<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Фонд енергоефективності" <b> Тема розширена:</b> Відбір зовнішнього аудитора <b>Суть питання:</b> Державна установа «Фонд енергоефективності» (далі - Фонд) утворена відповідно до Закону України «Про Фонд енергоефективності» № 2095-VIII від 08.06.2017 року (далі- Закон № 2095-VIII), і відповідно до частини другої статті 1 даного Закону – є юридичною особою публічного права. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд утворюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно да статуту Фонду річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці зовнішнім аудитором, а критерії відбору зовнішнього аудитора, затвердження умов конкурсного відбору та призначення аудитора здійснюється Наглядовою радою. Просимо Вас надати роз’яснення стосовно дії наказу ДП “Зовнішторгвидав України вiд 13.04.2016 N 35 на Державну установу «Фонд енергоефективності», та визначити чи може Фонд проводити відбір Зовнішнього аудитора використовуючи допорогову процедуру закупівельPROZORRО? <b> Номер відповіді:</b> 15/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Визначення поняття “замовник” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Крім того, питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.

<b>Запит від:</b> Запит від Порубльова Світлана Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Закононодавчий акт <b>Суть питання:</b> Добрий день, прошу надати роз'яснення про наявність чинного станом на 01.01.2019 рік нормативно правового акту , який регулює порядок проведення конкурсу з визначення виконавця землевпорядних робіт. <b> Номер відповіді:</b> 16/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону). Поряд з цим згідно з частиною шостою статті 136 Земельного кодексу України закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119, Мінагрополітики забезпечує зокрема формування та реалізацію державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою. Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Комсомольська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Вимоги до учасника <b>Суть питання:</b> Нами було двічі відмінено тендер на електричну енергію через відсутність достатньої кількості учасників, Відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» можемо застосувати переговорну процедуру при умові, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тедерній документації. У тендерній документації було передбачено, що учасник повинен надати відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону. При зверненні нами до ПРАТ «Харківенергозбут», який є постачальником універсальної послуги, було отримано відмову в наданні вищевказаних документів. Відповідно до законодавства інші організації, які надають послуги на постачання електричної енергії, мають змогу надати їх тільки з наступного місяця, а не з 01.01.2019 р. Наразі ми знаходимося в ситуації, яка змушує нас провести переговори з надавачем універсальної послуги, без надання ними документів, що підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону. Просимо Вас надати роз’яснення, що мається на увазі під терміном «вимоги до учасника» відповідно до п. 4 статті 35 Закону. Чи повинен учасник з яким проводяться переговори відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» надати документів, що підтверджуть відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 18/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , а також у запиті  № 224/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Основа" <b> Тема розширена:</b> підпункт 2 п. 4 Ст 36 Основні вимоги до договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Просимо роз'яснити на підставі підпункту 2 п.4 Статті 36 "Основні вимоги до договору про закупівлі" Підряник несе витрати на збільшення вартості матеріалів до 10 % порівняно з цінами в твердій договірній ціні за власний рахунок чи їх коменсує Замовник за рахунок інфляційних витрат та/або ризиків? <b> Номер відповіді:</b> 19/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від  30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн "Міські теплові мережі" <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> Замовником проведена процедура відкритих торгів на закупівлю електричної енергії за власні кошти. Укладено договір з постачальником, в якому відсутня інформація щодо залучання фінансування за бюджетні кошти. При виконанні договору з’явилась можливість часткової оплати за електричну енергію за рахунок бюджетного фінансування. Чи правомірні наступні дії замовника: - внесення змін до договору із зазначенням того, що фінансування за рахунок бюджетних коштів ХХХ грн. При цьому сума договору не змінюється. Чи не буде порушенням законодавства у сфері публічних закупівель в частині складання річного плану закупівель щодо фінансування? <b> Номер відповіді:</b> 20/2019 <b> Відповідь:</b> http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Юридична особа публічного права (далі - Фонд), яка є "замовником" у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), має необхідність укласти договір щодо надання їй певних послуг (на суму, що перевищує 200 тис. грн.). При цьому розпорядчим актом органу державної влади (а саме Постановою Кабінету Міністрів України) визначено, що Фонд має укласти договір щодо надання йому певних послуг з юридичною особою чітко визначеною Постановою КМУ. 1) Чи буде в такому випадку вважатися порушенням вимог Закону укладення Фондом відповідного договору про надання послуг з юр.особою, визначеною розпорядчим актом органу державної влади, без застосування процедури закупівлі, передбаченої Законом? 2) У випадку необхідності дотримання Фондом вимог Закону при закупівлі послуг юридичної особи, чітко визначеної розпорядчим актом органу державної влади, чи буде правомірним застосовування Фондом переговорної процедури закупівлі (за ознакою - відстуність конкуренції)? <b> Номер відповіді:</b> 21/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. При цьому Законом забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. У свою чергу, вибір та проведення процедур закупівлі відповідно до частини третьої статті 11 Закону, здійснюють тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Районне комунальне підприємство "Відрадне" <b> Тема розширена:</b> Відповідність тендерної пропозиції умовам документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Тендерною документацією була встановлена чітка форма тендерної пропозиції, яка містила табличну частину щодо кількості, ціни та вартості предмету закупівлі та текстові частину, якою учасник підтверджував строк дії тендерної пропозиції, згоду з усіма вимогами і умовами тендерної документації, проектом договору, тощо. Переможцем торгів у складі пропозиції надано тендерну пропозицію за формою, яка містить лише табличну інформацію щодо кількості, ціни та загальної вартості предмету закупівлі. Іншу текстову частину форми тендерної пропозиції учасник не зазначив та виключив її зі складу форми тендерної пропозиції, окремим листом чи довідкою строк дії своєї тендерної пропозиції та іншу інформацію також не зазначив. Всі інші вимоги крім форми тендерної пропозиції учасником дотримано. Як правильніше вчинити: визнати учасника переможцем враховуючи принцип максимальної економії та ефективності закупівель, чи потрібно відхиляти пропозицію цього учасника як таку що не відповідає тендерній документації? Заздалегідь вдячний за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 12/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог  згідно із законами. Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Ордо - Василівська сільська рада Дніпропетровська область Софіївський район <b>Суть питання:</b> Перші торги по закупівлі газу не відбулись, другі відбулись, але потрібно відхиляти обох учасників так як не наклали ЕЦП на тендерну пропозицію. Чи має право сільська рада йти на переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 11/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, зазначаємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA у запиті № 156/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НЕК "Укренерго" <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі роботи чи послуги <b>Суть питання:</b> ДП «НЕК «Укренерго» під час визначення предмета закупівлі керується нормативними, розпорядчими та галузевими документами Міненерговугілля України, зокрема, такими як «Норми часу на ремонт і технічне обслуговування електричних мереж. Капітальний ремонт обладнання електричних підстанцій напругою 35 кВ і вище» «Стаціонарні свинцево-кислотні акумуляторні батареї. Типова інструкція з експлуатації» (СОУ-31,4-21677681-21:2010), згідно яких капітальний ремонт обладнання електричних підстанцій віднесено до робіт з капітального ремонту. Капітальний ремонт – комплекс заходів і робіт, які виконуються з метою відновлення справного стану або працездатності об’єкта . Слід зазначити, що роботи з капітального ремонту обладнання електричних підстанцій виконуються, згідно зі ст. 837 ЦК, за договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Оплата за виконані роботи здійснюється після підписання сторонами актів виконаних робіт ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. Відповідно до п.22, частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» «роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, …». З урахуванням викладеного, просимо Вас надати рекомендації стосовно визначення предмету закупівлі, зокрема, капітальний ремонт обладнання електричних підстанцій відносяться до послуг з ремонту та технічного обслуговування або до робіт з капітального ремонту, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 9/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "ЦФГДЗУСО Приморського р-ну м. Одеси" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення можливості продовження строку договору 2018 року на 2019 рік відповідно до ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі". За умови, що новий договір за результатами тендерної процедури 2019 року вже укладений (предмет закупівлі аналогічний/постачальник інший). <b> Номер відповіді:</b> 10/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору на початку наступного року. Таким чином, норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі , який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки ТМР <b>Суть питання:</b> Зранку 02.01.2019 року в систему Прозоро секретерем тендерного комітету було оприлюднено звіти про виконання тендерних договорів . Після обіду з казначейства поступила інформація, що потрібно привести у відповідність спец. фонд, а саме : фактичні надходження менші за планові показники, тому необхідно зняти залишки юридичних зобовязань-зробити додатки до договорів, але процедура вже завершена . Як вийти з даної ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 3/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що розміщення звіту про виконання договору розглянуто у запиті 813/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA . Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. Ураховуючи зазначене, внесення змін до договору про закупівлю не є можливим після настання підстав для публікації звіту про виконання договору, визначених абзацом десятим частини першої статті 10 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент забезпеченення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України <b>Суть питання:</b> 07.12.2018 на рішення про визначення переможця учасником було подано скаргу, яка 12.12.2018 органом оскарженя була прийнята до розгляду. 27.12.2018 скарга не була задоволена. 02.01.2019 рішення опубліковано в системі Прозоро. Чи можемо укласти договір з визначеним переможцем по процедурі розпочатої в 2018 році? Кошти згідно кошторису на 2019 рік є. <b> Номер відповіді:</b> 4/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Разом з тим, згідно з вимогами частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. При цьому замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та вимогами законодавства в цілому.