<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Формування очікуваної вартості <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання 1. При формування очікуваної вартості закупівлі 1 Гкал теплової енергії Замовнику (бюджетна установа) необхідно провести аналіз кон’юнктури ринку, тобто здійснити моніторинг ринку та визначити середньоринкові ціни чи треба при розрахунку очікуваної вартості застосовувати середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, які оприлюднює Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України на виконання статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №679. Питання 2. Згідно статті 20 Закону України «Про теплопостачання»: «Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті». Суб’єкт господарювання, якого визначили переможцем у відкритих торгах з публікацією англійською мовою, повинен подавати Заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України «Про теплопостачання» до органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи до проведення відкритих торгів чи після визначення його переможцем. Орган, уповноважений встановлювати такі тарифи: це орган де суб’єкт господарювання провадить свою господарську діяльність чи встановлювати тариф повинен орган місцевого самоврядування за юридичною реєстрацією суб’єкта господарювання. <b> Номер відповіді:</b> 221/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ” . Разом з тим, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках. При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Тому, з питань  зазначених у зверненні, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ ЦТДЮ <b> Тема розширена:</b> місце поставкитовару, надання послуг <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь-ласка чи можемо ми проводити відкриті торги на закупівлю послуг оздоровлення дітей у межах Тернопільськлої обасті, у зв`язку з письмовими відмовами батьків оздоровлювати дітей поза межами Тернопільської області? Ч не буде це порушенням законодавства та дискримінацією учасників? <b> Номер відповіді:</b> 222/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог до предмета закупівлі в тендерній документації розглянуто в листі  від 07.02.2017№ 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що  з питання розробки тендерної документації та узагальнених рекомендацій для замовників щодо складання тендерної документації додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q= http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q= Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Київтранспаксервіс" <b> Тема розширена:</b> Визначення коду закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно зі змінами в законодавстві України щодо притягування до відповідальності за порушення правил паркування, в тому числі за неоплату паркування для контролю за оплатою паркування в онлайн-режимі повинна бути впроваджена автоматизована система контролю оплати вартості послуг з паркування (АСКОП). До складу АСКОП входять: - спеціальне програмне забезпечення, бази даних (встановлюються на комп`ютерах діючого процесінгового центру); - автомати для оплати послуг паркування (паркомати), що встановлюються на вулицях міста та приєднуються до процесінгового центру; - переносні термінали контролю (смартфон або планшет з підключеним до нього портативним принтером та зовнішнєю акумуляторною батареєю), якими будуть кориистуватись інспектори з паркування для перевірки фактів оплати паркування безпосередньо на паркувальних майданчиках і які теж приєднуються до процесінгового центру. Питання: Як придбати одною закупівлею всю АСКОП, як товар разом з програмним забезпеченням (базами даних), паркоматами, терміналами контролю та проведенням інсталяційних та пуско-налагоджувальних робіт? За яким кодом класіфікатору товарів (послуг) можливо провести таку закупівлю? Як правильно визначити код? <b> Номер відповіді:</b> 223/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). У свою чергу, визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону. При цьому, виходячи зі змісту пункту 32 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Поряд з цим питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Зменшення ціни на природний газ березень 2018 року <b>Суть питання:</b> У грудні 2017 року між Замовником та переможцем відкритих торгів укладено договір на постачання природного газу. В січні та в лютому 2018 року на підставі звернення постачальника (подані відповідні документи) піднімалась ціна газу через коливання такої ціни на ринку. З березня 2018 року ціна газу на ринку зменшилася. Чи має право замовник ініціювати зменшення ціни і на скільки відсотків у випадку її зменшення даної ціни на ринку на 12 %. Чи потрібно у даному випадку збільшувати очікувані обсяги споживання газу на березень? <b> Номер відповіді:</b> 224/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні <b>Суть питання:</b> Чому при формуванню звіту про результати проведення закупівлі під пунктом 3 "Конкретна назва предмета закупівлі" формує назву частин предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 225/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Відповідно до затверджених Наказом форм документів замовник зокрема вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). Водночас відповідно до Наказу та статті 19 Закону форма звіту про результати проведення процедури закупівлі заповнюється системою автоматично. Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від громадська організація "Філософія Серця" <b> Тема розширена:</b> накладання ЕЦП <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз"яснення щодо необхідності накладати електронний цифровий підпис на форми документів, зазначених в п. 1 НАКАЗУ від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" під час здійснення допорогових закупівель та звіту про укладені договори? <b> Номер відповіді:</b> 226/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис . Таким чином, електронний цифровий підпис використовується замовником під час заповнення відповідних форм документів, зазначених у пункті 1 Наказу. Поряд з цим здійснення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) чи виконавця робіт для укладення договору під час проведення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням системи не передбачає заповнення форм документів у сфері публічних закупівель, визначених пунктом 1 Наказу.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП "Укренергосервіс" ДП "НЕК "Укренерго" <b> Тема розширена:</b> Проведення процедур колегією уповноважених осіб <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У нас на підприємстві проведенням процедур закупівель займаються уповноважені особи. Маємо намір внести зміни в положення та передбачити, що торги, очікувана вартість яких перевищує 50 млн. грн. розглядаються колегією з трьох уповноважених осіб. Додатково опишемо порядок вибору цих УО, порядок голосування та інші деталі. Просимо підтвердити, що такі наші дії не суперечать чинному законодавству. <b> Номер відповіді:</b> 220/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи” , який містить питання стосовно можливості створення окремого структурного підрозділу. При цьому, оскільки Закон не містить обмеження щодо визначення однієї або декількох уповноважених осіб, замовник  самостійно може   установити у положенні про уповнованих осіб відповідний порядок для організації і проведення процедур закупівель уповноваженими особами. Разом з тим, згідно зі статтею 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від ДВНЗ "Ужгородський національний університет" <b>Суть питання:</b> У відповідності до пункту 22 ч. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт Згідно п. 3.24 ДБН А.2.2-3-2014 Технічне переоснащення – це комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого та виробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, шляхом впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним. Питання: враховуючи вищенаведене, чи можна віднести заміну застарілої, фізично зношеної пожежної сигналізації на житловому об’єкті (код 45310000-3 Електромонтажні роботи) до робіт в розумінні пункту 22 ч. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 216/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Цаплап Ярослав <b>Суть питання:</b> За результатами допорогових закупівель 31.01.2018 органом місцевого самоврядування укладено договір про закупівлю продуктів харчування. Ціна договору 78 385грн. 02 лютого 2018 внесено зміни договору, а саме змінено ціну договору, а саме ціна договору становить 500 000грн. Чи відповідають дії вимогам законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 218/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель” , а також  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”. При цьому згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур , визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону . Крім цього, відповідно до частини дугої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Луганська ОВЦА <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Були оголошені відкриті торги,оприлюднена тендерна документація,відбувся акціон, укладено договір. Але тепер з'ясовується, що на сайті нема інформації про накладений ЕЦП на тенд.документацію, хочі він був накладений. Чи є це підставою відміняти відкриті торги та розривати укладений договір? Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 219/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> не заключення договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 8 Закону просимо надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з приводу дій замовника та способу оприлюднення інформації у разі закінчення 20-денного терміну з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю при неукладенні договору про закупівлю, коли замовник немає підстав ні для відхилення тендерної пропозиції відповідно до частини першої статті 30 Закону; ні для переобрання переможця; ні для відміни торгів або визнання торгів такими, що не відбулися відповідно до статті 31 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 206/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить обов’язкову інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю . Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівель в інших країнах <b>Суть питання:</b> Доброго дня, колеги, Висловлюємо Вам велику повагу та звертаємося до Вас з метою недопущення порушень законодавства з питань публічних закупівель. Ми є Замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У той же час, у нас є Філія (відокремлений структурний підрозділ, що не є окремою юридичною особою), яка зареєстрована та функціонує на території іншої країни (а саме, в Арабській республіці Єгипет). У ході здійснення своєї діяльності Філією має бути проведено ряд закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, установлені Законом, при цьому закупівлі здійснюватимуться на території Єгипту, а послуги надаватимуться безпосередньо Філії. Запитання: Під час здійснення закупівель Філією на території її місцезнаходження, Філія керується законодавством України (тобто Законом України «Про публічні закупівлі») чи законодавством країни де вона зареєстрована та фактично знаходиться? Завчасно вдячна! <b> Номер відповіді:</b> 207/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-06  “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Водночас зазначаємо, що відповідно до абзацу третього частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється закордонними дипломатичними установами. При цьому Закон не передбачає виключень для інших суб"єктів, що розташовані за кордоном.