<b>Запит від:</b> Запит від КП "Укрспецзв'язок" <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків. Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей визначена можливість змінювати істотні умови договору про закупівлю у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Звертаємось з проханням надати роз’яснення щодо можливості застосування Замовником підпункту 7 пункту 19 Особливостей у разі зміни розміру абонентської плати за водопостачання. Чи можна до абонентської плати застосувати поняття «регульовані ціни (тарифи)»? <b> Номер відповіді:</b> 469/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 2/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні щодо укладання Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також питань щодо нарахування виконавцем комунальних послуг плати за абонентське обслуговування при наданні замовнику послуг з централізованого водопостачання, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Завгородня Олександра Василівна <b> Тема розширена:</b> Придбання робіт за кошти третьої особи (благодійного фонду, донора) <b>Суть питання:</b> Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника? 2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності? <b> Номер відповіді:</b> 470/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 594/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=05379302-84fc-45d6-9567-c0413f56e28c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Котенко Ольга Максимівна <b> Тема розширена:</b> вибір підрядника та придбання робіт за кошти третьої особи (благодійного фонду, донора) <b>Суть питання:</b> Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону? 2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника? 3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності? <b> Номер відповіді:</b> 471/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=05379302-84fc-45d6-9567-c0413f56e28c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Запит пропозицій постачальників <b>Суть питання:</b> Добрий день, просимо надати роз'яснення: 1) Запит пропозицій постачальників проведено на початку 2024 року. Є великий залишок медикаментів. Чи можна договір пролонгувати до кінця 2024 року ? 2) Чи можна оголошувати в 2024 році запит пропозицій постачальників на ліки до кінця 2025 року (прописати термін дії договору до кінця 2025 р.)? <b> Номер відповіді:</b> 466/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.  Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницька обласна державна адміністрація <b> Тема розширена:</b> Призначення Уповноваженої особи в державному органі <b>Суть питання:</b> Яка категорія посади працівника в державному органі (службовець який виконує функції з обслуговування- провідний інспектор, робітник, державний службовець, радник) може бути визначена уповноваженою особою при умові що в такого працівника є вища освіта та сертифікат УО? Чи є застереження/заборони/переваги при призначенні/покладанні обов'язків уповноваженої особи щодо категорії посад в державному органі при визначенні уповноваженої особи? <b> Номер відповіді:</b> 467/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 644/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Матвієнко Наталія Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Чи може комунальне підприємство без проведення відкритих торгів, публічних закупівлі укласти напряму угоду на проведення поточного ремонту на суму більше 1 500 000 грн. посилаючись лише на п.п.2 п. 13 Особливостей, а саме щодо знаходження підприємства на території активних бойових дій. <b> Номер відповіді:</b> 465/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 546/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff924f30-fe5a-460f-b336-4929007f0a58&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про договір про закупівлю, укладений відповідно до 13 пункту Особливостей <b>Суть питання:</b> Згідно з «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Особливості), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, у разі укладення договору про закупівлю відповідно до 13 пункту Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту (далі – Обґрунтування). Разом з тим у разі укладення договору про закупівлю з підстав, визначених у підпунктах 13, 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також отриманий від Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів запит – у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 21 цього пункту, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Просимо надати роз’яснення стосовно розміщення Обґрунтування у випадку укладення договору про закупівлю відповідно до вищезазначених підпунктів пункту 13 Особливостей, а саме – замовник повинен оприлюднити Обґрунтування разом із звітом про договір про закупівлю чи воно розміщується ним в електронній системі закупівель разом із договором про закупівлю та додатками до нього й оприлюднюється в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні? <b> Номер відповіді:</b> 463/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 15.07.2024 №3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару; щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року) та від 30.08.2024 № 3323-04/64919-06 "Щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення очікуваної ціни по споживчих товарах (продукти харчуваннч) на ринку, визначення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> 1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)? 2. Яким чином розраховувати очікувану ціну за одиницю товару (продуктів харчування), не лише на 1 поставку поточного місця а на всю річну потребу Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 464/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю " Мірас-Медікал" <b> Тема розширена:</b> Умови в договорах в ЗЦП, які зменшують конкуренцію. <b>Суть питання:</b> ТОВ « Мірас- Медікал» ( код 39342750), що є імпортером виробів медичного призначення, приймаючи участь в ЗЦП зіштовхнулися з деякими умовами в договорах, які зменшують конкуренцію, обмежують кількість учасників і відповідно призводять до постачання товару по завищеним цінам. Просимо розглянути та прийняти до уваги!!! <b> Номер відповіді:</b> 459/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриках “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, що знаходиться за посиланням: https://is.gd/Rpgx6m , http://surl.li/eurzdl , http://surl.li/jgcoul , http://surl.li/vyhnyl ,  які містить інформацію щодо здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу та моніторингу закупівель. Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби. У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, необхідно звертатися до зазначеного ЦЗО.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо" <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Жовтневе трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 460/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №2» <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №2» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 461/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 462/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в листі від 03.09.2024 № 3323-04/65721-06 "Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ та питання аномально низької ціни" (1.Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d49b00d4-ae31-475c-9594-be61ee786526&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що питання технічної реалізації умов поставки висвітлене на Prozorro Інфобокс, яке адмініструє ДП Прозорро, за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/zapovnennya-umovi-postavki-u-konkurentnih-zakupivlyah У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонується звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.