<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад охорони здоров`я "Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7" <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Відповідно до ст.4 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля здійснюється відповідно до річного плану.У формі річного плану п.6 зазначається "розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі".Нашому закладу необхідно здійснити закупівлю теплової енергії, враховуючи орендарів.Чи можемо ми в п.6"річного плану закупівель"вказувати очікувану вартість закупівлі(враховуючи орендарів)при вже затвердженому кошторисі.Тобто зазначати вартість більшу, ніж затверджені кошторисні призначення. <b> Номер відповіді:</b> 89/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, який містить відповіді на питання, зокрема щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік розпорядниками бюджетних коштів, та щодо визначення очікуваної вартості закупівель. Крім того, з відповіддю на питання щодо зазначення у річному плані закупівель розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі можна ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA (запит № 271/2016). Поряд з цим питання відносини між орендодавцями та орендарями, які є замовниками у розумінні Закону, розглянуто в запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA З огляду на викладене, закупівля замовником здійснюється на загальну суму з урахуванням видатків, передбачених на відшкодування комунальних витрат орендарем.

<b>Запит від:</b> Запит від Дем'янчук Г.М. <b>Суть питання:</b> Добрий день! Допоможіть, будь ласка, визначитись з необхідністю проведення закупівлі. Державна організація хоче укласти Договір з великим торгівельним центром на закупівлю ТМЦ на суму по над 3,0 млн. грн. без проведення процедури відкритих торгів. Договором передбачено майбутню закупівлю матеріалів для власних потреб на окремі визначені Державним Кластифікатором (до четвертого знаку) позиції та надає можливість нашим регіональним безбалансовим філіям здійснювати за необхідністю закупівлю окремих ТМЦ, передбачених договором, у регіональній мережі ТЦ. Мета укладення договору заощадження робочого часу на організацію проведення процедур закупівлі регіональними підрозділами підприємства та необхідний асортимент закупівлі в одному ТЦ. <b> Номер відповіді:</b> 90/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому повідомляємо, що питання здійснення закупівель філіями розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти <b> Тема розширена:</b> Порушення ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть поступити правельно. Відбулися торги,підписано договір, за висновком Аудитслужби - Замовником укладено договір з порушенням ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним (зміна істотних умов договору - конкретніше - добавлений один пункт до договору, що був поданий Учасником в тендерній пропозиції). Питання: Як правельно вийти з цієї ситуації, коли договір вже укладено? Розірвати з Переможцем Договір на підставі ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним та оголосити нову процедуру відкритих торгів? Чи можливо внести в договір зміни із виключенням пункту, через який сталося порушення істотних умов договору? <b> Номер відповіді:</b> 91/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 03.01.2018 № 15/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e6136874-92f5-4c8b-8436-56382f69e8d6&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А0215 <b> Тема розширена:</b> відхилення учасника відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону Замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору, якщо учасник протягом одного року до дати проведення електронного аукціону вчинив порушення в одного й того самого замовника, а саме: не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг - більше одного разу. Для прикладу, учасник, із яким Замовником у 2017 році укладено договори закупівлі, у 2018 році приймає участь у відборі щодо закупівлі різальних інструментів (код 39240000-6 Різальні інструменти)). За результатом аукціону його пропозицію визнано найбільш економічно вигідною. Разом з тим, у 2017 році зазначений учасник не виконав умови договору за трьома укладеними договорами щодо термінів поставки товарів (один договір закупівлі акумуляторних батарей (код 31400000-0 Акумулятори, гальванічні елементи та гальванічні батареї) та два договори закупівлі авіаційних шин (код 34730000-3 Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів). Прошу надати роз’яснення щодо застосування підстав відхилення (невідхилення) цінової пропозиції учасника із врахуванням наведених нижче випадків, а саме: 1) пропозиції такого учасника у 2018 році відхиляються за всіма процедурами закупівлі незалежно від предмету договору за яким він не виконав умови раніше укладених договорів; 2) пропозиції такого учасника у 2018 році відхиляються тільки за аналогічним предметом договору, за яким він не виконав умови договору (наприклад - за процедурами закупівлі авіаційних шин та акумуляторних батарей), а за всіма іншими процедурами закупівлі (наприклад: різальні інструменти (код 39240000-6 Різальні інструменти)) пропозиція такого учасника не відхиляється; 3) чи відхиляється пропозиція учасника, якщо у 2017 році він не виконав умови договору більше одного разу в межах одного договору. Роз’яснення прошу надати із врахуванням наведених вище прикладів. <b> Номер відповіді:</b> 94/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”  (далі - Закон) замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору якщо учасник протягом одного року до дати проведення електронного аукціону вчинив порушення в одного й того самого замовника , зокрема не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг - більше одного разу. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону рішення замовника про відхилення учасника відбору, який вчинив порушення, зазначені у пункті 8 частини першої цієї статті, оприлюднюється ним у день виявлення порушення на офіційному веб-сайті замовника, де зазначаються: найменування суб’єкта господарювання - учасника відбору, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження; вид, дата та кількість порушень; документ, що підтверджує порушення; унікальний номер проведення аукціону в електронній системі закупівель. З моменту оприлюднення рішення замовника учасник вважається таким, що вчинив відповідне порушення, передбачене пунктом 8 частини першої цієї статті. Таким чином, відхилення цінової пропозиції здійснюється саме тим замовником, у якого учасник вчинив порушення зазначене у пункті 8 частини першої статті 4 Закону протягом одного року до дати проведення електронного аукціону. Разом з тим, вищевказана підстава для відхилення не містить залежності від предмету закупівлі, а також кількості договорів, умови якого(их) більше одного разу не виконані щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг .

<b>Запит від:</b> Запит від Підприємство об'єднання громадян "олександрійське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" <b> Тема розширена:</b> чи потрібно проводити публічні закупівлі при закупівлі товарів на суму 199000 гривень? <b>Суть питання:</b> Фондом соціального захисту інвалідів нашому підприємству виділяється безповоротна державна допомога для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 199000 гривень. Чи підпадає наш випадок під сферу дії закону "про публічні закупівлі"? Якщо так, то яка процедура? Якщо ні, то який механізм проведення процедури такої закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 79/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, цей Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> інше <b>Суть питання:</b> Замовник закуповує послуги з постачання підживлюючої води за договорами на загальну суму більше 1 млн. грн. Відповідно до абз. 2 част.4 ст. 2до ЗУ «Про публічні закупівлі» дія Закону не поширюється для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. Чи правильно ми розуміємо, що вода це енергетичні ресурси і тому проводити процедуру відкритих торгів не потрібно? <b> Номер відповіді:</b> 80/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті  від 02.12.2016 № 185/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9bbec741-4ef9-4490-b738-d11837b9d145&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> склад тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Підскажіть будьласка, чи може кількість складу тендерного комітету бути парною, тобто 6 чоловік. <b> Номер відповіді:</b> 81/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”. Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про ньогозатверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника . У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю,  викладеною у запиті       № 403/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Ужгородської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо підтвердження відповідності переможця процедури закупівлі вимогам, встановленим статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання: Чи може замовник встановлювати в тендерній документації строк більший ніж п'ять днів для подання переможцем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, виданої ДФС, відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 83/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” ,  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" <b> Тема розширена:</b> Дотримання ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» звертається до Вас за наданням роз’яснень стосовно застосування норм частини четвертої статті 36 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) при укладанні договорів за результатами процедур закупівель. Враховуючи, що договори за результатами процедур закупівель мають часовий проміжок, передбачити усі можливі ситуації, які можуть виникнути у ході виконання договорів, Замовником не є можливим. Тому Замовники передбачають в умовах договору всі випадки зміни істотних умов договору згідно частини четвертої статті 36 Закону, а внесення змін до договору відбувається на підставі додаткових угод у кожному випадку окремо і тільки при обґрунтованих та документально підтверджених підставах. На теперішній час Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області відмовляє в реєстрації договорів, укладених за результатами процедур закупівель, на підставі того, що у договорі Замовник може передбачити лише один з випадків зміни істотних умов договору, спираючись на роз’яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06, а саме: «… одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до змін істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках». Просимо надати роз’яснення: чи можливо при укладанні договорів за результатами процедур закупівель в умовах договорів передбачати всі можливі випадки зміни істотних умов договору з урахуванням виду предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 84/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 16.11.2017                   № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації " та  выд 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" , у яких розглянуто, у тому числі питання порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, який може містити весь перелік випадків, що передбачені частиною четвертою статті 36 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Замовник закуповує послуги з водовідведення та акумуляції стічних вод за декількома договорами на загальну суму більше 5 млн. грн.. Чи потрібно проводити процедуру закупівлі відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо сума закупівлі по договорам, які підпадають під абз. 5 част.4 ст. 2 Закону, перевищує 1 млн. грн. (порогову планку), а сума закупівлі по договорам, які підпадають під Закон, не перевищує один мільйон. <b> Номер відповіді:</b> 73/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас повідомляємо, що питання випадків, на які не поширюється дія Закону, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щ одо випадків, на які не поширюється дія Закону ”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому у разі, якщо замовник здійснює закупівлі, визначені в частині третій та четвертій статті 2 Закону, така закупівля проводиться без застосування процедур закупівель, визначених статтею 12 Закону. У свою чергу, у разі придбання товарів, робіт і послуг, які не підпадають до випадків, визначених частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та вартість яких не перевищує межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник може використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. При цьому у разі проведення замовником такого відбору постачальника (надавача послуг, виконавця робіт) з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.

<b>Запит від:</b> Запит від Олійник С.І. <b> Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п.2 "Порядку визначення предмета закупівлі" під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком (об'єктом) та ін; згідно п.9 "Порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об'єкта приватизації. Чи може, за відповідною аналогією, проводитись визначення предмета закупівлі з надання послуг з "розроблення технічної документації щодо інвентаризації земель в межах населених пунктів" за кожним об'єктом (населеним пунктом), чи повинна проводитись одна процедура закупівлі даної послуги по всім об'єктам (населеним пунктам) разом? <b> Номер відповіді:</b> 74/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, який містить інформацію щодо визначення предмета закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту. При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником у кожному випадку з дотриманням відповідних положень Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> 16.01.2018 Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд ВИ НЕ ВІДПОВІЛИ НА ЗАПИТАННЯ. ПЛАНУВАЛИ ЗАКУПІВЛІ ВІРНО. ПИТАННЯ СТОСУЄТЬСЯ: ЯК ВИЙТИ ІЗ СИТУАЦІЇ, ПРО ЯКУ ЗАЗНАЧЕНО У ЗАПИТІ !!! В закладах освіти обласного підпорядкування (навчально-реабілітаційні центри) на етапі підписання договорів по результатам процедур закупівель (завтра договір - сьогодні скарга і торги зупинено) призупинено декілька відкритих торгів на закупівлю послуг гарячого харчування. 20% суми від попереднього договору деякі заклади використали, а деякі не продовжували дію договору. Чи можна укласти прямий договір до 200 тис.грн з попереднім переможцем чи з визначеним переможцем по торгам, які оскаржуються ? І чи є взагалі вихід з цієї ситуації, адже дітей необхідно харчувати ? <b> Номер відповіді:</b> 75/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надана  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a252a7b-1d9a-48d4-9c55-3e73558cf1b7&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади,  забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.