<b>Запит від:</b> Запит від Лісовська О.С. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовник у проекті договору на закупівлю в тендерній документації передбачив наступну умову: «У випадках передбачених п. 2, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ціна за одиницю Товару (за 1 літр) не може бути збільшена впродовж 30 календарних днів з моменту укладення цього Договору». Чи є вказана умова, що включена до проекту договору правомірною? Оскільки навіть ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару після укладення договору, тим паче на такі товари як нафтопродукти, коливання цін на які відбувається постійно як в сторону зниження, та і в сторону збільшення цін. На яких підставах можливо оскаржити вказаний пункт проекту договору замовника в тендерній документації? <b> Номер відповіді:</b> 798/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. З огляду на викладене, замовник самостійно визначає в тендерній документації порядок зміни умов договору про закупівлю, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону. Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Ціна пропозиції <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом, тобто пропозиція такого учасника вважається найбільш економічно вигідною пропозицією. У зв’язку з цим, просимо повідомити: 1) Чи повинен замовник перевіряти «ціну пропозиції - найбільш економічно вигідну пропозицію», отриману на результатами застосування процедур, передбачених Законом, на відповідність ринковим цінам? 2) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що «найбільш економічно вигідна пропозиція», отримана на результатами застосування процедур, передбачених Законом, перевищує ринкову ціну? 3) Чи повинен замовник перевіряти ціну пропозиції, отриману на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, на відповідність ринковим цінам? 4) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що ціна пропозиції, отримана на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, перевищує ринкову ціну? <b> Номер відповіді:</b> 799/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Принципи здійснення закупівель встановлені у статті 3 Закону. Замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, зокрема максимальної економії та ефективності, та мети цього Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org , отримувати дані від органів влади, підприємств, установ організацій згідно їх функцій, а також  з інших джерел інформації, яка може бути використана для формування очікуваної вартості предмета закупівлі. При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета,  умов та обставин  здійснення конкретної закупівлі. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від  28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, який містить зазначену інформацію. З огляду на зазначене інформація щодо ринкових цін може застосовуватися на етапі, що передує плануванню закупівель, як передумова для застосування процедур закупівель. Щодо здійснення допорогових закупівель, аналогічно.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємтво "Харківська державна біологічна фабрика" <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Харківська державна біологічна фабрика» не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Керуючись п.1 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо вартісних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України, це межі встановлені абзацом 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» яким передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень або вартісні межі встановлені абзацом 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. З попередніми відповідями на аналогічні питання ми ознайомлені в зв’язку з чим просимо надати роз’ярення щодо конкретних цифр, якими слід керуватись при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України. <b> Номер відповіді:</b> 800/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині десятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, зокрема звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств. При цьому Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень (частина перша статті 2 Закону). Таким чином, вимоги абзацу третього частини першої статті 2 Закону застосовуються виключно до юридичних осіб та суб'єктів господарювання, які є замовниками у розумінні Закону та здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Тому, у разі оприлюднення звіту про укладення договору про закупівлю відповідно до частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини десятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України застосовуються загальні вартісні межі, що визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради" <b>Суть питання:</b> Доброго ранку! Підкажіть будь ласка, чи повинен Замовник при плануванні моніторити ринок товару для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі. Яка складова очікуваної вартості предмета закупівлі. Як можливо визначити, що очікувана вартість предмета закупівлі є завишеною та чи є за це адміністративна та/або кримінальна відповідальність? <b> Номер відповіді:</b> 791/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Нова книга" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення еквіваленту в сфері державних закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі, якщо технічна специфікація містить посилання на конкретного виробника, вона повинна містити вираз «або еквівалент». Повідомте, будь ласка: 1.Яке правове значення вкладається у вираз «або еквівалент» при наявності його у технічній специфікації? 2.Які існують конкретні критерії визначення еквіваленту товару у сфері державних закупівель на практиці? 3.Як учасники процедури закупівлі й контролюючі органи можуть визначати який саме товар є еквівалентом для товару, зазначеного в технічній специфікації? 4.Чи може замовник самостійно визначати який товар є еквівалентом для вказаного у технічній специфікації товару? Приміром, посилаючись на можливість еквівалентності товару, підтверджену у технічній специфікації виразом «або еквівалент», видавництво запропонувало поставити медичному університету книги, які відповідають усім вимогам технічної специфікації, окрім вимоги щодо грифу. Так, у специфікації міститься вимога щодо наявності у книгах грифу МОН (Міністерства освіти й науки України), а у книзі зазначений гриф МОЗ (Міністерства охорони здоров’я). Медичний університет згоден прийняти книгу з грифом МОЗ як еквівалент книги з грифом МОН. Проте, чи буде поставка і прийняття таких книг у якості еквіваленту законним? Також, чи буде законним поставка і прийняття у якості еквіваленту книг, які відповідають усім вимогам технічної специфікації, окрім вимоги щодо грифу – гриф відсутній? <b> Номер відповіді:</b> 792/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" , від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" , від 02.08.2016  № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, які містять відповіді на питання. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 76 7/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA Разом з тим інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємтво "Харківська державна біологічна фабрика" <b>Суть питання:</b> Керуючись п.1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" просимо надати розяснення чи є Господарський кодекс України, а саме абзац 3 ч.1 ст.75 складовою законодавства про закупівлі, що встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. <b> Номер відповіді:</b> 793/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. У свою чергу, Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. При цьому особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств визначено зокрема статтею 75 ГК України та іншими законами, прийнятими відповідно до ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання:суму укладеного договору на постачання електричної енергії вичерпано. Необхідно укладати новий договір. Який зазначити строк дії нового договору - до 11.12.2018, а потім знову укладати з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії"? Заздалегідь вдячна <b> Номер відповіді:</b> 794/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в  листах від  09.11.2017 №  3304-06/40489-07, від 10.09.2018 №  3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії " та від  14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України <b> Тема розширена:</b> Співвиконавці <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити стосовно застосування норми Закону.. щодо дотендерної вартості закупілі послуг на виконання НДР в 200 тис.грн. для організаціїї-співвиконавця в рамках торгів, що вже відбулися. Чи потрібно переможцю тендерної закупівлі оголошувати тендер на закупівлю послуг на виконання НДР сторонньою організацією, якщо її вартість перевищує 200 тис.грн. Якими нормативними актами це обумовлено? <b> Номер відповіді:</b> 795/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 382/2017, 596/2018 та 667/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba7c168f-d80d-4c99-8876-1307c5e302c3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВП Спец-Деталь" <b> Тема розширена:</b> Розяснення підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі про неможливість заміщення таких предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ №829-Р від 11.09.2014 <b>Суть питання:</b> Наше підприємство має намір взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2018-09-03-001313-a- Двигуни та їх частини, та UA-2018-08-23-001313-a-двигуни та їх частини. Замовник ПАТ "Укрзалізниця", філія "Енергоремтранс". Замовник в ДКТ визначає характеристики предмету закупівлі, оригінал якої виготовляється в Російській Федерації, водночас в ДКТ визначено, у разі походження товарів з РФ, надати підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими згідно Розпорядження КМУ №829 від 11.09.2014. Просимо Вас надати розяснення стосовно підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими. <b> Номер відповіді:</b> 790/2018

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" <b> Тема розширена:</b> Застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, а саме надає послуги у сфері виробництва, транспортування та постачання топлової енергії (монополіст). Підприємство в своїй структурі має 5 дільниць. Питання постає в тому чи маємо ми право застосовувати норми Закуну України "Про публічні закупівлі" до всіх дільниць в частині визначення вартості предмета закупівлі згідно аб.3 чт.1 ст. 2? Зауважуємо, що підприємство має єдиного керівника то одну печатку. <b> Номер відповіді:</b> 788/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 90/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=45c5c642-115c-44c9-8f22-903c93fd100e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Харківське державне вище училище фізичної культури №1 <b>Суть питання:</b> Чи може бути головою тендерного комітету агент з постачання чи головою тендерного комітету повинна бути особа, яка займає керівну посаду в нашій організації? <b> Номер відповіді:</b> 789/2018

<b>Запит від:</b> Запит від Гончаренко Євгенія Леонтіївна <b> Тема розширена:</b> Виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» основною функцією Уповноваженого органу з поміж інших є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. З огляду на вищезазначене, та те, що у листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” відсутня відповідь, прошу надати роз’яснення з наступного питання. Бюджетною установою для проведення процедури відкритих торгів прораховано очікувану кількість послуг, в яких виникне необхідність протягом року. При цьому закуповуються ряд послуг розрізнених певними характеристиками. Однак, в процесі діяльності установи та виконання договору, виникає ситуація, що необхідність в деяких послуг взагалі не виникає протягом року, а інших - необхідно значно більше ніж планувалось при проведенні процедури закупівлі. Однак, за всіх вищезазначених умов, Замовник може здійснити закупівлю послуг не перевищивши ціну договору. Питання 1. Чи може замовник в рамках договору, укладеного за результатами проведення закупівлі – відкриті торги, зменшувати кількість одних послуг, а інших навпаки збільшувати, при цьому не перевищивши ціну договору? Питання 2. Якщо відповідь на питання зазначене вище негативна, то яким чином необхідно вчиняти замовнику, оскільки спрогнозувати кількість послуг, в яких виникне необхідність протягом року, на початку року – нереально? <b> Номер відповіді:</b> 785/2018 <b> Відповідь:</b> Щодо питання 1 Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Щодо питання 2 На аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 4/2017 та 120/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5e7aedc-f892-4307-a1f9-302216a74692&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2618221b-75b5-4ae8-8db0-30f5c3f0e7bf&lang=uk-UA