<b>Запит від:</b> Запит від Фізична Особа-Підприємець Тропша Дмитро Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Чи можливе призупинення еконномічної діяльності ФОП? <b>Суть питання:</b> Чи можливе призупинення економічної діяльності ФОП? Також, Договори, які були виконані ФОП до призупинення або зупинення діяльності ФОП, чи будуть дійсні для ФОП після поновлення або нового відкриття ФОП цією ж людиною? <b> Номер відповіді:</b> 562/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу  у сфері публічних закупівель не належить питання господарських зобов'язань ФОП у випадку припинення діяльності. Водночас відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що зокрема забезпечує формування та реалізує державну правову політику. Тому, з порушених у запиті питань пропонуємо звернутися до ДПС та Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (району) <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору, укладеного без застосування ЕСЗ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Здійснююючи оборонні закупівлі у вересні цього р. був укладений договір про постачання теплової енергії з суб'єктом природних монополій без використання електронної системи закупівель; ціна договору менша від 200 тис. грн. У жовтні отримано повідомлення сторони договору про встановлення рішенням виконавчого комітету ОМС нових тарифів на теплову енергію, котрим запропоновано збільшити ціну за одиницю товару більш, ніж на 10% без зміни ціни договору. Просимо надати консультацію: - чи повинен у такому випадку замовник, шо здійснює оборонні закупівлі, укладати додаткову угоду з суб'єктом природних монополій про збільшення ціни за одиницю теплової енергії більш, ніж на 10 відсотків без документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, або розірвати договір для укладення іншого за новими цінами; - чи є встановлення відповідним органом місцевого самоврядування нового тарифу достатньою (обов’язковою) підставою для внесення змін до договору з суб'єктом природніх монополій, укладеного без застосування ЕСЗ про збільшення ціни за одиницю товару; - чи можуть (або чи повинні) враховуватись замовниками оборонних закупівель випадки, визначені пунктом 19 Особливостей (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178) під час розгляду пропозицій про внесення змін до істотних умов договорів про придбання товарів, послуг, робіт, вартість яких не дорівнює та не перевищує вартісні межі, визначені пунктами 8, 9 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275. Заздалегідь вдячні за надані роз’яснення! <b> Номер відповіді:</b> 563/2024

1. Щодо машинозчитувального формату для документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси 2. Щодо оприлюднення у договорі про закупівлю робіт або послуг, інформації про вартість матеріальних ресурсів, з матеріалів замовника 3. Щодо надання документів, які підтверджують країну походження товару 4. Щодо оприлюднення в ЕСЗ документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі у договорах про закупівлю послуг з поточного ремонту та послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації --- Документ: 4d038c27-d304-4420-b0a0-20167b0eaa8c.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” Мінекономіки за результатами зустрічі, проведеної 08.11.2024 спільно з представниками Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, Міністерства цифрової трансформації України та ДП “Прозорро”, ураховуючи численні запити з питань застосування змін, внесених Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі - Закон № 3988), який набув чинності з 23.10.2024, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 2 Щодо машинозчитувального формату для документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси Відповідно до пунктів 10 і 11 частини першої статті 10 в редакції Закону № 3988 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня: внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону); складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі. Виходячи зі змісту частини першої статті 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Так, у відповідності до статті 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Водночас Закон України “Про доступ до публічної інформації” визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що 3 знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (далі – Положення № 835). Положення № 835 визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних. Оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних здійснюється за такими принципами, зокрема: доступність використання - забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі, а також забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання. Згідно з пунктом 2 Положення № 835 машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини. Згідно з пунктом 9 Положення № 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати: Текстові дані TXT, RTF, MD, ODT*, DOC(X), (X)HTML* Структуровані дані RDF*, XML*, JSON*, CSV*, XLS(X), ODS*, YAML* Крім цього, зазначаємо, що згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в ЕСЗ у форматі PDF. Таким чином, у разі розміщення замовником в ЕСЗ договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю, змін до договору про закупівлю (у тому числі документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у форматі PDF, замовником розміщуються також ці документи у машиночитному форматі, наприклад, DOC(X), XML тощо. Щодо оприлюднення у договорі про закупівлю робіт або послуг, інформації про вартість матеріальних ресурсів, з матеріалів замовника Питання виконання робіт з матеріалу підрядника та його засобами або виконання робіт з матеріалу замовника регулюються, зокрема статтями 839 та 840 ЦКУ, а також постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 4 № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (зі змінами). З огляду на це, у ЕСЗ оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси, яка є невід’ємним додатком до договору про закупівлю під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво), здійснюється незалежно від того, на підрядника чи замовника покладаються зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами. Щодо надання документів, які підтверджують країну походження товару Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію. Враховуючи вимоги абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону, у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси має бути обов'язково зазначена інформація щодо країни походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Водночас вимоги щодо надання підтверджуючих документів стосовно країни походження товару цими положеннями Закону не встановлено. Щодо оприлюднення в ЕСЗ документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі у договорах про закупівлю послуг з поточного ремонту та послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно- конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), 5 лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу II “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, вимога щодо оприлюднення в ЕСЗ інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації стосується саме договорів про закупівлю, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія Тищенко, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Державна митна служба України <b> Тема розширена:</b> Визначення Переможця закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 1 частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі –Особливості). Відповідно абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Керуючись принципами відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначених статтею 5 Закону, замовником визначено переможця відповідної закупівлі. Проте, від учасника процедури закупівлі, як переможця закупівлі до пункту 47 Особливостей документів не надійшло. Поряд з цим, переможцем оприлюднено в електронній системі закупівель лише довідку про відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, яка не передбачалася замовником у тендерній документації. Слід зазначити, що переможець відповідної закупівлі, документи переможця, які зазначенні були окремим додатком до тендерної документації замовника, надав будучи у статусі учасника на етапі подання пропозицій, що також не вимагалося замовником. Виходячи з викладеного просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей при визначенні замовником переможця закупівлі, тобто чи приймати до уваги документи, які було завантажено у період подачі пропозиції учасником, якщо норма нормативно-правового акту та електронна система закупівель передбачають завантаження їх після визначення учасника переможцем та встановлюють граничні строки у період завантаження документів переможця. <b> Номер відповіді:</b> 559/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична Особа Підприємець Тропша Вадим Дмитрович <b> Тема розширена:</b> продовження строку розгляду ДО 20 робочих днів <b>Суть питання:</b> продовження строку розгляду пропозиції ДО 20 робочих днів - це саме до 20 чи включно 20. Тобто, всього розгляд має привати 19 р.д. чи все таки 20 р.д. Дякую, чекаю відповідь пряму, будь ласка без посилань. Знайти пряму відповідь майже неможливо. <b> Номер відповіді:</b> 560/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 390/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від - <b> Тема розширена:</b> Повернення коштів за продукт <b>Суть питання:</b> Мною були придбані навушники apple airpods, 18.11.2024 у інтернет магазині istori.com.ua, ФОП Кадочніков після отримання навушників було виявлено, що цей продукт не є оргиніналом продукції apple, в подальшому ніхто не виходив на звʼязок для того щоб оформити повернення <b> Номер відповіді:</b> 554/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" , та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ОКП Агроінформ <b> Тема розширена:</b> Додаткова потреба <b>Суть питання:</b> На початку року здійснили купівлю бензину для господарських потреб на суму до 100 тис. грн. Внаслідок збільшення вартості бензину до кінця року виникла потреба докупити бензин на 20 тис.грн. Які повинні бути наші дії? <b> Номер відповіді:</b> 555/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Вараський ліцей 1 <b> Тема розширена:</b> Чи правомірно обирати підпункту 5 пункту 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Постановою Уряду № 1364 від 22.12.2023 «Про внесення зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» внесено зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975, доповнивши їх пунктом 19 такого змісту: «19. Заклади освіти державної та комунальної форми власності». Отже, встановлення єдино можливого надавача послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975, унеможливлює проведення процедури відкритих торгів, та створює відсутністю конкуренції з технічних причин, що дає право укласти договір відповідно підпункту 5 пункту 13 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 556/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" <b> Тема розширена:</b> Процедура закупівлі послуг з управління активами, яку проводить АРМА <b>Суть питання:</b> - високий корупційний ризик процедури закупівлі послуг з управління майном яке підвідомче АРМА; - непрозора процедури визначення мінімального щомісячного розміру надходжень (доходів) до Державного бюджету України <b> Номер відповіді:</b> 557/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Крім цього, пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. гідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель, у разі необхідності слід звертатись до органів влади, визначених у статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Кардінал Україна» <b> Тема розширена:</b> як повідомити Замовника на стадії кваліфікаціі(розгляду пропозиції) про подовження строку дії своєї пропозиції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажить будь ласка, а як повідомити Замовника на стадії кваліфікаціі(розгляду пропозиції) про подовження строку дії своєї пропозиції через ЕСЗ? Бо під час проведення процедури закупівлі учасники мають два періоди, коли можуть звернутися до замовника із запитанням чи вимогою. Перший — це період подання пропозицій. На цьому етапі звертатися до замовника мають право всі зацікавлені особи у закупівлі. Другий — період, коли звернутися до замовника може виключно учасник, пропозицію якого було відхилено. В інших випадках не має технічної можливості звернутися до Замовника через ЕСЗ! Щиро дякуємо за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 558/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції - установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється. Згідно з пунктом 11 частини другої статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. При цьому відповідно до положень пункту 31 Особливостей тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку, який у разі необхідності може бути продовжений. До закінчення зазначеного строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції. У разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> моніторинг ДАСУ <b>Суть питання:</b> Вітання! ДАСУ розпочато моніторинг по закупівлях, що здійснені без використання електронної системи, згідно пп.13 п.13 Особливостей, з обмеженням доступу (ДСК). Яким чином надавати пояснення та копії документів з грифом ДСК через електронну систему закупівель, щоб уникнути розкриття інформації? <b> Номер відповіді:</b> 550/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Відповідно до абзацу шостого пункту 54 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 (зі змінами), передача службової інформації (надсилання документів з грифом “Для службового користування”) телекомунікаційними, інформаційно-телекомунікаційними мережами здійснюється лише з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що в установленому порядку допущені до експлуатації, з дотриманням вимог технічного захисту інформації. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Тому, з порушеного у запиті питання слід звертатись до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЛІДЕКС" <b> Тема розширена:</b> Що до кваліфікаційних вимог, а саме аналогічного договору <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження? <b> Номер відповіді:</b> 551/2024