Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1110/2018
12.12.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (№ 1110/2018): Суть питання: Чи є не надання учасником закупівлі листа-гарантії на якість будівельних матеріалів, відомостей з ЄДРПОУ та довідки з податкової про наявність рахунків підставою для відхилення його пропозиції? Висновки/Відповідь: Мінекономіки пропонує ознайомитися з відповідями у запитах №№ 944/2017 та 267/2018 за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=7a68fa8b-afa6-4b45-bc5c-624615b10347&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10da4f5f-4767-4c5c-a53c-193bfaa9c9cb&lang=uk-UA Також, рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки: * від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Відкриті торги
Консультація № 1110/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1110/2018)
Суть питання: Чи є не надання учасником закупівлі листа-гарантії на якість будівельних матеріалів, відомостей з ЄДРПОУ та довідки з податкової про наявність рахунків підставою для відхилення його пропозиції?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки пропонує ознайомитися з відповідями у запитах №№ 944/2017 та 267/2018 за посиланнями:
Також, рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Нікопольська міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради»
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!Нашим лікувальним закладом були оголошені відкриті торги на модернізацію системи опалення будівель з встановленням модульної котельні.В аукціоні приймали участь два учасника. Учасник який надав найменшу ціну, на жаль не надав у складі своеї тендерної пропозиції наступні документи, які були в наших вимогах:. Відповідно до пункту 6.2 основних вимог учасник мав надати лист-гарантію на якість всіх будівельних матеріалів наданих ним для виконання робіт цей пункт не був виконаний учасником.
2.Відповідно до вимог п п.8 п.1 Розділу ІІІ тендерної документації вимагалося надання у складі пропозиції учасника «Відомості з ЄДРПОУ видані відповідним органом». Зазначений документ виданий органами статистики відсутній у складі пропозиції.
3.Відповідно до пп.15 п.1 Розділу ІІІ тендерної документації вимагалося надання у складі пропозиції учасника «оригіналу довідки (або іншого документу) з податкової інспекції (фіскальної служби) про наявність зареєстрованих рахунків в банківських установах, не більше тридцяти денної давнини відносно дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій» - зазначений документ був відсутнім у складі пропозиції. Чи являється не надання цих документів причиною для відхилиння учасника закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1110/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, пропонуємо ознайомитися з відповідями у запитах №№ 944/2017 і
267/2018 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=7a68fa8b-afa6-4b45-bc5c-624615b10347&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10da4f5f-4767-4c5c-a53c-193bfaa9c9cb&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "
Щодо розробки тендерної документації
" від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації
” за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1107/2018
11.12.2018
Інше
Консультація Мінекономіки щодо КВЕД для інформаційно-консультаційних послуг з публічних закупівель: Суть питання: Який КВЕД має бути у учасника для надання інформаційно-консультаційних послуг з питань публічних закупівель? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. * Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики (згідно з Положенням про Державну службу статистики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 р. № 481) та реалізує державну політику у сфері статистики. * Держстат затверджує статистичну методологію та звітну-статистичну документацію статистичних спостережень (крім державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації), а також типові форми первинної облікової документації (згідно з пунктом 4 частини четвертої Положення). * Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" затверджено наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності". * Рекомендовано звернутися до Держстату з порушеного питання.
Інше
Консультація № 1107/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо КВЕД для інформаційно-консультаційних послуг з публічних закупівель
Суть питання: Який КВЕД має бути у учасника для надання інформаційно-консультаційних послуг з питань публічних закупівель?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ференцюк Микола Васильович
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Який КВЕД повинен бути в Учасника, для можливості надання інформаційно-консультаційних послуг з питань публічних закупівель. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1107/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні
засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 вересня 2014 р. № 481 (далі - Положення), Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі та який реалізує державну політику у сфері статистики.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої Положення Держкостат відповідно до покладених на нього завдань затверджує статистичну методологію та звітно-статистичну документацію статистичних спостережень (крім державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації), а також типові форми первинної облікової документації, необхідної для їх проведення.
Крім того, методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" затвержено наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності".
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Новина
№ 3304-04/54265-06
11.12.2018
Щодо розрахунку ціни на природний газ
Мінекономрозвитку України інформує суб'єктів публічних закупівель про порядок розрахунку ціни на природний газ у договорах, укладених за результатами тендерних процедур. Зважаючи на численні звернення щодо зміни ціни у зв'язку з коливаннями на ринку газу, наказом від 18.07.2018 № 980 було створено Міжвідомчу робочу групу за участі різних державних та експертних організацій. Група проаналізувала фактори, що впливають на ціну, та запропонувала оптимальний підхід до її зміни в договорах, враховуючи вимоги частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Для врегулювання питання ціноутворення на газ, Мінекономрозвитку рекомендує замовникам зазначати в проекті договору та договорі про закупівлю порядок зміни істотних умов з використанням механізму ціноутворення, який враховує коливання курсу гривні до євро та ціни на європейських хабах (зокрема, німецькому хабі NCG), а також котирування на Українській енергетичній біржі. У листі наведено приклад формули для розрахунку уточненої ціни (СР), яка враховує попередню ціну (РСР), курс НБУ (Kc, КЬ), котирування NCG (Avg NCG, UEEx bas), коефіцієнт теплотворності (СV) та ціни на Українській енергетичній біржі (Avg UEEx, UEEX bas). Зазначено, що інформація про котирування може надаватися міжнародними агенціями, а також ДП "Держзовнішінформ" та Торгово-промисловою палатою України.
Щодо розрахунку ціни на природний газ
Документ № 3304-04/54265-06Огляд:
Мінекономрозвитку України інформує суб'єктів публічних закупівель про порядок розрахунку ціни на природний газ у договорах, укладених за результатами тендерних процедур. Зважаючи на численні звернення щодо зміни ціни у зв'язку з коливаннями на ринку газу, наказом від 18.07.2018 № 980 було створено Міжвідомчу робочу групу за участі різних державних та експертних організацій. Група проаналізувала фактори, що впливають на ціну, та запропонувала оптимальний підхід до її зміни в договорах, враховуючи вимоги частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Для врегулювання питання ціноутворення на газ, Мінекономрозвитку рекомендує замовникам зазначати в проекті договору та договорі про закупівлю порядок зміни істотних умов з використанням механізму ціноутворення, який враховує коливання курсу гривні до євро та ціни на європейських хабах (зокрема, німецькому хабі NCG), а також котирування на Українській енергетичній біржі. У листі наведено приклад формули для розрахунку уточненої ціни (СР), яка враховує попередню ціну (РСР), курс НБУ (Kc, КЬ), котирування NCG (Avg NCG, UEEx bas), коефіцієнт теплотворності (СV) та ціни на Українській енергетичній біржі (Avg UEEx, UEEX bas). Зазначено, що інформація про котирування може надаватися міжнародними агенціями, а також ДП "Держзовнішінформ" та Торгово-промисловою палатою України.
Для врегулювання питання ціноутворення на газ, Мінекономрозвитку рекомендує замовникам зазначати в проекті договору та договорі про закупівлю порядок зміни істотних умов з використанням механізму ціноутворення, який враховує коливання курсу гривні до євро та ціни на європейських хабах (зокрема, німецькому хабі NCG), а також котирування на Українській енергетичній біржі. У листі наведено приклад формули для розрахунку уточненої ціни (СР), яка враховує попередню ціну (РСР), курс НБУ (Kc, КЬ), котирування NCG (Avg NCG, UEEx bas), коефіцієнт теплотворності (СV) та ціни на Українській енергетичній біржі (Avg UEEx, UEEX bas). Зазначено, що інформація про котирування може надаватися міжнародними агенціями, а також ДП "Держзовнішінформ" та Торгово-промисловою палатою України.
Повний текст документа:
Щодо розрахунку ціни на природний газ
--- Документ: 85b20c87-4480-4b99-9c2b-492e9fd8cb77.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку)
вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
№ _____________ На №______________ від _____________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб'єкти сфери публічних закупівель
Щодо розрахунку
ціни на природний газ
До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надходять численні
звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до
договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку з
постійним коливанням ціни на ринку природного газу.
З метою вирішення проблемних питань щодо підвищення ціни на природний
газ у договорах про закупівлю Мінекономрозвитку згідно наказу від 18.07.2018 № 980
створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Мінекономрозвитку,
Антимонопольний комітет України, НАК "Нафтогаз України",
ПАТ "Укргазвидобування", ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промислова палата
України, ПАТ "Укрпошта", Київська школа економіки.
Міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну
ціни на ринку природного газу, як суб'єкти сфери публічних закупівель змінюють
ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та
запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови
волатильності ринку природного газу.
2
Разом з тим, частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни
істотних умов договору про закупівлю.
Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про
закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами
аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або
ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови
договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання
зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із
законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу
іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих
цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі
встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Звертаємо увагу, що обов'язковою складовою тендерної документації згідно
пункту 7 частини другої статті 22 Закону є проект договору про закупівлю з
обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Замовник самостійно складає проект договору та обов'язково включає порядок
зміни істотних умов такого договору, який може містити виключно випадки,
передбачені статтею 36 Закону.
Вимога щодо порядку зміни істотних умов може використовуватись для
конкретизації випадків під час виконання договору сторонами щодо необхідності,
наприклад, документального обґрунтування підтвердження змін або обставин, що
відбулися; фіксації розміру таких змін (якщо вони виражені у вартісних/процентних
показниках); фіксації виду валюти, зміни біржових котирувань для здійснення
відповідних розрахунків і дій сторін такого договору у разі настання таких підстав.
Крім того, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної
документації та пропозиції учасника-переможця.
Згідно з дослідженням Київської школи економіки ціновим орієнтиром при
визначенні ціни на газ можуть бути біржові ціни на міжнародних (європейських)
хабах, на яких закуповується газ, який імпортери поставляють на український ринок, і
відповідно на ціну якого орієнтуються постачальники під час продажу газу
внутрішнього видобутку споживачам.
При цьому серед європейських бірж для українського ринку публічних
3
закупівель природного газу найбільш релевантними є котирування на голландському
хабі Title Transfer Facility (TTF) та німецьких хабах Net Connect Germany (NCG) та
Gaspool. BВідмінності у тренді цін на цих хабах мінімальні та традиційно для
розрахунку ціни імпортного паритету на українському ринку використовують дані
німецького хабу NCG, тому вважаємо доцільним використовувати для формульного
ціноутворення змін на газ саме котирування на NCG. Разом з тим, замовники можуть
використовувати котирування на інших хабах або середнє значення між ними
самостійно.
Через дію законодавчих обмежень, які не дозволяють для публічних закупівель
використовувати ф'ючерсні контракти, майже неможливо врахувати сезонні
коливання на ринку природного газу, як це відбувається на світовому ринку. Крім
того, ціна на газ протягом останніх десятиліть стає дедалі більш волатильною, що
суттєво обмежує можливості прогнозування в рамках лінійних моделей, а у багатьох
постачальників та замовників може бракувати об'єктивних можливостей
використовувати більш складні моделі для врахування усіх потенційних ризиків.
За таких умов об'єктивно виникає потреба в укладанні додаткових угод для
коригування ціни. При цьому, визначення нової ціни може бути врегульовано за
допомогою формули, яка враховуватиме коливання офіційного курсу НБУ гривні
відносно, наприклад, євро та ціни на європейських хабах, наприклад NCG.
Також формула може враховувати котирування на природний газ на
Українській енергетичній біржі, але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною
долею відкритого ринку природного газу в Україні (наразі пропонуємо
використовувати 5%).
У свою чергу, міжвідомчою робочою групою проведено наради, на яких було
напрацьовано механізм ціноутворення на природний газ, що передбачає
використання наступної формули:
де:
СP = РСР x Kc /Kb + (Avg NCG - NCG bas) x CV x Kc x 0,95 x 1,2 + (Avg UEEx -
UEEX bas) x 0,05
СР - уточнена ціна у гривнях за 1000 м3 природного газу (з ПДВ);
РСР - попередня ціна у гривнях за 1000 м3 природного газу (з ПДВ);
Кс - середнє арифметичне офіційного курсу НБУ гривні щодо євро за п'ять
попередніх банківських днів до дня уточнення ціни
4
(https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily);
Kb - офіційний курс НБУ гривні щодо євро в день попереднього уточнення
ціни (укладення договору);
Avg NCG -- середнє арифметичне щоденних котирувань NCG Month+1 за 20
попередніх біржових днів до дня уточнення ціни;
Розрахунок Avg NCG:
Avg NCG = (NCGnew-1+ ... + NCGnew-20)/ 20,
де NCGnew-1- котирування NCG Month+1 в попередній біржовий день до дня
уточнення ціни, євро за МВт-год,
NCOnew-20 - котирування NCG Month+1 в день за 20 днів до дня уточнення ціни,
Євро за МВт-год;
NCG bas - котирування NCG Month+1 в день попереднього уточнення ціни
(укладення договору), євро за МВт-год.
Для використання котирувань на хабі NCG замовники можуть обрати
наступні інформаційні джерела: біржова платформа PEGAS (загальноєвропейська
платформа для торгівлі газом, https://www.powernext.com/futures-market-data) або дані
міжнародних агенцій Argus, Bloomberg, ICIS, Platts, Thomson Reuters.
CV - коефіцієнт теплотворності природного газу який відображає
співвідношення одиниць енергії (МВт год) та об'єму (1000 куб. метрів) і визначається
відповідно до інформації, наведеної на офіційному веб-сайті оператора
газотранспортної системи Словаччини компанії "Eustream, a. s.", значення на дату
уточнення ціни — за даними Eustream Budince point (Measured value), що доступні за
посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=bd.gcv
Також Замовники можуть використовувати середнє арифметичне щоденних
показників коефіцієнту теплотворності природного газу Eustream Budince point
(Measured value) за 20 попередніх днів до дня уточнення ціни або середнє значення
Eustream Budince point (Measured value) за попередній рік (наприклад, за період
15.11.2017 до 15.11.2018 середнє значення дорівнює 10,5743 МВт год/1000м3).
3
Avg UEEx - середньозважена ціна на природний газ Української енергетичної
біржи на ресурс місяця початку поставки природного газу, на який уточняється ціна,
в попередній біржовий день до дня уточнення ціни (з ПДВ);
5
UEEx bas - середньозважена ціна на природний газ Української енергетичної
біржи на ресурс поточного місяця (з ПДВ) на день попереднього уточнення ціни
(укладення договору).
https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/Natural+gas/
Довідково:
Як знайти дані NCG Month+1 на https://www.powernext.com/futures-market-data:
В розділі «All contracts» обрати хаб NCG та котирування Month+1 на відповідну дату
(наведено на малюнку).
При цьому інформація про котирування, може надаватися суб'єктами, як
безпосередньо міжнародними агентствами так і наприклад ДП "Держзовнішінформ",
Торгово-промисловою палатою України та іншими суб'єктами, які володіють
інформацією про котирування.
Також замовник може передбачити в договірних умовах зміну ціни та
укладання додаткової угоди лише при зміні ціни за формульним ціноутворенням у
разі збільшення встановленого значення, наприклад на 5%. У разі необхідності можна
вказати періодичність перегляду ціни для укладання додаткових угод.
У свою чергу, пропонуємо ознайомитись з прикладом розрахунку зміни
ціни на природний газ у договорі про закупівлю із застосуванням формули:
6
Відділом освіти укладено договір із газовою компанією на постачання
400 000 кубічних метрів природного газу на суму 2992 000 грн з ПДВ. Ціна за
1000 кубічних метрів газу на момент укладення договору - 7480 грн з ПДВ.
Через 2 місяці спостерігається зміна ціни на ринку природного газу. За умови
застосування запропонованого порядку зміни ціни:
Ціна за 1000 кубічних метрів газу на дату укладання додаткової угоди
(далі - СР)
СP = РСР x Kc /Kb + (Avg NCG - NCG bas) x CV x Kc x 0,95 x 1,2 + (Avg UEEx
- UEEx bas) x 0,05 = 7480 x 32,2940 / 31,4614 + (27,32 - 24,221) x 10,5743 x 32,2940 x
0,95 x 1,2 + (12371,49 – 10444,85) x 0,05 = 7677,95 + 1206,42 + 96,33= 8980,70 (грн з
ПДВ).
Таким чином, за умови застосування запропонованого порядку зміни ціни, ціна
на газ може бути підвищена на 20,06 % згідно з реальним зростанням ціни газу на
Європейських хабах.
Так, при застосуванні формульного ціноутворення постачальники не матимуть
підстав демпінгувати та пропонувати занижену ціну на аукціоні, оскільки
підвищення буде залежати від реальних змін ціни на ринку.
Отже, завдяки використанню наведеного порядку зміни ціни замовник отримає
проведення аукціону із реальною ціною на газ та прозору зміну ціни за умов
волатильності ринку.
З огляду на викладене, рекомендуємо замовникам у разі здійснення закупівлі
природного газу зазначати порядок зміни істотних умов в проекті договору та
договорі про закупівлю з використанням механізму ціноутворення на природний газ у
вигляді вищенаведеної формули.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Перший заступник
Міністра економічного Чо
розвитку і торгівлі України Максим НЕФБОДОВ
Меркушева Я. А. 596-67-31
Консультація
№ 1103/2018
10.12.2018
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1103/2018: Суть питання: Чи необхідна довідка від Мінекономіки про неможливість заміни товарів походженням з РФ, якщо підприємство працює виключно з вітчизняною сировиною та виробляє продукцію самостійно, для участі в допороговій закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в наступних листах Мінекономіки: * Лист від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Запит № 1219/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f764a552-0e53-45f6-9005-5eb4dc1d574f&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 1103/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1103/2018
Суть питання: Чи необхідна довідка від Мінекономіки про неможливість заміни товарів походженням з РФ, якщо підприємство працює виключно з вітчизняною сировиною та виробляє продукцію самостійно, для участі в допороговій закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в наступних листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "ОБУХІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД"
<b>
Тема розширена:</b> Надання документу, виданого Міністерством
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Нашим підприємством розглядається тендерна документація Трипільскої теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" по предмету закупівлі: Вершкове масло. Допорогова закупівля.
В документації є завдання надати наступний документ, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (у разі якщо Учасником запропоновано товари, роботи або послуги походженням з Російської Федерації).
Наше підприємство працює виключно з вітчизняними постачальниками сировини та виготовляємо самостійно усю лінійкю молочної продуції.
Потрібна чи нам така довідка? Якщо так, то які дії потрібні для її отримання?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1103/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону "
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
а також у запиті № 1219/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f764a552-0e53-45f6-9005-5eb4dc1d574f&lang=uk-UA
Консультація
№ 1104/2018
10.12.2018
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1104/2018: Суть питання: Чи зобов'язаний учасник багатолотової закупівлі, загальна очікувана вартість якої перевищує 20 млн грн, але сума вартості лотів, на які він подає пропозиції, менша або дорівнює 20 млн грн, мати антикорупційну програму та уповноваженого з її реалізації згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції»? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в роз'ясненнях Мінекономіки № 20/2017 від 10.01.2017 та № 21/2017 від 13.02.2017, доступних за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=764cf901-53c8-4840-989d-e3eaf17bf09a&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 1104/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1104/2018
Суть питання: Чи зобов'язаний учасник багатолотової закупівлі, загальна очікувана вартість якої перевищує 20 млн грн, але сума вартості лотів, на які він подає пропозиції, менша або дорівнює 20 млн грн, мати антикорупційну програму та уповноваженого з її реалізації згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції»?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в роз'ясненнях Мінекономіки № 20/2017 від 10.01.2017 та № 21/2017 від 13.02.2017, доступних за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення. Якщо очікувана вартість багатолотової закупівлі перевищує 20 мільйонів гривень, але учасник торгів подає тендерні пропозиції стосовно декількох частин предмета закупівлі (декількох лотів), очікувана вартість яких в сумі не дорівнює та не перевищує 20 мільйонів гривень, чи зобов’язаний цей учасник відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» мати затверджену антикорупційну програму та уповноваженого з реалізації антикорупційної програми?
<b>
Номер відповіді:</b> 1104/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 10.01.2017 № 20/2017 та від 13.02.2017 № 21/2017 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=764cf901-53c8-4840-989d-e3eaf17bf09a&lang=uk-UA
Консультація
№ 1106/2018
10.12.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1106/2018 щодо постачання природного газу: Суть питання: Чи відповідає чинному законодавству призупинення замовником дії договору про закупівлю природного газу (бюджетною установою) у разі використання можливостей за постановою НКРЕ КП №867 від 19.10.18, коли окремим категоріям встановлюється ціна на газ нижче ринкової (від НАК "Нафтогаз України"), але при цьому замовник не проводить нову процедуру закупівлі газу? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Інформація щодо договорів: Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 3. Питання до НКРЕКП: Розгляд звернень споживачів та надання роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, Законом України “Про ринок електричної енергії” та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. 4. Рекомендація: З питання, зазначеного у зверненні, рекомендовано додатково звернутися до НКРЕКП.
Відкриті торги
Консультація № 1106/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1106/2018 щодо постачання природного газу
Суть питання:
Чи відповідає чинному законодавству призупинення замовником дії договору про закупівлю природного газу (бюджетною установою) у разі використання можливостей за постановою НКРЕ КП №867 від 19.10.18, коли окремим категоріям встановлюється ціна на газ нижче ринкової (від НАК "Нафтогаз України"), але при цьому замовник не проводить нову процедуру закупівлі газу?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Інформація щодо договорів: Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
3. Питання до НКРЕКП: Розгляд звернень споживачів та надання роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, Законом України “Про ринок електричної енергії” та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
4. Рекомендація: З питання, зазначеного у зверненні, рекомендовано додатково звернутися до НКРЕКП.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЕКТ"
<b>
Тема розширена:</b> щодо постачання природного газу
<b>Суть питання:</b> Прошу Вас надати пояснення, відповідає чи ні чинному законодавству наступни дії : призупинення (зі сторони замовника закупівлі) дії договору про закупівлю природного газу бюджетною установою у разі використання нею можливостей за постановою НКРЕ КП №867 від19.10.18р дє окремим категоріям цена на газ встановлюєтся нижче ринкової (від НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ), але бюджетна установа, при цьому, за власною іниціативою не проводе процедуру закупівлі на придбання газу.
<b>
Номер відповіді:</b> 1106/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного органу.
Новина
№ 3304-04/54045-06
10.12.2018
Щодо здійснення закупівель у зв’язку з введенням воєнного стану в окремих місцевостях
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо здійснення закупівель в умовах воєнного стану, посилаючись на Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 26.11.2018 № 2630-VIII. У листі акцентовано увагу на застосуванні Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вартісних меж, а також на можливості використання переговорної процедури закупівлі у разі нагальної потреби, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій згідно з пунктом 3 частини другої статті 35 цього Закону. Окремо роз'яснено порядок закупівель для гарантованого забезпечення потреб оборони, регульований Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" від 12.05.2016 № 1356-VIII, який застосовується в особливий період, період проведення антитерористичної операції або введення надзвичайного стану. Також наголошено, що закупівлі товарів, робіт і послуг, що становлять державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", здійснюються без застосування вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а порядок відбору виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, яке становить державну таємницю, здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 464-ХІV.
Щодо здійснення закупівель у зв’язку з введенням воєнного стану в окремих місцевостях
Документ № 3304-04/54045-06Огляд:
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо здійснення закупівель в умовах воєнного стану, посилаючись на Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 26.11.2018 № 2630-VIII. У листі акцентовано увагу на застосуванні Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вартісних меж, а також на можливості використання переговорної процедури закупівлі у разі нагальної потреби, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій згідно з пунктом 3 частини другої статті 35 цього Закону.
Окремо роз'яснено порядок закупівель для гарантованого забезпечення потреб оборони, регульований Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" від 12.05.2016 № 1356-VIII, який застосовується в особливий період, період проведення антитерористичної операції або введення надзвичайного стану. Також наголошено, що закупівлі товарів, робіт і послуг, що становлять державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", здійснюються без застосування вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а порядок відбору виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, яке становить державну таємницю, здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 464-ХІV.
Окремо роз'яснено порядок закупівель для гарантованого забезпечення потреб оборони, регульований Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" від 12.05.2016 № 1356-VIII, який застосовується в особливий період, період проведення антитерористичної операції або введення надзвичайного стану. Також наголошено, що закупівлі товарів, робіт і послуг, що становлять державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", здійснюються без застосування вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а порядок відбору виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням, яке становить державну таємницю, здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 464-ХІV.
Повний текст документа:
1. Щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг
2. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони
3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням
--- Документ: 77a566f8-0d4c-4459-a2a9-78da72cf3b3f.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку)
вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
№_________ На ___________ від ____________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб'єкти сфери публічних закупівель
Щодо здійснення закупівель
У зв'язку із введенням воєнного стану
в окремих місцевостях
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку із прийняттям
Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення
воєнного стану в Україні" від 26.11.2018 № 2630-VIII в межах компетенції
повідомляє.
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
та
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета
закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому
третьому частини першої статті 2 Закону.
i
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про правовий режим
воєнного стану" від 12.05.2015 № № 389-VIII (далі - Закон 389-VII) на територіях,
на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів
України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та
здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту,
2
громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян
можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 15 Закону 389-VIII військові
адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із
розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання
робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах
та організаціях.
У свою чергу, визначення поняття "замовник" наведено в пункті 9 частини
першої статті 1 Закону.
Разом з тим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна
закупівля (далі закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у
порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю -
договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення
процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття
права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено
придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог
Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону,
керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 35 Закону
переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі
нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих
економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання
замовниками строків для проведення тендеру, а саме зокрема пов'язаних з
негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Застосування переговорної
процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо
кожної процедури.
Звертаємо увагу, що дана процедура у вказаному випадку застосовується
виключно у разі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та не передбачає
можливості для її використання з метою попередження настання таких наслідків.
Водночас перелік підстав для застосування переговорної процедури закупівлі
3
зазначений у частині другій статті 35 Закону та є вичерпним.
При цьому застосування переговорної процедури закупівлі повинно бути
обгрунтованим та документально підтвердженим.
Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення
потреб оборони
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону особливості здійснення
закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб
оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у
порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті)
Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством
внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією
України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою
України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального
зв'язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту,
Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної
охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в
особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період
введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
для гарантованого забезпечення потреб оборони" від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі -
Закон № 1356-VIII) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів,
робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у
період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного
стану.
Цей Закон застосовується до замовників визначених у частині першій статті 2
Закону № 1356-VIII.
При цьому абзацом п'ятим статті 1 Закону України "Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII визначено, що особливий
період період функціонування національної економіки, органів державної влади,
інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України,
інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ
організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного
4
обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України,
який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або
доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту
введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час
мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних
дій.
Отже, у разі проведення антитерористичної операції, введення надзвичайного
стану або настання особливого періоду, замовники визначені у частині шостій статті
2 Закону здійснюють процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого
забезпечення потреб оборони відповідно до Закону № 1356-VIII в залежності від
потреби у товарах, роботах чи послугах, яка виникає у зв'язку з настанням
відповідного періоду на відповідній території.
Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну
таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням
Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не
поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги,
закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про
державну таємницю".
У свою чергу, Закон України "Про державне оборонне замовлення" від
03.03.1999 № 464-XIV (далі - Закон № 464-XIV) визначає загальні правові засади
планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості
відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції,
виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і
послуги).
Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону № 464-XIV державне оборонне
замовлення (далі - оборонне замовлення) - засіб державного регулювання економіки
для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення
національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів,
визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з
виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і
послуг.
5
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону № 464-XIV державні
замовники з оборонного замовлення здійснюють відбір виконавців з постачання
(закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням
становить державну таємницю, у порядку, передбаченому Законом № 464-XIV; в
інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі"
та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого
забезпечення потреб оборони".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю" державна
таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони,
економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони
правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України
та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю",
державною таємницею і підлягають охороні державою.
Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу
безпеки України" забезпечення охорони державної таємниці є завданням Служби безпеки України.
Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну
таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", замовник здійснює таку закупівлю без застосування вимог, встановлених
Законом.
3 огляду на викладене, за наявності відповідних обставин, замовники
керуються нормами вищевказаних законодавчих актів у конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання публічних закупівель
Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА
Меркушева Я. А. 596-67-31
Консультація
№ 1102/2018
07.12.2018
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 1102/2018 щодо забезпечення тендерної пропозиції та договору: Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасника закупівлі надання забезпечення тендерної пропозиції виключно у вигляді банківської гарантії, замість "гарантії", яку можуть видавати банки, фінансові чи страхові компанії? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель (не конкретизовано, які саме положення стосуються питання). * Рекомендації щодо розробки тендерної документації містяться в листах Мінекономіки: * Лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * Лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Тендерна документація
Консультація № 1102/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1102/2018 щодо забезпечення тендерної пропозиції та договору
Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасника закупівлі надання забезпечення тендерної пропозиції виключно у вигляді банківської гарантії, замість "гарантії", яку можуть видавати банки, фінансові чи страхові компанії?
Висновки/Відповідь:
* Лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
* Лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Асоціація "Підприємців та промисловців-постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб"
<b>
Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції та договору
<b>Суть питання:</b> Неправомірность вимог Замовником в тендерній документації надання Учасником забезпечення тендерної пропозиції у вигляді тільки «банківської гарантії», а не «гарантії», яка може бути видана банками, фінансовими чи страховими компаніями
<b>
Номер відповіді:</b> 1102/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці
ї”.
Консультація
№ 1096/2018
06.12.2018
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1096/2018 Суть питання: Які документи підтверджують підстави для застосування переговорної процедури закупівлі через відсутність конкуренції (в т.ч. з технічних причин) при закупівлі послуг з організації заходу? Висновки/Відповідь: Необхідно керуватися роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1096/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1096/2018
Суть питання: Які документи підтверджують підстави для застосування переговорної процедури закупівлі через відсутність конкуренції (в т.ч. з технічних причин) при закупівлі послуг з організації заходу?
Висновки/Відповідь:
Необхідно керуватися роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", доступному за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Суть питання: Які документи підтверджують підстави для застосування переговорної процедури закупівлі через відсутність конкуренції (в т.ч. з технічних причин) при закупівлі послуг з організації заходу?
Висновки/Відповідь:
Необхідно керуватися роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", доступному за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Київське міське відділення ФСЗІ
<b>
Тема розширена:</b> Обгрунтування для проведення переговорної процедури
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Якими документами необхідно підтвердити підстави для застосування переговорної процедури через відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Плануємо провести закупівлю по організації заходу.
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1096/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “
Щодо застосування переговорної процедури закупівл
і”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 1097/2018
06.12.2018
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1097/2018 щодо визначення предмета закупівлі "Послуги з організації харчування в шкільній їдальні": Суть питання: ФОП здійснює організацію харчування в школі: закуповує продукти, готує страви та подає їх. Чи є це послугою, якщо виконавець послуг ще й поставляє товар (продукти)? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає предмет закупівлі, керуючись: * Законом України “Про публічні закупівлі”. * Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. * Принципами здійснення закупівель. * Визначеннями "послуги" та "товари" з пунктів 17 та 32 частини першої статті 1 Закону. * Послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону).
Предмет закупівлі
Консультація № 1097/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1097/2018 щодо визначення предмета закупівлі "Послуги з організації харчування в шкільній їдальні"
Суть питання:
ФОП здійснює організацію харчування в школі: закуповує продукти, готує страви та подає їх. Чи є це послугою, якщо виконавець послуг ще й поставляє товар (продукти)?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає предмет закупівлі, керуючись:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Михайличенко Валентина Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі товар чи послуга
<b>Суть питання:</b> Предмет закупівлі 55523100-3 "Послуги з організації харчування в шкільній їдальні".
Виконавець: сам закуповує продукти харчуванн, виробляє страви та подає до столу на вживання. При визначенні вартості предмета закупівлі обчіслюеться саме вартість першой страви, вартість другої страви, вартість хліба, та напоїв, а потім все оформлюється актом наданих послуг.
Не зрозуміло це виготовлення страв (робота, проізводство) чи це послуги, то чому виконавець послуг ще й товар поставля?
<b>
Номер відповіді:</b> 1097/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, відповідно до пункту 17 частини першої Закону
послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів
і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до Порядку, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Консультація
№ 1098/2018
06.12.2018
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1098/2018: Суть питання: Чи обов'язкове коригування проектної документації та отримання позитивного експертного звіту для застосування переговорної процедури за п.6 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі додаткових будівельних робіт? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає роз'яснень з питання, оскільки формування та реалізація державної політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування належить до компетенції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон). Рекомендовано звернутися до Мінрегіону. Згідно з Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Питання стосується застосування п.6 ч.2 ст.35 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1098/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1098/2018
Суть питання: Чи обов'язкове коригування проектної документації та отримання позитивного експертного звіту для застосування переговорної процедури за п.6 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі додаткових будівельних робіт?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає роз'яснень з питання, оскільки формування та реалізація державної політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування належить до компетенції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон). Рекомендовано звернутися до Мінрегіону. Згідно з Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Питання стосується застосування п.6 ч.2 ст.35 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна процедура відповідно до п.6 ч.2 ст.35 Закону
<b>Суть питання:</b> cт. 35, п 6 необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Чи обов’язким для засосування цього пункту є коригування проектної документації та отримання позитивного експертного звіту?
<b>
Номер відповіді:</b> 1098/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 1099/2018
06.12.2018
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 1099/2018: Суть питання: Чи повинна дата видаткової накладної співпадати з датою додаткової угоди про зменшення ціни згідно з пунктом 5 частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Зміна істотних умов договору
Консультація № 1099/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1099/2018
Суть питання: Чи повинна дата видаткової накладної співпадати з датою додаткової угоди про зменшення ціни згідно з пунктом 5 частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "УКРБІО"
<b>Суть питання:</b> Постачальник вносить зміни до тендерного договору згідно п.5 ст. 36 (5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); Чи має дата видаткової накладної співпадати із дадою додаткової угоди, де зафіксовані дані зміни.
<b>
Номер відповіді:</b> 1099/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc