<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Резинопласт" <b>Суть питання:</b> Чи правомірна вимога тендерного комітету замовника на наданняу складі тендерної пропозиції по предмету закупівлі ("лежачі поліцейські") сертифікату відповідності (якості), який видано відповідним органом з сертифікації, акредотованим національним органом України з акредитації. Якщо ми як учасник таких торгів є самі виробники даного предмету закупівлі і у складі тендерної пропозиції надаємо сертифікат відповідності виданий нашим заводом, бо ми виробники, надаємо паспорт якості, зразки предмету закупівлі, гаратію на 5 років та тендерне забезпечення. Раніше, до січня 2018 р. діяв Перелік товару, який підлягав обов'язковій сертифікації, з 28.01.2018 цей Перелік втрати чинність. Нового переліку анологічного не затверджено. Зі слів представників органу сертифікації УкрСепро, сертифікат відповідності в них беруть підприємства по бажанню. Такий сертифікат дійсний протягом 12 календарних місяців. Якщо така вимога Замовника є не законною, то на чку норму чинного зпнодавства можна зробити посилання? <b> Номер відповіді:</b> 519/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 229/2016, 232/2016, 938/2017 та 192/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b04d041b-6b67-4a5f-bcc9-c961df07f3ff&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d571d75d-0e55-4019-bd3c-b874fd659ca6&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6371be8f-f18d-483a-bb33-0e6ffba9ba2c&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acc4be8f-663e-4a6e-abc5-5a6187af8117&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Старосинявська селищно рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, чи необхідно оприлюднювати звіт про виконання договору, якщо застосовувалася процедура закупівлі Звіт про укладений договір <b> Номер відповіді:</b> 520/2018

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> щодо дії тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> За результатом проведеної у 2017 році процедури відкритих торгів прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі. На рішення, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подано скаргу до органу оскарження. За результатом розгляду скарги, органом оскарження прийнято рішення щодо скасування прийнятого рішення замовником про визначення переможця процедури закупівлі. Відповідно до абзацу другого частини дванадцятої ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником прийнято рішення оскаржити рішення органу оскарження у судовому порядку. У 2018 році Рішенням суду вирішено задовольнити позовну вимогу замовника, визнати протиправним та скасувати рішення органу оскарження. Питання: 1. Чи можливо укласти договір з переможцем процедури закупівлі, якщо в тендерній документації визначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій із зазначенням порядку їх подовження? Чи дійсність тендерних пропозицій не стосується вже визначеного переможця? 2. Якщо можливо укласти договір з переможцем процедури закупівлі, чи потрібно вносити в Річний план закупівель у 2018 році закупівлю, яка була розпочата у 2017 році? Який тоді необхідно встановити в формі «орієнтовний початок проведення процедури закупівлі»? 3. Яким чином необхідно завершити процедуру закупівлі в електронній системі закупівель, якщо закупівля знаходиться на етапі «пропозиції розглянуті» та є призупиненою органом оскарження? <b> Номер відповіді:</b> 521/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 153/2017 та 41/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3a10d8f-aedf-4697-bb3d-04714f3ea420&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f6e2d49-ded1-4694-84c7-1c9c07616f4a&lang=uk-UA . Щодо питання 2 Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення змін до річного плану є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом, та передує їх проведенню. Таким чином, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку. Щодо питання 3 Повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 787/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e2aa98-a9ca-442a-8a5a-609ae9ee5451&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський тролейбус", ЄДРПОУ 34811465 <b> Тема розширена:</b> Застосування вимог закону при укладанні трьохстороннього договору <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" придбання товарів ( транспортного засобу вартістю більш 1,0 млн грн) за трьох-стороннім договором, за яким Покупцем товарів виступає суб'єкт господарювання комунальної форми власності, що є юридичною особою та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а плату за даний товар, відповідно до умов Договору, здійснює безпосередньо юридична особа приватної форми власності, шляхом перерахування грошових коштів зі свого розрахункового рахунку на рахунок Продавця? <b> Номер відповіді:</b> 522/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 79/2018 від 23.01.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb6add59-1527-4582-9333-b20448f36761&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р., якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менше за вартість, встановлену у абз. 2,3 част. 2 цієї статті, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладений договір. Форма звіту затверджена наказом Мінекономрозвитку №490. Прошу уточнити, якщо договором передбачено самовивіз товару Замовником зі складу Постачальника, то як правильно прописати в звіті про укладений договір п. 12. «Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг»: це адреса замовника чи склад Постачальника? Наприклад, договором передбачено: місце поставки товару: EXW- склад Постачальника, м. Запоріжжя. <b> Номер відповіді:</b> 509/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідно до наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), яким затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, форма звіту про укладені договори зокрема передбачає заповнення інформації про місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. У свою чергу, відповідно до глави 54 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (стаття 664 ЦК України). Поряд з цим згідно зі статтею 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання; б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені. Ураховуючи викладене, замовник зазначає у формі звіту про укладені договори місце поставки товару, визначене у відповідному укладеному договорі.

<b>Запит від:</b> Запит від Лебединський Максим Анатолійович <b> Тема розширена:</b> укладення договору про закупівлю в разі змінини посадової особи учасника <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 03.05.06р. Замовником оголошено процедуру відкритих торгів. 18.05.2018р. Учасником подано пропозицію з документами відповідно до вимог ТД, в яку входили документи, які підтверджують повноваження посадової особи учасника на підпис тендерної пропозиції та договору про закупівлю в разі визнання переможцем(довідка про уповноважену особу, довіреність, протокол загальних зборів учасників та інші (умовно це громадяни «Іванов»)). 25.05.2018р. Учасника визнано переможцем та опубліковано повідомлення про намір укладення договору. 30.05.2018р. власником підприємства учасника змінено керівника на іншу особу (Умовно громадянин «Петров»). Тобто на особу, документи на право підпису тендерної пропозиція та найважливіше договору про закупівлю, по якій відсутні в складі тендерної пропозиції. Питання: яким чином необхідно поступити, щоб укласти договір про закупівлю і не порушити норми закону, враховуючи те, що змінено посадову особу, яку уповноважено підписувати договір? Можливо надання новим керівником («Петровим») довіреності або наказу на підпис договору про закупівлю особі (Іванову), яку зазначено в документах тендерної пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 510/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 від 08.05.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Березневодоканал" <b> Тема розширена:</b> Завищена ціна <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення. Учасник на допорогових закупівлях запропонував найнижчу ціну на товар який відповідає технічним характеристикам. Ціна на товар завищена відповідно до ринкової на 300%. Що робити у даному випадку підприємству? Відхиляти пропозицію чи купувати товар по завищеним цінам? І чим керуватися? <b> Номер відповіді:</b> 511/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті  347/2017 від 06.03.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d186e3d-f341-46b9-a790-f4c0532acec9&lang=uk-UA Поряд з цим повідомляємо, що питання проведення допорогових закупівель висвітлено в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від МКП "Вінницязеленбуд" <b> Тема розширена:</b> Зміна джерела фінансування <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство є одержувачем коштів місцевого бюджету. Нами було оголошено процедуру закупівлю на очікувану вартість, оскільки фінансування даної закупівлі частково здійснюється за кошти місцевого бюджету, а частина за кошти підприємства. За результатами закупівлі нами було укладено договір, в якому було зазначено загальну сума договору та визначені суми бюджетного фінанасування та суму коштів підприємства. В результаті перерозподілу коштів бюжету, вивільнилися кошти, якими ми можемо оплатити предмет закупівлі. Підкажіть будь ласка, чи маємо ми можливість (право) не змінюючи загальну суму договору, збільшити суму бюджетних призначень та відповідно зменшити суму коштів підприємства. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 512/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору не є зміною істотних умов такого договору, замовник може укласти відповідну додаткову угоду, ураховуючи, що статтею 36 Закону встановлена імперативна норма, яка забороняє змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених цією статтею Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство"Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день! Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництво об’єктів . КП «УКБ» також виступає Замовником на будівництві бюджетних об’єктів. В кошторисах на будівництво закладені витрати Замовника в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур. КП «УКБ» враховуючи великий об’єм робіт при проведенні тендерних процедур планує створити відділ закупівлі і тендерних процедур обов’язком якого буде проведення тендерних процедур. Запитання : Чи має право Замовник (КП»УКБ»), брати на утримання створеного відділу тендерних процедур кошти, передбачені в кошторисах на будівництво в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур. <b> Номер відповіді:</b> 513/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює п равові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5.8.13 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7) включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду )  в обґрунтованому розмірі, який, як правило,  складає до 2,5% від підсумку глав 1 - 9,  графа 7. При цьому,  якщо функції замовника здійснює структурний підрозділ підприємства, який утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва не включаються,  що обумовлюється вихідними даними на проектування. До цієї ж глави (до граф 6  та 7)  включаються кошти на проведення процедури закупівлі,  на формування страхового фонду документації та  на оплату послуг,  пов'язаних з виконання будівельних робіт та введенням об'єктів в експлуатацію. Кошти на проведення процедури закупівлі, включаються в обґрунтованому замовником розмірі,  що обумовлюється вихідними даними на  проектування. Розмір цих коштів,  як правило,  складає до 0,2%  від загальної кошторисної вартості будівництва (від підсумку за главами 1 - 9, графа 7). Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення  перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл. Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" <b> Тема розширена:</b> Категорія закупівлі - Товар, робота чи послуга? <b>Суть питання:</b> Скажить, будь ласка, предмет закупівлі - Розробка тематико-експозиційного плану музею, відноситься до категорії робіт чи послуг? <b> Номер відповіді:</b> 514/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ <b> Тема розширена:</b> Визначення поточного та капітального ремонтів <b>Суть питання:</b> Протягом поточного року державним закладом для одного окремого об'єкту - навчального корпусу – з урахуванням термінології ДБН А.2.2-3:2014 заплановано проведення декількох поточних ремонтів (ремонт в санвузлі, ремонт 1-ї аудиторії, тощо) та одного капітального (ремонт 4-го поверху). Для кожного окремого ремонту складено кошторис вартості робіт, які є допороговими - до 200,0 тис.грн. для поточного ремонту та до 1,5 млн.грн. для капітального. Чи потрібно для визначення вартості предмету закупівлі об'єднувати вартості поточного та капітального ремонтів? <b> Номер відповіді:</b> 515/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький національний медичний університет <b>Суть питання:</b> Добрий день. Допоможіть будь ласка знайти рішення в ситуації, що склалася, Донецьким національним медичним університетом на даний момент проводиться закупівля медикаментів за процедурою "Відкриті торги", на проведення торгів і укладання договору (якщо торги відбудуться) займе + - 30 днів, а медикаменти потрібні вже зараз. Яке рішення виниклої ситуації у нас є? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 506/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016     № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ". При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади,  забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.