<b>Запит від:</b> Запит від Оксана Юрьевич <b>Суть питання:</b> 07.08.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся із запитом (№ реєстрації запита 709/2018): "Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівельному словнику. Прошу надати відповідь по суті питання." Суть питання в тому, чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? 27.08.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано відповідь на запит 709/2018: «Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad⟨=uk-UA» в якої не викладено відповідь по суті нашого питання. В запиті від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" йдеться про: "В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" - це товар чи послуга? Код класифікатору присвоїти товару чи послуги?". ДП "НАЕК "Енергоатом" розуміє, що закуповує послугу, суть запиту в іншому: чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? В листі МЕРТУ на це питання жодної відповіді немає. Прошу надати відповідь по суті питання. <b> Номер відповіді:</b> 772/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі. Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається (додатково) згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням конкретної назви науково-технічної роботи.

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "ЕНЕРГО <b> Тема розширена:</b> Щодо участі у процедурі закупівлі та подачи пропозиції Філією <b>Суть питання:</b> Може ли відокремлений підрозділ (Філія) підприємства, який не має статусу юридичної особи, брати участь у державних закупівлях, а саме подати пропозицію на закупівлю, на підставі довіреності головного підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 773/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Петрова Олена Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Визначення вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Підприємство має на 2018 рік кошторисних призначень за КЕКВ3132 (роботи)-450 тис.грн. За зробленим проектом-1665 тис.грн. На 2019-2020 рік кошти не передбачені. Як визначити суму предмета закупівли? Можливо ли укладання прямого договору на 450тис.грн. без застосування процедур закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 767/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Східний офіс Держаудитслужби <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення укладених договорів разом зі специфікацією та додатками <b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник (Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, 32616520)оприлюднювати укладені договори разом зі специфікацію (додатками) до цього договору, якщо договори укладені із зазначенням у специфікації типу товару, кількості, вартості за одиницю товару. приклад, процедура закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-26-001110-b <b> Номер відповіді:</b> 768/2018

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Подання тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник надає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація у т.ч. й про ціну. Відповідно до вимог тендерної документації (далі – ТД) на конкретну закупівлю валютою тендерної пропозиції для учасників процедури закупівлі – резидентів є гривня; у разі якщо учасник закупівлі - нерезидент України, він може визначити ціну тендерної пропозиції у доларах США або євро. У такому випадку, для проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель, учасник-нерезидент України визначає перераховану ціну тендерної пропозиції у гривні відповідно до порядку, визначеному ТД. Учасник-нерезидент подав у складі тендерної пропозиції документ «Тендерна (цінова) пропозиція», у якому ціна тендерної пропозиції визначена в євро, та разом з тим в електронній системі закупівель визначив ціну, перераховану в гривні, шляхом заповнення відповідного поля. Запропонована учасником цінова пропозиція, перерахована у гривню, не перевищує очікувану вартість закупівлі. Разом з тим, виявилося що, при перерахунку євро у гривню згідно з порядком, визначеним ТД, учасник невірно виконав перерахунок. За умови правильного перерахунку цінова пропозиція учасника, перерахована у гривню, перевищила б очікувану вартість закупівлі. За результатами аукціону (проходив з пониженням) електронна система закупівель автоматично визначила найбільш-економічно вигідною тендерну пропозицію учасника-нерезидента, перерахунок початкової ціни у гривню якого містить помилку. Замовником було визначено переможцем вищезазначеного учасника та прийняте рішення про намір укласти договір. Відповідно до ст. 17 Закону та на виконанням вимог тендерної документації переможцем були надані усі відповідні документи та тендерна (цінова) пропозиція після пониженням з перерахунком остаточної ціни у євро, яка відповідає механізму перерахунку ціни та не перевищує очікувану вартість закупівлі. Чи вірними є дії та рішення Замовника у ситуації, що склалася? Чи повинен був Замовник відхилити пропозицію учасника після аукціону з урахуванням помилки при перерахуванні стартової ціни? Які взагалі можливі дії Замовника в такому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 769/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 130/2017 (питання 4) та 603/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління <b>Суть питання:</b> Добрий день! Юридична особа під час проведення процедури закупівлі змінила свою назву, подання пропозицій було за старою назвою, а вже на час підписання договору - нова назва. Надайте, будь ласка, роз'яснення, за якою назвою (старою чи новою) необхідно підписати основний тендерний договір із учасником? <b> Номер відповіді:</b> 770/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Згідно з частиною другою статті 57 Господарський кодекс України (далі - ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити зокрема відомості про його найменування суб'єкта господарювання. Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Водночас згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін. При цьому згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, договір про закупівлю укладається з учасником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернівська селищна рада <b>Суть питання:</b> Чи потрібно проводити тендер по закупівлі робіт якщо сума договору 840 тис. грн. а сума кошторисної документації на ці роботи на 2 млн.100 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 771/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" <b> Тема розширена:</b> Щодо повторного розгляду тендерної пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Вітаю. Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена. На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ. Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом. В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції. Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб? <b> Номер відповіді:</b> 765/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Де можна почитати роз'яснення щодо того, чи може одна і та ж особа бути наприклад, уповноваженою особою сільської ради та паралельно головою тендерного комітету відділу освіти? Якщо ні, тоді як правильно вчити якщо уповноважена особа одного замовника огосила відкриті закупівлі і вони будь ще тривати до 2-х місяців, а з 31 серпня вона повинна вже бути головою тендерного комітету іншого замовника? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 763/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). При цьому статтею 11 Закону визначено, що до складу тендерного комітету входять службові (посадові) особи, які є у штатній чисельності працівників замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути саме працівники замовника. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 11 Закону зокрема уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Так, створення тендерного комітету або визначення Уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно, шляхом прийняття відповідного рішення.

<b>Запит від:</b> Запит від Офіс фінансового та економічного аналізу у ВРУ <b>Суть питання:</b> Надайте нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги до Звіту Мінекономрозвитку щодо публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 764/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 28.08.2018 № 3305-04/37929-07 (копія у вкладенні додається).

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Відмова в участі згідно ст.17 <b>Суть питання:</b> На виконання вимог ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Учасник в тендерній пропозиції повинен надати в довільній формі інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах 1 і 2 цієї статті, зокрема, відносно п.9 ч. 1 «у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». З огляду на вимоги статті 5 Закону (рівна участь вітчизняних та іноземних учасників), іноземні учасники, також повинні надати інформацію, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Згідно ст.16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Допоможіть з наступним питанням: 1) який пункт Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вказує на той факт, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься лише інформація про вітчизняних учасників; 2) яким чином іноземний учасник може обґрунтувати, що надання вимога, щодо наявності необхідної інформації в Реєстрі не передбачена законодавством для іноземних учасників. <b> Номер відповіді:</b> 759/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Учасник <b>Суть питання:</b> Номер тендеру в ЦБД: UA-2018-07-19-000229-a Згідно реєстру, що формує Система одним у часників є ТОВ "ВОРОТА 24", Код згідно з ЄДРПОУ учасника: 40118282. По факту тендерна пропозиція подана від ФОП Куреня А.В. (код 2323813451). Тобто в Системі учасником є юридична особа, а документи надані іншою фізичною особою. Яким чином Замовник має вчинити: Варіант 1: відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ВОРОТА 24» - тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки ТОВ «ВОРОТА 24» відповідно до умов Тендерної документації №15-03-371 від18.07.2018 р. не надало жодного документу. Варіант 2: Розглядати пропозицію ФОП Куреня А.В. (код 2323813451) на відповідність вимогам Тендерної документації №15-03-371 від18.07.2018, та у випадку відповідності – визначати переможцем. <b> Номер відповіді:</b> 760/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 412/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a0eb22f-f73d-43a5-965b-a55417d573ca&lang=uk-UA