<b>Запит від:</b> Запит від КП "Білозерська ЦРЛ" <b>Суть питання:</b> Добрий день.Підскажіть будь-ласкавідповідь на таке питання.Ми державне підприємство з початку року заключали договори на код 33600000-6 сума яких не перевищує 200 000 грн.Потім заключили по цьому ж коду тендер на 450 000 грн., хотя передбачали 600 000 грн.секретар тендерного комітету каже що на різницю 150 000 грн., ми можемо заказати медикаментів по коду 33600000-6 без тендерна,тому ще з'явилась не передбачена економія бюджету.Це правомврно чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 723/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Шилін Володимир Анатолійович <b>Суть питання:</b> Чи є якісь розумні (визначені) строки (наприклад місяць, два, рік...) для проведення переговорної процедури закупівлі з підстав визначених п.4) ч.2 ст.35 Закону <b> Номер відповіді:</b> 713/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 05.12.2016 № 191/2016 та від 31.01.2017 № 156/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acd3ba76-5524-4f5a-b9bd-8df995a2dd5d&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація "УСПІХ НАШОЇ СПРАВИ" <b> Тема розширена:</b> Лист щодо надання роз’яснень <b>Суть питання:</b> Громадська організація "УСПІХ НАШОЇ СПРАВИ" потребує Вашого роз’яснення, як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель щодо зміни істотних умов договору. Копія листа щодо надання роз’яснення в вкладенні. <b> Номер відповіді:</b> 714/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, які містять відповідь на питання, зазначені у запиті.

<b>Запит від:</b> Запит від Шилін Володимир Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Що є предметом закупівлі згідно Закону під час закупівлі "Робіт з розбирання будівель та споруд згідно з проектом ліквідації об'єкта","Робіт з рекультивації та озеленення території після розбирання будівель та споруд тощо, під час яких не передбачається нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт і відповідно створення матеріального об'єкту (споруди) для подальшої експлуатації? Як визначати код закупівлі згідно ДК 021:2015? <b> Номер відповіді:</b> 715/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту пункту 22 частини першої статті 1 Закону роботами є проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги , у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт , якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт . Таким чином, у разі якщо розбирання будівель та споруд, рекультивація та озеленення території після розбирання будівель здійснюється (є необхідним супроводом) для проведення робіт, що включається до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких супутніх послуг не перевищує вартості самих робіт, зазначений предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону. В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Богдан Богдан Олексійович <b> Тема розширена:</b> Оренда та прокат комунального майна <b>Суть питання:</b> Якщо у тендерах Prozorro в якості постачальника послуг приймає комунальне підприємство (КП), чи дійсно чинне законодавство дозволяє такому підприємству надавати послуги, але забороняє здавати майно (наприклад, спецтехніку) в оренду чи в прокат щляхом участі у тендерних процедурах? Зіткнулися із ситуацією, що КП не може податися на закупівлю послуг спецтехніки із водієм (!) лише тому, що в назві тендеру, у коді CPV та у тендерній документації наявні слова "оренда" і "прокат" спецтехніки, а не "послуги" спецтехніки. <b> Номер відповіді:</b> 716/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі  товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Таким чином, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Водночас згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, тендерна документація − документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії <b>Суть питання:</b> Враховуючи неодноразові звернення розпорядників бюджетних коштів, у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. У разі укладення на початку 2018 року договору про закупівлю електроенергії на підставі переговорної процедури, який діє до 31 грудня 2018 року, чи необхідно розірвати цей договір до 12 грудня 2018 року та провести нову процедуру на період до кінця 2018 року, чи договір буде чинним до 31 грудня 2018 року? 2. У разі розірвання замовником укладеного на початку 2018 року договору про закупівлю електроенергії на підставі переговорної процедури та проведення нової процедури по закупівлі електроенергії на період з 12 грудня до 31 грудня 2018 року на суму, що є меншою 200 тис. грн, яку саме процедуру необхідно проводити: відкриті торги чи допорогову закупівлю / закупівлю за прямим договором? 3. Чи можна замовнику провести переговорну процедуру закупівлі електроенергії на 2019 рік наприкінці листопада – на початку грудня 2018 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про ринок електричної енергії»? Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 710/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", які містять відповідь на питання. При цьому питання закупівлі послуг з постачання та розподілу електричної енергії розглянуто в листі від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Крім того, Мінекономрозвитку листом, копія якого додається,  додатково звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо надання інформації стосовно ринку електроенергії. Після надходження відповіді замовників буде поінформовано додатково.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство молоді та спорту України <b> Тема розширена:</b> обмеження в сумі 6000.00 грн. за одиницю товару при реєстраціїї договору в службі казначейства з ФОП, який прцює без ПДВ <b>Суть питання:</b> В ході допорогової закупівлі по КЕКВ 2210 Учасником подано пропозицію на суму 7000.00 грн без ПДВ.за одиницю товару( так як це ФОП, який працює без ПДВ) Чи правомірно вимагати казначейською службою обмеження в сумі 6000.00 грн. за одиницю товару при реєстраціїї договору? Якщо це дійсно так, прохання надати роз'яснення та посилання на нормативний документ де це зазначено. <b> Номер відповіді:</b> 711/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Відповідно до пунктів 9.4 та 9.5 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та переможцем поза системою згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця закупівлі. Договір між замовником та переможцем має бути підписаний на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, поданої переможцем в аукціоні. При цьому замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. У свою чергу, порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань замовників в органах виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за договорами, укладеними за результатами проведення допорогових закупівель не є предметом регулювання Закону і Порядку. Поряд з цим, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України зокрема надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції казначейства, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо додатково звернутись до вищевказаних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської райдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Добрий день! Управління соцзхисту заключає угоду з перевізником про здійснення компенсаційних виплат перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян у відповідності до якого Перевізник "здійснює перевезення пільгових категорій громадян" а Управління "сплачує компенсацію витрат за пільгове перевезення громадян згідно розрахунків". Чи підпадають розрахунки за цим договором під дію закону "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 712/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e226228-5323-4433-b8d7-098147468f14&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a637e76-e4c7-4c63-809d-aaa64cb9ea74&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Станіслав Олександрович <b>Суть питання:</b> Ч. 4. ст. 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. Яким чином замовним може реалізувати своє право на продовження строку дії пропозиції? На майданчиках така функція відсутня. Інформація про строк дії тендерних пропозицій міститься лише в тендерній документації, але на етапі кваліфікації, коли аукціон вже відбувся. <b> Номер відповіді:</b> 707/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. При цьому відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. Водночас спосіб, в який замовник може звернутись до учасників з вимогою щодо продовження строку дії тендерних пропозицій, Законом не визначено. Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Гасай Юлія Степанівна <b> Тема розширена:</b> Визначення переможця <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може Замовник у відкритих торгах на стадії періоду оскарження відмінити своє рішення щодо визначення переможця, оскільки у інструкції до обладнання знайшов суттєву помилку, невідповідність. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 708/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону. Згідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівленьму словнику. Прошу надати відповідь по суті питання. <b> Номер відповіді:</b> 709/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA

Щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі --- Документ: 28321032-fcaa-4e8d-940d-eda30891dd1f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_________ На № _______________ від ______________ Щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування пункту 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон) повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон про захист економічної конкуренції), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). У свою чергу, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції регулюється розділом VII Закону про захист економічної конкуренції. Так, відповідно до частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного 2 комітету України (далі — АМКУ) приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Органи АМКУ оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті АМКУ протягом 10 робочих днів з дня його прийняття (частина друга статті 48 Закону про захист економічної конкуренції). Відповідно до частини другої статті 52 Закону про захист економічної конкуренції зокрема за порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи. Статтею 22 Закону про АМКУ встановлено, зокрема що рішення органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ визначено статтею 56 Закону про захист економічної конкуренції. Поряд з цим оскарження рішень органів АМКУ регулюється статтею 60 Закону про захист економічної конкуренції. Так, частиною 4 статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Крім того, згідно частини п'ятої статті 60 Закону захист економічної конкуренції незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України. 3 Враховуючи викладене та те, що на практиці виникає ситуація, коли участь y закупівлі бере учасник, який на момент проведення процедури закупівлі оскаржує рішення органу АМКУ у господарському суді, Мінекономрозвитку звернулось до комітету щодо надання роз'яснень з наступних питань. 1. У разі оскарження рішення органу АМКУ у господарському суді зупиняється дія рішення органу АМКУ в цілому або зупиняється виконання рішення саме частині можливості не здійснення оплати штрафу на час розгляду цієї справи? Листом від 19.06.2018 № 300-29/02-7453 АМКУ повідомив, що відповідно до частини третьої статті 60 Закону про захист економічної конкуренції прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Частина четверта статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає перелік підстав за наявності яких можливе зупинення виконання рішення органу АМКУ, якщо органом комітету відповідно до частини третьої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції не визначено інше. При цьому частина перша статті 48 Закону про захист економічної конкуренції передбачає прийняття рішення органу АМКУ, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладання штрафу; усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрацій суб'єктів господарювання на конкуренцію. Виконання рішень, тобто вчинення чи утримання від вчинення певних дій відповідачем у справі можливо у зв'язку із рішеннями органів АМКУ про припинення порушення, примусовий поділ, накладання штрафу, усунення наслідків порушення. Рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції є встановленням певного юридичного факту і виконання не передбачає. У зв'язку з цим норми частини четвертої статті 60 Закону про захист економічної конкуренції про зупинення виконання рішення органів АМКУ не можуть поширюватись на рішення про визнання вчинення порушення законодавства про 4 захист економічної конкуренції, передбачені абзацами першим та другим частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції. Частина п'ята статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити рішення органу АМКУ. Таким чином, рішення органів АМКУ до не оскарження господарського суду зупиняє його виконання (дію), крім випадків, визначених Законом про захист економічної конкуренції. 2. Чи підлягає оприлюдненню інформація щодо зупинення рішення органу АМКУ, у випадках передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції на офіційному сайті АМКУ? Відповідно вищезазначеного листа АМКУ законодавством України у сфері захисту економічної конкуренції не передбачено обов'язку щодо оприлюднення на офіційному сайті АМКУ інформації про зупинення рішення органу АМКУ, У випадках передбачених частиною четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції. Разом з тим нормами чинного законодавства чітко визначено та регламентовано, яка саме інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному сайті АМКУ. 3. Чи підлягає уточненню (коригуванню) або виключенню інформація щодо суб'єктів господарювання зі зведених відомостей про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону про захист економічної конкуренції у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів), у разі настання обставин передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції? 4 Вищезазначеним листом АМКУ поінформував, що відповідно до пункту частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). 5 Чинним законодавством не передбачено ведення АМКУ реєстру суб'єктів господарювання (учасників), які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а також надання органами АМКУ довідок про непритягнення (притягнення) таких суб'єктів господарювання до відповідальності. Відповідно до частини першої статті 56 Закону про захист економічної конкуренції рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається на виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Отже, такою інформацією володіють безпосередньо самі суб'єкти господарювання (учасники), які були (не були) притягнуті до відповідальності. Разом з тим, з метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону, полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на вебпорталі АМКУ (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" містяться зведені відомості про рішення органів АМКУ, щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМКУ. Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення, відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМКУ. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія ЛАХТІОНОВА Ціон В. В. т. 596-67-24