Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1052/2018
23.11.2018
Відкриті торги
Суть питання: Порядок розташування та черговість кроків учасників в електронному аукціоні, якщо два учасники подали комерційні пропозиції з однаковою вартістю. Висновки/Відповідь: * Згідно зі статтею 29 Закону України “Про публічні закупівлі”, ціни/приведені ціни пропозицій в електронній системі закупівель розташовуються від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. * Якщо учасники подали пропозиції з однаковою ціною, першим в аукціоні пониження ціни здійснює той учасник, який подав свою пропозицію пізніше. * На кожному етапі аукціону пониження ціни відбувається від учасника з найвищою ціною до учасника з найнижчою ціною, або від учасника, який подав пропозицію пізніше, до учасника, який подав пропозицію раніше (у разі однакових цін). * З технічними питаннями щодо роботи електронної системи закупівель необхідно звертатися до ДП "Прозорро" (лист Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Відкриті торги
Консультація № 1052/2018Огляд:
Суть питання: Порядок розташування та черговість кроків учасників в електронному аукціоні, якщо два учасники подали комерційні пропозиції з однаковою вартістю.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Белойл Сістем"
<b>
Тема розширена:</b> Аукціон
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
В мене є декілька запитань:
1. Якщо у закупівлі приймають участь два учасники, які подали комерційні пропозиції з однаковою вартістю та умовами та строками по оплаті, в якій послідовності Вони будуь розташовані в аукціоні. Хто першний з них буде робити крок?
2. Якщо в аукціоні грають два учасники у яких однакові комерційні пропозиції. Якщо ніхто не зробить кроку в першому раунді, у другому раунді вони будуть робити кроки в такій самій послідовності, чи система може поміняти їх чергами?
Чекаю на Вашу відповідь. Заздалегідь, Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1052/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Для проведення електронного аукціону ціни / приведені ціни всіх пропозицій розташовуються в електронній системі закупівель у порядку від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначається найвища ціна / приведена ціна. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначається нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону.
У разі якщо учасники подали пропозиції з однаковим значенням ціни / приведеної ціни, першим в електронному аукціоні пониження ціни буде здійснювати учасник, який подав свою пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням ціни пропозиції.
Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну / приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни / приведеної ціни.
Таким чином, на кожному етапі аукціону пониження ціни здійснюється в порядку, визначеному Законом, а саме від учасника з найвищим до учасника з найнижчим значенням стартової (нової стартової за результатами попереднього етапу аукціону) ціни / приведеної ціни пропозиції, або від учасника, який подав свою пропозицію пізніше, до учасника, який подав свою пропозицію раніше у разі подання пропозицій з однаковим значенням стартової (нової стартової за результатами попереднього етапу аукціону) ціни / приведеної ціни.
У свою чергу повідомляємо, що стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "
Щодо електронної системи закупівель
", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1044/2018
22.11.2018
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 1044/2018 щодо забезпечення тендерної пропозиції: Суть питання: Чи правомірні дії замовника щодо звернення до банку про стягнення забезпечення тендерної пропозиції з учасників, які відмовилися підписувати договір про закупівлю, до моменту завершення процедури закупівлі, враховуючи, що в результаті договір не було укладено ні з одним з учасників? Яка послідовність дій замовника в такому випадку? Висновки/Відповідь: Замовник має право вимагати забезпечення тендерної пропозиції, якщо це зазначено в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації (ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі»). У тендерній документації повинні бути зазначені умови надання забезпечення, зокрема випадки, коли воно не повертається учаснику (ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Інше
Консультація № 1044/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1044/2018 щодо забезпечення тендерної пропозиції
Суть питання: Чи правомірні дії замовника щодо звернення до банку про стягнення забезпечення тендерної пропозиції з учасників, які відмовилися підписувати договір про закупівлю, до моменту завершення процедури закупівлі, враховуючи, що в результаті договір не було укладено ні з одним з учасників? Яка послідовність дій замовника в такому випадку?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право вимагати забезпечення тендерної пропозиції, якщо це зазначено в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації (ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі»). У тендерній документації повинні бути зазначені умови надання забезпечення, зокрема випадки, коли воно не повертається учаснику (ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> повернення/ не повернення забезпечення тендерної пропозиції
<b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі»
3. Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:
• відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
• непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
• ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
• ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
4. Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі:
• закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації;
• укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру;
• відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;
• закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Наприклад, виникла наступна ситуація:
В процедурі закупівлі участь приймали два учасника:
1й учасник, після визнання його переможем, непідписав договір про закупівлю, як наслідок, виникла підстава для не повернення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник звернувся в банк про стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник визначив переможцем 2-ого учасника.
2й учасник, після визнання його переможем, непідписав договір про закупівлю, як наслідок, виникла підстава для не повернення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник звернувся в банк про стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Проте, через відмову всіх учасників від укладання договору, виникла ситуація, коли забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику - закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
У зв’язку з цим, просимо роз’яснити, чи правомірні дії замовника в частині звернення до банку про стягнення забезпечення тендерної пропозиції, до моменту завершення процедури? Яка послідовність дій замовника повинна бути в наведеному вище випадку?
<b>
Номер відповіді:</b> 1044/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення
виконання зобов’язань учасника перед замовником
, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії
та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається
учаснику.
Консультація
№ 1116/2017
21.11.2018
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 1038/2018: Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладений договір, якщо вартість *окремого* договору менша за 50 тис. грн., але *загальна* сума закупівель по коду закупівлі протягом бюджетного року перевищує 50 тис. грн.? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не дає чіткої відповіді на поставлене питання. Замість цього, у відповіді надано: * Загальну інформацію про те, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. * Посилання на попередні консультації: * №733/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed&lang=uk-UA) * № 339/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1&lang=uk-UA) * Наголошення на відсутності обмежень для замовників щодо оприлюднення звітів про укладені договори. * Вказівка на те, що відповідь на подібне питання міститься у запиті 1116/2017. Отже, пряма відповідь на питання відсутня. Рекомендується ознайомитися з консультаціями №733/2017, № 339/2017 та № 1116/2017 для отримання інформації з даного питання.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1116/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1038/2018
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладений договір, якщо вартість *окремого* договору менша за 50 тис. грн., але *загальна* сума закупівель по коду закупівлі протягом бюджетного року перевищує 50 тис. грн.?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не дає чіткої відповіді на поставлене питання. Замість цього, у відповіді надано:
* №733/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed&lang=uk-UA)
* № 339/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1&lang=uk-UA)
Отже, пряма відповідь на питання відсутня. Рекомендується ознайомитися з консультаціями №733/2017, № 339/2017 та № 1116/2017 для отримання інформації з даного питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 2276 Національної гвардії України
<b>
Тема розширена:</b> звіт про укладений договір
<b>Суть питання:</b> Суть питання: В листі від 15.07.2016 р № 3302-06/21890-07 в зазначено, що звіт про укладений договір оприлюднюється коли вартість предмета закупівлі в ДОГОВОРІ є більшою за 50 тис грн.
Але у ряді періодичних видань наголошують, що звіт необхідно оприлюднювати коли загальна сума по коду закупівлі в межах бюджетного року перевищує 50 тис грн.
Ми закуповуємо м"ясо у різний час:
Курятина 20 тис - договір від 03.02.2018
Курятина 28 тис - договір від 05.07.2018
Курятина 30 тис - договір від 21.11.2018
Сума по кожному конкретному договору менша 50 тис, але загальна сума предмету закупівлі по всім договорам 78 тис.
Не публікація звіту про укладений договір від 21.11.2018 в такому випадку буде порушенням Закону України "Про публічні закупівлі"?
Крім викладеного хочу зазначити, що розміщена на вашому сайті відповідь на подібний запит 1116/2017 яка наведена нижче, не дає відповіді на моє питання, так як в цілому посилається до тексту листів № 3302-01_38216-06 від 25.11.2016 та № 3302-06_21890-07 від 15.07.2016.
Відповідь на запит 1116/2017:
"Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №733/2017 та № 339/2017, що розміщені на інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed⟨=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1⟨=uk-UA
Крім цього зазначаємо, що замовники не обмежені у можливості оприлюднення звітів про укладені договори."
<b>
Номер відповіді:</b> 1038/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №733/2017 та № 339/2017, що розміщені на інформаційному ресурсі за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1&lang=uk-UA
Крім цього зазначаємо, що замовники не обмежені у можливості
оприлюднення звітів про укладені договори.
При цьому звертаємо увагу, що інформація, викладена у запиті 1116/2017, містить вичерпну відповідь на зазначене питання.
Консультація
№ 1040/2018
21.11.2018
Інше
Консультація Мінекономіки № 1040/2018: Суть питання: Чи потрібна тендерна процедура для вибору: 1. Державним підприємством НПФ для укладання договору про недержавне пенсійне забезпечення. 2. Державним підприємством СК для укладання договору про недержавне пенсійне забезпечення. Висновки/Відповідь: Закупівля здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, якщо замовник передбачає придбання товарів, робіт або послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Вартісні межі визначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. * Публічна закупівля (закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону). * Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Якщо укладення договорів не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг, то вимоги Закону не розповсюджуються.
Інше
Консультація № 1040/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1040/2018
Суть питання: Чи потрібна тендерна процедура для вибору:
1. Державним підприємством НПФ для укладання договору про недержавне пенсійне забезпечення.
2. Державним підприємством СК для укладання договору про недержавне пенсійне забезпечення.
Висновки/Відповідь:
Закупівля здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, якщо замовник передбачає придбання товарів, робіт або послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Вартісні межі визначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Якщо укладення договорів не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг, то вимоги Закону не розповсюджуються.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Всеукраїнська профспілка "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації та звязку України"
<b>
Тема розширена:</b> и потрібна тендерна процедура
<b>Суть питання:</b> 1. Чи потребує тендерної процедури вибір державним підприємством НПФ для укладання з ним договору та фінансування недержавного пенсійного забезпечення працівників цього державного підприємства відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
2. Чи потребує тендерної процедури вибір державним підприємством СК для укладання з нею договору та фінансування недержавного пенсійного забезпечення працівників цього державного підприємства відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
<b>
Номер відповіді:</b> 1040/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)
установлює
правові та економічні
засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг
для забезпечення потреб держави та територіальної громади
.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону
публічна закупівля
(далі - закупівля) -
придбання
замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається
між замовником і учасником
за результатами проведення процедури закупівлі
та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари
.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб’єктів щодо укладення договорів, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг.
Консультація
№ 1041/2018
21.11.2018
Інше
Консультація № 1041/2018 щодо підготовки спеціалістів з публічних закупівель * Суть питання: Де можна отримати спеціалізацію в сфері публічних закупівель? * Висновки/Відповідь: Інформація щодо професійної підготовки фахівців у сфері публічних закупівель розміщена на Інформаційному ресурсі Мінекономіки у рубриці "Професіоналізація" за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv
Інше
Консультація № 1041/2018Огляд:
Консультація № 1041/2018 щодо підготовки спеціалістів з публічних закупівель
Суть питання: Де можна отримати спеціалізацію в сфері публічних закупівель?
Висновки/Відповідь: Інформація щодо професійної підготовки фахівців у сфері публічних закупівель розміщена на Інформаційному ресурсі Мінекономіки у рубриці "Професіоналізація" за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Манжос Катерина Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласка де готують спеціалістів з публічних закупівель. Я чула, що є інститути, у яких існує дана спеціалізація. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1041/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запитувану інформацію міститься на
Інформаційному ресурсі у рубриці "Професіоналізація"
за посиланням
http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv
Консультація
№ 1029/2018
20.11.2018
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи можна пролонгувати договір на постачання електроенергії на наступний рік на суму нового договору, укладеного до 11 грудня у зв'язку з набранням чинності Закону №2019, чи пролонгація має відбуватися на загальнорічну суму? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb) * від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb)
Предмет закупівлі
Консультація № 1029/2018Огляд:
Суть питання:
Чи можна пролонгувати договір на постачання електроенергії на наступний рік на суму нового договору, укладеного до 11 грудня у зв'язку з набранням чинності Закону №2019, чи пролонгація має відбуватися на загальнорічну суму?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо пролонгування договору закупівлі електричної енергії
<b>Суть питання:</b> у зв`язку з набранням чинності нового Закону №2019 до 11 грудня ми повинні укласти новий договір на постачання електроенергії. На наступний рік ми зможемо пролонгувати саме на суму нового договору чи пролонгуємо на загальнорічну суму?
<b>
Номер відповіді:</b> 1029/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергі
ї"
та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії
", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 1030/2018
20.11.2018
Інше
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи обов'язково КП "Тернопільелектротранс" (підприємство, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання згідно п.4, ч.1, ст.1 Закону №922-VIII) проводити відкриті торги на закупівлю електроенергії після вступу в дію Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-VIII від 13.04.2017р.), чи можна і надалі користуватись п.5, ч.4, ст.2 Закону №922-VIII та не проводити процедуру закупівлі, якщо ціни затверджуються державними органами? Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповідь у запиті 973/2018, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c56a51e2-bfad-4c89-8310-cb9f199f26e6
Інше
Консультація № 1030/2018Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи обов'язково КП "Тернопільелектротранс" (підприємство, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання згідно п.4, ч.1, ст.1 Закону №922-VIII) проводити відкриті торги на закупівлю електроенергії після вступу в дію Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-VIII від 13.04.2017р.), чи можна і надалі користуватись п.5, ч.4, ст.2 Закону №922-VIII та не проводити процедуру закупівлі, якщо ціни затверджуються державними органами?
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання надано відповідь у запиті 973/2018, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c56a51e2-bfad-4c89-8310-cb9f199f26e6
Суть питання:
Чи обов'язково КП "Тернопільелектротранс" (підприємство, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання згідно п.4, ч.1, ст.1 Закону №922-VIII) проводити відкриті торги на закупівлю електроенергії після вступу в дію Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-VIII від 13.04.2017р.), чи можна і надалі користуватись п.5, ч.4, ст.2 Закону №922-VIII та не проводити процедуру закупівлі, якщо ціни затверджуються державними органами?
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання надано відповідь у запиті 973/2018, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c56a51e2-bfad-4c89-8310-cb9f199f26e6
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Тернопільелектротранс"
<b>
Тема розширена:</b> Закупіля електроенергії підприємствами шо здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
<b>Суть питання:</b> Щодо закупівлі електричної енергії підприємством що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (п.4, ч.1, ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» №922-VIII ).
КП «Тернопільелектротранс» відповідно до п.4, ч.1, ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» належить до підприємств що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання.
Відповідно до п.5, ч.4, ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» №922-VIII наше підприємство не проводило процедур закупівель при укладенні договору на постачання електричної енергії поскільки ціни встановлювались, затверджувались «державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
У звязку з прийняттям, та послідуючим вступом в дію Закону України «Про ринок електричної енергії» 2019-VIII від 13.04.2017р. виникає наступне питання:
Чи є обов’язковим для нас як замовника що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, проведення процедури відкритих торгів на закупівлю електроенергії, чи ми можемо і надалі користуватись п.5, ч.4, ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» №922-VIII та не проводити процедур закупівель для даної закупівлі поскільки дія закону на дану закупілю не поширюється. (адже ціни і надалі будуть затверджувались «державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах»)
<b>
Номер відповіді:</b> 1030/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 973/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c56a51e2-bfad-4c89-8310-cb9f199f26e6
Консультація
№ 1031/2018
20.11.2018
Інше
Суть питання: Хто має проводити процедуру відкритих торгів, якщо у головного розпорядника коштів є розпорядники нижчого рівня, а сума закупівлі перевищує 200 тис. грн.? Чи не буде це ухиленням від процедури, якщо кошти передадуть розпоряднику нижчого рівня? Висновки/Відповідь: 1. Засади закупівель: Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Розпорядники бюджетних коштів: Бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів (стаття 22 Бюджетного Кодексу України). Розпорядники поділяються на головних та нижчого рівня (пункти 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України). 3. Повноваження головного розпорядника: Головний розпорядник отримує бюджетні призначення, може делегувати повноваження розпорядникам нижчого рівня (пункти 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України). 4. Замовник: Замовником є, зокрема, орган місцевого самоврядування, юридична особа, що є розпорядником бюджетних коштів (пункт 9 частини першої статті 1 Закону). 5. Публічна закупівля: Придбання товарів, робіт і послуг замовником у встановленому Законом порядку (пункт 20 частини першої статті 1 Закону). 6. Процедура закупівлі: Якщо замовник планує придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Інше
Консультація № 1031/2018Огляд:
Суть питання: Хто має проводити процедуру відкритих торгів, якщо у головного розпорядника коштів є розпорядники нижчого рівня, а сума закупівлі перевищує 200 тис. грн.? Чи не буде це ухиленням від процедури, якщо кошти передадуть розпоряднику нижчого рівня?
Висновки/Відповідь:
1. Засади закупівель: Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Розпорядники бюджетних коштів: Бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів (стаття 22 Бюджетного Кодексу України). Розпорядники поділяються на головних та нижчого рівня (пункти 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України).
3. Повноваження головного розпорядника: Головний розпорядник отримує бюджетні призначення, може делегувати повноваження розпорядникам нижчого рівня (пункти 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України).
4. Замовник: Замовником є, зокрема, орган місцевого самоврядування, юридична особа, що є розпорядником бюджетних коштів (пункт 9 частини першої статті 1 Закону).
5. Публічна закупівля: Придбання товарів, робіт і послуг замовником у встановленому Законом порядку (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
6. Процедура закупівлі: Якщо замовник планує придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Підскажіть будь ласка , як діяти з процесом проведення державних закупівель коли у головного розпорядника коштів є розпорядники нижчого рівня і виникає питання хто проводить процедури відкритих торгів , якщо предмет закупівлі по головному розпоряднику перевищує 200тис. Чи не вийде так, що головний розпорядник ухиляється від проведення процедур, якщо передасть кошти на розпорядника нижчого рівня?
<b>
Номер відповіді:</b> 1031/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет);
приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня
та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону
замовники
–
органи державної влади, органи місцевого самоврядування
та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) –
придбання замовником
товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Консультація
№ 1032/2018
20.11.2018
Інше
Консультація Мінекономіки № 1032/2018 * Суть питання: Чи може філія ТОВ (без статусу юр. особи) брати участь у тендері? Які документи необхідні? * Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо здійснення закупівель та участі філій у процедурах закупівель наведено в листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 1032/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1032/2018
Суть питання: Чи може філія ТОВ (без статусу юр. особи) брати участь у тендері? Які документи необхідні?
Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо здійснення закупівель та участі філій у процедурах закупівель наведено в листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить таке питання: ТОВ "ВЕНБЕСТ" (юр.особа) має філії без статусу юридичної особи, а саме цікавить Харківська філія ТОВ "ВЕНБЕСТ", як може філія брати участь у тендері? Які документи необхідно завантажувати до системи? (Положення про філію та Статут юр особи?)
<b>
Номер відповіді:</b> 1032/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “
Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель
”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.
Консультація
№ 1034/2018
20.11.2018
Інше
Консультація Мінекономіки щодо закупівель в окремих сферах господарювання: Суть питання: 1. Чи можливо укласти прямий договір на придбання екскаватора вартістю 998 тис. грн (для використання на котельнях та водопровідно-каналізаційній дільниці) підприємству, що працює в окремих сферах господарювання? 2. Які вартісні межі застосовувати при закупівлях робіт з утримання об’єктів благоустрою, вивезення сміття та ритуальних послуг, якщо ці послуги відшкодовуються з бюджету? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться у листах Мінекономіки: * від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" * від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі" Ознайомитись з листами можна на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Інше
Консультація № 1034/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівель в окремих сферах господарювання
Суть питання:
1. Чи можливо укласти прямий договір на придбання екскаватора вартістю 998 тис. грн (для використання на котельнях та водопровідно-каналізаційній дільниці) підприємству, що працює в окремих сферах господарювання?
2. Які вартісні межі застосовувати при закупівлях робіт з утримання об’єктів благоустрою, вивезення сміття та ритуальних послуг, якщо ці послуги відшкодовуються з бюджету?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться у листах Мінекономіки:
Ознайомитись з листами можна на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Першотравенське міське житлово-комунальтне підприємство
<b>
Тема розширена:</b> Замовник в окремих сферах господарювання
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 1 п.1 пп.4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) наше підприємство відноситься до замовників, які працюють в окремих сферах господарювання, так як забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, транспортування та постачання питної води, функціонування централізованого водовідведення у м. Першотравенську. Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює, або перевищує 1 млн. грн, а робіт – 5 млн. грн.
1. На даний час підприємству необхідно придбати екскаватор вартістю 998,0 тис. грн, який буде використовуватись на котельнях для підгортання вугілля та на водопровідно-каналізаційній дільниці для риття траншей. Питання: чи можливо укласти прямий договір на придбання даної техніки, відповідно ст.2 п.1 абз.3?
2. Крім того підприємство також проводить роботи по утриманню об’єктів з благоустрою (зовнішнє освітлення, зелені насадження, утримання доріг та ін.), які відшкодовуються за бюджетні кошти, а також надає послуги з вивезення сміття та ритуальні послуги. Питання: якими вартісними межами необхідно користуватись в сфері застосування ст.2 Закону при здійсненні закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 1034/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
” та від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі
”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
Консультація
№ 1035/2018
20.11.2018
Інше
Консультація Мінекономіки № 1035/2018 щодо закупівлі електричної енергії у 2018 році * Суть питання: Чи потрібно розривати існуючий договір на постачання електроенергії 10.12.2018 та укладати новий 11.12.2018 з урахуванням нового законодавства та початку дії ліцензії на розподіл електроенергії з 1 січня 2019 року? * Висновки/Відповідь: Відповідь міститься в листах Мінекономіки: * від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 * від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" * від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії" Див. за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 1035/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1035/2018 щодо закупівлі електричної енергії у 2018 році
Суть питання: Чи потрібно розривати існуючий договір на постачання електроенергії 10.12.2018 та укладати новий 11.12.2018 з урахуванням нового законодавства та початку дії ліцензії на розподіл електроенергії з 1 січня 2019 року?
Висновки/Відповідь: Відповідь міститься в листах Мінекономіки:
* від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07
* від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії"
* від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії"
Див. за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
* від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07
* від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії"
* від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії"
Див. за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від управління освіти
<b>
Тема розширена:</b> закупівля електричної енергії 2018 рік
<b>Суть питання:</b> прошу надати роз'яснення щодо закупівлі електричної енергії для закладів освіти міста,якщо відповідно до нового законодавства щодо даної закупівлі ми б мали 10.12.2018р. розірвати існуючий договір і з 11.12.2018р. укласти новий договір.
Розподіл ел.енергії (ліценція починає діяти з 1 січня 2019р).Що нам робити?
<b>
Номер відповіді:</b> 1035/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії
", від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07
"Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії"
,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1036/2018
20.11.2018
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Тема: Закупівля електричної енергії для виробництва теплової енергії. Суть питання: Чи повинні підприємства, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, купувати електричну енергію (поставка, розподіл) для виробництва теплової енергії через процедуру закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" чи можуть застосовувати п. 4 ст. 2 цього Закону? Висновки/Відповідь: У відповіді не міститься конкретної інформації щодо обов'язковості проведення процедури закупівлі чи можливості застосування п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 1036/2018Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Тема: Закупівля електричної енергії для виробництва теплової енергії.
Суть питання: Чи повинні підприємства, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, купувати електричну енергію (поставка, розподіл) для виробництва теплової енергії через процедуру закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" чи можуть застосовувати п. 4 ст. 2 цього Закону?
Висновки/Відповідь:
У відповіді не міститься конкретної інформації щодо обов'язковості проведення процедури закупівлі чи можливості застосування п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Тема: Закупівля електричної енергії для виробництва теплової енергії.
Суть питання: Чи повинні підприємства, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, купувати електричну енергію (поставка, розподіл) для виробництва теплової енергії через процедуру закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" чи можуть застосовувати п. 4 ст. 2 цього Закону?
Висновки/Відповідь:
У відповіді не міститься конкретної інформації щодо обов'язковості проведення процедури закупівлі чи можливості застосування п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії
<b>Суть питання:</b> У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" підприємства, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання повинні купувати електричну енергію (1.поставка; 2.розподіл) для виробництва теплової енергії за процедурою закупівлі або користуватися п.4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1036/2018