Новини Мінекономіки
Консультація
№ 86/2018
24.01.2018
Тендерний комітет або уповноважена особа
# Консультація Мінекономіки № 86/2018: Суть питання: Чи правомірним було оприлюднення звітів про укладені договори комітетами з допорогових закупівель при кожній установі (бібліотеки, школи тощо), що підпорядковуються головному розпоряднику, до 2018 року, коли ці обов'язки не були покладені на тендерний комітет головного розпорядника? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", який розміщено за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 86/2018Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 86/2018
Суть питання:
Чи правомірним було оприлюднення звітів про укладені договори комітетами з допорогових закупівель при кожній установі (бібліотеки, школи тощо), що підпорядковуються головному розпоряднику, до 2018 року, коли ці обов'язки не були покладені на тендерний комітет головного розпорядника?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", який розміщено за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури і туризму виконкому Кременчуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Покладання обов'язків оприлюднення звіту про укладений договір
<b>Суть питання:</b> Добрий день! При головному розпоряднику створено тендерний комітет.В структурі розпорядника знаходяться різні установи(бібліотеки,музичні школи,музей,художня галерея та інші).Договори укладає кожна установа окремо в особі директора установи на підставі наданого доручення головним розпорядником.В зв'язку з великою кількістю договорів,покласти обов'язки по оприлюдненню і додатків до річного плану, і звітів про укладені договори на секретаря тендерного комітету на практиці є неможливим. При кожному закладі створено комітет допорогових закупівель,затверджено Положення про допорогові закупівлі,в якому виначено обов'язок оприлюднення звіту про укладений договір комітетом допорогових закупівель при кожній установі.При цьому ми розуміємо,що відповідальність за повноту та достовірність оприлюдненої інформації несуть голова та секретар тендерного комітету.З 2018 року при кожній установі створено тендерний комітет і це питання вирішено.Просимо надати відповідь на питання:чи були правовими наші дії до 2018 року,коли звіти про укладені договори оприлюднювали комітети по допороговим закупівлям при кожній установі,а не тендерний комітет при головному розпоряднику.Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 86/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання стосовно оприлюднення звітів про укладені договори міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону
”, який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 87/2018
24.01.2018
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 87/2018): Суть питання: Роз'яснення щодо статусу дошкільних закладів освіти (з централізованою бухгалтерією) та Департаменту освіти у контексті Закону України "Про публічні закупівлі". Конкретно: чи є дитсадки замовниками, чи можуть вони створювати тендерні комітети, чи є Департамент замовником для дитсадків, і чи можуть дитсадки укладати договори без процедур закупівель до певних сум. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлені питання. Замість цього, надано посилання на листи, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, а саме: * Лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * Лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) В листах можна знайти відповіді, зокрема, щодо визначення замовника, планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель.
Інше
Консультація № 87/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 87/2018)
Суть питання: Роз'яснення щодо статусу дошкільних закладів освіти (з централізованою бухгалтерією) та Департаменту освіти у контексті Закону України "Про публічні закупівлі". Конкретно: чи є дитсадки замовниками, чи можуть вони створювати тендерні комітети, чи є Департамент замовником для дитсадків, і чи можуть дитсадки укладати договори без процедур закупівель до певних сум.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлені питання. Замість цього, надано посилання на листи, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, а саме:
В листах можна знайти відповіді, зокрема, щодо визначення замовника, планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Замовник відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Прошу роз"яснити:
1) чи являються Замовниками в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" дошкільні заклади освіти (дитсадки), котрі є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
2) Чи мають право Дошкільні заклади освіти, котрі є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік, а бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, самостійно створювати тендерні комітети та здійснювати відповідно до процедур, встановлених ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі товарів та послуг на суму більше 200 тсч. грн., а робіт на суму більше 1500000 грн. При цьому в договорах про закупівлі зазначати платником -
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
3. Чи являється Департамент освіти та гуманітарної політики в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовником товарів робіт та послуг для дошкільних закладів освіти, які є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік, а бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
4. Чи мають право Дошкільні заклади освіти, котрі є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік, а бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, самостійно укладати договори на закупівлю товарів та послуг без проведення процедур закупівель, в тому разі, якщо вартість предмету закупівлі по дошкільному закладу не перевищує на товари та послуги 200 тсч. грн, а роботи не перевищує 1500000 грн.,
<b>
Номер відповіді:</b> 87/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “
Щодо здійснення закупівель замовниками
” та за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “
Щодо передумов здійснення закупівель
”, які містять відповіді на питання, зокрема щодо визначення замовника і щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік розпорядниками бюджетних коштів.
Консультація
№ 88/2018
24.01.2018
Інше
Суть питання: Чи підпадають медичні огляди працівників (згідно наказів МОЗ №246 та №280) під виняток, передбачений абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі", тобто чи можна їх закуповувати без застосування процедур закупівель? Та чи розповсюджується дане положення на всіх замовників? Висновки/Відповідь: 1. Якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, то дія Закону України “Про публічні закупівлі” на таку закупівлю не поширюється (абз. 18 ч. 3 ст. 2). Слід враховувати положення Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (№ 2168-VIII): * Програма медичних гарантій визначає перелік та обсяг медичних послуг, повну оплату яких держава гарантує (п. 1 ч. 1 ст. 2). * Надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та ФОП з ліцензією, які уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (п. 4 ч. 1 ст. 2). * Уповноважений орган реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 7 ч. 1 ст. 1). * Уповноважений орган виконує функції замовника медичних послуг та укладає договори про медичне обслуговування (ч. 1 ст. 7). * Договір укладається між закладом охорони здоров’я/ФОП з ліцензією та Уповноваженим органом (ч. 1 ст. 8). 2. В інших випадках закупівлі здійснюються згідно з вимогами Закону України “Про публічні закупівлі”, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону. Тобто положення абз. 18 ч. 3 ст. 2 поширюються на всіх замовників, якщо дотримані умови щодо предмету закупівлі (послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону).
Інше
Консультація № 88/2018Огляд:
Суть питання: Чи підпадають медичні огляди працівників (згідно наказів МОЗ №246 та №280) під виняток, передбачений абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі", тобто чи можна їх закуповувати без застосування процедур закупівель? Та чи розповсюджується дане положення на всіх замовників?
Висновки/Відповідь:
1. Якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, то дія Закону України “Про публічні закупівлі” на таку закупівлю не поширюється (абз. 18 ч. 3 ст. 2). Слід враховувати положення Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (№ 2168-VIII):
* Програма медичних гарантій визначає перелік та обсяг медичних послуг, повну оплату яких держава гарантує (п. 1 ч. 1 ст. 2).
* Надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та ФОП з ліцензією, які уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (п. 4 ч. 1 ст. 2).
* Уповноважений орган реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 7 ч. 1 ст. 1).
* Уповноважений орган виконує функції замовника медичних послуг та укладає договори про медичне обслуговування (ч. 1 ст. 7).
* Договір укладається між закладом охорони здоров’я/ФОП з ліцензією та Уповноваженим органом (ч. 1 ст. 8).
2. В інших випадках закупівлі здійснюються згідно з вимогами Закону України “Про публічні закупівлі”, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону. Тобто положення абз. 18 ч. 3 ст. 2 поширюються на всіх замовників, якщо дотримані умови щодо предмету закупівлі (послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Пасажирська компанія" ПАТ "Укрзалізниця
<b>
Тема розширена:</b> щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» - «Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону»
<b>Суть питання:</b> Будь ласка надайте відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» - «Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону».
1) Чи відносяться послуги медичних оглядів працівників згідно наказів МОЗ від 21.05.2007 № 246 «про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» та від 23.07.2002 № 280 «щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» до послуг за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, на які не поширюється дія Зякону відповідно абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Враховуючи те що абз. 11 ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено визначення медичної послуги: «послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт»
абз. 7 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено - «Договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування. Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, перелік платних послуг з медичного обслуговування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно пп. 8 п. 1 переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138 медичні огляди внесені до даного переліку:
«Медичні огляди:
для отримання виїзної візи (крім службових відряджень державних службовців та при виїзді на лікування за наявності відповідних медичних документів);
попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу та для отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленнями органів державної служби зайнятості), медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами, а також відповідні періодичні профілактичні медичні огляди.»
2) Чи розповсюджуються положення абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» на в сіх замовників в розумінні закону чи є виключення, зокрема за фінансуванням, тощо?
<b>
Номер відповіді:</b> 88/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі, зокрема є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону.
У свою чергу, згідно пункту 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон № 2168-VIII) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Разом з тим, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2168-VIII).
При цьому відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема, виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію (частина перша статті 7 Закону № 2168-VIII) .
Так, договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (частина перша статті 8 Закону № 2168-VIII).
Ураховуючи викладене, у разі якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
У інших випадках закупівлі здійснюються замовником відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону.
Консультація
№ 89/2018
24.01.2018
Планування закупівель
Суть питання: Чи може замовник у річному плані закупівель вказувати очікувану вартість закупівлі теплової енергії (з урахуванням орендарів), яка перевищує затверджені кошторисні призначення? Висновки/Відповідь: Закупівля здійснюється на загальну суму з урахуванням видатків, передбачених на відшкодування комунальних витрат орендарем. Додаткова інформація (посилання на листи Мінекономіки): * Лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Запит № 271/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA * Запит № 38/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 89/2018Огляд:
Суть питання:
Чи може замовник у річному плані закупівель вказувати очікувану вартість закупівлі теплової енергії (з урахуванням орендарів), яка перевищує затверджені кошторисні призначення?
Висновки/Відповідь:
Закупівля здійснюється на загальну суму з урахуванням видатків, передбачених на відшкодування комунальних витрат орендарем.
Додаткова інформація (посилання на листи Мінекономіки):
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!Відповідно до ст.4 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля здійснюється відповідно до річного плану.У формі річного плану п.6 зазначається "розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі".Нашому закладу необхідно здійснити закупівлю теплової енергії, враховуючи орендарів.Чи можемо ми в п.6"річного плану закупівель"вказувати очікувану вартість закупівлі(враховуючи орендарів)при вже затвердженому кошторисі.Тобто зазначати вартість більшу, ніж затверджені кошторисні призначення.
<b>
Номер відповіді:</b> 89/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “
Щодо передумов здійснення закупівель
”, який містить відповіді на питання, зокрема щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік розпорядниками бюджетних коштів,
та щодо визначення очікуваної вартості закупівель.
Крім того, з відповіддю на питання щодо зазначення у річному плані закупівель розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі можна ознайомитися за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA
(запит № 271/2016).
Поряд з цим питання відносини між орендодавцями та орендарями, які є замовниками у розумінні Закону, розглянуто в запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA
З огляду на викладене, закупівля замовником здійснюється на загальну суму з урахуванням видатків, передбачених на відшкодування комунальних витрат орендарем.
Консультація
№ 90/2018
24.01.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 90/2018: Суть питання: Чи може державна організація укласти договір з торгівельним центром на закупівлю ТМЦ на суму понад 3 млн грн без проведення відкритих торгів, якщо договір передбачає закупівлю матеріалів для власних потреб за конкретними позиціями ДК та надає можливість регіональним філіям здійснювати закупівлі в мережі ТЦ? Мета – економія часу та забезпечення асортименту. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 3. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону. 4. Залежно від предмету закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює закупівлю, застосовуючи одну з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. 5. Питання здійснення закупівель філіями розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 90/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 90/2018
Суть питання: Чи може державна організація укласти договір з торгівельним центром на закупівлю ТМЦ на суму понад 3 млн грн без проведення відкритих торгів, якщо договір передбачає закупівлю матеріалів для власних потреб за конкретними позиціями ДК та надає можливість регіональним філіям здійснювати закупівлі в мережі ТЦ? Мета – економія часу та забезпечення асортименту.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
3. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону.
4. Залежно від предмету закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює закупівлю, застосовуючи одну з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
5. Питання здійснення закупівель філіями розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дем'янчук Г.М.
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Допоможіть, будь ласка, визначитись з необхідністю проведення закупівлі. Державна організація хоче укласти Договір з великим торгівельним центром на закупівлю ТМЦ на суму по над 3,0 млн. грн. без проведення процедури відкритих торгів. Договором передбачено майбутню закупівлю матеріалів для власних потреб на окремі визначені Державним Кластифікатором (до четвертого знаку) позиції та надає можливість нашим регіональним безбалансовим філіям здійснювати за необхідністю закупівлю окремих ТМЦ, передбачених договором, у регіональній мережі ТЦ.
Мета укладення договору заощадження робочого часу на організацію проведення процедур закупівлі регіональними підрозділами підприємства та необхідний асортимент закупівлі в одному ТЦ.
<b>
Номер відповіді:</b> 90/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому повідомляємо, що питання здійснення закупівель філіями розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “
Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 91/2018
24.01.2018
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 91/2018: Суть питання: Як правильно діяти у ситуації, коли Аудитслужба виявила, що укладений договір про закупівлю порушує ч. 4 ст. 36 Закону, що робить його нікчемним згідно з абз. 1 ч. І ст. 37 Закону через додавання нового пункту, відсутнього в тендерній пропозиції? Чи розривати договір, чи можливо виключити спірний пункт? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання, а рекомендує ознайомитись із: 1. Відповіддю на аналогічне питання у запиті № 15/2018 від 03.01.2018 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e6136874-92f5-4c8b-8436-56382f69e8d6&lang=uk-UA 2. Листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 91/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 91/2018
Суть питання:
Як правильно діяти у ситуації, коли Аудитслужба виявила, що укладений договір про закупівлю порушує ч. 4 ст. 36 Закону, що робить його нікчемним згідно з абз. 1 ч. І ст. 37 Закону через додавання нового пункту, відсутнього в тендерній пропозиції? Чи розривати договір, чи можливо виключити спірний пункт?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання, а рекомендує ознайомитись із:
1. Відповіддю на аналогічне питання у запиті № 15/2018 від 03.01.2018 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e6136874-92f5-4c8b-8436-56382f69e8d6&lang=uk-UA
2. Листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти
<b>
Тема розширена:</b> Порушення ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Допоможіть поступити правельно.
Відбулися торги,підписано договір, за висновком Аудитслужби - Замовником укладено договір з порушенням ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним (зміна істотних умов договору - конкретніше - добавлений один пункт до договору, що був поданий Учасником в тендерній пропозиції).
Питання: Як правельно вийти з цієї ситуації, коли договір вже укладено? Розірвати з Переможцем Договір на підставі ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним та оголосити нову процедуру відкритих торгів? Чи можливо внести в договір зміни із виключенням пункту, через який сталося порушення істотних умов договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 91/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 03.01.2018 № 15/2018 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e6136874-92f5-4c8b-8436-56382f69e8d6&lang=uk-UA
Водночас
повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Консультація
№ 94/2018
24.01.2018
Інше
Суть питання: Чи має право замовник відхилити пропозицію учасника, якщо той порушив умови попередніх договорів (щодо термінів поставки) з цим же замовником протягом останнього року, і як це залежить від предмету закупівлі та кількості договорів, по яких було порушення? Висновки/Відповідь: * Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”, замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо той протягом року до дати аукціону більше одного разу порушив умови договорів (якість, терміни) з цим замовником. * Згідно з частиною 3 статті 4 Закону, рішення про відхилення оприлюднюється замовником на власному веб-сайті з зазначенням необхідної інформації про порушення. * Відхилення здійснюється тим замовником, у якого учасник вчинив порушення (пункт 8 частини 1 статті 4 Закону). * Підстава для відхилення (пункт 8 частини 1 статті 4 Закону) не залежить від предмету закупівлі або кількості договорів, умови яких були порушені більше одного разу (щодо якості та/або термінів). * Якщо в межах одного договору закупівлі, постачальник більше одного разу порушив умови цього ж договору (наприклад, декілька разів прострочив поставку), то така поведінка постачальника є підставою для відхилення його пропозиції, за умови дотримання інших вимог пункту 8 частини 1 статті 4 Закону.
Інше
Консультація № 94/2018Огляд:
Суть питання: Чи має право замовник відхилити пропозицію учасника, якщо той порушив умови попередніх договорів (щодо термінів поставки) з цим же замовником протягом останнього року, і як це залежить від предмету закупівлі та кількості договорів, по яких було порушення?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А0215
<b>
Тема розширена:</b> відхилення учасника відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону Замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору, якщо учасник протягом одного року до дати проведення електронного аукціону вчинив порушення в одного й того самого замовника, а саме: не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг - більше одного разу.
Для прикладу, учасник, із яким Замовником у 2017 році укладено договори закупівлі, у 2018 році приймає участь у відборі щодо закупівлі різальних інструментів (код 39240000-6 Різальні інструменти)). За результатом аукціону його пропозицію визнано найбільш економічно вигідною. Разом з тим, у 2017 році зазначений учасник не виконав умови договору за трьома укладеними договорами щодо термінів поставки товарів (один договір закупівлі акумуляторних батарей (код 31400000-0 Акумулятори, гальванічні елементи та гальванічні батареї) та два договори закупівлі авіаційних шин (код 34730000-3 Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів).
Прошу надати роз’яснення щодо застосування підстав відхилення (невідхилення) цінової пропозиції учасника із врахуванням наведених нижче випадків, а саме:
1) пропозиції такого учасника у 2018 році відхиляються за всіма процедурами закупівлі незалежно від предмету договору за яким він не виконав умови раніше укладених договорів;
2) пропозиції такого учасника у 2018 році відхиляються тільки за аналогічним предметом договору, за яким він не виконав умови договору (наприклад - за процедурами закупівлі авіаційних шин та акумуляторних батарей), а за всіма іншими процедурами закупівлі (наприклад: різальні інструменти (код 39240000-6 Різальні інструменти)) пропозиція такого учасника не відхиляється;
3) чи відхиляється пропозиція учасника, якщо у 2017 році він не виконав умови договору більше одного разу в межах одного договору.
Роз’яснення прошу надати із врахуванням наведених вище прикладів.
<b>
Номер відповіді:</b> 94/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі - Закон) замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору
якщо учасник
протягом одного року до дати проведення електронного аукціону
вчинив порушення в одного й того самого замовника
, зокрема не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг - більше одного разу.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону рішення замовника про відхилення учасника відбору, який вчинив порушення, зазначені у пункті 8 частини першої цієї статті,
оприлюднюється ним
у день виявлення порушення на офіційному веб-сайті замовника, де зазначаються: найменування суб’єкта господарювання - учасника відбору, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження; вид, дата та кількість порушень; документ, що підтверджує порушення; унікальний номер проведення аукціону в електронній системі закупівель.
З моменту оприлюднення рішення замовника учасник вважається таким, що вчинив відповідне порушення, передбачене пунктом 8 частини першої цієї статті.
Таким чином, відхилення цінової пропозиції здійснюється саме тим замовником, у якого учасник вчинив порушення зазначене у пункті 8 частини першої статті 4 Закону протягом одного року до дати проведення електронного аукціону.
Разом з тим, вищевказана підстава для відхилення не містить залежності від предмету закупівлі, а також кількості договорів, умови якого(их) більше одного разу не виконані щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг .
Консультація
№ 79/2018
23.01.2018
Інше
# Консультація Мінекономіки № 79/2018: Суть питання: Чи потрібно проводити публічні закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо підприємство отримує безповоротну державну допомогу у розмірі 199 000 грн від Фонду соціального захисту інвалідів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та планує придбати товари? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Публічна закупівля (закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону). 3. Закон застосовується до замовників, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень. 4. Договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону). 5. Якщо замовник у розумінні Закону планує придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. У вашому випадку, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", і вартість закупівлі товарів дорівнює або перевищує 200 000 гривень, необхідно проводити публічну закупівлю згідно з процедурами, визначеними Законом. Якщо вартість закупівлі менша за 200 000 гривень, застосовуються інші правила, передбачені Законом.
Інше
Консультація № 79/2018Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 79/2018
Суть питання: Чи потрібно проводити публічні закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо підприємство отримує безповоротну державну допомогу у розмірі 199 000 грн від Фонду соціального захисту інвалідів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та планує придбати товари?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Публічна закупівля (закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону).
3. Закон застосовується до замовників, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень.
4. Договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
5. Якщо замовник у розумінні Закону планує придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
У вашому випадку, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", і вартість закупівлі товарів дорівнює або перевищує 200 000 гривень, необхідно проводити публічну закупівлю згідно з процедурами, визначеними Законом. Якщо вартість закупівлі менша за 200 000 гривень, застосовуються інші правила, передбачені Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Підприємство об'єднання громадян "олександрійське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих"
<b>
Тема розширена:</b> чи потрібно проводити публічні закупівлі при закупівлі товарів на суму 199000 гривень?
<b>Суть питання:</b> Фондом соціального захисту інвалідів нашому підприємству виділяється безповоротна державна допомога для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 199000 гривень. Чи підпадає наш випадок під сферу дії закону "про публічні закупівлі"? Якщо так, то яка процедура? Якщо ні, то який механізм проведення процедури такої закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 79/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)
установлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) -
придбання замовником товарів, робіт і послуг
у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон
застосовується до замовників
, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Консультація
№ 80/2018
23.01.2018
Інше
Консультація Мінекономіки № 80/2018: Суть питання: Чи підпадає закупівля підживлюючої води для виробництва теплової енергії ПАТ "Криворізька теплоцентраль" під дію Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням абз. 2 част. 4 ст. 2 Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті від 02.12.2016 № 185/2016, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9bbec741-4ef9-4490-b738-d11837b9d145&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 80/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 80/2018
Суть питання: Чи підпадає закупівля підживлюючої води для виробництва теплової енергії ПАТ "Криворізька теплоцентраль" під дію Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням абз. 2 част. 4 ст. 2 Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті від 02.12.2016 № 185/2016, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9bbec741-4ef9-4490-b738-d11837b9d145&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> інше
<b>Суть питання:</b> Замовник закуповує послуги з постачання підживлюючої води за договорами на загальну суму більше 1 млн. грн.
Відповідно до абз. 2 част.4 ст. 2до ЗУ «Про публічні закупівлі» дія Закону не поширюється для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. Чи правильно ми розуміємо, що вода це енергетичні ресурси і тому проводити процедуру відкритих торгів не потрібно?
<b>
Номер відповіді:</b> 80/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 02.12.2016 № 185/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9bbec741-4ef9-4490-b738-d11837b9d145&lang=uk-UA
Консультація
№ 81/2018
23.01.2018
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: Чи може тендерний комітет складатися з парної кількості членів (6 осіб)? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" регулює засади закупівель. * Склад тендерного комітету затверджується рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону). * До складу тендерного комітету має входити не менше п'яти осіб, які є штатними працівниками замовника (частина друга статті 11 Закону та пункт 2.1. Примірного положення, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557). * Якщо штат менше 5 осіб, до комітету входять всі службові (посадові) особи замовника. * Щодо можливості парної кількості членів у комітеті, додаткову інформацію можна знайти у відповіді № 403/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 81/2018Огляд:
Суть питання: Чи може тендерний комітет складатися з парної кількості членів (6 осіб)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> склад тендерного комітету
<b>Суть питання:</b> Підскажіть будьласка, чи може кількість складу тендерного комітету бути парною, тобто 6 чоловік.
<b>
Номер відповіді:</b> 81/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”.
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права,
обов’язки
та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про ньогозатверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять
не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника
. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю, викладеною у запиті № 403/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639
Консультація
№ 83/2018
23.01.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 83/2018: Суть питання: Чи може замовник встановлювати в тендерній документації строк, більший за п'ять днів, для подання переможцем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 83/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 83/2018
Суть питання: Чи може замовник встановлювати в тендерній документації строк, більший за п'ять днів, для подання переможцем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Ужгородської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо підтвердження відповідності переможця процедури закупівлі вимогам, встановленим статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання:
Чи може замовник встановлювати в тендерній документації строк більший ніж п'ять днів для подання переможцем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, виданої ДФС, відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
<b>
Номер відповіді:</b> 83/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06
"Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 84/2018
23.01.2018
Зміна істотних умов договору
# Консультація Мінекономіки щодо ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі": Суть питання: Чи можливо при укладанні договорів про закупівлю передбачати в умовах договору всі випадки зміни істотних умов, перелічені в частині четвертій статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням виду предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: В укладених договорах про закупівлю можливо передбачити всі випадки зміни істотних умов договору, визначені в частині четвертій статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Додатково рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Зміна істотних умов договору
Консультація № 84/2018Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи можливо при укладанні договорів про закупівлю передбачати в умовах договору всі випадки зміни істотних умов, перелічені в частині четвертій статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням виду предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
В укладених договорах про закупівлю можливо передбачити всі випадки зміни істотних умов договору, визначені в частині четвертій статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатково рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова"
<b>
Тема розширена:</b> Дотримання ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» звертається до Вас за наданням роз’яснень стосовно застосування норм частини четвертої статті 36 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) при укладанні договорів за результатами процедур закупівель.
Враховуючи, що договори за результатами процедур закупівель мають часовий проміжок, передбачити усі можливі ситуації, які можуть виникнути у ході виконання договорів, Замовником не є можливим. Тому Замовники передбачають в умовах договору всі випадки зміни істотних умов договору згідно частини четвертої статті 36 Закону, а внесення змін до договору відбувається на підставі додаткових угод у кожному випадку окремо і тільки при обґрунтованих та документально підтверджених підставах.
На теперішній час Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області відмовляє в реєстрації договорів, укладених за результатами процедур закупівель, на підставі того, що у договорі Замовник може передбачити лише один з випадків зміни істотних умов договору, спираючись на роз’яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06, а саме: «… одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до змін істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках».
Просимо надати роз’яснення: чи можливо при укладанні договорів за результатами процедур закупівель в умовах договорів передбачати всі можливі випадки зміни істотних умов договору з урахуванням виду предмета закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 84/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації
" та выд 30.12.2016 № 3302-06/42560-06
"Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю"
,
у яких розглянуто, у тому числі питання
порядку зміни істотних умов
договору про закупівлю,
який може містити весь перелік
випадків, що
передбачені частиною четвертою статті 36 Закону.