<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> Вимога Замовника накласти на пропозицію електронний підпис <b>Суть питання:</b> Вимогою замовника було: Тендерна пропозиція Учасника повинна обов’язково містити електронний цифровий підпис (крім випадків коли Учасник є нерезидентом). Учасник подав свою пропозицію, але не наклав електронний підпис, аргументував це тим, що у його електронного майданчика не має такої функції "накладення електронного підпису на тендерну пропозицію в допороговій закупівлі". Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 15.05.2018 №656/307 "Про затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків" електронні майданчики мають відповідати вимогам щодо наявності: системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису. Відповідно до цієї вимоги Учасника було дискваліфіковано. Він подав скаргу, та надав лист від ТОВ "КВАДРО-СЕРВІС" який є оператором електронного майданчика "TENDERMASTER", в якому зазначено, що цей майданчик був протестований ДП "Прозорро" та надані позитивні висновки. Вони ссилаються на Постанову КМУ від 24.02.2016 №166 де непередбачена можливість накладення електронного цифрового підпису Учасником. Питання: чи дійсно на даний час не врегульоване питання накладення електронного підпису в допорогових закупівлях? <b> Номер відповіді:</b> 811/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f714d95-4ce9-4fee-a6e6-e56877f9caeb&lang=uk-UA У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку авторизації електронних майданчиків, затвердженого наказом  Фонду державного майна України від 15.05.2018 №656/307, статті 172 Податкового кодексу України, цей Порядок процедуру авторизації електронних майданчиків, встановлює вимоги до операторів електронних майданчиків та електронних майданчиків, визначає умови підключення авторизованих електронних майданчиків до єдиної бази даних звітів про оцінку (далі - Єдина база) та підстави їх відключення від Єдиної бази саме в частині операцій з продажу (обміну) обєктів нерухомого майна. Водночас Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою КМУ від 24.02.2018 № 166 , визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель , процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків.

<b>Запит від:</b> Запит від Василівська Татьяна Миколаївна <b>Суть питання:</b> Добрий вечір. Порадьте, як поступити в нашій ситуації. На початку року ми провели вільні торги на мясо на суму 125 000 грн. враховуючи те, що до кінця року ще потрібно буде дозамовляти на таку ж сумиу ( тому перестрахувалися). На сьогоднійшній день , побачили, що вкладаємось до 200 тис. грн.і зробили ще один договір вже допорогові закупівлі. Але допустили технічну помилку при підрахунку і сума загальна з врахуванням першого договору вийшла за межі 200 тис. і склала 201 тис. грн. Як дальше нам поступити, як виправити помилку? <b> Номер відповіді:</b> 812/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель    розміщено листи від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від  30.09.2016 №  3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Вишнівськводоканал" <b>Суть питання:</b> Добрий день, Комунальне підприємство за власні кошти має намір здійснити закупівлю по енергосервісу (розподільчий пристрій електроенергії). Очікувана вартість – 47000, 00 грн. Згідно Закону «Про публічні закупівлі» - це допорогові закупівлі і проводити відкриті торги не потрібно. Але згідно Закону «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»- потрібно проводити відкриті торги. Який Закон має найвищу силу, чи потрібно комунальному підприємству за власні кошти (не державні кошти) проводити відкриті торги, чи можемо обійтися допороговими закупівлями. <b> Номер відповіді:</b> 806/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності. Відповідно до статей 2 та 3 Закону публічні закупівлі енергосервісу (далі − закупівлі енергосервісу) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Закон застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлі енергосервісу, незалежно від вартості предмета закупівлі. Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр крові <b> Тема розширена:</b> правонаступник <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати відповідь на питання. Установа розпочала процедуру відкриті торги. В процесі проведення процедури установу було реорганізовано зі статуса бюджетної установи, в статус комунального некомерційного підприємства, зі зміною ЄДРПОУ. Комунальне некомерційне є правонаступником всіх прав та зобовязань попередньої установи. Враховуючи, що в процесі реорганізації було оголошено процедуру, просимо надати розяснення, яким чином її вірно закінчити? Електронний майданчик не дає змоги змінити ЄДРПОУ та назву підприємства. Хто повинен підписано договір правонаступник, чи попередня установа? <b> Номер відповіді:</b> 807/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи  від 23.03.2018       № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від  07.02.2017  № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Остапчук Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Вимоги до учасника про проведенні переговорів з підстав зазнанчених у п. 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупвлі" <b>Суть питання:</b> Відповідно до положень ст.. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема п. 4 ч. 2 зазначеної статті, замовникам надано право застосовувати переговорну процедуру закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Також зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 35 вище зазначеного закону випливає, що під час застосування переговорної процедури, у разі якщо двічі було відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Виникає наступне питання. Чи відноситься проект договору про закупівлю, який є частиною тендерної документації, до тих вимог до учасників, що вказані в п. 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі»??? Чи повинен договір, який укладений в результаті проведення переговорів з підстав зазначених у п. 4 ч. 2 ст. 35 закону, НЕ відрізнятися від проекту договору, що є у тендерній документації? Зарання дякую за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 808/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 156/2017 від 31.01.2017 та               № 224/2017 від 09.02.2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Нікольська гімназія "Софія" з ЗОШ І ступеня №2 Нікольської районної ради Донецької області <b> Тема розширена:</b> Форма протоколу тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Доброго дня, поясніть будь-ласка наступне, згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Чи можна публікувати у електронній системі закупівель відповідні протоколи у форматі текстового файлу (.doc, .docx, .txt), у якому відсутні графічні зображення підписів членів тендерного комітету, чи необхідно оприлюднювати скановані копії відповідних протколів у яких наявні графічні зображення відповідних підписів. <b> Номер відповіді:</b> 804/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 284/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4fc832b-9353-439f-a9f1-fdcee3387fb8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Масякін Ігор Ігорович <b> Тема розширена:</b> Учасники процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можуть учасники за договором спільної діяльності (нерезидент та постійне представництво іншого нерезидента, яке є Оператором СД) брати участь разом у процедурі закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 805/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що подібні за змістом питання надано відповіді у запитах №№ 729/2017, 1028/2017 і 11/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b91dbad9-6cc7-4f97-8a1c-f8585cf2fa8d&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c48bc3b-8621-47df-b222-15a494154c6c&lang=uk-UA http://me.gov.ua/inforez/Details?id=b820f95c-1720-454d-a1bf-64ddb28d03d7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Алла <b>Суть питання:</b> допороговий договір уклали 31.08.2018 року але забули подати звіт про укладений договір в строк а подамо 10.09.2018 що буде <b> Номер відповіді:</b> 803/2018

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "МЕД ЕК СЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> процедура внесення змін у договір при несуттєвих змінах предмету торгів <b>Суть питання:</b> Добридень, Коли подавали свою пропозицію на відкриті торги вказали предмет закупівлі з кольором корпусу в маркіровці та в опису. Виробник припинив виробництво товару цього кольору на час поставки. (колір корпусу предмету закупівл - що є незначним відмінником, за технічними та іншими вимогами - теж саме).Предмет закупівлі відрізняється тільки кольором корпусу та маркіровкою. Чи є офіційна процедура внессеня змін? Чи потрібно відміняти закупівлю та проводити нову процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 801/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації. Поряд з цим, статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю. Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України <b> Тема розширена:</b> Співвиконавці <b>Суть питання:</b> Чи може співвиконавцем Переможця бути недержавна (суспільна) організація (фонд), яка зареєстрована на території України? <b> Номер відповіді:</b> 796/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим, інформуємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 151/2016 та 596/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2840a682-dca4-4e04-b6d0-c3ee81debfc6&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba7c168f-d80d-4c99-8876-1307c5e302c3&lang=uk-UA У свою чергу, пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Питання встановлення вимоги тендерної документації про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про суб'єктів господарювання, яких учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Комбінат "Салют" <b>Суть питання:</b> Підприємством було укладено договір на придбання дизпалива на суму яка не перевищує 100 тис. Сума договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару. Вартість та кількість визначається в рахунках фактурах та видаткових накладних. Тобто в Договорі немає чіткої кількості. Питання - як заповнити звіт про укладений договір в розрізі кількості товару, якщо вона невідома <b> Номер відповіді:</b> 797/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 383/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eff4775f-008c-40c5-9357-27a5d0d00b8f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Лісовська О.С. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовник у проекті договору на закупівлю в тендерній документації передбачив наступну умову: «У випадках передбачених п. 2, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ціна за одиницю Товару (за 1 літр) не може бути збільшена впродовж 30 календарних днів з моменту укладення цього Договору». Чи є вказана умова, що включена до проекту договору правомірною? Оскільки навіть ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару після укладення договору, тим паче на такі товари як нафтопродукти, коливання цін на які відбувається постійно як в сторону зниження, та і в сторону збільшення цін. На яких підставах можливо оскаржити вказаний пункт проекту договору замовника в тендерній документації? <b> Номер відповіді:</b> 798/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. З огляду на викладене, замовник самостійно визначає в тендерній документації порядок зміни умов договору про закупівлю, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону. Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.