Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне --- Документ: d93e8ce7-6a6c-4b65-85d9-1b0fd57595ef.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008 тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне До Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надходять численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв’язку з постійним коливанням ціни на ринку нафтопродуктів та пального. З метою вирішення проблемних питань, пов’язаних з підвищенням ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю, Мінекономіки відповідно до наказу від 20.06.2019 № 1050 було створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Мінекономіки, Міністерство оборони України, Антимонопольний комітет України, Київська школа економіки, Торгово-промислова палата України, Українська енергетична біржа, Нафтогазова Асоціація України, АТ “Укрзалізниця”, ДП “Держзовнішінформ”, ПАТ “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрпошта”, ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”. Міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну ціни на ринку нафтопродуктів та пального, як суб’єкти сфери публічних закупівель 2 змінюють ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови волатильності ринку нафтопродуктів та пального. У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Звертаємо увагу, що обов’язковою складовою тендерної документації згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону є проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Замовник самостійно складає проект договору та обов’язково включає порядок зміни істотних умов такого договору, який може містити виключно випадки, передбачені статтею 36 Закону. Вимога щодо порядку зміни істотних умов може використовуватись для конкретизації випадків під час виконання договору сторонами щодо необхідності, наприклад, документального обґрунтування підтвердження змін або обставин, що відбулися; фіксації розміру таких змін (якщо вони виражені у вартісних/процентних показниках); фіксації виду валюти, зміни біржових котирувань для здійснення відповідних розрахунків і дій сторін такого договору у разі настання таких підстав. Крім того, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. 3 У свою чергу, міжвідомчою робочою групою було напрацьовано механізм ціноутворення на наступні види пального: дизельне пальне, бензин, мазут та скраплений газ. Ціновим орієнтиром при визначенні ціни на нафтопродукти та пальне за вказаним механізмом можуть бути міжнародні (європейські) біржові котирування на відповідні види нафтопродуктів та пального. Також формула може враховувати котирування на нафтопродукти та пальне на Українській енергетичній біржі (далі – УЕБ), але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною долею відкритого ринку нафтопродуктів та пального в Україні (наразі пропонуємо використовувати 5%). Отже, зазначений механізм передбачає використання наступної формули: CP = РCP x Kc / Kb + (Avg EUQ – EUQ bas) x Kc x К x 0,95 + ПДВ (Avg UEEx - UEEx bas) x 0,05 CP – уточнена ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); PCP – попередня ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); Kc – середнє арифметичне офіційного курсу НБУ гривні щодо долару США за п’ять попередніх банківських днів до дня уточнення ціни; (https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily) Kb – офіційний курс НБУ гривні щодо долару США в день попереднього уточнення ціни (укладення договору); Avg EUQ – середнє арифметичне значення базисних європейських котирувань на відповідне пальне за 10 останніх котирувальних днів, що передують даті уточнення ціни, визначених в договорі як базисні, доларів США за тонну; Розрахунок Avg EUQ: Avg EUQ = (EUQ + … + EUQ ) / 10, new-1 new-10 де EUQ - базисне європейське котирування в попередній день до дня new-1 уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQ – базисне європейське котирування в день за 10 днів до дня new-10 уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQ bas – арифметичне значення базисного європейського котирування на відповідне пальне, визначених в договорі як базисні, в день попереднього уточнення ціни (укладення договору), доларів США за тонну; 4 K − коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість, визначений ПДВ відповідно до податкового законодавства (1,2). Для використання котирувань на відповідне пальне замовники можуть обрати дані міжнародних агентств Argus та Platts. Рекомендуємо використовувати найбільш релевантні базиси для українського ринку (наприклад, для дизельного пального − “Northwest Europe” або “West Mediterranean”). Обраний базис та конкретна назва котирування повинні бути вказані в тендерній документації та договорі. Avg UEEx – середнє арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ за 10 останніх котирувальних днів до дня уточнення ціни (з ПДВ), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня уточнення ціни; UEEx bas – середнє арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ (з ПДВ) на день попереднього уточнення ціни (укладення договору), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня попереднього уточнення ціни. Інформація про котирування УЕБ за відповідними напрямами доступна за нижченаведеними посиланнями: нафтопродукти: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/petroleum-products; скраплений газ: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/lpg. При цьому інформація про зміну котирувань може надаватися безпосередньо міжнародними агентствами та іншими суб’єктами, які володіють інформацією про котирування, зокрема ДП “Держзовнішінформ”, Торгово-промисловою палатою України. Також замовник може передбачити в договірних умовах зміну ціни та укладання додаткової угоди лише при зміні ціни за формульним ціноутворенням у разі збільшення встановленого значення, наприклад на 5%. У разі необхідності можна вказати періодичність перегляду ціни для укладання додаткових угод. У свою чергу, пропонуємо ознайомитись з прикладом розрахунку зміни ціни на дизельне пальне у договорі про закупівлю із застосуванням формули: 03.09.2019 укладено договір із постачальником на постачання 100 тонн дизельного пального на суму 2 490 000 грн з ПДВ. Ціна за тонну на момент укладення договору – 24 900 грн з ПДВ. 5 Через місць спостерігається зміна ціни на ринку дизельного пального. У разі застосування запропонованого порядку ціна за тонну дизельного пального на дату укладання додаткової угоди (далі – CP) розраховується за формулою: СР = РCP x Kc / Kb + (Avg EUQ - EUQ bas) x Kc х K x 0,95 + (Avg UEEx - ПДВ UEEx bas) x 0,05 = 24900,00 x 24,5145 / 25,2635 + (592 - 558) x 24,5145 х 1,2 x 0,95 + (27388,40 – 24900,00) x 0,05 = 24161,77 + 950,18 + 124,42 = 25236,37 (грн з ПДВ). Таким чином, за умови застосування запропонованого порядку зміни ціни, ціна на дизельне пальне може бути підвищена на 1,35 % відповідно до реального зростання ціни на ринку дизельного пального. Так, при застосуванні формульного ціноутворення постачальники не матимуть підстав демпінгувати та пропонувати занижену ціну на аукціоні, оскільки підвищення буде залежати від реальних змін ціни на ринку. Отже, завдяки використанню наведеного порядку зміни ціни замовник отримає проведення аукціону з реальною ціною на нафтопродукти і пальне та прозору зміну ціни за умов волатильності ринку. З огляду на викладене, рекомендуємо замовникам у разі здійснення закупівлі нафтопродуктів та пального зазначати порядок зміни істотних умов в проекті договору та договорі про закупівлю з використанням механізму ціноутворення на нафтопродукти та пальне у вигляді вищенаведеної формули. У свою чергу, звертаємо увагу, що для товарів та послуг, що мають циклічний або системний характер, доцільно використовувати закупівлі за рамковою угодою. Так, пунктом 21 частини першої статті 1 Закону встановлено, що рамкова угода є правочином, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Водночас згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються 6 Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. З огляду на викладене, застосування рамкових угод для закупівлі нафтопродуктів та пального може забезпечити замовникові економію часу та адміністративних ресурсів, закуповуючи такі товари на строк до чотирьох років, при цьому витративши час та ресурси на укладання рамкової угоди з декількома постачальниками лише один раз. Поряд з цим повідомляємо, що більш детально питання порядку укладання та виконання рамкових угод розглянуто в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 “Щодо укладання і виконання рамкових угод”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність”. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло КУХТА Ціон В. В. т. 596-67-24 --- Документ: 53009328-902f-4fb7-b2d0-39d38cb736a0.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ____________На №________ від__________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне До Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надходять численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку з постійним коливанням ціни на ринку нафтопродуктів та пального. З метою вирішення проблемних питань, пов'язаних з підвищенням ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю, Мінекономіки відповідно до наказу від 20.06.2019 Ме 1050 було створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Мінекономіки, Міністерство оборони України, Антимонопольний комітет України, Київська з школа економіки, ШТоргово-промислова 0 палата України, Українська енергетична біржа, Нафтогазова | Асоціація України, АТ "Укрзалізниця", ДП "Держзовнішінформ", ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укрпошта", ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна". Міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну ціни на ринку нафтопродуктів та пального, як суб'єкти сфери публічних закупівель 2 змінюють ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови волатильності ринку нафтопродуктів та пального. У свою чергу, Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Ріаїїз, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Звертаємо увагу, що обов'язковою складовою тендерної документації згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону є проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Замовник самостійно складає проект договору та обов'язково включає порядок зміни істотних умов такого договору, який може містити виключно випадки, передбачені статтею 36 Закону. Вимога щодо порядку зміни істотних умов може використовуватись для конкретизації випадків під час виконання договору сторонами щодо необхідності, наприклад, документального обгрунтування підтвердження змін або обставин, що відбулися; фіксації розміру таких змін (якщо вони виражені у вартісних/процентних показниках); фіксації виду валюти, зміни біржових котирувань для здійснення відповідних розрахунків і дій сторін такого договору у разі настання таких підстав. Крім того, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. 3 У свою чергу, міжвідомчою робочою групою було напрацьовано механізм ціноутворення на наступні види пального: дизельне пальне, бензин, мазут та скраплений газ. Ціновим орієнтиром при визначенні ціни на нафтопродукти та пальне за вказаним механізмом можуть бути міжнародні (європейські) біржові котирування на відповідні види нафтопродуктів та пального. Також формула може враховувати котирування на нафтопродукти та пальне на Українській енергетичній біржі (далі - УЕБ), але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною долею відкритого ринку нафтопродуктів та пального в Україні (наразі пропонуємо використовувати 590). Отже, зазначений механізм передбачає використання наступної формули: СР - РСР х Ке/ КБ (Аув ЕСО - ЕЦО Баз) х Кех Кидих 0,95 ї (Амв ОЕЕх - ЕЕх Раб) х 0,05 СР - уточнена ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); РСР - попередня ціна у гривнях за 1 тонну відповідного пального (з ПДВ); Ке - середнє арифметичне офіційного курсу НБУ гривні щодо долару США за п'ять попередніх банківських днів до дня уточнення ціни; (https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily) КЬ - офіційний курс НБУ гривні щодо долару США в день попереднього уточнення ціни (укладення договору); Avg EUQ - середнє арифметичне значення базисних європейських котирувань на відповідне пальне за 10 останніх котирувальних днів, що передують даті уточнення ціни, визначених в договорі як базисні, доларів США за тонну; Розрахунок Avg EUQ: Avg EUQ = (EUQnew-1+ ... + EUQnew-10) / 10, де EUQnew-1- базисне європейське котирування в попередній день до дня уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQnew-10 - базисне європейське котирування в день за 10 днів до дня уточнення ціни, доларів США за тонну; EUQ bas - арифметичне значення базисного європейського котирування на відповідне пальне, визначених в договорі як базисні, в день попереднього уточнення ціни (укладення договору), доларів США за тонну; 4 Кодв - коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість, визначений відповідно до податкового законодавства (1,2). Для використання котирувань на відповідне пальне замовники можуть обрати дані міжнародних агентств Argus та Platts. Рекомендуємо використовувати найбільш релевантні базиси для українського ринку (наприклад, для дизельного пального - "Northwest Europe" або "West Mediterranean"). Обраний базис та конкретна назва котирування повинні бути вказані в тендерній документації та договорі. Avg UEEx - середне арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ за 10 останніх котирувальних днів до дня уточнення ціни (з ПДВ), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня уточнення ціни; UEEx bas - середнє арифметичне значення ціни на відповідне пальне УЕБ (3 ПДВ) на день попереднього уточнення ціни (укладення договору), у разі наявності відповідних торгів за місяць до дня попереднього уточнення ціни. Інформація про котирування УЕБ за відповідними напрямами доступна за нижченаведеними посиланнями: нафтопродукти: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/petroleum-products: скраплений газ: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/lpg. При цьому інформація про зміну котирувань може надаватися безпосередньо міжнародними агентствами та іншими суб'єктами, які володіють інформацією про котирування, зокрема ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промисловою палатою України. Також замовник може передбачити в договірних умовах зміну ціни та укладання додаткової угоди лише при зміні ціни за формульним ціноутворенням у разі збільшення встановленого значення, наприклад на 5%. У разі необхідності можна вказати періодичність перегляду ціни для укладання додаткових угод. У свою чергу, пропонуємо ознайомитись з прикладом розрахунку зміни ціни на дизельне пальне у договорі про закупівлю із застосуванням формули: 03.09.2019 укладено договір із постачальником на постачання 100 тонн дизельного пального на суму 2 490 000 грн з ПДВ. Ціна за тонну на момент укладення договору - 24 900 грн з ПДВ. 5 Через місць спостерігається зміна ціни на ринку дизельного пального. У разі застосування запропонованого порядку ціна за тонну дизельного пального на дату укладання додаткової угоди (далі - СР) розраховується за формулою: CP = РСР x Kc / Kb + (Avg EUQ - EUQ bas) x Kc x Кпдв х 0,95 + (Avg UEEx UEEx bas) x 0,05 = 24900,00 x 24,5145 / 25,2635 + (592 -558) x 24,5145 x 1,2 x 0,95 + (27388,40 - 24900,00) x 0,05 = 24161,77 + 950,18 + 124,42 = 25236,37 (грн з ПДВ). Таким чином, за умови застосування запропонованого порядку зміни ціни, ціна на дизельне пальне може бути підвищена на 1,35 % відповідно до реального зростання ціни на ринку дизельного пального. Так, при застосуванні формульного ціноутворення постачальники не матимуть підстав демпінгувати та пропонувати занижену ціну на аукціоні, оскільки підвищення буде залежати від реальних змін ціни на ринку. Отже, завдяки використанню наведеного порядку зміни ціни замовник отримає проведення аукціону з реальною ціною на нафтопродукти і пальне та прозору зміну ціни за умов волатильності ринку. З огляду на викладене, рекомендуємо замовникам у разі здійснення закупівлі нафтопродуктів та пального зазначати порядок зміни істотних умов в проекті договору та договорі про закупівлю з використанням механізму ціноутворення на нафтопродукти та пальне у вигляді вищенаведеної формули. У свою чергу, звертаємо увагу, що для товарів та послуг, що мають циклічний або системний характер, доцільно використовувати закупівлі за рамковою угодою. Так, пунктом 21 частини першої статті 1 Закону встановлено, що рамкова угода правочином, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Водночас згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються 6 Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. 3 огляду на викладене, застосування рамкових угод для закупівлі нафтопродуктів та пального може забезпечити замовникові економію часу та адміністративних ресурсів, закуповуючи такі товари на строк до чотирьох років, при цьому витративши час та ресурси на укладання рамкової угоди з декількома постачальниками лише один раз. Поряд з цим повідомляємо, що більш детально питання порядку укладання та виконання рамкових угод розглянуто в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua y підрубриці "Узагальнені відповіді" рубрики "Публічні закупівлі" розділу "Діяльність". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло КУХТА Ціон В.В. т. 596-67-24

1. Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів 2. Щодо загальних положень нової редакції Закону 3. Щодо організації закупівельної діяльності замовника 4. Щодо оскарження процедур закупівель 5. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі 6. Щодо інших нововведень у новій редакції Закону --- Документ: 4056fece-2207-4ae8-b112-f93771a310e6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _________На № ____________ від ________________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як Уповноважений орган, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель повідомляє. 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-ІХ. (далі - нова редакція Закону). Проект нової редакції Закону був розроблений з метою гармонізації правил публічних закупівель згідно з стандартами Європейського Союзу в частині імплементації нових елементів регулювання публічних закупівель та удосконалення існуючих. Згідно з Розділом Х "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, тобто з 19.04.2020, а розділ УТ - через 12 місяців з дня його опублікування, тобто з 19.10.2020. Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакиїї Закону. та виконання укладених договорів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 2084Е4ЕРОЮ30998С0400000008А21800АА4А6900 ДІЇ | | Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/55553-06 від 21122019 2 Відповідно до пункту 5 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Разом з тим пунктом 6 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов'язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов'язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли ВОНИ пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно- правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка у новій редакції Закону відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів, які виникли до введення в дію нової редакції Закону. Щодо загальних положень нової редакції Закону 3 Загальні положення нової редакції Закону містять низку наступних нововведень: г) Стаття 1 передбачає нові терміни, такі як: аномально низька ціна тендерної пропозиції, вартість життєвого циклу, електронний каталог, технічна специфікація до предмета закупівлі, спрощена закупівля, пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі. 2) Частиною четвертою статті 2 введено категорії замовників: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. 3) Частиною четвертою статті 4 передбачено, що замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб'єктів господарювання. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб'єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення замовником попередніх ринкових консультацій сприятиме відкритості та прозорості закупівельного процесу. Отримані рекомендації та інформація за результатами проведення | ринкових консультацій | можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, а саме в частині встановлення технічних вимог до предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасників, залученню широкого кола потенційних учасників. Щодо організації закупівельної діяльності замовника Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. 4 Разом з тим звертаємо увагу замовників, що наразі передбачено можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом до 01.01.2022. Поряд з цим, уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджуватиме свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Звертаємо увагу, що уповноваженим особам необхідно пройти тестування до 01.01.2022. Перехід на новий формат роботи забезпечить професійну організацію закупівельної діяльності замовників, підвищення ефективності закупівель, зниження адміністративного навантаження на непрофільних фахівців та забезпечення відповідної оплати праці. Щодо оскарження процедур закупівель Новою редакцією Закону передбачені, зокрема, зміни, які стосуються порядку оскарження процедур закупівель: 1) справляння плати за подання скарги здійснюватиметься через електронну систему закупівель; 2) плата за подання скарги повертатиметься у разі її задоволення; 3) розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження визначається Кабінетом Міністрів України. 4) скарга не може бути відкликана у разі якщо така скарга внесена до реєстру скарг і щодо неї сформована реєстраційна картка; 5) строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів; 6) електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження; 5 Т) право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі Новою редакцією Закону встановлені нові додаткові підстави щодо: 1) обов'язку прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника або відмови в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) у разі, якщо: - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 № 303 затверджено Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми (далі - Реєстр). Відповідно до пункту 5 Положення Держателем (володільцем) Реєстру є МВС. - учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". 2) права прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, якщо це призвело до дострокового розірвання такого договору, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі 6 істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною п'ятою статті 17 встановлено, що замовник не вимагатиме документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. При цьому звертаємо увагу, що новою редакцією Закону змінено строки та конкретизований спосіб надання переможцем інформації про відсутність підстав, зазначених в статті 17 нової редакції Закону. Щодо інших нововведень у новій редакції Закону Нова редакція Закону вводить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель, а саме: - спрощені закупівлі; - нову конкурентну процедуру закупівель - торги з обмеженою участю; - визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції; - можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин; - зміни в критеріях оцінки. Спрощені закупівлі Спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартіст яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону. Порядок проведення спрощених закупівель визначений статтею 14 нової редакції Закону. Спрощена закупівля складається з наступних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; б) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону. Водночас частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону визначено окремий перелік випадків для придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Торги з обмеженою участю Процедуру закупівель торги з обмеженою участю замовник зможе застосовувати у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Така процедура може застосовуватися у разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Зазначена процедура може бути застосована після введення в дію Розділу МІ, тобто з 19.10.2020. Аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі - АНЦ). Механізм визначення АНЦ встановлений для попередження виникнення проблем з демпінгом, можливою недобросовісною конкуренцією та антиконкурентною поведінкою на ринку. Аномально низькою вважатиметься ціна (приведена ціна) найбільш економічно вигідної пропозиції яка є меншою: - на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення інших пропозицій на початковому етапі аукціону, та/або -на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. АНЦ визначається системою автоматично. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі ненадання обгрунтування АНЦ у встановлені строки. 8 Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі неналежного обгрунтування АНЦ. Можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин Одним із нововведень є обов'язок замовника звернутися через електронну систему закупівель до учасника шляхом розміщення повідомлення про усунення невідповідності в інформації та/або документах, поданих учасником у складі тендерної пропозиції. Натомість учасник виправляє невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин. | При цьому у разі, якщо учасник не виправляє невідповідності в інформації та/або документах, замовник відхиляє його тендерну пропозицію. Водночас, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону учасником можуть бути виправлені лише невідповідності в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника / процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Зміни в критеріях оцінки Відповідно до частини третьої статті 29 нової редакції Закону критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов'язані із предметом закупівлі. В новій редакції Закону відсутнє поняття "закупівля, яка має складний або спеціалізований характер". 9 Отже, новою редакцією Закону передбачено, що при закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг можуть бути застосовані альтернативні критерії оцінки: ціна; вартість життєвого циклу; ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки. Водночас звертаємо увагу, що пунктом 3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції Закону передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, зміни стосуються розмірів і суб'єктів накладення штрафу. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством "Прозорро" розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель. Узагальнені 1 листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

Щодо закупівлі послуг з харчування --- Документ: 0cf82d25-0d62-45eb-afb3-7c4b7fa9b7d7.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008 тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Обласним, Київській міській держадміністраціям (за списком) Щодо закупівлі послуг з харчування Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України проаналізувало проблемні питання, що виникають під час закупівлі послуг з організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах за бюджетні кошти, та повідомляє. Впродовж останніх трьох років на території Україні санітарно-епідемічна ситуація щодо групових захворювань на гострі кишкові інфекції, харчові отруєння залишалася напруженою. У поточному році під наглядом Держпродспоживслужби знаходиться 29244 суб’єкти освітньої діяльності, у тому числі 12167 дошкільних навчальних закладів (ЗДО), 15831 заклад загальної середньої освіти та 1246 вищих навчальних закладів І-ІІ ступеня акредитації (професійні технікуми, коледжі, училища). Під час підготовки до початку нового 2019/2020 навчального року посадовими особами територіальних органів Держпродспоживслужби взято участь у проведенні 16340 обстежень закладів освіти з питань дотримання вимог санітарного законодавства. За результатами проведених перевірок порушення вимог санітарного законодавства встановлено у 6248 закладах освіти, що склало 38% (майже у кожному третьому закладі). Впродовж оздоровчої компанії 2019 року Держпродспоживслужбою проведено 9892 обстеження (перевірок) закладів оздоровлення та відпочинку дітей на предмет дотриманням вимог санітарного законодавства. Порушення встановлені на 2845 перевірених об’єктах, що склало 30 %, тобто у кожному третьому закладі. Серед основних порушень виявлено: відсутність державної реєстрації операторів ринку, систематичне порушення зберігання харчових продуктів та відсутність документів, що засвідчують їх якість і безпеку, недостатній контроль за організацією харчування дітей. Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів, порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000056792C00BF3F7900 Підписувач Висоцький Тарас Миколайович Н4В"HВВ&*v<*@О Дійсний з 11.09.2019 0:00 по 11.09.2021 0:00 3801-05/45742-06 від 05.11.2019 2 (пересилаються) з неї, регламентовано Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон про безпечність). Так, відповідно до Закону про безпечність суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні яких перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), є операторами ринку харчових продуктів та несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Крім того, відповідно до частини восьмої статті 20 Закону про безпечність операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до Закону про безпечність, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів. У той же час, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Вимоги до предмета закупівлі та кваліфікаційні вимоги до учасника визначаються замовником у тендерній документації, порядок складання якої визначено статтею 22 Закону. Зокрема, замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, а також перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям. Крім того, пунктом 3 статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідним до неї включити. З метою поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації щодо групових захворювань на гострі кишкові інфекції, харчові отруєння вважаємо за доцільне замовникам (незалежно від форми власності) при складанні тендерної документації для закупівлі продуктів харчування та/або послуг з організації харчування для навчальних, оздоровчих та дошкільних закладів враховувати положення Закону про безпечність. Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас ВИСОЦЬКИЙ

1. Щодо контролю у сфері публічних закупівель 2. Лист Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель 3. Лист Мінекономрозвитку від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель --- Документ: 0199aea6-2d36-4424-91c8-5217d1d82f20.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ________На №__________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні скарги та звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливості оскарження та проведення перевірок у зв'язку з порушенням чинного законодавства під час здійснення закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо оскарження Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України. Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у з сфері 8 публічних закупівель. Рішення постійно діючої 2 адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб'єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Так, відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. 7 Скарга суб'єкта оскарження, яка подається до органу оскарження повинна містити таку інформацію: найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються; ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати; обгрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; вимоги суб'єкта оскарження та їх обгрунтування. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді раї формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або 3 неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. Розмір плати за подання скарги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 та становить: 5 тис. гривень — у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Частиною четвертою статті 18 Закону визначено, що орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо: суб'єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; скарга не відповідає вимогам частини першої або другої цієї статті; статті; суб'єктом оскарження не внесено плату, передбачену частиною першою цієї замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі. Згідно з частиною п'ятою статті 18 Закону орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, у разі якщо: після прийняття скарги до розгляду встановлено наявність обставин, які є підставою, для залишення скарги без розгляду; скаргу відкликано суб'єктом оскарження; замовником прийнято рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, відміну переговорної процедури, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або не оприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні 4 умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі (частина дев'ята статті 18 Закону). Відповідно до частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. При цьому рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку (абзац восьмий частини другої статті 18 Закону). У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернення до органу оскарження або суду. Щодо оскарження процедур, які здійснюються відповідно до частини четвертої статті 10 Закону Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником 5 на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону, а саме: протягом одного дня з дня його затвердження. Форма протоколу розгляду тендерних пропозицій затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490. Пунктом 5 зазначеної форми передбачено автоматичне заповнення електронною системою закупівель переліку тендерних пропозицій. Таким чином, оскільки за результатом розгляду тендерних пропозицій замовник складає протокол розгляду всіх пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, скарги щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів, саме з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. Щодо вирішення спорів, пов'язаних із проведенням закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону затверджена наказом Державного підприємства "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція). Ця Інструкція визначає порядок використання електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору, або оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до Закону у разі здійснення товарів, робіт і послуг без її використання (пункт 1 розділу І Інструкції). Пунктом 12 розділу II Інструкції визначено, що у випадку виявлення порушення протягом періоду уточнень та на рішення Замовника по кваліфікації на етапі розгляду пропозицій учасник має можливість протягом 2 робочих днів з 6 моменту оголошення через електронну форму в ЕСЗ звернутися до замовника з вимогою про усунення порушення у процесі проведення закупівлі. З метою подання вимоги учасником заповнюються обов'язкові поля ЕСЗ, які містять інформацію, передбачену абзацами третім-сьомим цього пункту. Інформація щодо звернення з вимогою доступна всім користувачам в ЕСЗ. При цьому інформація про учасника, який звернувся з вимогою, є закритою. Відповідь на таку вимогу учасника замовник має можливість надати через ЕСЗ протягом трьох робочих днів з дня надходження вимоги учасника із зазначенням результату розгляду вимоги: "Задоволено", "Відхилено", "Не задоволено". Після розміщення відповіді щодо вимоги замовником вона набуває статусу "розглянута замовником", та ініціатор вимоги протягом 3 днів може оцінити відповідь шляхом визначення в ЕСЗ "Вимога задоволена" (відповідь ініціатора вимоги задовольнила) або "Вимога не задоволена" (відповідь ініціатора не задовольнила). При цьому розгляд вимоги не зупиняє в ЕСЗ процесу проведення закупівлі. Поряд з цим, оскільки відповідно до Закону закупівлі повинні здійснюватися за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням, суб'єкти, які вважають, що замовником не дотримуються указані принципи, можуть скористатися: 1) Положеннями Інструкції; 2) механізмами громадського контролю, користуючись правами, передбаченими Законами України "Про громадські об'єднання", "Про звернення громадян", "Про інформацію"; 3) моніторинговим порталом DoZorro (dozorro.org), що створений Громадською організацією "Трансперенсі Інтернешнл Україна", шляхом подання відгуку щодо закупівлі. Водночас зазначені способи не є вичерпними. 7 Щодо здійснення контролю Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Згідно з абзацом другим частини третьої статті 7 Закону Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, Законами України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції”, "Про захист від недобросовісної конкуренції та "Про Рахункову палату". Щодо здійснення моніторингу закупівель Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі – органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1-5 частини другої статті 7-1 Закону, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель); 8 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. B Згідно з частиною третьою статті 7-1 Закону рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 7-1 Закону). Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. 9 При цьому орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" за наявності обставин, визначених в частинах одинадцятій та дванадцятій, а саме, у разі якщо: замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду; під час моніторингу закупівлі виявлено порушення щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель (частина вісімнадцята статті 7-1 Закону). Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 "Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення", зареєстрованого в Мін'юсті 01.06.2018 за № 654/32106. Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджена наказом Державної аудиторської служби України від 11.09.2018 № 196 "Про затвердження методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування", зареєстрованого в Мін'юсті 27.09.2018 за № 1113/32565. Звертаємо увагу суб'єктів сфери публічних закупівель, що оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, у тому числі щодо закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснення контролю у сфері публічних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель. 10 Отже, з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю, проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та законами України. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія Лахтіонова ТОВКАЙ А. М. Ф 596-68-46 --- Документ: 57389374-90bf-4c49-a61d-c3f5a9528315.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організанії, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні скарги та звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливих порушень під час здійснення закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо оскарження Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України. Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Відповідно до пункту 27 частини, першої статті 1 Закону суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб'єкт оскарження) фізична чи юридична особа, яка 2 звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приволу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Так, відповідно до статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження У формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується (Її реєстраційна картка. Скарга разом З реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Скарга суб'єкта оскарження подається до органу оскарження з урахуванням вимог щодо її змісту та строків, передбачених частинами першою та другою статті 18 Закону. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. При цьому частиною четвертої статті 18 Закону передбачено, що орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку. Таким чином, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав Та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству У сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернення до органу оскарження або суду. Щодо вирішення спорів, пов'язаних із проведенням допорогових закупівель Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом державного підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 (далі - Порядок). Порядок застосовується У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, 3 вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (пункт 1.1 Порядку). Разом з тим пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно діючого законодавства України. При цьому пунктом 14 Порядку визначено порядок усунення порушень в процесі проведення допорогової закупівлі. Водночас, оскільки Порядком встановлено, що під час здійснення закупівель замовники повинні дотримуватися таких принципів, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням, суб'єкти, які вважають, що замовником не дотримуються указані принципи, можуть застосовувати механізми громадського контролю, користуючись правами, передбаченими Законами України "Тіро громадські об'єднання", "Про звернення громадян", "Про інформацію" тощо. У свою чергу, відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, Звітування про їх виконання та конгролю за дотриманням бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України, виходячи зі змісту норм якого управління бюджетними коштами передбачає сукупність дій учасника бюджетного процесу, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного 1 цільового використання бюджетних коштів. При виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають дотримуватись принципу ефективності та результативності, тобто прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі Їх виконання забезпечує, зокрема цільове та ефективне використання бюджетних коштів. 4 Статтею 113 Бюджетного кодексу України встановлено, що до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудиту). Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. При цьому згідно із абзацом другим частини четвертої статті 7 Закону моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким чином, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, у тому числі щодо допорогових закупівель, здійснення контролю у сфері публічних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Анна ТОВКАЙ 596-68-46 --- Документ: 145b29ab-0b8d-4de7-805d-d97fd41916f1.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _______________ На № __________від ______________ Офіс Генерального прокурора Щодо контролю у сфері публічних закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв'язку з надходженням численної кількості звернень від органів прокуратури щодо здійснення контролю та перевірок у сфері публічних закупівель, визнання недійсними результатів закупівель та укладених договорів, наявності підстав для представництва інтересів держави у суді повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 7 Закону Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. 2 Згідно з частиною першою статті 7! Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у з сфері 4 публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Відповідно до статті 41 Закону України від 02.07.2015 № 576-VIII"Про Рахункову палату" Рахункова палата у разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення повідомляє про них відповідні правоохоронні органи. Відповідні правоохоронні органи за наслідками розгляду матеріалів Рахункової палати інформують її про вжиті заходи реагування. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), здійснення контролю у сфері публічних закупівель та вжиття заходів за їх результатами не належить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. З огляду на викладене, просимо Офіс Генерального 3 прокурора довести до відома регіональних та окружних прокуратур, що у разі необхідності здійснення контролю, проведення перевірок та моніторингу у сфері публічних закупівель, а також вжиття заходів, зокрема, пов'язаних з представництвом в суді інтересів держави, у тому числі щодо подання позовних заяв про визнання договорів про закупівлю недійсними тощо, слід звертатися до тих органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону та інших законів. Довідково повідомляємо, що відповідно до статті 8 Закону Мінекономіки з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: https://me.gov.ua/ у підрубриці «Узагальнені відповіді" рубрики "Публічні закупівлі" розділу "Діяльність" розміщено листи від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 та від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", копії яких додаються. Водночас отримати безоплатну консультацію рекомендаційного характеру з питань закупівель можна на офіційному веб-сайті Мінекономіки за адресою в мережі Інтернет: https://me.gov.ua/ у підрубриці "Консультації" рубрики "Публічні закупівлі" розділу "Діяльність". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта Товкай А. М. 596-68-46

1. Щодо необхідності дотримання вартісних меж 2. Аналіз показників ефективності закупівель за період 2017-2018 рр. --- Документ: 487f2e52-08ed-49a8-ac31-6ea3a53db7b1.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_______На №__________ від_____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо необхідності дотримання вартісних меж Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), як Уповноважений орган у сфері закупівель, керуючись пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), здійснює аналіз функціонування системи публічних закупівель. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Поряд з цим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. При цьому, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 2 закупівель, установлених Законом, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Принципи здійснення закупівель визначені частиною першою статті 3 Закону. Так, одним з принципів здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність. Водночас зазначаємо, що Мінекономіки під час здійснення аналізу функціонування | системи публічних закупівель проаналізовано | показники ефективності закупівель за 2017-2018 роки (додається). За результатами проведеного аналізу загальна частка оголошених відкритих торгів з очікуваною вартістю до 200 тис. гривень із загальної кількості оголошених в 2017 - 2018 роках склала 24 %. Кількість закупівель, які не відбулися при оголошенні відкритих торгів з очікуваною вартістю до 200 тис. гривень в 2017 та 2018 роках однакова і складає 58 %. Оскільки у таких торгах у 82 % випадків бере участь менше двох учасників, такі торги є неуспішними, що призводить до відміни, необхідності повторного їх проведення та, в разі двічі відмінених торгів, до застосування переговорної процедури. Разом з тим, проведення відкритих торгів у разі здійснення закупівель, очікувана вартість яких до 200 тис. гривень, не відповідає правилам встановленим Законом, оскільки проведення процедур передбачає необхідність дотримання конкретних строків, обов'язкове складання тендерної документації, яка вимагає встановлення кваліфікаційних критеріїв та документальне їх підтвердження. Застосування процедур закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону, призводить до відсутності учасників, які готові брати участь у таких відкритих торгах. З іншого боку замовники, які проводять такі торги, не забезпечують своєчасно свої потреби для якісного виконання визначених функцій та несуть додаткові витрати (адміністративні, трудові, часові) на проведення відкритих торгів повторно та на здійснення переговорної процедури. 3 Враховуючи зазначене, замовнику під час здійснення закупівель необхідно дотримуватися вимог Закону. Разом з тим, з метою забезпечення ефективного виконання своїх функцій рекомендуємо: завчасно планувати проведення процедур з урахуванням потреби та/або запланованих видатків у кошторисі та/або фінансовому плані; проводити заходи направлені на консолідацію потреб для проведення закупівель в рамках однієї процедури в разі наявності окремих підрозділів; застосовувати механізм закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами та/або використовувати послуги централізованої(их) закупівельної(их) організації (й); при визначенні нового предмету закупівлі, в разі виділення додаткових коштів, керуватися узагальненою відповіддю рекомендаційного характеру від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на офіційному вебсайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі "Узагальнені відповіді" розділу "Консультації з питань закупівель" підрубрики "Публічні закупівлі" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 Водночас інформуємо, що з огляду на прийняття 19.09.2019 Верховною Радою України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 1076, технічна реалізація буде приведена у відповідність з вимогами Закону в частині визначених порогів. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 3 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ра ) Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я. А. 596-67-31 Додаток 3 арк.

1. Щодо змін до Кодексу газотранспортної системи та договору транспортування природного газу 2. Щодо зміни до договору закупівлі на постачання природного газу 3. Лист НКРЕКП --- Документ: 582d9624-c641-4c56-84da-21d400169dcf.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ________На № __________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівлі природного газу у зв'язку зі змінами законодавства Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку із набранням чинності з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 Хо 580 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" та за результатами робочої наради, проведеної 23.07.2019 року за участі представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), повідомляє. Щодо змін до Кодексу газотранспортної системи та договору транспортування природного газу 01 травня 2019 року набрала чинності постанова НКРЕКП від 22.04.2019 № 580 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКТ", якою були внесені зміни, зокрема до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС). 2 Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС замовник послуг транспортування — юридична особа або фізична особа-підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу. Ураховуючи зазначене, інформуємо, що на запит Міністерства як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель НКРЕКП листом від 12.08.2019 № 8475/16.3.2/7-19 (копія додається) надало відповідні роз'яснення щодо складових послуг транспортування природного газу, зокрема послуг потужності, визначення їх вартості та порядку замовлення. За інформацією НКРЕКП, розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу. Згідно з пунктом 10 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Типовий договір транспортування природного газу затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497. Згідно з пунктом 2.1 розділу II Типового договору за цим договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у 3 цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору, встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Таким чином, ураховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь Оператора ГТС. Отже, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу. Щодо зміни до договору закупівлі на постачання природного газу У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12 2015 № 922-VIII (далі – Закон). Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас статтею 36 Закону встановлено імперативну норму про те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, виключно у випадках, визначених пунктами 1-8 частини четвертої статті цієї статті Закону. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі 4 встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Отже, зміна ціни в договорі про закупівлю на постачання природного газу можлива у випадку, встановленому пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, разі якщо договором про закупівлю було передбачено відповідний порядок її зміни. З метою попередження виникнення проблем під час закупівлі природного газу, споживачам, які є замовниками у розумінні Закону, слід передбачати у проєктах договорів, зокрема, складові частини ціни на природний газ та відповідний порядок зміни його ціни, керуючись випадками встановленими у статті 36 Закону. Принагідно інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua y підрубриці "Узагальнені відповіді" рубрики "Публічні закупівлі" розділу "Діяльність" розміщено лист від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ". Водночас звертаємо увагу, що формула визначення ціни на природний газ, яка наведена у вказаному вище листі, не містить складову послуги транспортування природного газу. Зазначаємо також, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: копія листа НКРЕКП від 12.08.2019 № 8475/16.3.2/7-19 на 3 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія Лахтіонова Гончаренко А. І. Ф 596-67-24 Товкай А. М. Ф 596-68-46 --- Документ: 1631ce9e-51cf-43ee-8f94-d0f69d8ae2ab.pdf --- УКРАЇНА НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, тел./факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 e-mail: box@nerc.gov.ua, веб-сайт: www.nerc.gov.ua Міністерство економічного розвитку і торгівлі України № 8475/16.3.2/7-19 від 12.08.2019 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.08.2019 № 3304-04/31869-03 та в межах компетенції повідомляє. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон). Відповідно до положень статті 17 Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема кодекси газотранспортної та газорозподільних систем, та ініціює внесення змін до них. Так, керуючись положеннями статті 17 Закону, НКРЕКП було прийнято постанову від 22.04.2019 № 580 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», якою були внесенні зміни, зокрема до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС). Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу. Згідно з положеннями пункту 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС (із змінами внесеними постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 580), оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Згідно з положеннями пункту 10 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Так, Типовий договір транспортування природного газу затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір). Згідно з пунктом 2.1 розділу II Типового договору, за цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Відповідно до положень розділу VIII Типового договору, вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби Замовник зобов'язаний здійснити 100 % попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така 2 оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації. Таким чином, враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь Оператора ГТС. Тобто, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу. Одночасно повідомляємо, що на сьогодні діючі тарифи на послуги транспортування природного газу для точок виходу до газорозподільних систем встановлені постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 та складають 157,19 грн/1000 м³ на добу без ПДВ. Разом з тим, згідно з положеннями пункту 1 розділу II Правил постачання підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов. Таким чином, договір транспортування природного газу укладається між оператором газотранспортної системи та прямим споживачем, об'єкти якого безпосередньо підключені до газотранспортної системи. При цьому, у разі якщо об'єкт споживача підключений до газорозподільної системи, то договір транспортування природного газу не укладається, а отже у зазначеному випадку такий споживач не є замовником послуг транспортування. Т.в.о. Голови НКРЕКП Є. Магльованний Різанова М.І. 204-71-72

Щодо присутності під час розгляду скарг --- Документ: ab3af3a5-ee4c-409e-8e26-e6a25ab0ed55.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 253-93-94, факс (044) 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, е-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Копія: Антимонопольний комітет України Щодо присутності під час розгляду скарг Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель повідомляє. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка зокрема діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Таким чином, Закон не містить обмежень щодо можливості розгляду скарг одночасно декількома складами колегій. Водночас згідно статті 18 Закону відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономрозвитку АСКОД Мінекономрозвитку Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&*]]4IО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3305-04/38898-06 від 20.09.2019 19:11:10 2 надсилаються органу оскарження та замовнику. Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. Суб’єкт оскарження та замовник можуть надавати висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями. Висновки таких представників державних органів, експертів та спеціалістів оприлюднюються в електронній системі закупівель та долучаються до матеріалів справи про розгляд скарги. Суб’єкт оскарження, замовник мають право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Рішення, прийняте органом оскарження, проголошується прилюдно. З огляду на викладене та ураховуючи можливість надання через електронну систему закупівель всіх передбачених Законом документів та підтверджень органу оскарження і долучення їх до матеріалів справи, Законом прямо передбачене право, а не обов'язок, суб'єктів оскарження та замовника бути присутніми безпосередньо під час розгляду скарг на його засіданнях. Таким чином, якщо суб’єкт оскарження або замовник не вважають за необхідне брати участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу, орган оскарження розгляне скаргу та прийме рішення без їх участі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Л. В. Лахтіонова Слінчак С.В. 596-67-06

1. Лист Мінекономрозвитку Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі 2. Проект примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі --- Документ: b931fd43-808f-43cf-a5b8-d8df4c79de89.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 253-93-94, факс (044) 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, е-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії. Разом з тим на даний час нормативно не врегульовано питання визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, у зв’язку з чим у замовників часто виникають питання щодо шляхів та методів оптимального визначення вартості закупівлі на етапі її планування. З метою удосконалення системи публічних закупівель та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері шляхом гармонізації основних положень Закону України “Про публічні закупівлі” до відповідних ДДОиКрУМекЕНтТи СвЕД Є Мвінрекоопноемйрсозьвкитокуг оА ССКОоДю зу Мінекономрозвитку роМзірнеокобнломерноозв ипткруо ект Закону Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&*/:*~О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3301-04/34980-06 від 20.08.2019 19:48:26 2 України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”, який на даний час знаходиться на погодженні в Державній регуляторній службі України. Серед іншого, Законопроектом передбачено затвердження Уповноваженим органом примірної методики розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. На даний час Мінекономрозвитку проведено підготовчу роботу щодо опрацювання підходів до визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, в ході якої було узагальнено практику окремих замовників щодо цього питання, а також досвід державної установи “Професійні закупівлі”, набутий під час її роботи в рамках пілотного проекту у якості централізованої закупівельної організації. Крім того, значну увагу приділено вивченню європейських практик. Зокрема, Мінекономрозвитку опрацьовано звіт Проекту технічної допомоги ЄС “Підтримка впровадження Стратегії реформування публічних закупівель/ Дорожньої карти для гармонізації законодавства в Україні” (далі - Проект ЄС) “Найкращі практики ЄС щодо ринкових консультацій”; питання визначення очікуваної вартості предмета закупівлі в країнах ЄС було також обговорено на семінарі за участю представників Мінекономрозвитку, організованому програмою ЄС-ОЕСР. За результатами цієї роботи Мінекономрозвитку напрацьовано проект примірної методики розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Проект методики) (додаток 1). Оскільки оптимальне визначення очікуваної вартості закупівлі є передумовою ефективного планування, успішного проведення процедур закупівель та досягнення максимальної економії, зазначений Проект методики може використовуватись замовниками на власний розсуд як основа для підготовки та затвердження власних методик розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. Крім того, Мінекономрозвитку просить надавати зауваження та пропозиції для опрацювання та врахування під час роботи над примірною методикою розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, яка буде затверджена після прийняття змін до Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас повідомляємо, що ознайомитись зі звітом Проекту ЄС “Найкращі практики ЄС щодо ринкових консультацій” з описом суті і значення ринкових перед-тендерних консультацій та кращих практик ЄС, а також 3 рекомендацій для використання цього інструменту в Україні, можна за посиланням https://bitly.su/gHNYK7G. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток на 10 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія ЛАХТІОНОВА Биковська І.Б. 596-67-27

1. Лист Мінекономрозвитку Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії 2. Лист НКРЕКП --- Документ: 6c1ec27d-2743-45c0-bae4-54017d6108c3.pdf --- УКРАЇНА НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, тел./факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 e-mail: box@nerc.gov.ua, веб-сайт: www.nerc.gov.ua Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.07.2019 № 3304-04/31126-03 щодо надання інформації для визначення порядку зміни ціни у договорах про закупівлю електричної енергії з 01.07.2019 суб'єктами сфери публічних закупівель, та в межах компетенції повідомляє. Щодо зміни нормативно-правової бази для роботи ринку електричної енергії 13 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі - Закон), який набрав чинності 11 червня 2017 року. Законом визначено засади реформування ринку електричної енергії, реалізація яких передбачена в два етапи. З 01.01.2019 за новими правилами стартувала робота роздрібного сегменту ринку електричної енергії, а з 01.07.2019 за новою моделлю почав функціонувати оптовий сегмент ринку електричної енергії. Пунктом 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі новий ринок електричної енергії) починають діяти з 01 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно. Таким чином, відповідно до Закону, починаючи з 01.07.2019, купівля-продаж електричної енергії може відбуватися на різних сегментах ринку електричної енергії, зокрема: двосторонні договори, що укладаються між учасниками ринку у довільній формі для купівлі-продажу електричної енергії поза організованими сегментами ринку; ринок «на добу наперед», на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну добу; 2 внутрішньодобовий ринок, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно впродовж доби фізичного постачання електричної енергії; балансуючий ринок, організацію якого здійснює оператор системи передачі електричної енергії з метою балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії; ринок допоміжних послуг, необхідний оператору системи передачі для придбання допоміжних послуг для забезпечення надійної роботи ОЕС України та належної якості електроенергії; роздрібний ринок, що функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг. Відповідно до статті 2 Закону НКРЕКП у визначені Законом строки затверджено основні документи, необхідні для запровадження нової моделі ринку електричної енергії. Купівля-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку регламентується Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1169, далі - Правила РДН/ВДР), а питання регулювання відносин, що виникають між учасниками ринку за двосторонніми договорами, на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг визначені Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168, далі - Правила ринку). Взаємовідносини, що виникають під час постачання електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для його власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ). Щодо зміни принципів ціноутворення та індикативних цін Слід зазначити, що у зв'язку з початком функціонування нового ринку електричної енергії відбулися зміни у принципах ціноутворення на ринку електричної енергії. До 01.07.2019 ринок електричної енергії працював за моделлю «єдиного покупця», в якій ДП «Енергоринок» як оптовий постачальник електричної енергії здійснював закупівлю всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники, та весь її оптовий продаж на оптовому ринку електричної енергії України (далі – ОРЕ). До початку запровадження нового ринку електричної енергії відповідно до Закону закупівля електричної енергії електропостачальниками для споживачів здійснювалася відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Правил оптового ринку електричної енергії, погоджених постановою НКРЕ від 09.08.2012 № 1028 (далі - Правила ОРЕ). Відповідно, до 01.07.2019 фактична ціна закупівлі електричної енергії електропостачальниками на ОРЕ формувалася згідно з Правилами ОРЕ. Основним ціновим індикативом електричної енергії як товару на ОРЕ була оптова ринкова ціна (далі - ОРЦ). Відповідно до Правил ОРЕ ОРЦ визначалась як середньозважена величина вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, 3 що продають електричну енергію в ОРЕ, з урахуванням витрат на проведення централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, використання магістральних та міждержавних електромереж (тариф на передачу електричної енергії), забезпечення функціонування ОРЕ та додаткових загальнодержавних витрат (збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на теплову та електричну енергію, компенсація пільгових тарифів для деяких категорій споживачів, у першу чергу побутових споживачів тощо). Інформація щодо рівнів ОРЦ на постійній основі оприлюднювалась на вебсайті ДП «Енергоринок» (http://www.er.gov.ua/), зокрема, у розділі: Головна сторінка Функціонування ОРЕ Аналіз цін в ОРЕ/Оптова ринкова ціна. З дати запровадження нового ринку електричної енергії для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Таким чином, ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю. Згідно із частиною шостою статті 67 Закону відповідно до Правил РДН/ВДР за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівліпродажу електричної енергії на ринку електричної енергії. Оприлюднення результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону забезпечує ДП «Оператор ринку» на своєму вебсайті (http://oree.com.ua). Щодо регульованих цін (тарифів) та їх складових 3 01.07.2019 для забезпечення постачання електричної енергії споживачам, зокрема, тим, які у більшості випадків приєднані до мереж систем розподілу та не мають прямих договірних відносин з оператором системи передачі (ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО»), електропостачальник повинен закуповувати послуги з передачі електричної енергії у оператора системи передачі (суб'єкта природної монополії), вартість яких оплачується електропостачальником окремо від закупівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, за відповідно укладеним договором безпосередньо між електропостачальником та ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО». Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно затвердженої ним методики. При цьому, тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окрему складову витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. 3 Відповідно до Процедури встановлення (перегляду) тарифу для ліцензіата передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, затвердженої постановою НКРЕ від 26.12.2003 № 1456 (зі змінами), НКРЕКП постановою від 12.12.2018 № 1905 «Про встановлення тарифу на передачу 4 електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік» встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії з розбивкою по кварталах. З урахуванням вимог статей Закону, що набрали чинності з 01.07.2019, НКРЕКП відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 585, встановлений тариф на послуги з передачі електричної енергії, який згідно з постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року» має застосовуватися з 01.07.2019. в У зв'язку із Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 512), виникла необхідність перегляду структури та рівня тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО». Постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» встановлений тариф на послуги з передачі електричної енергії, що має застосовуватися з 01.08.2019. Варто зазначити, що відповідно до пункту 3.1.1 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку. Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону тимчасово, на період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежноно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону. Постачальник універсальних послуг не може відмовити споживачам, які мають право на універсальну послугу та які знаходяться в межах території здійснення його діяльності, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, в укладенні договору постачання електричної енергії. Відповідно до частини третьої статті 63 Закону постачальник універсальних послуг надає універсальні послуги за економічно обгрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), 5 затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Порядок формування цін на універсальні послуги затверджений постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177. Згідно з положеннями статті 64 Закону постачальник «останньої надії», який надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у визначених законодавством випадках (зокрема, банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; тощо), зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника «останньої надії», ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затверджений постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Щодо умов договорів між електропостачальником та споживачем З урахуванням змін, що відбулися з 01.07.2019 у структурі ринку електричної енергії, а також у взаємовідносинах між учасниками ринку електричної енергії, кінцева ціна електропостачальників як за вільними цінами, так і постачальників універсальних послуг та постачальника «останньої надії», за якою вони здійснюють постачання електричної енергії, у загальному випадку складається з таких складових: закупівельна ціна на електричну енергію як товар (ціна, за якою електропостачальник закупив електричну енергії на ринку електричної енергії); тариф на послуги з передачі електричної енергії (який у загальному випадку оплачується електропостачальником оператору системи передачі, як зазначено вище); тариф на послуги з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу на підставі договору укладеного між споживачем/електропостачальником та оператором системи розподілу, на території якого знаходяться споживачі електропостачальника. У випадку вибору споживачем оплати послуг з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу, ця складова не враховуватиметься у кінцевій ціні електропостачальника. Тарифи на послуги операторів систем розподілу є також регульованими та встановлюються НКРЕКП відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175; тариф (ціна) на послуги електропостачальника. У разі постачання електричної енергії за вільними цінами, ціна на послуги електропостачальника визначається електропостачальником самостійно. У випадку постачання постачальником універсальних послуг або постачальником «останньої надії» тарифи на їх послуги 6 відповідно до Закону визначаються за результатами конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг або постачальника «останньої надії», або якщо конкурс не відбувся встановлюються НКРЕКП. Відповідно до пункту 3.2.1 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору. При цьому, відповідно до пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови. Наразі до НКРЕКП надходять численні звернення як від замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі), так і від учасників ринку електричної енергії, які беруть участь у процедурах публічних закупівель, викликані змінами, що відбулись на ринку електричної енергії з 01.07.2019. Зокрема, існує потреба в наданні роз'яснень правомірності та підстав внесення змін до умов договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії внаслідок змін механізму та складових ціноутворення на ринку електричної енергії; необхідності проведення нових процедур закупівлі електричної енергії; одночасного укладення двох договорів під час здійснення закупівель електричної енергії - договору про закупівлю відповідно до вимог Закону про закупівлі та договору про постачання електричної енергії відповідно до вимог Закону та ПРРЕЕ, та інше. У зв'язку із вищезазначеним просимо Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, також надати НКРЕКП роз'яснення із перелічених питань. Член НКРЕКП 772 О. Антонова Соломаха Ю. 204-71-76 --- Документ: 40057579-31a1-49cc-9f80-d0ef193ef440.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № На № _____________ від ______________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України "Про ринок електричної енергії” та за результатами робочої наради, проведеної 23.07.2019 за участі представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) повідомляє. Відповідно до пункту 2 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019 (далі - Закон № 2019) з 01 липня 2019 року починають діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії). При цьому балансуючий ринок, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно. 2 двосторонні договори, що укладаються між учасниками ринку у довільній формі для купівлі-продажу електричної енергії поза організованими сегментами ринку; ринок "на добу наперед", на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну добу; внутрішньодобовий ринок, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно впродовж доби фізичного постачання електричної енергії; балансуючий ринок, організацію якого здійснює оператор системи передачі електричної енергії з метою балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії; ринок допоміжних послуг, необхідний оператору системи передачі для придбання допоміжних послуг для забезпечення надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та належної якості електроенергії; роздрібний ринок, що функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг. Крім того, у зв'язку із початком функціонування нового ринку електричної енергії відбулися зміни у принципах ціноутворення на ринку електричної енергії. Враховуючи зазначене, інформуємо, що на запит Міністерства як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, НКРЕКП листом від 08.08.2019 № 8312/13.1/7-19 (копія додається) надало відповідні роз'яснення щодо порядку формування ціни електричної енергії з 01.07.2019 та можливості співставлення цін, за якими укладено договори на постачання електричної енергії до 01.07.2019 з індикативними цінами електричної енергії "на добу наперед", а також щодо органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію стосовно коливання ціни електричної енергії на ринку. У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12 2015 N 922-VIII (далі - Закон). Частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами 3 ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: - зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; - зміни зокрема регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, у разі чергового коливання ціни електричної енергії на ринку, що зумовлене реформуванням галузі електроенергетики України та призводить до зміни порядку формування ціни на електричну енергію, сторони договору, укладеного за результатами проведених процедур закупівель до 01.07.2019 можуть використовувати випадок зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків без збільшення суми договору з відповідним зменшенням кількості товару на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону. Внесення змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим. За інформацією НКРЕКП, з дати запровадження нового ринку електричної енергії для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Таким чином, ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю. Згідно із частиною шостою статті 67 Закону № 2019 відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії. 4 Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону № 2019 забезпечує ДП "Оператор ринку" на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua). Отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з вищезазначеного сайту. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним. Разом з тим зазначаємо, що виходячи з норми пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону, під час проведення процедур закупівель для потреб наступного періоду та для укладення за їх результатами договорів про закупівлю на постачання електричної енергії, замовникам слід передбачати у проектах договорів відповідний порядок зміни ціни на електричну енергію при застосуванні тарифів та нормативів. З огляду на викладене, з метою попередження виникнення проблем із закупівлею електричної енергії споживачами, які є замовниками у розумінні Закону у зв'язку із набранням чинності з 01 липня 2019 окремих норм Закону № 2019 та нормативно-правових актів НКРЕКП у частині, що пов'язана зі зміною порядку формування ціни електричної енергії, інформуємо про необхідність дотримання вимог вищевказаних законів та нормативно-правових актів, розроблених на їх виконання. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: копія листа НКРЕКП від 08.08.2019 № 8312/13.1/7-19 на 6 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Лілія Лахтіонова Гончаренко А. І. 596-67-24 Товкай А. М. 596-68-46

Щодо закупівлі медичних виробів --- Документ: bd4582e0-b503-4895-acce-3a372774f4bd.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ___________На № ____________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівлі медичних виробів Закон України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578. чинності Водночас 14.06.2019 набрав наказ Мінекономрозвитку від 07.05.2019 № 790 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", зареєстрований в Мінюсті 27.05.2019 за №548/33519, яким, зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів. Згідно з пунктом 1 Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів” (далі – НК 024:2019), затвердженого наказом 2 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. Зазначені зміни до Порядку ініційовані Міністерством охорони здоров'я України в рамках реформування сфери охорони здоров'я з метою уніфікації класифікації закупівель медичних виробів. НК 024:2019 гармонізовано з міжнародною номенклатурою медичних виробів Global Medical Device Nomenclature (далі - GMDN). Це переклад переліку медичних виробів, включених до номенклатури GMDN. Кожна з позицій складається з п'яти частин: код, назва терміну українською мовою, опис терміну українською мовою, назва терміну англійською мовою, опис терміну англійською мовою. Класифікація медичних виробів здійснена за ієрархічним, порядковим та п'ятизначним методом класифікації. Ведення НК 024:2019 та надання роз'яснень щодо його положень здійснює Державне українське об'єднання "Політехмед” (далі - ДУО "Політехмед”) (вул. Івана Мазепи, 10, м. Київ, 01010). НК 024:2019 оприлюднений на офіційному сайті ДУО "Політехмед" за посиланням: https://bitly.su/3172gQoc. Одночасно інформуємо, що для забезпечення замовникам зручності вводу даних щодо коду і назви медичних виробів за інформацією, наданою Державним підприємством "Прозорро", технічну реалізацію НК 024:2019 в електронній системі закупівель планується здійснити в третьому кварталі 2019 року. Заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель начальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель Тетяна МІШТА Мисник М.С., 596-67-27

Щодо оновлення он-лайн курсу --- Документ: 9f88d9fb-b4dc-4ca8-a9df-70d531dfeff6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua , е-mail: meconomy@me.gov.ua , код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель (за списком) Щодо оновлення он-лайн курсу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель, проводить постійну роботу щодо професіоналізації сфери публічних закупівель та підвищення рівня знань суб’єктів сфери публічних закупівель. Інформуємо, що за підтримки Проекту Європейського Союзу “Підтримка реалізації Стратегії реформування публічних закупівель/Дорожньої карти для гармонізації в Україні” на Платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus оновлено безкоштовний онлайн-курс “Публічні закупівлі”, який доступний з 24 травня 2019 року. Щодо змін, які відбулись в онлайн-курсі: - базовий і поглиблений рівні онлайн-курсів об’єднано в 1 єдиний онлайн-курс з єдиним підсумковим тестуванням та вільним доступом до всіх модулів одразу; - відбулась заміна текстів лекцій та тестових питань в усіх 13 модулях; - додано новий модуль, зокрема відео-лекція, презентація та текстова лекція, який присвячено законопроекту щодо нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі”. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономрозвитку АСКОД Мінекономрозвитку Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&*!R>0О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3305-04/22899-06 від 31.05.2019 15:22:44 2 Курс читають українські і міжнародні провідні фахівці та експерти у сфері закупівель. Після успішного проходження тестування кожен слухач має можливість отримати сертифікат про (успішне завершення) проходження онлайн-курсу. Крім того, з 3 червня 2019 року планується оновлення безкоштовного онлайн-курсу “Публічні закупівлі для бізнесу”. В цьому курсі передбачається заміна текстів лекцій у 2 модулях, повна заміна тестових питань та створення нового модулю (відео-лекція, презентація та текстова лекція), присвяченого рекомендаціям щодо прийняття участі українського бізнесу у публічних закупівлях інших країн, насамперед Європейського Союзу та країн, які приєдналася до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі. Принагідно зазначаємо, що наказом Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 № 234, яким затверджено професійний стандарт, “Фахівець з публічних закупівель” передбачено можливість проходження курсів, у тому числі безкоштовних онлайн-курсів, рекомендованих Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель. Враховуючи викладене та з метою підвищення рівня професійності суб’єктів сфери закупівель Міністерство рекомендує довести зазначену інформацію до відома підпорядкованих структурних підрозділів, підприємств, установ, організацій та пройти оновлені безкоштовні онлайн-курси. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Л. В. Лахтіонова Слінчак С.В. 596-67-06

1. Загальні положення про рамкові угоди 2. Щодо здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником та централізованою закупівельною організацією 3. Щодо відображення закупівель за рамковими угодами у річному плані закупівель 4. Щодо порядку здійснення закупівлі за рамковими угодами 5. Щодо кількості учасників рамкової угоди 6. Щодо тендерної документації та змісту рамкової угоди 7. Щодо визначення предмета закупівлі для закупівель за рамковими угодами 8. Щодо зазначення орієнтовної кількості товарів або обсягу надання послуг 9. Щодо критеріїв оцінки 10. Щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю 11. Щодо оскарження процедури закупівлі за рамковою угодою 12. Щодо укладання рамкової угоди 13. Щодо проведення відбору для укладення договору про закупівлю 14. Щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою 15. Щодо зміни істотних умов рамкової угоди та договору про закупівлю 16. Щодо порядку та підстав припинення дії рамкової угоди 17. Щодо оприлюднення документів при здійсненні закупівель за рамковою угодою 18. Додаток 1. І етап: Проведення відкритих торгів для укладання рамкової угоди 19. Додаток 2. ІІ етап: Проведення відбору для укладення договору про закупівлю --- Документ: acd5cadb-6114-4103-a309-942be510b5f8.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ____________ На №____________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо укладання і виконання рамкових угод Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, керуючись пунктом 12 частини першої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон), надає узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо порядку укладання та виконання рамкових угод. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 21 частини першої статті 1 Закону встановлено, що рамкова угода є правочином, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, 3 урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі - 2 Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. Згідно з Порядком рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та цим Порядком. Разом з тим, механізм закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами реалізований в електронній системі закупівель в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів відповідно до Закону та з урахуванням цього Порядку. Звертаємо увагу, що закупівлі за рамковою угодою доцільно використовувати для товарів та послуг, які мають циклічний або системний характер, з метою вибору декількох суб'єктів господарювання, які протягом періоду до чотирьох років можуть задовольняти потребу замовника, наприклад: 1. ДК 021:2015 код 09130000-9 - Нафта і дистиляти; 2. ДК 021:2015 код 30197630-1 - Папір для друку; 3. ДК 021:2015 код 30192700-8 - Канцелярські товари; 4. ДК 021: 2015 код 55320000-9 - Послуги з організації харчування. 3 огляду на викладене, застосування рамкових угод надає можливість замовникові забезпечити економію часу та адміністративних ресурсів, закуповуючи товари та послуги на строк до чотирьох років при цьому витративши час та ресурси на укладання рамкової угоди лише один раз. Щодо здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником та централізованою закупівельною організацією Закупівля за рамковими угодами може здійснюватися як самостійно замовником, так і централізованою закупівельною організацією (далі — ЦЗО) в інтересах замовників. Один замовник може бути стороною однією або кількох рамкових угод. Визначення понять "замовники" та "централізовані закупівельні організації” наведені у пунктах 9 і 36 частини першої статті 1 Закону. Рамкова угода укладається між замовником та усіма учасниками-переможцями у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником; між ЦЗО, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО. 3 Щодо відображення закупівель за рамковими угодами у річному плані закупівель Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. При цьому згідно з Розділом II Порядку планування закупівель за рамковою угодою здійснюється відповідно до статті 4 Закону з урахуванням цього Порядку. Під час зазначення розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі в річному плані закупівель указується очікувана вартість предмета закупівлі в разі укладення рамкової угоди строком до одного року або очікувана вартість предмета закупівлі з урахуванням усього строку дії рамкової угоди- у разі укладення рамкової угоди на строк більше ніж один рік. Закупівля за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників оприлюднюється річному плані закупівель ЦЗО із зазначенням найменування замовників, місцезнаходження та коду згідно з ЄДРПОУ. Слід також враховувати, що згідно з Розділом II Порядку при укладенні рамкової угоди на строк більше ніж один рік, у річному плані закупівель замовник або ЦЗО мають зазначати строк, на який планується укласти рамкову угоду. При цьому рамкова угода може бути укладена на строк до чотирьох років. Щодо порядку здійснення закупівлі за рамковими угодами Закупівля за рамковими угодами умовно поділяється на 2 етапи: перший етап - проведення процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди; другий етап - проведення відбору для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою. Для укладання рамкової угодою на першому етапі передбачається: оприлюднення оголошення (у тому числі додатково англійською мовою); - оприлюднення тендерної документації про проведення закупівлі не пізніше ніж за 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій; - розкриття, розгляд та оцінка тендерних пропозицій учасників; 4 визначення переможців торгів. Отже, перший етап завершується укладанням рамкової угоди. При цьому звертаємо увагу, що розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій (електронного аукціону). На другому етапі передбачається проведення відбору для укладання договорів про закупівлю за рамковою угодою: з використанням електронного аукціону (у разі подання двох і більше пропозицій); без використання електронного аукціону (у разі подання однієї пропозиції); визначення переможця та укладення договору про закупівлю; проведення повторного відбору, у разі неподання жодним з учасників пропозицій, які є стороною рамкової угоди. Отже, для здійснення придбання товару або послуги замовник, по-перше, проводить процедуру відкритих торгів за результатами якої укладає рамкову угоду, а по-друге, здійснює відбір/відбори згідно з умовами укладеної рамкової угоди, за результатами якого/яких укладається власне договір/договори про закупівлю. Щодо кількості учасників рамкової угоди Кількість учасників рамкової угоди визначається замовником/ЦЗО з дотриманням вимог статті 13 Закону, згідно з якою рамкова угода укладається з кількома учасниками за умови, що участь у ній беруть не менше трьох учасників. При цьому в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою замовник або ЦЗО мають зазначити конкретну кількість учасників, з якими планується укласти рамкову угоду за результатами проведених відкритих торгів. Кількість учасників для укладання рамкової угоди, яка не може становити менше трьох, визначається замовником/ЦЗО самостійно та може базуватися на дослідженнях відповідного ринку, можливостях подальшого адміністрування рамкової угоди, доцільності залучення широкого кола потенційних постачальників тощо. 5 Наприклад, в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою замовник /ЦЗО може зазначати "3", або "4", або "5" та більше учасників, з якими у подальшому планується укладання рамкової угоди. Водночас звертаємо увагу, що замовник має право укласти рамкову угоду з меншою, ніж заявлена в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою кількістю учасників, але не менше, ніж з трьома учасниками, оскільки частиною четвертою статті 13 Закону передбачено, що у разі надходження пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, встановлених цим Законом, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома. Разом з тим, абзацами п'ятим і шостим частини першої статті 31 Закону встановлено, що замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше трьох пропозицій учасників; допущення до оцінки менше трьох пропозицій учасників в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками. Для прикладу пропонуємо ознайомитись із можливими варіантами встановлення кількості учасників. Приклад 1. В оголошенні замовник встановив бажану кількість суб'єктів для укладення рамкової угоди - 5 учасників. При цьому фактично на торги подали тендерні пропозиції 7 учасників. У такому разі, якщо всі пропозиції допущені до оцінки, електронна система закупівель ранжує 5 найбільш економічно вигідних тендерних пропозицій учасників за результатом аукціону, з якими замовник може укласти рамкову угоду. 3 Приклад 2. В оголошенні замовник встановив бажану кількість - 5 учасників. При цьому фактично подали тендерні пропозиції лише 3 учасника. У такому разі, якщо всі пропозиції допущені до оцінки, електронна система закупівель ранжує найбільш економічно вигідні тендерні пропозиції учасників за результатом аукціону, з якими замовник може укласти рамкову угоду. Приклад 3. В оголошенні замовник встановив бажану кількість - 5 учасників. При цьому фактично подали тендерні пропозиції лише 2 учасника. У такому разі замовник відміняє торги. 6 Приклад 4. В оголошенні замовник встановив бажану кількість - 5 учасників. При цьому фактично подали тендерні пропозиції 5 учасників. Однак за результатами розгляду до оцінки допущено 2 тендерні пропозиції. У такому разі замовник відміняє торги. Щодо тендерної документації та змісту рамкової угоди Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації та повинна містити обов'язкові складові, встановлені статтею 22 Закону. Поряд з цим, пунктом 3 розділу III Порядку визначено додаткові обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, а саме: орієнтовні строки та/або графіки поставки товарів, надання послуг; проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку; вимогу замовника ЦЗО щодо оприлюднення учасниками інформації про ціну за одиницю товару (послуги) відповідно до цього пункту. Зазначення замовником в тендерній документації орієнтовних строків або графіків поставки товарів/надання послуг (наприклад щотижнево, щомісячно, щоквартально тощо) здійснюється в залежності від конкретної потреби замовника у поставці товарів/наданні послуг з метою встановлення подальшої частоти відборів, за результатами проведення яких укладатимуться безпосередньо договори про закупівлю. Щодо визначення предмета закупівлі для закупівель за рамковими угодами Визначення поняття "предмет закупівлі” наведене у пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі - Наказ). Відповідно до Наказу предмет закупівлі визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного 7 класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням конкретної назви товару чи послуги. При цьому звертаємо увагу, що визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) для здійснення закупівель за рамковими угодами Порядком не передбачено. Натомість замовник/ЦЗО в проекті рамкової угоди, яка є складовою тендерної документації, вказує предмет закупівлі товарів (послуг); найменування, номенклатуру, асортимент товарів (послуг). Щодо зазначення орієнтовної кількості товарів або обсягу надання послуг Під час здійснення закупівлі товарів/послуг їх кількість вказується із зазначенням одиниці виміру, що обирається в електронній системі закупівель із випадаючого списку. У разі якщо товари/послуги містять кілька найменувань, зазначається загальна кількість з розподілом щодо кількості кожного найменування із зазначенням одиниці виміру. Для наочності наводимо наступний приклад: ДК 021:2015 код 03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи (буряк, морква, цибуля) Найменування товару та вимоги до нього Одиниця виміру Кількість Буряк кг 23000 Морква кг 16000 Цибуля кг 18000 Щодо критеріїв оцінки Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, який входить до складу тендерної документації, має містити критерії оцінки відповідно до статті 28 Закону. Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі 8 консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу. Для використання інших критеріїв оцінки разом з ціною Законом передбачено поняття приведеної ціни, що застосовується у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер. Так, приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації. Тендерна пропозиція, подана учасником, оцінюється замовником за приведеною ціною, яка розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою: PP = P/(1 + (F1+ F2+...Fn)/PV), де: РР - приведена ціна; Р - ціна: F1... Fn - питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником; PV - питома вага критерію “ціна". Отже, при проведенні відкритих торгів для укладання рамкової угоди замовник може застосовувати крім ціни інші критерії оцінки. Однак слід зазначити, що на відміну від процедури відкритих торгів, при проведенні відбору для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, здійснення оцінки пропозицій учасників рамкової угоди проводиться автоматично на основі критеріїв оцінки, які були застосовані під час визначення учасниківпереможців для укладання рамкової угоди. 9 Так, у разі якщо крім ціни були встановлені інші критерії оцінки, то до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично встановлюються показники інших критеріїв оцінки, які було розраховано електронною системою закупівель відповідно до методики оцінки для визначення учасників-переможців для укладення рамкової угоди, які не можуть змінюватися учасниками під час відбору. При цьому приклади застосування нецінових критеріїв оцінки тендерних пропозицій наведені у листі Мінекономрозвитку від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06. Щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення договору про закупівлю виконання Згідно з пунктом 4 розділу III Порядку замовник ЦЗО має право зазначити оголошенні про проведення процедури закупівлі та тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Надання і повернення забезпечення тендерної пропозиції здійснюються відповідно до Закону. Забезпечення тендерної пропозиції - це надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Отже, замовник може встановлювати вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в тендерній документації при проведенні процедури відкритих торгів, за результатами якої укладається рамкова угода. Поряд з цим, згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації передбачає можливість встановлення розміру, виду, умови надання, умови повернення і неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати. Тому, звертаємо увагу, що встановлення замовником вимоги щодо забезпечення виконання рамкової угоди Законом та Порядком не передбачено. Щодо оскарження процедури закупівлі за рамковою угодою З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. 10 Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону. Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди для укладення договору про закупівлю не передбачено. Щодо укладання рамкової угоди Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку рамкова угода укладається відповідно до вимог тендерної документації і пропозицій учасників, яких визначено переможцями торгів та які оприлюднили інформацію про ціну за одиницю товару (послуги) відповідно до пункту 3 цього розділу, не пізніше ніж через 45 днів з дня прийняття рішення про намір укласти рамкову угоду. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. Слід зазначити, що у разі не підписання рамкової угоди або відмови від підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці. Щодо проведення відбору для укладення договору про закупівлю Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку відбір застосовується замовником/ЦЗО в разі, якщо в рамковій угоді визначено всі істотні умови договору про закупівлю за рамковою угодою та передбачено здійснення оцінки пропозицій учасників рамкокової угоди наа основі критеріїв оцінки, які були застосовані під час Визнаначення учасниників-переможців для укладення рамкової угоди. Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку відбір учасника для укладення договору про закукупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель. 11 Для проведення відбору учасникам, які підписали рамкову угоду, надсилається запрошення подати пропозиції щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою. При цьому пунктом 3 розділу VI Порядку визначені вимоги, які повинно містити запрошення. У разі якщо під час проведення відбору пропозицію відповідно до вимог, установлених у запрошенні, подав лише один учасник, електронний аукціон не застосовується, замовник визначає такого учасника переможцем відбору, після чого електронна система закупівель оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. При цьому, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник має право повторно провести відбір. Поряд з цим інформуємо, що замовникам слід завчасно визначати в рамковій угоді частоту проведення відборів для укладення договорів про закупівлю. Щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою Згідно з частиною першою розділу VII Порядку замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою. Поряд з цим зазначаємо, що учасник, який підписав договір про закупівлю за рамковою угодою, не має права передавати (відступати) права та обов'язки за таким договором будь-яким іншим особам, покладати виконання зобов'язань за ним на будь-яку іншу особу. Щодо зміни істотних умов рамкової угоди та договору про закупівлю Розділом IV Порядку встановлено, що істотні умови рамкової угоди можуть змінюватися лише у випадках: зміни ціни за одиницю товару (послуги) не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару (послуги) на ринку; - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в 12 рамковій угоді, у разі встановлення порядку зміни ціни за одиницю товару (послуги) у рамковій угоді; - зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Крім того, замовник обов'язково зазначає в проекті рамкової угоди випадки та порядок зміни істотних умов рамкової угоди. У разі внесення змін замовником до рамкової угоди у передбачених випадках, в електронній системі закупівель реалізовано можливість попередньої перевірки відповідних змін. Так, у разі якщо сторонами внесені зміни до рамкової угоди щодо зміни ціни, такі зміни враховуються при здійсненні відбору. Натомість зміна істотних умов договору про закупівлю за рамковою угодою згідно з пунктом 5 розділу VII Порядку здійснюється відповідно до частини четвертої статті 36 Закону. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю за рамковою угодою не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю. Щодо порядку та підстав припинення дії рамкової угоди Відповідно до пункту 4 розділу VIII Порядку рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. До підстав припинення рамкової угоди належать: відмова замовника від виконання рамкової угоди відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку; відмова всіх замовників, в інтересах яких закупівлю за рамковими угодами здійснює ЦЗО, від виконання рамкової угоди відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку; настання обставин, передбачених в абзацах другому, третьому пункту 2 розділу IV Порядку, якщо внаслідок цього кількість учасників, які підписали рамкову угоду, стала менше трьох. Рамкова угода може містити інші підстави припинення, передбачені законодавством. Згідно з пунктом 5 розділу VIII Порядку припинення рамкової угоди здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Порядку. 13 Звертаємо увагу, що замовник має обов'язково зазначити в змісті рамкової угоди порядок та підстави припинення рамкової угоди. угодою Щодо оприлюднення документів при здійсненні закупівель за рамковою Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку закупівля за рамковою угодою здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, відповідно до Закону та з урахуванням цього Порядку. Так, форми документів затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель". Разом з тим, наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 "Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод" визначено перелік документів, які оприлюднюються під час здійснення закупівлі за рамковою угодою. Для зручності наводимо перелік документів для оприлюднення в електронній системі закупівель: 1. Річний план та зміни до нього (оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження); 2. Оголошення про проведення закупівлі за рамковою угодою (оприлюднюється замовником ЦЗО за формою оголошення про проведення відкритих торгів не пізніше 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій); 3. Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою (оприлюднюється не пізніше 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій); 4. Повідомлення про намір укласти рамкову угоду (розміщується за формою повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня з дня прийняття рішення (заповнюється електронною системою автоматично)); 5. Інформація про ціну за одиницю товару (послуги) (оприлюднюється учасниками у п'ятиденний строк після закінчення строку для оскарження). 6. Рамкова угода: оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, звіт про результати про проведення відкритих торгів (заповнюється електронною системою автоматично); зведена інформація про ціни за одиниці товарів (послуг); Не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди 14 7. Зміни до рамкової угоди (оприлюднюються протягом трьох робочих днів дня унесення змін до рамкової угоди); 8. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою (оприлюднюється протягом одного дня після прийняття такого рішення); 9. Договір про закупівлю за рамковою угодою (оприлюднюється протягом двох днів з дня його укладення); 10. Звіт про результати відбору (формується електронною системою закупівель автоматично після оприлюднення договору про закупівлю за рамковою угодою); 11. Повідомлення про внесення змін до договору (оприлюднюється протягом трьох днів з дня внесення змін); 12. Звіт про виконання договору (оприлюднюється протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання). З огляду на викладене та ураховуючи, що механізм застосування рамкових угод електронній системі закупівель є новим інструментом для замовників, для наочності та однозначного розуміння процесу здійснення таких закупівель у Додатках та 2 схематично зображені етапи проведення відкритих торгів для укладання рамкової угоди та проведення відбору для укладення договору про закупівлю. Додаток: на 2 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31