<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Роганської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Сьогодні на веб порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-sistema-znatime-tip-biznesu-velikij-serednij-malij-mikro в новинах ДП "Прозорро" повідомило, що тепер в закупівлях необхідно заповнювати тип бізнесу – великий, середній, малий, мікро. Там же в новинах написано, що це будуть робити постальники. На практиці зазначена графа вже реалізована на майданчиках, без заповнення даної графи майданчик не дає можливість заповнити наприклад Звіт про укладені договори. Враховуючи, що не всі постачальники з радістю говорять свій тип бізнесу посилаючись на комерційну таємницю та те, що з зазначеного питання до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 зміни не вносились просимо надати розяснення щодо правових підстав внесення майданчиком (наприкалад Смарттендер) змін до форми наприклад Звіту про укладені договори в частині обовязкового зазанчення типу бизнесу, а также правових підстав дій ДП "Прозорро" бо майдинки посилаються на вимоги ДП "Прозорро" <b> Номер відповіді:</b> 435/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 292-р “ Деякі питання реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року ” затверджено План заходів з реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, одним із заходів якого є запровадження у картці реєстрації учасника в електронній системі закупівель окремого поля щодо категорії суб'єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік в рамках завдання розширення доступу малого і середнього підприємництва до публічних закупівель. Поряд з цим зазначаємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Тому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронафтохім" <b> Тема розширена:</b> Можлива участь у торгах учасників, що пропонують продукцію, до виробника якої застосовано обмежувальні заходи. Заходи застосовані відповідно до Рішення РНБО від 16.09.16 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів(санкцій)", а саме до юридичної особи згідно з додатком 4 № 36, вид обмежувального заходу - обмеження торговельних операцій. <b>Суть питання:</b> ТОВ «Компанія Агронафтохім» прийняла участь в тендері, оголошеному Акціонерним товариством «Укртрансгаз» Філія управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» «02» квітня 2019 року (ідентифікатор закупівлі: UA-2019-04-02-001756-b, закупівля на prozorro.gov.ua) на поставку Одоранту (ДК 021:2015: 24320000-3 Основні органічні хімічні речовини) в кількості 40 тонн. Публічне посилання на закупівлю: https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2019-04-02-001756-b. Згідно Протоколу розгляду тендерних пропозицій № 57 – р-вдх. від 08.05.2019 р. Компанію було дискваліфіковано у зв’язку з тим, що виробник продукції – ТОВ «Газпром переробка» знаходиться у Додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 02.05.2018 (далі – Рішення РНБО від 02.05.2018), введеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018 (п. 520 Додатку №2). 1. ТОВ «Компанія Агронафтохім» придбає продукцію, виробником якої є ТОВ «Газпром переробка», не у виробника продукції, а у нерезидента, країна знаходження якого Австрія, тобто не Російська Федерація. 2. Згідно до Рішення РНБО від 02.05.2018 до ТОВ «Газпром переробка» терміном на три роки застосовано наступні санкції: 1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) запобігання виведенню капіталів за межі України. Санкція у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно Законом, що передбачено п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону №1644 до виробника продукції – ТОВ «Газпром переробка» не застосовується. 3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» від 30.12.2015 № 1147 (далі – постанова №1147) містить перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Запропонований ТОВ «Компанія Агронафтохім» товар, який відповідає предмету закупівлі, відсутній у переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Товар ввозився на територію України та проходив митне очищення без будь-яких проблем. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що чинним законодавством та Законом №1644 не надано чіткого формулювання терміну «обмеження торговельних операцій» просимо надати консультацію стосовно наступного: 1. Чи є правомірними дії Акціонерного товариства «Укртрансгаз» Філія управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» стосовно дискваліфікації ТОВ «Компанія Агронафтохім» у даному випадку. 2. Чи відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» пропозиція товару, виробником якого є юридична особа – резидент Російської Федерації, за умови що: - товар учасником публічних закупівель придбається не у безпосереднього виробника та не у резидента Російської Федерації; - до виробника товару застосовано санкції у вигляді обмеження торговельних операцій; санкції щодо заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг до виробника не застосовані; - товар не міститься в переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації згідно до Постанови №1147. <b> Номер відповіді:</b> 431/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38090-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F18970-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39245-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06%20 розміщено листи від  24.11.2016 №  3302-06/38090-06 ,  від 07.06.2017   №  3304-06/18970-06, від  07.09.2018 №  3304-04/39245-06,  від 10.04.2019 №  3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”. При цьому Мінекономрозвитку, як Уповноважений орган, здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених статтею 8 Закону, та не має правових підстав встановлювати правомірність дій замовника у конкретних випадках. Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією , цим Законом та іншими законами України.  Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Криворучко Максим Вікторович <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу вас надати вичерпне роз'яснення, чому державні підприємства або підприємства з державною часткою у статутному капіталі (наприклад: АТ "Турбоатом", ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат") проводять закупівлю товарів без проведення відкритих торгів? Чому за результатами закупівлі публікується лише звіт про закупівлю? Якщо суб'єкт не проводить закупівлю через процедуру відкритих торгів (або іншу процедуру, передбачену ЗУ "Про публічні закупівлі"), з цього випливає що вказаний суб'єкт не підпадає під дію Закону та не є Замовником в розумінні Закону. В такому випадку - чим передбачено необхідність публікації звіту про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 432/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07 У свою чергу, питання щодо оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг та інформацію про зміну його істотних умов суб’єктами господарювання, які не є замовниками в розумінні Закону , розглянуто в запитах № 155/2016 та № 226/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57c7f9d6-fd41-418a-a09e-5a32f6967cb1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=817b0fa7-714c-4f26-8852-b635a032c558&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління" <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня, контрольно-аналітичним відділом який був створений при Житомирській міській раді, був проведений моніторинг закупівель, а саме оприлюднення звітів про укладені договори в системі Прозоро між КП ЖТТУ та іншими контрагентами. За результатами перевірки вони написали в порушення, що не оприлюднені скан-копії самих договорів, що це на їх думку є ОБОВ'ЯЗКОВИМ і згідно ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі" і це є порушення даного Закону України. Просимо, Вас дати роз'яснення: 1. Чи є обов'язковим оприлюднення безпосередньо самої скан-копії тексту договора? 2. Чи не оприлюднення такої скан-копії є порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ? 3. Якщо не оприлюднення скан-копії тексту договору є порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" то якою нормою законодавства це регулюється та яка відповідальність за не оприлюднення скан-копії тексту самого договору? Дякуємо за увагу.Чекаємо на відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 427/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 86/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8067b3f-e2c0-4a93-b549-356023f05d29&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно - діагностичний центр Дніпровького району м. Києва" <b> Тема розширена:</b> Проведення нової закупівлі по відміненому лоту <b>Суть питання:</b> Були проведені відкриті торги на суму 695000 грн. Один лот було відмінено (подання до участі в них менше двох тендерних пропозицій). Сума відміненого лоту складає 123000 грн. Потреба в закупівлі не зникла.Питання:треба проводити процедуру відкритих торгів? чи розцінювати це як новий предмет закупівлі і можна провести закупівлю без застосування процедури відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 428/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЕКСДІА ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо вказання конкретної торгівельної марки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наказом ДП "ПРОЗОРРО" № 10 від 19.03.2019 затверджено "Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”. В вищевказаній Інструкції відсутня інформація щодо можливості посилання Замовником на певну торговельну марку (Як було вказано в Порядку здійснення допорогових закупівель №35 ДП «Зовнішторгвидав України» п.6.4, Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях Учасників). Скажіть будь-ласка чи може Замовник й надалі вказувати конкретну торгівельну марку товару та чим керуватися Замовнику при необхідності закупівлі товарів певної торговельної марки? <b> Номер відповіді:</b> 429/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 307/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28f803f7-3ee6-4b99-8556-8c98bf94e70f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ “Агрополіком” <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозицій <b>Суть питання:</b> 08.02.2019р. тендерним комітетом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, у подальшому - “Замовник”, оголошено відкриті торги по закупівлі за державні кошти UA-2019-02-08-000257-c; ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів. ID закупівлі: 7678e219cfd249cdb02347c1070607f6. В торгах взяли участь шість учасників. 25.02.2019р. пропозиції учасників торгів були розкриті, торги відбулись на майданчику “Е-Тендер” системи “ПРОЗОРРО”. Найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників замовник відхилив. Переможцем торгів замовник визнав ТОВ “Агротехценр”, при цьому порушивши вимоги закону. Уповноважений орган прийняв рішення № 4963-р/пк-пз від 23.04.2019, яким зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі. 02.05.2019р. замовник виконав рішення уповноваженого органу, своє рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі - скасував. Прийняті рішення про відхилення розглянутих пропозицій замовник не скасовував. Після відхилення всіх тендерних пропозицій замовник, згідно вимог закону, зобов’язаний відмінити торги чи визнати їх такими, що не відбулися. Однак замовник такого рішення на вимогу закону не прийняв. Натомість в цій самій процедурі закупівлі без зазначення причин і правових підстав вдруге провів розгляд раніше вже відхилених пропозиції учасників, повторно приймаючи рішення про відхилення раніше вже відхилених пропозицій. На даний час замовник заново розглядає як переможну пропозицію ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу. Приймаючи до уваги викладені обставини, просимо роз’яснити, чи являються правомірними дії замовника з повторної оцінки раніше вже відхилених пропозицій учасників? Чи відповідають вимогам закону дії замовника щодо визнання як переможної пропозиції ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу в зазначеній закупівлі? Які правові норми порушені або не порушені зазначеними діями замовника та які дії має вчинити змовник за даних обставин? З повагою, Директор Т.Поліщук <b> Номер відповіді:</b> 430/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> Проведення двох різних переговорних процедур закупівлі за різними лотами одного предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! При проведенні мультилотової процедури закупівлі по 7 з 10 лотів двічі не відбулись торги, що дає право на проведення закупівлі за переговорною процедурою по 7 лотам з 10. Якщо по 3 іншим лотам цього ж предмету закупівлі теж не відбудуться торги чи дає це право замовнику провести ще одну переговорну чи іншу передбачену законом процедуру закупівлі по даним 3 лотам. Чи не буде це вважатись поділом одного предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 423/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Відділ освіти виконавчого комітету Лебединської міської ради" <b>Суть питання:</b> Процедура відкритих торгів. Переможець надав у своїй пропозиції висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробника товару з логотипом іншої компанії, з якою не укладений Договір про співпрацю. Ми маємо право визначити їх переможцем? Як що ні, то на підставі яких нормативних документів ми відхиляємо? У ТД не вимогали подавати лист - авторизацію або Договір про співпрацю. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 424/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами. Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Жабіна Інна Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Укладено Договір, внесено зміни додаковою угодою № 1 про збільшення ціни на 9%,додатковою угодою № 2 на 8%, Додатковою угодою № 3 на 9%. Чи правомірно було здіснено підвищення ціни? Чи необхідно було підвищення рахувати від ціни, що була до зміни Договору? <b> Номер відповіді:</b> 415/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна інноваційна фінансово-кредитна установа <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> надати роз’яснення щодо процедури закупівлі, що забезпечить виконання вимог зазначених нормативних актів. <b> Номер відповіді:</b> 417/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Щодо питання 2 Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону. Так, зокрема відповідно до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині третій статті 2 Закону у конкретних випадках. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі − МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На даний момент замовником здійснюється закупівля путівок до літніх таборів для дітей пільгових категорій шляхом проведення відкритих торгів. Торги проводимо за двома лотами: перший - 39 путівок до приміських таборів, 1 путівка до табору України. Відкриті торги двічі не відбулися, у зв'язку з відсутністю пропозицій. Зідно Закону ми маємо право провести переговорну процедуру. В той же час батьки дитини, для якої закуповується путівка по України відмовляються їхати до табору по Україні, а напроти хочуть до приміського табору. Чи можемо ми провести переговорну процедуру за одним лотом на загальну кількість путівок, тобто на 40 путівок? Чи всеж таки це повинні бути дві переговорні процедури за кожним лотом окремо? І чи можуть буди укладені договори за кожним окремим лотом з одним і тим же постачальником/надавачем послуг? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 418/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами). Водночас підстави відміни переговорної процедури закупівлі визначені частиною четвертою статті 35 Закону. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом) (абзац сьомий частини четвертої статті 35 Закону). У свою чергу, питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом), та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774