Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Тема розширена: Зміна істотних умов до договору, в якому вказано формульний розрахунок ціни на електроенергію відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей Суть: Доброго дня. Департамент уклав договір на постачання електричної енергії на 2026 рік відповідно до пункту 10 Особливостей, в якому вказано формульний розрахунок ціни на електроенергію (Ідентифікаційний номер процедури закупівлі UA-2025-12-12-017294-a). Чи можемо ми як збільшувати так і зменшувати суму договору при укладанні додаткових угод кожного місяця в зв’язку з коливанням ціни на електроенергію при внесенні змін істотних умов до договору відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей? Чи є обов’язковим розрахунок суми договору в додатковій угоді до нашого договору кожного місяця (в договорі присутній додаток 3 до договору «Спеціфікація товарної продукції (електрична енергія)», в якому цей розрахунок може бути здійснений)? Номер відповіді: 236/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 191/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/accd1d3f-0354-41b5-9181-0f0319997085?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення у системі Prozorro Повідомлення укласти договір Замовником за результатами запиту ціни пропозицій <b>Суть питання:</b> При проведенні запиту ціни пропозицій на закупівлі товару Замовник Переможцю торгів надсилає Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Питання: 1) Чи є момент відправки Замовником Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю на електронну адресу Переможця – саме моментом його підписання Замовником? <b> Номер відповіді:</b> 227/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей  замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Правила здійснення закупівель через електронний каталог визначені пунктами 57 - 68 Порядку. Згідно з абзацами восьмим - сімнадцятим пункту 62 Порядку за результатами оцінки електронною системою закупівель та розгляду пропозиції постачальника замовник визначає переможця відбору та приймає згідно з цим пунктом рішення про намір укласти договір, яке оформлюється протоколом. Протокол автоматично формується та оприлюднюється електронною системою закупівель на підставі дії (дій) уповноваженої замовником особи в електронній системі закупівель після накладення нею кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” і не потребує формування окремого протоколу в паперовій формі. Повідомлення про намір укласти договір автоматично формується та оприлюднюється електронною системою закупівель протягом одного дня з дня оприлюднення протоколу, передбаченого абзацом восьмим цього пункту, в електронній системі закупівель. Повідомлення про намір укласти договір повинне містити таку інформацію: найменування замовника, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ, його категорію; назву предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності); кількість/обсяг, місце та строк поставки товару (товарів); найменування переможця відбору, в тому числі скорочене (за наявності) - для юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи; ціну пропозиції. Повідомлення про намір укласти договір може містити іншу інформацію. Переможцю відбору та іншим постачальникам електронною системою закупівель автоматично у день визначення переможця відбору надсилається інформація про переможця відбору із зазначенням його найменування, у тому числі скороченого (за наявності), та місцезнаходження - для юридичної особи або прізвища, імені, по батькові (за наявності) та місця проживання - для фізичної особи. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Поряд з цим, згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)  договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення у системі Prozorro договору Замовником за результатами запиту ціни пропозицій <b>Суть питання:</b> При проведенні запиту ціни пропозицій на закупівлі товару Замовник підписує договір з Переможцем торгів. Після цього Замовник зобов'язаний оприлюднити у системі Prozorro сам договір з усіма додатками до нього. Питання: 1) З якого моменту договір набирає юридичну силу, а саме з моменту підписання його обома сторонами або з моменту його опублікування у системі Prozorro? 2) Чи має право Замовник вимагати з Переможця торгів виконання умов договору до моменту його опублікування у системі Prozorro? <b> Номер відповіді:</b> 226/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" та запитах №123/2023, № 1089/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.  З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.  Отже, умови договору визначаються сторонами самостійно та з дотриманням вимог ЦК України та законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД КП "КОВЕЛЬСЬКІ ПАРКИ" <b> Тема розширена:</b> Вимога про усунення невідповідностей <b>Суть питання:</b> Замовник в Додатку до ТД "Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі»" визначив вимогу надати Довідку в довільній формі з інформацією про виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) (не менше одного договору).Під аналогічним договором слід розуміти виконаний договір, предмет якого відповідає конкретному найменуванню предмета закупівлі (подрібнювач гілок з транспортером). У свою чергу Учасник надав довідку з копією аналогічного договору з найменуванням предмета закупівлі - подрібнювач гілок. Чи необхідно публікувати вимогу про усунення невідповідностей із завантаженням довідки та аналогічного договору з назвою предмета закупівлі - подрібнювач гілок з транспортером? <b> Номер відповіді:</b> 225/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей) та запиті № 1126/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:  https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34 Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ТОВ ВІННИЦЯБУД <b> Тема розширена:</b> Постанова 1512 <b>Суть питання:</b> Ми є підрядною організацією за договором, укладеним за результатами тендерної процедури у 2025 році, тобто до набрання чинності Постановою КМУ №1512. На сьогодні Замовник, посилаючись на вимоги зазначеної Постанови, вимагає від нас надання довідки про фактичний рівень заробітної плати за квітень 2026 року та наполягає на тому, щоб суми, зазначені в актах виконаних робіт, повністю відповідали фактично виплаченій заробітній платі за відповідний місяць, із обов’язковим зазначенням конкретних сум у довідці. Разом з тим, на даний час встановлена форма такої довідки відсутня. При цьому, у разі ненадання довідки Замовник відмовляється здійснювати оплату за виконані роботи. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1. Чи є правомірною вимога Замовника про надання зазначеної довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 Постанови КМУ №1512? 2. Як правильно застосовувати зазначені вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? У такому випадку фактично виплачена заробітна плата за місяць об’єктивно не може повністю співпадати із сумами, відображеними в актах виконаних робіт за відповідний період <b>Додаткові матеріали:</b> Лист_на_Мінрозвитку_№ 3323-04_50046-03 від 28.05.2026.pdf <b> Номер відповіді:</b> 224/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства розвитку громад та територій України листом від 28.05.2026 №3323-04/50046-03 (додається) щодо надання інформації стосовно постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану”. Після отимання відповіді Міністерством буде надано узагальненого листа у встановленому законодавством поряду та розміщено у рубриці "Узагальнені відповіді" за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ТОВ ВІДІСІ ЛАЙТІНГ <b> Тема розширена:</b> локалізація <b>Суть питання:</b> Добрий день. Питання чи підлягає лампа локалізації? Електричні лампи в асортименті за ДК 021:2015 - 31510000-4 Електричні лампи розжарення - чи входить до освітлювальної техніки? чи це окреме ДК яке не підлягає локалізації? <b> Номер відповіді:</b> 220/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що з питань вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі конкретизації товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД РКСЛП "КОРЮКІВКАЛІС" <b> Тема розширена:</b> Чи є Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? <b>Суть питання:</b> Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс» звертається з проханням надати офіційне роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» до діяльності підприємства. Повідомляємо наступне. Підприємство РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС»: 1. Власником є Корюківська міська територіальна громада в особі Корюківської міської ради. 2. Створено з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; одержання прибутку від комерційної діяльності; забезпечення потреб держави або територіальних громад на промисловій чи комерційній основі. 3 . Здійснює діяльність на земельних ділянках комунальної власності, переданих підприємству у постійне користування. Зазначене право постійного користування використовується виключно для здійснення господарської (промислової, комерційної) діяльності підприємства та не пов’язане з отриманням бюджетних коштів, виконанням публічних функцій чи реалізацією бюджетних програм. 4. Здійснює виключно господарську (промислову, комерційну) діяльність; 5. Не отримує бюджетних коштів (дотацій, субвенцій, компенсацій, фінансування з державного чи місцевого бюджету); 6. Не є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів; 7. Не виконує делегованих повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування; 8. Не здійснює надання публічних або соціально-обов’язкових послуг; 9. Діє на принципах повного господарського розрахунку та самоокупності, відповідає за всіма зобов’язаннями перед контрагентами за укладеними договорами, перед бюджетами та банківськими установами відповідно до чинного законодавства України. Підприємство планує реалізацію інвестиційного проєкту — будівництво виробничого цеху за рахунок власних коштів, без залучення бюджетного фінансування. У зв’язку з цим просимо надати офіційне роз’яснення: Чи підпадає РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС» під визначення «замовника» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» за наведених вище умов діяльності? Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на здійснення закупівель робіт, товарів та послуг для будівництва виробничого цеху за рахунок виключно власних коштів підприємства? Чи виникає обов’язок застосування процедур публічних закупівель у разі відсутності бюджетного фінансування та публічних функцій? Просимо надати відповідь у встановлені законом строки у письмовій та/або електронній формі на електронну адресу . Додаток: копія Статуту РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС» на 21 арк. <b>Додаткові матеріали:</b> Статут РКСЛП Корюківкаліс 2025 1.pdf <b> Номер відповіді:</b> 217/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД НОВООРЖИЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА <b> Тема розширена:</b> Щодо обрання процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Яку процедуру закупівлі обрати уповноваженій особі якщо кошти вільного залишку спеціального фонду бюджету, що утворився станом на 01.01.2026 року за рахунок від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на цільові заходи, передбачені ст.209 ЗКУ (на проведення інвентаризації земель, а саме: розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, які розташовані за межами населених пунктів) виділяються частково (посесійно) до 100 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 218/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 139/2026 та №504/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 0320 Суть: В березні 2026 року пункт 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року доповнений абзацом який передбачає, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Одночасно п. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Аналогічна норма передбачена ст. 2 Закону України «Про оборонні закупівлі». Крім того, Мінекономіки, в листі № 3304-04/54160-06 від 03.09. 2020 року зазначає, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмета закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план, та з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Таким чином, на дійсний час залишається не визначений механізм застосування зазначених положень в частині документальної фіксації необхідності додаткової закупівлі тотожнього товару, що може призвести до не однакового застосування норм права й, як наслідок, можливих порушень законодавства з боку замовників. Керуючись вищевикладеним, ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи що військова частина Т0320 є замовником у сфері оборонних закупівель, просимо надати роз’яснення чи необхідно формувати документальне підтвердження «непередбачуванності» додаткових тотожних закупівель в поточному році, і якщо потрібно, то чи повинні ці документи бути співставними з документами що підтверджують нагальну потребу. Відповідь: Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон № 808-IX), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 808-IX закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808-IX. Частиною четвертою статті 2 Закону № 808-IX встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених Законом № 808-IX. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону. У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178). Відповідно до пункту 14 Особливостей № 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Згідно з пунктом 6 Особливостей № 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями № 1178. Отже, закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808-ІХ. Крім цього, частиною першою статті 30 Закону 808-ІХ передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону 808-ІХ. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Водночас згідно з абзацом дванадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Варто зазначити, що частина перша статті 2 Закону № 808-ІХ передбачає, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Отже, у випадку виникнення додаткової потреби, яку об’єктивно неможливо було передбачити при попередній закупівлі тотожного предмета закупівлі, державний замовник може здійснити нову закупівлю без врахування вартості попередніх закупівель, з урахуванням Особливостей № 1275. Варто зауважити, що Закон № 808-IX та Особливості № 1275 не містять вимоги щодо переліку документів для підтвердження додаткової потреби в тотожних предметах закупівлі відповідно обов’язок щодо самостійного визначення змісту таких документів покладається безпосередньо на державного замовника з дотриманням принципів здійснення оборонних закупівель. Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД КНП "КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №7" <b> Тема розширена:</b> ЗАПИТ ЦІНИ ПРОПОЗИЦІЇ <b>Суть питання:</b> Чи можна в проекті договору ЗЦП вимагати від Переможця оригінал довідки про походження товару, яким виробник або представник уповноважений виробником (якщо їх відповідні повноваження щодо вчинення правочинів на розповсюдження його продукції поширюються на територію України - надати підтвердження відповідних повноважень та права представництва) гарантує, що товар який постачається не вироблений Російською Федерацію / Республікою Білорусь / Ісламською Республікою Іран? <b> Номер відповіді:</b> 215/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06  “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822” (3.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33) та запиті № 376/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F10842-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0955935f-ca09-4f54-9865-d82259b826bd?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

1.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2026 № 44 2.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2026 № 46 3.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33 4.Щодо змісту запиту пропозицій постачальників, форми договору та автоматичного надсилання постачальникам запиту пропозицій 5.Щодо подання, розгляду пропозиції постачальників та визначення переможця в електронному каталозі 6.Щодо порядку та умов укладення договору з переможцем відбору 7.Щодо звернень замовника до адміністратора каталогу про порушення постачальника --- Документ: 5c889fd7-b808-4079-bfd6-a341e21f4da2.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ___________від ________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого 2 постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2026 № 44 З 17.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2026 № 44 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 44). Відповідно до підпункту 11 пункту 19 Особливостей із змінами, внесеними постановою № 44, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни обсягів закупівлі, ціни та інших умов договору про закупівлю на постачання електричної енергії, чинного на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 44 “Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, для виконання вимог, визначених пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах”, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 43.”. Так, згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах” акціонерному товариству “Українська залізниця” терміново забезпечити закупівлю імпортованої електричної енергії до 31 березня 2026 р. в обсязі не менше 50 відсотків власного загального споживання. Акціонерному товариству “Українська оборонна промисловість” терміново забезпечити закупівлі господарськими товариствами в оборонно-промисловому комплексі, пакет акцій (часток) держави у статутному капіталі яких становить більше 50 відсотків і перебуває в управлінні акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”, та державними підприємствами, щодо яких акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” здійснює повноваження уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної 3 власності, імпортованої електричної енергії до 31 березня 2026 р. в обсязі не менше 50 відсотків загального прогнозованого споживання зазначених господарських товариств і державних підприємств. Акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” забезпечити здійснення закупівлі юридичними особами, корпоративними правами яких прямо або опосередковано володіє Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та які провадять діяльність з видобування, розподілу, транспортування, зберігання нафти або природного газу або здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, імпортованої електричної енергії до 31 березня 2026 р. в обсязі не менше 50 відсотків загального прогнозованого споживання таких юридичних осіб. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2026 № 46 З 21.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2026 № 46 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 46), яка розроблена з метою забезпечення нормативної можливості проведення акціонерним товариством “Українська залізниця” та НАК “Нафтогаз” комплексної транзакції з реструктуризації єврооблігацій. Відповідно до підпункту 26 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли, здійснюється закупівля юридичною особою, єдиним учасником (засновником) якої є держава, до 17 лютого 2026 р. послуг, необхідних для здійснення управління боргом, залучення, обслуговування і погашення запозичень, вчинення правочинів з борговими зобов’язаннями, що виникли внаслідок залучення запозичень з міжнародного ринку капіталу через інструменти кредитування, розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі шляхом обміну, випуску, купівлі, викупу та продажу боргових зобов’язань. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33 З 26.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33 “Про внесення змін до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822” (далі - постанова № 33, Порядок). 4 Звертаємо увагу, що виходячи з пункту 2 постанови № 33 закупівлі, розпочаті до 26.01.2026, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. У зв’язку з практикою застосування положень Порядку виникла необхідність у вдосконаленні механізмів формування та адміністрування електронного каталогу, а також забезпечення проведення замовниками закупівель з використанням електронного каталогу в ефективний спосіб. Тому цими змінами врегульовані питання щодо підтвердження замовником економічно вигідної пропозиції, що автоматично визначається електронною системою закупівель, доповнено визначення терміна “переможець відбору”, врегульовано питання порядку розгляду звернень про порушення, що дозволить мінімізувати зловживання при укладенні та виконанні договорів, а також встановлено заборону на здійснення закупівель у суб’єктів з Ісламської Республіки Іран та встановлено вимоги щодо недопущення дискримінації учасників на етапі їх кваліфікації до електронного каталогу тощо. Щодо змісту запиту пропозицій постачальників, форми договору та автоматичного надсилання постачальникам запиту пропозицій Виходячи з пункту 57 Порядку, запит пропозицій постачальників (далі - запит) оголошується в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) шляхом заповнення електронних форм. У полях зазначається виключно інформація про назву та очікувану вартість предмета закупівлі, кількість, строк, умови та місце поставки товару, умови оплати, кінцевий строк подання ціни пропозиції (не менше двох робочих днів з дня оприлюднення запиту), характеристики товару та їх допустимі значення (у межах специфікації, визначеної адміністратором), розмір, вид, строк та умови надання/повернення забезпечення виконання договору (якщо така вимога встановлена), вимога, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран. Запит не повинен містити вимоги до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені Порядком, а також вимоги щодо обмеження нижньої межі ціни пропозиції постачальника, а закупівля здійснюється з дотриманням принципів та вимог, визначених статтею 5 Закону. Крім цього, запит повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та із зазначенням порядку зміни його умов (у разі потреби). Перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю визначено пунктом 19 Особливостей. Відповідно до абзацу третього пункту 57 Порядку якщо відповідно до законодавства затверджено обов’язкову для застосування форму договору для окремих товарів і адміністратор розмістив її разом з оголошенням про проведення кваліфікації до електронного каталогу в ЕСЗ, то під час оголошення 5 запиту пропозицій постачальників замовник зобов’язаний використовувати таку форму. Згідно з абзацом четвертим пункту 57 Порядку якщо законодавством не передбачено обов’язкову для застосування форму договору для окремих товарів і при цьому адміністратор розмістив форму проекту договору разом з оголошенням про проведення кваліфікації до електронного каталогу в ЕСЗ, то під час оголошення запиту пропозицій постачальників замовник має право використовувати таку форму або додати до запиту пропозицій постачальників інший проект договору. У випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, або якщо замовник відповідно до абзацу четвертого цього пункту прийняв рішення використовувати форму проекту договору, оприлюднену в ЕСЗ, такий замовник не завантажує до запиту пропозицій постачальників проект договору та використовує форму проекту договору, оприлюднену адміністратором в ЕСЗ. Проект договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, не повинен суперечити інформації, оприлюдненій в ЕСЗ шляхом заповнення відповідних електронних форм з окремими полями, та може містити інші умови, які передбачені законодавством для такого договору та які замовник вважає необхідними для виконання такого договору під час строку його дії. У разі коли замовником використовується форма проекту договору, оприлюднена адміністратором разом з оголошенням про проведення кваліфікації до електронного каталогу в ЕСЗ, такий договір укладається у формі електронного документа на підставі дій осіб, уповноважених замовником та постачальником на укладення договору, з накладенням електронних підписів відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Так, відповідно до статті 630 Цивільного кодексу України Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Водночас, оскільки наразі законодавством не передбачено обов’язкову для застосування форму договору для окремих товарів, Порядком запроваджено право використання форми договору у вигляді електронного документу, запропонованої адміністратором каталогу в ЕСЗ, або використання власного проекту договору замовника. Звертаємо увагу, що у разі якщо замовник обирає форму проекту договору, запропоновану адміністратором каталогу, такий договір укладається у формі електронного документа, та підписується з накладенням електронних підписів. При цьому замовник може включати до власного проекту договору інші умови, передбачені законодавством, які вважає необхідними для забезпечення виконання зобов'язань під час строку його дії. 6 Щодо подання, розгляду пропозиції постачальників та визначення переможця в електронному каталозі Відповідно до пункту 2 Порядку переможець відбору - постачальник, пропозиція якого визначена економічно вигідною за результатами здійсненого замовником запиту в електронному каталозі та якому замовником повідомлено про намір укласти договір. У зв'язку з цим та враховуючи пункти 61 і 62 Порядку, алгоритм визначення переможця відбору передбачає, що: - по-перше, система автоматично визначає економічно вигідну пропозицію, а переможця відбору визначає замовник за результатами розгляду пропозиції на відповідність вимогам, зазначеним у запиті та приймає рішення про намір укласти договір; - по-друге, строк розгляду економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 2 робочих днів, з можливістю аргументованого продовження до 5 робочих днів. У разі продовження строку розгляду пропозиції постачальника, що за результатами оцінки визначена економічно вигідною, замовник оприлюднює повідомлення в ЕСЗ протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. У разі відповідності пропозиції вимогам, замовник оприлюднює в ЕСЗ рішення про намір укласти договір. У разі відхилення пропозиції постачальника, що за результатами оцінки визначена економічно вигідною, з підстав, визначених абзацами п'ятим, шостим або сьомим пункту 62 Порядку, замовник розглядає наступну економічно вигідну пропозицію, визначену відповідно до пункту 61 Порядку, у порядку та строки, визначені пунктом 62 Порядку. - по-третє, автоматизовано протоколювання, оскільки рішення про намір укласти договір оформляється протоколом, який автоматично формується в ЕСЗ після накладення кваліфікованого електронного підпису і не потребує паперового дублювання. Перелік підстав, у разі яких замовник зобов’язаний відхилити пропозицію постачальника, яка за результатами оцінки була визначена як економічно вигідна, встановлений пунктом 62 Порядку. До них відносяться випадки, коли: постачальник пропонує товар, країною походження якого є • Російська Федерація, Республіка Білорусь або Ісламська Республіка Іран; постачальник подав дві або більше пропозиції на один і той самий • запит. Крім цього, виходячи з пункту 62 Порядку, замовник має право відхилити пропозицію постачальника, яка за результатами оцінки була визначена економічно вигідною, якщо постачальник не виконав зобов’язання за договором, укладеним раніше з цим самим замовником, що мало наслідком дострокове розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів або відшкодування збитків, і зазначені факти мали місце протягом трьох років з дати дострокового розірвання та підтверджуються відповідним рішенням суду. 7 Вичерпний перелік підстав для відхилення замовником пропозиції переможця відбору визначено пунктом 64 Порядку. Так, замовник відхиляє переможця відбору у разі, коли такий переможець: 1. не підписав договір у встановлений строк згідно з пунктом 66 Порядку на умовах, що були визначені в запиті та в проекті договору, який додавався до запиту; 2. не надав забезпечення виконання договору у визначений строк, якщо така вимога була встановлена замовником у запиті; 3. письмово відмовився від укладання договору на умовах замовника, сформованих у запиті та проекті договору. У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник оприлюднює таке рішення із зазначенням причин в ЕСЗ протягом одного робочого дня з дня його прийняття та розглядає наступну економічно вигідну пропозицію, визначену відповідно до пункту 61 Порядку, в порядку та строки, визначені пунктом 62 Порядку. Запит вважається таким, що не відбувся, якщо не було подано жодної пропозиції; усі подані пропозиції постачальників/переможців відбору були відхилені замовником з підстав невідповідності згідно пунктів 62, 64 Порядку. Відповідно до підпункту 4 пункту 65 Порядку, замовник зможе відмінити запит до укладення договору, у разі у тому числі неможливості усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель з описом таких порушень. Цей підпункт може бути застосований замовником виключно до закінчення строку подання пропозицій постачальників, визначеного замовником у запиті. При цьому у разі відміни запиту замовник обов’язково зазначає причину такої відміни та оприлюднює таке рішення в ЕСЗ протягом одного робочого дня з дня його прийняття. Виходячи з пункту 12 Особливостей, якщо закупівля товару вартістю від 100 тис. гривень через електронний каталог не відбулася, замовник має право здійснити закупівлю шляхом застосування відкритих торгів або провести повторний запит в електронному каталозі відповідно до Порядку. Щодо порядку та умов укладення договору з переможцем відбору Виходячи з пункту 66 Порядку, замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. За наявності обґрунтованої потреби цей строк може бути продовжений до 10 календарних днів. Умови договору повинні відповідати вимогам, зазначеним у запиті, проекті договору та пропозиції переможця відбору. Зміни допускаються лише у разі зменшення ціни договору без зміни обсягу закупівлі, перерахунку ціни та обсягів у бік зменшення для приведення обсягу товарів до кратності упаковки, приведення умов договору у відповідність до електронних форм запиту, якщо вони відрізнялися від тексту проекту договору. 8 Також замовник має право вимагати забезпечення виконання договору в розмірі, що не може перевищувати 5 % вартості договору. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється після виконання договору, за рішенням суду у випадку визнання результатів запиту недійсними або договору нікчемним, згідно з умовами договору (протягом п'яти календарних днів з дня настання таких обставин). Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору якщо вони не повертаються переможцю відбору підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти перераховуються на рахунок таких замовників. Таким чином, змінами, внесеними до Порядку, передбачено умови для застосування забезпечення виконання договору. Щодо звернень замовника до адміністратора каталогу про порушення постачальника Враховуючи пункт 49 Порядку, замовник може подати адміністратору, який здійснив кваліфікацію постачальника до електронного каталогу, звернення про порушення такого постачальника, якщо постачальник не підписав договір на умовах запиту та проекту договору та/або не надав забезпечення виконання договору у визначені строки, постачальник письмово відмовився від укладання договору на умовах замовника після закінчення трьох календарних днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір; постачальник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором з цим самим замовником, що призвело до дострокового розірвання договору і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, що підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому порядок розгляду звернення до адміністратора каталогу про порушення постачальника встановлений пунктом 51 Порядку. Виходячи з пункту 52 Порядку, за умови наявності у постачальника трьох випадків порушень протягом місяця або п’яти протягом трьох календарних місяців, пов'язаних з непідписанням договору та або з ненаданням забезпечення виконання договору, а також письмовою відмовою від укладання договору, можливість подавати пропозиції на запити замовників блокується адміністратором на 90 календарних днів з дня оприлюднення адміністратором останнього рішення про наявність порушення постачальника на веб-порталі Уповноваженого органу. Після закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту, можливість подавати постачальником пропозиції на запити замовників поновлюється автоматично. Крім цього, пункт 38 Порядку доповнено додатковими підставами для виключення постачальника з переліку кваліфікованих постачальників та електронного каталогу - у разі закінчення строку дії дозвільних документів 9 (ліцензій) або у разі систематичного порушення умов укладених договорів (не менше трьох рішень за зверненнями різних замовників згідно з підпунктом 3 пункту 49 Порядку). У разі виключення за порушення умов договорів, постачальник позбавляється права на повторну кваліфікацію протягом 120 календарних днів з дати оприлюднення відповідного рішення. Водночас зазначаємо, що 29.01.2026 представниками Міністерства спільно з ДУ “Професійні закупівлі” та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам до Порядку, який доступний на ютуб-каналі Прозорро ТВ, за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=z-eBXVzzTPc Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А2070 Суть: Доброго Вам дня. Питання наступне: тендерний комітет чи уповноважена особа має (може) бути у військовій частині? Згідно з п7. Відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.(КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 листопада 2022 р. № 1275 Київ). Однак, на сайті АрміяPRO (https://www.army-pro.com/zrazky-dokumentiv/ взагалі відсутні будь які зразки щодо створення колегіальних органів для здійснення закупівель. Прошу Вас, надати розяснення по цьому питанні, а саме: у військових частинах мають бути тільки уповноважені особи чи у військових частинах можуть бути і уповноважені особи та колегіальні органи (як раніше тендерний комітет)??? Дякую завчасно за відповідь. Слава Україні! Відповідь: Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд пропозицій, при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником. Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 (далі - Постанова № 363), порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються безпосередньо державним замовником. Аналогічна норма міститься у пункті 4 Критеріїв та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі” Постанови № 363, де зазначено, що державний замовник самостійно визначає статус такого органу. Отже, повноваження колегіального органу та порядок розгляду пропозицій при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, визначено Законом, Особливостями № 1275 та Постановою № 363. При цьому, порядок організації такого колегіального органу визначається державним замовником. Варто зазначити, що положеннями Закону та Особливостей № 1275 прямо не визначено виключний суб’єкт здійснення закупівельної діяльності (уповноважена особа або колегіальний орган), як і не встановлено обмежень щодо кількості таких колегіальних органів, що дозволяє державному замовнику самостійно визначати організаційну структуру та порядок проведення закупівель виходячи зі специфіки своєї діяльності. При цьому, згідно з частиною п’ятою статті 38 Закону, за порушення вимог щодо вибору та застосування видів закупівель члени колегіального органу або уповноважені особи несуть персональну відповідальність, що зобов’язує замовника забезпечити неухильне дотримання принципів ефективності та прозорості під час прийняття відповідних рішень. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.