<b>Запит від:</b> Запит від Державна митна служба України <b> Тема розширена:</b> Визначення Переможця закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 1 частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі –Особливості). Відповідно абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Керуючись принципами відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначених статтею 5 Закону, замовником визначено переможця відповідної закупівлі. Проте, від учасника процедури закупівлі, як переможця закупівлі до пункту 47 Особливостей документів не надійшло. Поряд з цим, переможцем оприлюднено в електронній системі закупівель лише довідку про відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, яка не передбачалася замовником у тендерній документації. Слід зазначити, що переможець відповідної закупівлі, документи переможця, які зазначенні були окремим додатком до тендерної документації замовника, надав будучи у статусі учасника на етапі подання пропозицій, що також не вимагалося замовником. Виходячи з викладеного просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей при визначенні замовником переможця закупівлі, тобто чи приймати до уваги документи, які було завантажено у період подачі пропозиції учасником, якщо норма нормативно-правового акту та електронна система закупівель передбачають завантаження їх після визначення учасника переможцем та встановлюють граничні строки у період завантаження документів переможця. <b> Номер відповіді:</b> 559/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична Особа Підприємець Тропша Вадим Дмитрович <b> Тема розширена:</b> продовження строку розгляду ДО 20 робочих днів <b>Суть питання:</b> продовження строку розгляду пропозиції ДО 20 робочих днів - це саме до 20 чи включно 20. Тобто, всього розгляд має привати 19 р.д. чи все таки 20 р.д. Дякую, чекаю відповідь пряму, будь ласка без посилань. Знайти пряму відповідь майже неможливо. <b> Номер відповіді:</b> 560/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 390/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від - <b> Тема розширена:</b> Повернення коштів за продукт <b>Суть питання:</b> Мною були придбані навушники apple airpods, 18.11.2024 у інтернет магазині istori.com.ua, ФОП Кадочніков після отримання навушників було виявлено, що цей продукт не є оргиніналом продукції apple, в подальшому ніхто не виходив на звʼязок для того щоб оформити повернення <b> Номер відповіді:</b> 554/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" , та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ОКП Агроінформ <b> Тема розширена:</b> Додаткова потреба <b>Суть питання:</b> На початку року здійснили купівлю бензину для господарських потреб на суму до 100 тис. грн. Внаслідок збільшення вартості бензину до кінця року виникла потреба докупити бензин на 20 тис.грн. Які повинні бути наші дії? <b> Номер відповіді:</b> 555/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Вараський ліцей 1 <b> Тема розширена:</b> Чи правомірно обирати підпункту 5 пункту 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Постановою Уряду № 1364 від 22.12.2023 «Про внесення зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» внесено зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975, доповнивши їх пунктом 19 такого змісту: «19. Заклади освіти державної та комунальної форми власності». Отже, встановлення єдино можливого надавача послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975, унеможливлює проведення процедури відкритих торгів, та створює відсутністю конкуренції з технічних причин, що дає право укласти договір відповідно підпункту 5 пункту 13 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 556/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" <b> Тема розширена:</b> Процедура закупівлі послуг з управління активами, яку проводить АРМА <b>Суть питання:</b> - високий корупційний ризик процедури закупівлі послуг з управління майном яке підвідомче АРМА; - непрозора процедури визначення мінімального щомісячного розміру надходжень (доходів) до Державного бюджету України <b> Номер відповіді:</b> 557/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Крім цього, пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. гідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель, у разі необхідності слід звертатись до органів влади, визначених у статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Кардінал Україна» <b> Тема розширена:</b> як повідомити Замовника на стадії кваліфікаціі(розгляду пропозиції) про подовження строку дії своєї пропозиції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажить будь ласка, а як повідомити Замовника на стадії кваліфікаціі(розгляду пропозиції) про подовження строку дії своєї пропозиції через ЕСЗ? Бо під час проведення процедури закупівлі учасники мають два періоди, коли можуть звернутися до замовника із запитанням чи вимогою. Перший — це період подання пропозицій. На цьому етапі звертатися до замовника мають право всі зацікавлені особи у закупівлі. Другий — період, коли звернутися до замовника може виключно учасник, пропозицію якого було відхилено. В інших випадках не має технічної можливості звернутися до Замовника через ЕСЗ! Щиро дякуємо за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 558/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється. Згідно з пунктом 11 частини другої статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. При цьому відповідно до положень пункту 31 Особливостей тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку, який у разі необхідності може бути продовжений. До закінчення зазначеного строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції. У разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> моніторинг ДАСУ <b>Суть питання:</b> Вітання! ДАСУ розпочато моніторинг по закупівлях, що здійснені без використання електронної системи, згідно пп.13 п.13 Особливостей, з обмеженням доступу (ДСК). Яким чином надавати пояснення та копії документів з грифом ДСК через електронну систему закупівель, щоб уникнути розкриття інформації? <b> Номер відповіді:</b> 550/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Відповідно до абзацу шостого пункту 54 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 (зі змінами), передача службової інформації (надсилання документів з грифом “Для службового користування”) телекомунікаційними, інформаційно-телекомунікаційними мережами здійснюється лише з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що в установленому порядку допущені до експлуатації, з дотриманням вимог технічного захисту інформації. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Тому, з порушеного у запиті питання слід звертатись до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЛІДЕКС" <b> Тема розширена:</b> Що до кваліфікаційних вимог, а саме аналогічного договору <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження? <b> Номер відповіді:</b> 551/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Новак Тетяна Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Рівень прибутку (граничний рівень прибутку) обороних закупівель <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024 ( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:: ... - у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою N 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. При цьому Постановою від 18 липня 2023 р. № 736 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, установлено, що положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Чи можна визначати прибуток без обмежень, тобто положення абз.49 не застосовуються? Прибтоу визначається на розсуд виконавця? Чи є гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на 21.11.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 552/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Новак Тетяна Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Рівень прибутку (граничний рівень прибутку) обороних закупівель <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024 ( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:: ... - у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою N 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. При цьому Постановою від 18 липня 2023 р. № 736 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, установлено, що положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Чи можна визначати прибуток без обмежень, тобто положення абз.49 не застосовуються? Прибтоу визначається на розсуд виконавця? Чи є гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на 21.11.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 553/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Кушаков Костянтин Олександрович <b> Тема розширена:</b> Відповідність предмету закупівлі вимогам ступеня локалізації <b>Суть питання:</b> Пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва у 2024 році дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків. У разі виявлення ознак невідповідності тендерної пропозиції учасника/переможця процедури закупівлі вимогам щодо ступеня локалізації, визначеним у тендерній документації, органи Держаудитслужби зазначає про це у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. інформує Мінекономіки про встановлення таких ознак невідповідності. Крім цього при Мінекономіки працює Комісія щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель, яка перевіряє законність встановлення відсотку локалізації. З метою недопущення порушень під час закупівель товарів які підпадають під вимоги наявності відсотку локалізації виробництва Прошу повідомити: 1. Чи виявлялись порушення вказаними органами у 2023-2024 роках. 2. Де у відкритому доступі можна ознайомитись з відповідними рішенням та переліком підприємств порушників та механізмів ступень локалізації яких не підтвердилась. <b> Номер відповіді:</b> 549/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (6.Щодо порядку моніторингу) та у запиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Отже, моніторинг закупівель, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою.Тому з питань здійснення контролю слід звертатись до Держаудитслужби. Крім цього, зазначаємо, що діяльність і завдання комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель регулюються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (далі - Порядок) та Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія), затвердженим наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381. Відповідно до підпункту 11 пункту 26 Порядку одним з основних завдань Комісії є: розгляд скарг щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, у зв’язку з неподанням документів, передбачених пунктом 4 зазначеного Порядку, невідповідності вимогам, визначеним пунктом 5 зазначеного Порядку, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. зокрема прийняття рішень щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. Також, результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва оприлюднені Мінекономіки на офіційному веб-сайті за посиланням: http://surl.li/hddvb