<b>Запит від:</b> Запит від Ладуба Наталія Дмитрівна <b>Суть питання:</b> В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі. Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання: 1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)? 2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу?? Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету. Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного: Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору. <b> Номер відповіді:</b> 1151/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1149/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb7b2e49-2617-4a6b-a098-3b8288020651&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ГУ ДСНС України у Вінницькій області <b>Суть питання:</b> Доброго ранку. Прошу надати роз’яснення з наступних питань. Якщо на рахунок бюджетної установи перераховуються ЦІЛЬОВІ КОШТИ СУБВЕНЦІЇ районного бюджету населеного пункту державному бюджету для закупівлі товарів і послуг на виконання затвердженої районною радою Програми чи потрібно ці кошти додавати до коштів державного бюджету? Чи може установа планувати закупівлю однакових товарів і послуг окремо за кошти державного бюджету і кошти субвенції за одним і тим же кодом ДК 021:2015 як окремі предмети закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1144/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство “Барський машинобудівний завод” <b> Тема розширена:</b> наслідки зміни назви предмету завершеної закупівлі <b>Суть питання:</b> На офіційному порталі публічних закупівель “Prozorro” було опубліковане оголошення щодо проведення закупівлі - “Технічне переоснащення сортувальної станції на полігоні твердих побутових відходів на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”, ID: UA-2017-09-01-000214-c, замовник - КП ""БАР-БЛАГОУСТРІЙ" Барської міської ради". 02 жовтня 2017 року було опубліковане оголошення про намір укласти договір з переможцем закупівлі — Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”. 25 жовтня 2017 року було опубліковано укладений договір між замовником закупівлі та Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”, який наразі є чинним. На виконання укладеного договору ПРАТ “Барський машзавод” розпочато підготовчі роботи згідно умов документації вказаної закупівлі та здійснено відповідні витрати на проведення підготовчих робіт. З метою виконання договору, укладеного за результатами закупівлі, КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зі зверненням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом вказаної закупівлі. 07 листопада 2017 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було прийнято рішення № ВН 132173101539 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом закупівлі. Підставою для відмови, зокрема, було те, що, на думку зазначеного дозвільного органу, проектом передбачено будівництво ангару (п. 1.2 розділу 1 “Загальні положення”), що не підпадає під визначення технічного переоснащення, наведеного у ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” (технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого та виробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, шляхом впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним). З огляду на викладене, Барською міською радою як засновником КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" рішенням від 22 листопада 2017 року назву проекту викладено в наступній редакції: “Надати дозвіл КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" на збір вихідних даних для виготовлення ПКД “Будівництво сміттєсортуального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”. Зміст та обсяг робіт за вказаною вище закупівлею залишились незмінними. Таким чином, на даний час підлягає коригуванню власне найменування предмету закупівлі — з “реконструкції” на “будівництво”, причому фактично предмет закупівлі, зміст та обсяги робіт залишаються незмінними. З огляду на викладене, прошу надати відповідні роз'яснення щодо наступних питань: 1. чи є невідповідність назви предмета закупівлі вимогам ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” підставою для відміни закупівлі та оголошення нової відповідної закупівлі, якщо так, то з яких підстав? 2. якщо закупівля ID: UA-2017-09-01-000214-c має бути відмінена через невідповідність її найменування ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації”, який порядок відшкодування витрат, вже понесених Підрядником на виконання робіт відповідно до укладеного за результатами торгів договору? <b> Номер відповіді:</b> 1145/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону . Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону. Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління <b> Тема розширена:</b> Щодо здійснення закупівель за додаткові кошти <b>Суть питання:</b> від 09.12.2011 р. N 3302-25/14839-08 Щодо здійснення закупівель за додаткові кошти. Було надано таке роз'яснення: акож може виникнути така ситуація: очікувана вартість предмета закупівлі – 200 тис. грн. За результатами торгів укладено договір про закупівлю на меншу, ніж очікувана вартість, суму, а саме, на 165 тис. грн. Отже, у Замовника виникла економія коштів у розмірі 35 тис. грн, що буде новим предметом закупівлі. У цьому разі проводиться засідання комітету з конкурсних торгів Замовника (далі – комітет) і у протокольному рішенні описується зазначена ситуація, при цьому комітет приймає рішення про: – внесення мін до додатка до річного плану закупівель (інформація зазначається окремим рядком, у примітках вказується, що кошти на цю закупівлю з’явилися в результаті економії); – здійснення закупівлі на 35 тис. грн без застосування вимог Закону. ПИТАННЯ : ЦЕ РОЗ'ЯНСНЕННЯ ЩЕ АКТУАЛЬНЕ? ВРАХОВУЮЧІ ЗМІНИ У ЗАКОНІ "ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ" <b> Номер відповіді:</b> 1146/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, який містить відповідь на питання, зазначене у зверненні.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИК" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості укладання довгострокових договорів (строком дії більше одного року) при закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Якими чинними нормативно-правовими актами регулюється право Замовника укладати довгострокові договори на виконання робіт, терміном більш ніж бюджетний рік (роки). <b> Номер відповіді:</b> 1138/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 793/2017 від 03.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Ника 2012" <b> Тема розширена:</b> залучення субпідрядника на стадії виконання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство є субпідрядною організацією на виконання робіт: «Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку" у обсязі 100%, вартістю 3,5 млн.грн., при цьому Генпідрядник до тендерної документації додав довідку, що не планує долучати до виконання робіт субпідрядні організації. Але у проекті Договору, який у подальшому укладений між Замовником та Генпідрядником є пункт 6.7.такого змісту: "При отриманні письмової згоди від Замовника можливо залучення Субпідрядника". Чи має право Замовник надати таку письмову згоди при відсутності довідки про субпідрядні організації у тендерній пропозиції? Чи є будь-яка відповідальність або негативні наслідки у випадку надання такої згоди під час виконання Договору підряду для Замовника або Субпідрядника? Будемо вдячні за обґрунтовану відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1139/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” , за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=des розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", які містять відповідь на порушені питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені І. Пулюя <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, як замовнику діяти у ситуації, коли за розпочатою процедурою відкритих торгів очікувана вартість закупівлі товару становила понад 200 тис. грн, а вартість за результатами аукціону склала 182 тис. грн. Враховуючи, що Закон "Про публічні закупівлі" застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, зазначену закупівлю слід завершувати за процедурою відкритих торгів, чи її можна вважати допороговою? <b> Номер відповіді:</b> 1140/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги статті 4 Закону та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. Водночас проведення замовником відповідної процедури закупівлі здійснюється керуючись очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеного замовником  у порядку, що затверджений наказом Мінекономрозвитку  від 17.03.2016 № 454. При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатом здійснення такої процедури закупівлі. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій та рішення тендерного комітету Замовника без результатів поіменного голосування членів комітету <b>Суть питання:</b> Замовник проводить закупівлю відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону (із публікацією англійською мовою). За результатами розгляду Замовник склав протокол розгляду тендерних пропозицій та оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу. Оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій та рішення тендерного комітету Замовника не містив результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету всупереч вимогам частини 4 Статті 10 Закону. Свої дії Замовник пояснив використанням форми протоколу розгляду тендерних пропозицій, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490, зміст якої не передбачає можливості (по формі) відобразити інформацію про результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні, та вказати дату засідання в змісті протоколу. Прошу розяснити, чи є в діях Замовника порушення порядку оприлюднення рішення тендерного комітету, зокрема положень частини 4 Статті 10 Закону, яка визначає “4. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови…”? <b> Номер відповіді:</b> 1141/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Виходячи зі змісту статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника, при цьому рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Згідно з частиною п"ятою статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Водночас Наказом встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля , що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель . У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою. При цьому формами документів у сфері закупівель не передбачено зазначення результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету. У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)", яким замовникам рекомендовано керуватись під час розроблення положення про тендерний комітет, визначено, що формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби. При цьому перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводяться до відома членів комітету до початку засідання. З огляду на викладене, оформлення протоколів засідання тендерного комітету здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі із зазначенням результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на такому засіданні тендерного комітету, з кожного питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Аналізуючи виконання ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», (далі – Закону) зіштовхнувся з такими проблемами, щодо контролю виконання своєчасного надання переможцями закупівлі документів, які визначені абзацом 2 п. 3 Ст. 17 Закону (Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті). Для збільшення контролю виконання цієї норми Закону хочу використати норми Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). А саме, п.2 Ст. 255 ЦКУ (Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно) та п. 1 Ст. 253 ЦКУ (Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок). Тобто прописати в тендерній документації наступні умови - «Переможець закупівлі відповідно до п. 1 Ст. 253 ЦКУ повинен завантажити на веб-портал Уповноваженого органу документи, які передбачені абзацом 2 п. 3 Ст. 17 Закону або направити їх поштою відповідно до п.2 Ст. 255 ЦКУ, при цьому завантаживши на веб-порталі Уповноваженого органу підтвердження відправки, у термін, який визначений абзаом 2 п. 3 Ст. 17 Закону. В іншому випадку замовник відхиляє пропозицію переможця процедури закупівлі та переходить до розгляду пропозиції наступного учасника. З вищевикладеного виникають питання, якщо виконати такі умови, чи не буде це дискримінацію для учасників закупівлі? Щиро дякую за пораду і допомогу <b> Номер відповіді:</b> 1142/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому замовник самостійно зазначає в тендерній документації  спосіб надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Поряд з цим,  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”. При цьому питання обчислення строків міститься у запитах 184/2016, 256/2017, 711/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5880bd3-f19d-40a2-bae4-d13d4af955bd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Криворізька теплоцентраль <b> Тема розширена:</b> Накладання учасником ЕЦП <b>Суть питання:</b> Під час проведення відкритих торгів у період завершення подачі пропозицій учасник з найменшою ціною не наклав електроний цифровий підпис: Чи є це помилкою або підставою для відхилення пропозиції Чи не буде порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо Замовник підтвердить таку пропозицію. <b> Номер відповіді:</b> 1131/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Збільшення вартості окремих робіт <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Цією ж статтею Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Згідно з частиною 3 статті 321 Господарського кодексу України, у разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. В частині 4 статті 321 Господарського кодексу України зазначено, що у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника - розірвання договору в установленому порядку. Під час виконання підрядником робіт часто виникають випадки необхідності збільшення вартості робіт через підняття цін на матеріали, вартості електроенергії, рівня заробітної плати, тому у замовника виникає питання щодо можливості прийняття робіт за цінами, що відрізняються від ціни пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі. Таким чином, просимо надати роз’яснення з наступних питань: - чи може замовник приймати від підрядника (переможця переговорної процедури закупівлі) роботи, вартість яких є більшою, ніж зазначена в ціні пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі, через підняття ціни на матеріали, при динамічній договірній ціні та за умови, що ціна договору не збільшиться, але обсяги зменшаться? - які повинні бути дії замовника у випадку отримання від переможця переговорної процедури закупівлі повідомлення про необхідність збільшення вартості окремих робіт при динамічній договірній ціні. <b> Номер відповіді:</b> 1132/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель  за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 30.12.2016 № 3304-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, які містять відповіді на питання, зазначені у зверненні.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області <b>Суть питання:</b> Учасник договору закупівлі на підставі тендерних торгів - розпорядник бюджетих коштів. Ціна предмету договору -дизельне паливо суттєво змінилась (більше ніж 10% від початкової) з моменту укладення договору закупвлі на підставі тендерних торгів через систему електроних закупівель. Чи можна укладати додаткову угоду про зміну ціни предмета договору закупівлі більше ніж на 10%. Якими докуметами підтверджувати суттєве підвищення ціни на ринку України <b> Номер відповіді:</b> 1134/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю "  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ,від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc