<b>Запит від:</b> Запит від Куяльницька сільська рада, Одеська область, Подільський р-н с.Куяльник <b> Тема розширена:</b> Створення тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка чи може до тендерного комітету входити меньше ніж 5 осіб. Хоча у відділі замовника 5 штатних одиниць, але наразі 2 вакантні посади. <b> Номер відповіді:</b> 395/2018

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ» <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником торгів було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі «Послуги у сфері охорони здоров’я різні (послуги у сфері медицини праці (послуги з проведення медичних оглядів)), №2308682 (UA-2018-04-04-000845-c)» шляхом проведення допорогових торгів. У документації конкурсних торгів Замовник визначив причини видміни торгів, зокрема: подання для участі у них менше двох конкурсних пропозицій, відхилення всіх конкурсних пропозицій, якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників. Проте згідно наказу ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 «Про затвердження Порядку здійснення допороговuх закупівель», при реєстрації лише одного Учасника, Замовник закупівлі проводить оцінку пропозиції цього учасника. Для участі в проведенні закупівлі за №2308682 (UA-2018-04-04-000845-c), свої пропозиції надали 2 учасника. Після проведння аукціону здійснювалась оцінка пропозиції учасника з найменшою ціною. Рішенням комітету з проведення конкурсних торгів ця пропозиція біла відхилена як така, що не відповідає умовам конкурсної документації. Наша пропозиція не розглядалась, оскільки наступним кроком, було рішення комітету з проведення конкурсних торгів про відміну торгів з зазначенням причини «до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників». Чи правомірні дії Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 398/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 11.1 Порядку скасувати допорогову закупівлю може виключно замовник із зазначенням аргументованих підстав прийняття такого рішення. У свою чергу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Довідково інформуємо, що скарги та відгуки учасники закупівель можуть залишати на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> який спосіб захисту обрати Учаснику для захисту своїх порушених прав <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникла наступна ситуація: наше підприємство, як Учасник публічної закупівлі, було визнано Замовником переможцем закупівлі, оскільки ми запропонували найменшу ціну.Одним із учасників (під якого прописувалась тендерна документація,і який узгодив свої дії із Замовником) подано скаргу в Антимонопольний комітет України, за рішенням якого Замовник нас дискваліфікував та обрав переможцем того учасника, який подав скаргу, пропозиція якого була найдорожчою. Виходячи з цього ми просимо Вас допомогти нам у даній ситуації з приводу таких питань:1.Чи можемо ми оскаржити у суді рішення Антимонопольного комітету України про скасування нас переможцями? 2.який спосіб захисту буде дієвіший: а)Оскаржити у суді рішення Антимонопольного комітету України про скасування нас переможцями, чи б) оскаржити рішення замовника в АМКУ про визначення переможцем іншого учасника. І ще питання: в які органи ми можемо поскаржитися на такого замовника, який вчинює неправомірні дії, узгоджуючи документацію та дії з конкретним учасником торгів. Будемо дуже вдячні за надані відповіді. <b> Номер відповіді:</b> 387/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, інформація щодо оскарження міститься в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому пропонуємо ознайомитись з  аналогічними питаннями,  на які надано відповіді,  розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&showMenuTree=true , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=033c4f18-2ce9-45ec-8b49-b069e04e4cad&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb1f94aa-bb15-4389-8da7-eacc55926ba8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський гідрометеорологічний технікум Одеського державного екологічного університету <b> Тема розширена:</b> Закупівлі афілійованих підприємств <b>Суть питання:</b> Добрий день! Харківський технікум є філією (без права юридичної особи)Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ). Прошу відповісти на наступне запитаня: Чи потрібно технікуму (за наявністю довіреності від ректора ОДЕКУ)проводити публічні закупівлі відповідно до ст.2 п.4 пп.1,5 Закону "Про публічні закупівлі", який передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: 1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами; 5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах? Повідомляю, що Публічні закупівлі проводяться для отримання виключно комунальних послуг для забезпечення функціонування технікуму. З повагою, Юрій Малик. <b> Номер відповіді:</b> 388/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому стосовно зазначених у запиті виключень, встановлених у статті 2 Закону, пропонуємо ознайомитись із аналогічними відповідями, розміщеними за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c0074c33-f957-4318-80cb-115a53b5afa3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Стрижівська сільська рада <b>Суть питання:</b> Які допорогові суми на закупку встановлені для сільських рад? Чи може сільська рада здійснювати закупку без сайту Прозоро? У кого можна отримати детальну інформацію і консультацію по даним питанням? <b> Номер відповіді:</b> 390/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону " , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Мелітопольської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Відмова ВДК в реєстрації додаткової угоди до Договору Закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ №922-VIII Замовник самостійно оприлюднює: звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; Мелітопольське ВДК у Запорізькій області відмовляється реєструвати додаткову Угоду «№2» від 25.04.2018 р. Відділу освіти Мелітопольської РДА (далі – ВО РДА) у Запорізькій області, оскільки вважає що така додаткова Угода укладена після закінчення строку дії основного Договору. Замовник з іншою стороною договору, фактично не можуть зменшити обсяги закупівлі газу та позбавлені можливості припинити строк дії договору за взаємною згодою сторін, та, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» скласти звіт протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору. Додатковою угодою «№2» від 25.04.2018 р. зменшено об’єм закупівлі газу та припинено строк дії Договору з 25.04.2018 р. Аргументи Мелітопольського ВДК: - Строк дії Договору сплинув до укладення додаткової угоди про зменшення об’єму закупівлі газу та про припинення строку дії Договору (Додаткова угода 2); - Інша додаткова угода «№1» «про тлумачення змісту» договору Мелітопольським ВДК не приймається до уваги (Додаткова угода 1). Про сплив строку дії договору Мелітопольське ВДК дійшло до висновку самостійно, аналізуючи п.11.1 щодо строку дії основного Договору: - «11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.» Мелітопольське ВДК ігнорує та не приймає до уваги додаткову угоду Сторін «№1» від «28» лютого 2018 р. про тлумачення умов договору, а саме: Фактично, після тлумачення Сторонами змісту Договору Закупівлі - п. 11.1 читається наступним чином: «11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.» При тлумаченні змісту Договору Сторони керувались ст.ст. 213 «Тлумачення змісту правочину», 637 «Тлумачення умов договору» ЦК України, норми якого прямо дозволяють Сторонам робити відповідні дії. Чи правомірні дії Мелітопольського ВДК. Як протидіяти неправомірній відмові зареєструвати додаткову угоду у відділенні державного казначейства? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 391/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання продовження строку дії договору  про закупівлю розглянуто в розділі “ Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань ” листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним. При цьому,  ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" <b>Суть питання:</b> Нашим підприємством двічі відмінено відмінено відкриті торги на закупівлю пального. В першому випадку було подано чотири тендерні пронпозиції, проте три пропозиції було відхилено, оскільки вони не відповідали вимогам тендерної документації. Таким чином до аукціону було допущене лише одну тендерну пропозицію. Так, торги відмінено на підставі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. У другому випадку було подано три пропозиції, дві з яких було відхилено, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Таким чином, оголошені вдруге торги також було відмінено на підставі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Отже, в обох випадках торги відмінені через відсутність достатньої кількості учасників допущених до аукціону. Чи вважається у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій (або відхилення на стадії прекваліфікації всіх тендарних пропозицій) відсутністю достатньої кількості учасників для зазстосування п. 4 ч. 2 ст. 35 Заокну, та чи правомірне у даному випадку застосування переговорної процедури на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 383/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Ю.Р.О.Л." <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за 1 Гкал теплової енергії <b>Суть питання:</b> 26 березня 2018 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (Держенергоефективності) оприлюднений середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання. Dідповідно до ч. до ч. 11 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи(виконавчим комітетам міських, сільських рад), заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті. Згідно з п.7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Просимо, надати роз'яснення: 1.Чи тарифи розраховані та оприлюднені Держенергоефективності та встановлені органом місцевого самоврядування є регульованими тарифами? <b> Номер відповіді:</b> 384/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках. При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.

<b>Запит від:</b> Запит від Інспекція з питань підготовки та дипломування <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2). Дайте будь-ласка відповідь на наступну ситуацію. В поточному році здісненено закупівлю за процедурою допорогової закупівлі послуг (ДК 021:2015 - 72330000-2 "Послуги зі стандартизації та класифікації контенту та даних") на 104400 грн. (фактично ця сума ще повністю не оплачена виконавцю (оплачено лише близько 30%). Водночас, вартість обслуговування у поточному році збільшилася виконавцем. У звязку з цим виникає ситуація, що запланована сума закупівлі збільшується на суму при якій необхідно проводити процедуру закупівлі (більше 200000 тис.). В даному випадку переговірну процедуру закупівлі (у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи). На підставі вищевикладеного. Чи буде переговірна процедура проведена Замовником порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", якщо в поточному році за (ДК 021:2015 - 72330000-2 "Послуги зі стандартизації та класифікації контенту та даних") вже була проведена допорогова закупівля? Чи можна протягом року додатково закуповувати послуги, які були закуплені за допороговою закупівлею проводячи відповідні процедури закупівель (надпоргові)? <b> Номер відповіді:</b> 385/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону " , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-08 " Щодо переговорної процедури закупівлі ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від 194 понтонно-мостовий полк Державної спеціальної служби транспорту Міністерства Оборони України <b> Тема розширена:</b> Підстави застосування Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 12.05.2016 року №1356-VІІ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! До Вас звертається голова тендерного комітету 194 понтонно-мостового полку Шевченко Василь Іванович. 194 понтонно-мостовий полк Державної спеціальної служби транспорту Міністерства Оборони України (ЄДРПОУ 33125935) здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг. Питання І. Що є підставою для застосування нами в якості Замовника Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 12.05.2016 року №1356-VІІ ? Питання 2. Чи можемо ми при проведенні окремих процедур закупівель товарів, робіт і послуг користуватися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. №922-УIII, а для окремих процедур закупівель товарів, робіт і послуг Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 12.05.2016 року №1356-VІІ ? <b> Номер відповіді:</b> 386/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини шостої статті 2 Закону, особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Так, 04.06.2016 року набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII  (далі - Закон № 1356-VIII), який визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану. Цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII). Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 1356-VIII закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Таким чином, у разі якщо закупівля здійснюється  для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, замовник зазначений у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII здійснює закупівлю відповідно до Закону № 1356-VIII. У іншому випадку, замовник здійснює закупівлю відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛ БІЗ" <b> Тема розширена:</b> Акредитація електронного майданчика <b>Суть питання:</b> Наша компанія проходить авторизацію, в якості оператора авторизованого електронного майданчика системи публічних закупівель Прозорро. 05 березня 2018 року отримано позитивний висновок Адміністратора електронної системи закупівель за № 206/443/04. Відповідно до Постанови КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166, рішення, щодо авторизації (попередньої авторизації) електронного майданчика приймається Уповноваженим органом на підставі рішення комісії протягом 20 робочих днів з моменту отримання від адміністратора позитивного висновку результатів тестування. Строки на винесення рішення вже вичерпано. Просимо надати офіційні роз'яснення стосовно причин невконання вимог Постанови КМУ, в частині строків розгляду документів на авторизацію. <b> Номер відповіді:</b> 379/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Брич Євгенія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Поділ предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Яка відповідальність передбачена для замовника за умисний поділ предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 380/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення. Крім того, оскільки відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутись до органів, визначених у цій статті Закону.