<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Запорізької міської радипо Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором <b>Суть питання:</b> У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (далі – управління) здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови. Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства. З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання: 1. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля». 2. Чи потрібно визначати предмет закупівлі у разі здійснення закупівлі за тристоронніми договорами крісел колісних окремо по кожній особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, інший особі. <b> Номер відповіді:</b> 920/2018 <b> Відповідь:</b> Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Водночас у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена, зокрема в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради <b>Суть питання:</b> Після проведення відкритих торгів та визначення переможця процедури закупівлі був укладений договір, який розміщений згідно з чиним законодавством. Сформований звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-09-07-000525-c, в якому прописаний переможець номер та дата укладання договору. Помилково був підписаний договір від 18.10.2018 №146 який згідно з законодавством був розміщений на веб-порталі уповноваженого органу. Питання: яким чином можливо не приймати до виконання помилково завантажений договір? Чи можливо анулювати вищезазначений договір? Можливо укласти додаткову угоду до помилково завантаженого договору, в якому буде прописано що договір не є дійсним. <b> Номер відповіді:</b> 921/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від  07.02.2017  № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист  від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Водночас відповідь на подібні питання міститься на Інфоресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA у запитах №№ 606/2017 та 660/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення предмету закупівлі за показником четвертої цифри <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв'язку з необхідністю закупівлі для нашої організації трактору, виникло питання щодо визначення коду даного предмету закупівлі. Оскільки, відповідно до "порядку визначення предмету закупівлі" замовник повинен визначати предмет за показником четвертої цифри ні код 16710000-5 Мотоблоки, ні код 16720000-8 Трактори, що були у використанні, ні код 16730000-1 Тягові електродвигуни не відповідають нашим потребам. Чи можемо ми в даному випадку використати код 16700000-2 Трактори? Будемо вдячні за консультацію! <b> Номер відповіді:</b> 922/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 525/2018 від 06.06.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afff476e-5faf-4d80-ad3c-c416344ffe48&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Замовником у 2008 році був укладений ліцензійний договір на надання послуг без проведення відповідної процедури закупівлі (прямий договір), оскільки дія Тимчасового положення не поширювалась на випадки, коли предметом закупівлі були послуги відповідно до ліцензійного договору. Наразі є потреба здійснити додаткову закупівлю послуг в того самого постачальника. Питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі із застосуванням пункту 5 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (потреба здійснити додаткову закупівлю) і укласти додаткову угоду до ліцензійного договору, укладеного у 2008 році? <b> Номер відповіді:</b> 923/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності з 19.02.2016 року та введений у дію для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання з 01.04.2016 року, а для всіх замовників з 01.08.2016 року. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону). Водночас Закон не містить обмежень щодо застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону щодо товарів, робіт чи послуг, придбаних замовником до набрання чинності Закону. При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради <b> Тема розширена:</b> Підтвердження невиконання істотних умов договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи є в практиці закупівель приклади дискредитації ділової репутації Учасників у вигляді документально підтверджених фактів невиконання ними істотних умов договорів. Якщо так, то якими саме документами можуть підтверджуватись такі факти (невиконання істотних умов договору). Дякую <b> Номер відповіді:</b> 924/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 " Щодо розробки тендерної документації ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 16.11.2017 № 3304-06/31462-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Крім того, відповідь на аналогічне питання міститься на Інфоресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b796fbd0-4261-427c-8573-4c234cf6b2d7&lang=uk-UA у запиті № 1123/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн "Міські теплові мережі <b> Тема розширена:</b> сфера застосування закону <b>Суть питання:</b> Наше підприємство провадить діяльність в окремих сферах господарювання з виробництва теплової енергії. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» для нашого підприємства у випадку, якщо предметом закупівлі є електрична енергія. <b> Номер відповіді:</b> 909/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Питання закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих   сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016                         № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Відповідно до пунктів 2 і 8 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів); електрична енергія, що купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, оператором системи передачі, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Отже, закупівля замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, здійснюється без застосування процедур закупівель, передбачених Законом,  у випадках, предбачених пунктами 2 і 8 частини четвертої статті 2 Закону. Водночас інформуємо, що відповідь Мінекономрозвитку з питань закупівлі електроенергії та послуг з її розподілу міститься в листах від 09.11.2017     № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Державна екологічна інспекція у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Невідповідність одиниці виміру товару закупівлі в Пропозиціїї учасника до одиниці виміру товару закупівлі в Тендерній документаціїї Замовника <b>Суть питання:</b> Добридень! Питання: Чи є Невідповідність одиниці виміру товару закупівлі в Пропозиціїї учасника до одиниці виміру товару закупівлі в Тендерній документаціїї Замовника привідом для відхилиння Пропозиція Учасника? Детальний опис питання: Ми-Замовник. Товар закупівлі - моточовен в комплекті з трейлером. В нашій тендерній документації одиниця виміру - Комплект. У тендерній Пропозиціі Учасника - одиниця виміру - Штуки. При цьому товар розбивається Учасником на 3 позиції (1 шт. катер. 1 шт. мотор. 1 шт. трейлер) Така розбивка товару, який ми хочемо купити в комплекті за одним кодом ДК передбачає, що кожна окрема позиція товару буде класифікуватися за різними кодами ДК. Ми здогадуємося, що така Пропозиція Учасника не є правильною, оскільки не відповідає нашим вимогам в Тендерній Документації. Хотілося б знати, чи маємо ми право в цьому випадку відхилити (дискваліфікувати) Пропозицію цього Учасника? На яку частину якої статті Закона Украіни "Про публічні Закупівлі" ми повинні посилатися в цьому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 910/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”. Таким чином, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Поряд з цим, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників. Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі під час визначення предмету закупівлі та розроблення і затвердження тендерної документації, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів. У свою чергу, гідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління поліції охорони в Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> Дискваліфікація учасника <b>Суть питання:</b> Сума оголошеної пропозиції складає 288 тисяч. Учасник, з 5% ставкою сплати єдиного податку подає суму 275 тис, що в перерахунку з ПДВ складатиме 289 тис., що є більше оголошеної суми. Чи можна такого учасника дискваліфікувати. <b> Номер відповіді:</b> 911/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП ЗАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Стосовно проблем, що виникають при здійсненні допорогових закупівель робіт <b>Суть питання:</b> Короткий зміст електронного звернення: Стосовно проблем, що виникають при здійсненні допорогових закупівель робіт та послуг. Суть питання: У відповідності з вимогами абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон) Замовник під час здійснення закупівлі робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому зазначеної частини, використовує електронну систему закупівель з метою відбору надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. При здійсненні зазначених закупівель Замовник керується вимогами «Порядку здійснення допорогових закупівель», затвердженого наказом Державного підприємства «ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ» №35 від 13.04.2016 (надалі – Порядок), пунктом 9.5 якого визначено, що Замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. При цьому, слід зазначити, що згідно із пунктом 10 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», які затверджені постановою КМУ №668 від 01.08.2005р. та пункту 3 статті 181 Господарського кодексу України строк оформлення договору становить двадцять днів з моменту одержання проекту договору іншою стороною. Разом з тим, згідно з пунктом 2 статті 32 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Таким чином, вимога Наказу щодо підписання договору протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій не відповідає вимогам законодавчих актів щодо строків укладення господарських договорів. Із урахуванням того, що на момент збігання кінцевого строку подання пропозицій, переможця закупівлі ще не визначено і це не створює жодної правової підстави для початку процедури укладання договору, прошу надати роз’яснення на предмет наступного: - чи є порушенням діючого законодавства України, укладання Замовником договору на закупівлю робіт (послуг), з порушенням строку, визначеного пунктом 9.5 Наказу. - чи мають право контролюючі та правоохоронні органи України, у випадку укладання Замовником договору на закупівлю робіт (послуг), з порушенням строку, визначеного пунктом 9.5 Наказу, вважати порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 912/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 691/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e268168c-7d67-4baa-915b-0f1f3b5b8091&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської райдержадміністрації, відповідно до Порядку організації та професійної адаптації учасників антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 432, проводить заходи щодо організації професійного навчання учасників АТО та постраждалих учасників Революції Гідності та здійснює закупівлю послуг за бюджетні кошти щодо навчання учасників АТО шляхом укладання договору з підприємствами, установами, організаціями про надання послуг відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної та постраждалих учасників Революції Гідності, затвердженого постановою КМУ від 31 березня 2015 року №179. Кошти для оплати надходять із державного бюджету на КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) программ, не віднесені до заходів розвитку». Просимо надати роз’яснення чи потрібно проводити оплату таких договорів з використанням системи ProZorrо? <b> Номер відповіді:</b> 913/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні за змістом питання надано у запитах 79/2018 та 209/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb6add59-1527-4582-9333-b20448f36761&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d1dd02d-3451-4ab3-b5e0-f8bb1a0f5b02&lang=uk-UA Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто в запиті 823/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Громадське об'єднання "Державні закупівлі" <b> Тема розширена:</b> Дія ЗУ Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" <b>Суть питання:</b> Якщо по об'єкту енергосервісу не прийняте рішення щодо закупівлі енергосервісу місцевим виконавим органом, згідно ст.1 п. 3.1 ЗУ Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації". Тобто комунальна установа сама прийняла рішення щодо проведення закупівлі енергосервісу, шляхом заміни обладнання на більш ефективне, яке дає значну економію обсягів споживання електричної енергії. Чи підпадає така закупівля під цей Закон. <b> Номер відповіді:</b> 904/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Об'єкт енергосервісу − будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об'єкт та/або елемент (частина) об'єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об'єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об'єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу (пункт 3-1 частини першої статті 1 Закону енергосервіс). При цьому статтею 3-1 Закону встановлено, що  виконавчий орган відповідної місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральний орган виконавчої влади (щодо об’єктів державної власності), до сфери управління якого належить замовник енергосервісу, мають право прийняти рішення про проведення закупівлі енергосервісу щодо окремих будівель (споруд) об’єкта енергосервісу, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні різних розпорядників бюджетних коштів, визначивши відповідальним за проведення такої закупівлі одного з таких розпорядників бюджетних коштів (далі - уповноважений замовник). Крім того, статтею 6 Закону встановлений порядок затвердження істотних умов енергосервісного договору, яким передбачено, що замовник енергосервісу не пізніше десяти днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу з учасником-переможцем у встановленому порядку подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, що укладатиметься ним, зазначені у пунктах 2 , 4 і 5 частини другої статті 5 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує 60 робочих днів з дати звернення головного замовника енергосервісу щодо затвердження відповідних істотних умов енергосервісного договору. Водночас відмова  у затвердженні істотних умов енергосервісного договору з учасником процедури закупівлі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності) є підставою для відміни торгів із закупівлі енергосервісу згідно статті 7 цього Закону. У свою чергу, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1 цього Закону право комунальної власності − право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п’ята статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”). Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження , відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо зазначення "Узагальненої назви закупівлі" та "Узагальненої назви лоту" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаємось до Вас із проханням роз’яснити наступне: На виконання вимог пункту 11 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) форми документів у сфері закупівель затверджено наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. При цьому, під час створення в системі нової закупівлі через авторизовані майданчики (зокрема, zakupki.prom.ua) від замовника вимагається заповнення обов’язкового, згідно вимог майданчику, поля «Узагальнена назва закупівлі» (див. файл «1.jpg») та «Узагальнена назва лоту» (див. файл «2.jpg»), інформація з яких в подальшому відображається на сторінці закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «prozorro.gov.ua» (див. файли «3.jpg» та «4.jpg») та не відображається в жодній з форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених Наказом. А ні Законом, а ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом в сфері публічних закупівель не встановлено жодних вимог щодо порядку заповнення вищезазначених полів та інформації, яка повинна бути в них зазначена. Просимо Вас роз’яснити, яку саме інформацію повинен зазначати Замовник в цих полях та чи вірно розуміти те, що Замовник заповнює ці поля на власний розсуд? <b> Номер відповіді:</b> 905/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма оголошення про проведення відкритих торгів затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. Формою оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженою Наказом, передбачення заповнення таких полів як конкретна назва предмета закупівлі, а також коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою. У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі. Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків адміністратора системи та діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та містить інформацію стосовно того, що у разі наявності технічних порушень в системі (через адміністратора та/або оператора авторизованого електронного майданчика), користувач має право надіслати відповідне звернення (скаргу, інформацію) на розгляд комісії Уповноваженого органу.