<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Участь нотаріусів у елетронних торгах <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У Національному банку України на сьогоднішній день виникла необхідність закупівлі нотаріальних послуг, а саме: отримання свідоцтв про придбання майна, реєстрації права власності на майно, зняття обтяжень/арештів із заставленого майна та інших супутніх нотаріальних послуг для забезпечення потреб Національного банку України. Орієнтовна вартість закупівлі перевищуватиме поріг у 200 тис.грн. Відповідно, необхідно провести публічну закупівлю. НБУ звернувся до Міністерства юстиції з відповідним зверненням з проханням прояснити ситуацію з приводу можливої участі нотаріусів у публічних закупівлях, так як є велика ймовірність того, що такі торги не відбудуться. На сьогодні відповідь на наше звернення не надійшла. Лист знаходиться на розгляді. Просимо Мінекономрозвитку, як Уповноважений орган, надати роз'яснення з цього питання. <b> Номер відповіді:</b> 533/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 30/2018 від 09.01.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=480359c9-4784-4362-9590-cf45972a0277&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" <b> Тема розширена:</b> Відступлення <b>Суть питання:</b> ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України. Питання полягає в наступному: Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав. ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте: Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом». Відповідно до Цивільного кодексу України: • Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині». • П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)». Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…». Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі». Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання: Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 534/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом . Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Таким чином, виходячи зі змісту  статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону , заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи  згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіопласт" <b> Тема розширена:</b> Порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" ПАТ "ДАК Автомобільні дороги України" <b>Суть питання:</b> Всі Облавтодори (ДП "ПАТ ДАК АвтодорУкраїни")проводять тендерні закупівлі виключно за формою "Допорогові закупівлі" з бюджетом, який значно перевищує 200 тис. грн. За словами посадових осіб Облавтодорів, "вони не є замовниками та не отримують бюджетні кошти". Але відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" "9. замовники - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Державна частка в статутному капіталі юросіб - Облавтодорів становить 100%! Звернення до якої посадової особи та якої організації може виправити грубе порушення закону України? <b> Номер відповіді:</b> 535/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому відповідь на подібні звернення щодо звернень до правоохоронних органів містяться за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3963bbae-e336-4851-b4ab-b54867701e6a&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b99f391-e405-4357-9ba5-1cdef3d3bff4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від товариство з обмеженою відповідальністю "Сфера Права" <b> Тема розширена:</b> Продовження строку розгляду тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> відповідно ч. 4 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. Прошу надати роз'яснення протягом якого строку має бути опублікований протокол про продовження строку розгляду тендерної пропозиції. <b> Номер відповіді:</b> 530/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону  після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. При цьому Законом не визначено строк, протягом якого в електронній системі закупівель оприлюднюється повідомлення про продовження строку розгляду тендерної пропозиції. Водночас слід ураховувати, що закупівлі мають здійснюватись замовниками з дотриманням принципів, визначених статтею 3 Закону, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням. Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з запитами за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea71018f-67cf-49ca-b63e-13b21c5713ba&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Як замовник може дискваліфікувати учасника торгів <b>Суть питання:</b> У 2017 році оголошено закупівлю на заправку картриджів для принтерів, виграла фірма з найнижчою ціновою пропозицією, але свої договірні зобов'язання виконувала неякісно та недбало. У 2018 році оголошено про нову закупівлю на заправку картриджів, і минулорічна фірма знову може демпінгувати та понижати ціну. Питання: як замовник може дискваліфікувати такого недбалого учасника в разі його перемоги за критерієм найнижча цінова пропозиція? <b> Номер відповіді:</b> 531/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 146/2017 та 1123/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4d58c31-3976-4afa-8cf2-b4163764ec3b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b796fbd0-4261-427c-8573-4c234cf6b2d7&lang=uk-UA Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АТМОТЕРРА" <b> Тема розширена:</b> Запит на офіційне підтвердження предмету закупівлі відповідно до норм Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р <b>Суть питання:</b> Підприємство ТОВ "АТМОТЕРРА" бере участь у державних закупівлях як постачальник АЗОТУ ЗАКИС (газ стиснений (КОД ДК 021:2015 24100000-5) – ЗАКИС АЗОТУ (DINITROGEN OXIDE). Замовниками виступають державні лікарні та мед заклади України. На даний час, вказаний тип продукції на підконтрольній території України не виготовляється. Єдиним виробником заявленої продукції в Україні до 2014 року було підприємство ТОВ «Стиролбіофарм» яке зареєстроване в місті Київ, а його виробничі потужності знаходяться у місті Горлівка (Донецька область). В даний час діяльність з виробництва на ТОВ «Стиролбіофарм» зупинено, так як всі виробничі площини знаходяться на тимчасово непідконтрольної території у місті Горлівка і все обладнання, приміщення та продукція захоплені невідомими озброєними людьми. Ця інформація підтверджується із офіційних заяв директора ТОВ «Стиролбіофарм» Савченко Е.А. (посилання:https://ru.tsn.ua/groshi/stirolbiofarm-nikogda-ne-platil-nalogi-v-dnr-567120.html https://www.depo.ua/rus/politics/-stirol-rozsliduvannya-dovelo-neprichetnist-kompaniyi-do-23082016133800 ), а також закриттям 21.06.2016 року СБУ кримінального провадження № 22016000000000023 відносно ТОВ «Стиролбіофарм» за звинуваченням у діяльності на тимчасово непідконтрольної території. Слідством було встановлено що підприємство не контролює виробничі потужності у м.Горлівка, тому не бере участь у жодному тендері, так як не має ніякої можливості виробити і реалізувати Азоту закис із м.Горлівка. Наше підприємство є партнером і представником ТОВ«ТД Медичний газовий сервіс» РФ, Вологодська обл., місто Череповець (яке не входить до Переліку юридичних осіб до яких застосовуються обмежувальні заходи і не підпадає під перелік заборонених до ввозу товарів, що походять з Російської Федерації), яке є єдиним (на даний час) сертифікованим Державним експертним центром Міністерства охорони здоров'я України виробником лікарського засобу АЗОТУ ЗАКИС (газ стиснений (КОД ДК 021:2015 24100000-5) – ЗАКИС АЗОТУ (DINITROGEN OXIDE), технічні та якісні характеристики якої відповідають реєстраційному посвідченню №UA/5464/01/01 від 21.09.2016 року та сертифікатам GMP 082/2014/5A UMP/GMP. Згідно Державного реєстру лікарських засобів України (http://www.drlz.com.ua) відносно Азоту закису є ще один заявник, це ТОВ "ДІПІ ЕЙР ГАЗ" який зареєстрував АЗОТУ ЗАКИС рідина (субстанція) в ємностях з неіржавіючої сталі для фармацевтичного застосування виробництва ТОВ"Мессер Техногаз", Чеська Республіка, але згідно з Законом України «Про лікарські засоби»: - активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі – АФІ або діюча речовина) – будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів; - готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування. Таким чином Азоту закис ТОВ"Мессер Техногаз", Чеська Республіка не може використовуватися при лікуванні пацієнтів, так як не є готовим лікарським засобом. У зв’язку з тим, що ТОВ«Стиролбіофарм» знаходиться на тимчасово не контрольованій території України та з 2014 року припинив виробництво лікарського засобу АЗОТУ ЗАКИС (газ стиснений) надати офіційне підтвердження того, що ТОВ«ТД Медичний газовий сервіс» є єдиним зареєстрованим виробником АЗОТУ ЗАКИС (газ стиснений (КОД ДК 021:2015 24100000-5) – ЗАКИС АЗОТУ (DINITROGEN OXIDE). <b> Номер відповіді:</b> 532/2018

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Нами було оголошено процедуру закупівлі (Відкриті торги) послуг з оздоровлення дітей (путівки до дитячих таборів). Процедура відбувалася за 4-ма лотами. Перший раз торги за всіма лотами не відбулися у зв'язку недостатньою кількістю учасників. Оголосили торги повторно, але при цьому по 1-му із лотів змінили вимоги до учасників. Торги також не відбулися через недостатню к-ть учасників. Оголосили торги втретє. Питання: чи могли ми оголосити торги втретє лише по 1-му лоту, а по решті - перейти до переговорної процедури? У разі якщо втретє торги відбудуться по одному із лотів, чи можемо ми по іншим перейти до переговорної процедури, чи повинні будемо оголошувати по решті лотах торги вчетверте? <b> Номер відповіді:</b> 523/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання зазначена у запитах 35/2016 від 18.10.2016, 156/2017 від 31.01.2017, 224/2017 від 09.02.2017  за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області <b>Суть питання:</b> В ст. 4 Закону № 922 зазначено, що річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Підкажіть, днем затвердження вважається затвердження коштів рішенням ради чи затвердження протоколом ТК змін до річного плану або додатку до річного плану відповідно до рішення ради? <b> Номер відповіді:</b> 524/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання, зокрема планування замовником закупівель. Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Міський футбольний клуб «Металург» <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення коду предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно з Порядком визначення предмета закупівлі затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454 (із змінами) та відповідно до листа Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" предмет закупівлі товарів визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Нашому підприємству потрібно купити новий трактор. Показник четвертої цифри "16720000-8 Трактори, що були у використанні", показник третьої цифри "16700000-2 Трактор". Яким чином визначити предмет закупівлі, у разі якщо четверта цифра не відповідає предмету закупівлі? Чи можливо визначити предмет закупівлі за третьою цифрою або потрібно обрати показник "99999999-9 Не відображене в інших розділах"? <b> Номер відповіді:</b> 525/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Коваленко Алла <b> Тема розширена:</b> замовник закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи підпадає під дію ЗУ від 25.12.2015 №922-VIII державне підприємство (далі -ДП), засноване на державній власності та яке належить до сфери управління бюджетної установи. Статутний капітал ДП - основа власного капіталу Підприємства, відповідає сумі вартості активів, які є внеском засновника, до капіталу Підприємства. <b> Номер відповіді:</b> 526/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Хоменко Марина Василівна <b> Тема розширена:</b> Відповідність ФО-П кваліфікаційному критерію "наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід" <b>Суть питання:</b> Одним із кваліфікаційних критеріїв, встановлених ст. 16 Закону є "наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід". Таким чином, Законом встановлено чітку норму щодо наявності не менше двох працівників (оскільки "працівників" означає множину). У разі встановлення такого кваліфікаційного критерію Замовником у тендерній документації та вимоги надання "довідки довільної форми про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід" чи означає це, що навіть фізична особа-підприємець для відповідності такому критерію повинна мати хоча б одного найманого працівника? У своєму рішенні від 10.10.2017 № 7140 АМКУ зобов'язав Замовника скасувати своє рішення про визначення переможцем процедури ФО-П, що здійснює свою діяльність самостійно, без залучення найманих працівників. Чи може Замовник керуватися такою позицією АМКУ та чи зобов'язаний відхиляти тендерні пропозиції суб'єктів господарювання, у штаті яких 1 особа? <b> Номер відповіді:</b> 527/2018

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Центральна районна лікарня Ізмаїльського району" <b> Тема розширена:</b> визначення предмету закупівлі по класифікатору <b>Суть питання:</b> До якого коду ДК 021:2015 відносяться металопластикові вікна та двері - 44220000-8 "Столярні вироби" чи 44110000-4 "Конструкційні матеріали"? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 528/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc