземної валюти, тобто ціна послуги аудиту на 2-й та 3-й роки дії договору про закупівлю має коригуватися сторонами (в порядку, передбаченому договором) з врахуванням зміни курсу валют (п.7 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"), то яку суму (ціну) закупівлі послуги на всі 3 роки зазначити в системі на ПРОЗОРО?
Чи потрібно визначати максимально допустиму ціну на всі 3 роки (в ПРОЗОРО), а потім, в ході виконання договору про закупівлю його переможцем, коригувати ціну договору в сторону зменшення (в залежності від зміни курсу валюти)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1100/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання щодо укладення договору про закупівлю надано відповіді у запитах 5/2016 та 137/2016 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA
У свою чергу, питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1101/2017
14.11.2017
Планування закупівель
Суть питання: Які етапи включає процес закупівлі? Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. Додаткова інформація щодо етапів закупівель доступна за посиланнями: * Інформаційний ресурс ДП Прозорро: http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=all * Інформаційний ресурс Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 1101/2017Огляд:
Суть питання: Які етапи включає процес закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
Додаткова інформація щодо етапів закупівель доступна за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Антосюк Оксана Олегівна
<b>Суть питання:</b> Які етапи включає в себе процес закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1101/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на інформаційному ресурсі ДП Прозорро
infobox.prozorro.org
за посиланням
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=all
розміщена корисна інформація для замовників та учасників щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а саме: з чого почати замовнику та учаснику, планування закупівельної діяльності, тендерна документація та її складові, підготовка тендерної пропозиції, процедури закупівель, аукціон, понадпорогові закупівлі, допорогові закупівлі, оскарження процедур закупівель, загальні питання публічних закупівель тощо.
Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщені узагальнені листи рекомендаційного характеру, що містять інформацію стосовно здійснення публічних закупівель.