<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва ЖМР <b>Суть питання:</b> Необхідно провести закупівлю. Є два джерела фінансування передбачені у двох різних установах на один об'єкт. Одна установа делегує повноваження щодо проведення закупівлі на даний об'єкт і є платником по цій закупівлі в частині свого джерела фінансування. Чи може замовник провести відкриті торги та передбачити укладення тристороннього договору, а саме дві сторони-платники "Генеральний замовник" та "Замовник (Сторона1, Сторона2), кожен в частині своїх коштів, та відповідно до проведеної закупівлі один підрядник. <b> Номер відповіді:</b> 477/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що подібне за змістом питання було розглянуто в запиті 326/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=559cd1d0-770d-4f02-833f-728b9eba34c4&lang=uk-UA Крім того, Закон не передбачає можливості делегування замовником повноважень щодо організації та проведення процедур закупівель іншому замовнику за винятком випадку організації та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами централізованими закупівельними організаціями в інтересах замовників згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону. При цьому особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216.

1. Загальні положення про рамкові угоди 2. Щодо здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником та централізованою закупівельною організацією 3. Щодо відображення закупівель за рамковими угодами у річному плані закупівель 4. Щодо порядку здійснення закупівлі за рамковими угодами 5. Щодо кількості учасників рамкової угоди 6. Щодо тендерної документації та змісту рамкової угоди 7. Щодо визначення предмета закупівлі для закупівель за рамковими угодами 8. Щодо зазначення орієнтовної кількості товарів або обсягу надання послуг 9. Щодо критеріїв оцінки 10. Щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю 11. Щодо оскарження процедури закупівлі за рамковою угодою 12. Щодо укладання рамкової угоди 13. Щодо проведення відбору для укладення договору про закупівлю 14. Щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою 15. Щодо зміни істотних умов рамкової угоди та договору про закупівлю 16. Щодо порядку та підстав припинення дії рамкової угоди 17. Щодо оприлюднення документів при здійсненні закупівель за рамковою угодою 18. Додаток 1. І етап: Проведення відкритих торгів для укладання рамкової угоди 19. Додаток 2. ІІ етап: Проведення відбору для укладення договору про закупівлю --- Документ: acd5cadb-6114-4103-a309-942be510b5f8.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ____________ На №____________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо укладання і виконання рамкових угод Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, керуючись пунктом 12 частини першої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон), надає узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо порядку укладання та виконання рамкових угод. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 21 частини першої статті 1 Закону встановлено, що рамкова угода є правочином, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, 3 урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі - 2 Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. Згідно з Порядком рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та цим Порядком. Разом з тим, механізм закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами реалізований в електронній системі закупівель в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів відповідно до Закону та з урахуванням цього Порядку. Звертаємо увагу, що закупівлі за рамковою угодою доцільно використовувати для товарів та послуг, які мають циклічний або системний характер, з метою вибору декількох суб'єктів господарювання, які протягом періоду до чотирьох років можуть задовольняти потребу замовника, наприклад: 1. ДК 021:2015 код 09130000-9 - Нафта і дистиляти; 2. ДК 021:2015 код 30197630-1 - Папір для друку; 3. ДК 021:2015 код 30192700-8 - Канцелярські товари; 4. ДК 021: 2015 код 55320000-9 - Послуги з організації харчування. 3 огляду на викладене, застосування рамкових угод надає можливість замовникові забезпечити економію часу та адміністративних ресурсів, закуповуючи товари та послуги на строк до чотирьох років при цьому витративши час та ресурси на укладання рамкової угоди лише один раз. Щодо здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником та централізованою закупівельною організацією Закупівля за рамковими угодами може здійснюватися як самостійно замовником, так і централізованою закупівельною організацією (далі — ЦЗО) в інтересах замовників. Один замовник може бути стороною однією або кількох рамкових угод. Визначення понять "замовники" та "централізовані закупівельні організації” наведені у пунктах 9 і 36 частини першої статті 1 Закону. Рамкова угода укладається між замовником та усіма учасниками-переможцями у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником; між ЦЗО, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО. 3 Щодо відображення закупівель за рамковими угодами у річному плані закупівель Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. При цьому згідно з Розділом II Порядку планування закупівель за рамковою угодою здійснюється відповідно до статті 4 Закону з урахуванням цього Порядку. Під час зазначення розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі в річному плані закупівель указується очікувана вартість предмета закупівлі в разі укладення рамкової угоди строком до одного року або очікувана вартість предмета закупівлі з урахуванням усього строку дії рамкової угоди- у разі укладення рамкової угоди на строк більше ніж один рік. Закупівля за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників оприлюднюється річному плані закупівель ЦЗО із зазначенням найменування замовників, місцезнаходження та коду згідно з ЄДРПОУ. Слід також враховувати, що згідно з Розділом II Порядку при укладенні рамкової угоди на строк більше ніж один рік, у річному плані закупівель замовник або ЦЗО мають зазначати строк, на який планується укласти рамкову угоду. При цьому рамкова угода може бути укладена на строк до чотирьох років. Щодо порядку здійснення закупівлі за рамковими угодами Закупівля за рамковими угодами умовно поділяється на 2 етапи: перший етап - проведення процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди; другий етап - проведення відбору для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою. Для укладання рамкової угодою на першому етапі передбачається: оприлюднення оголошення (у тому числі додатково англійською мовою); - оприлюднення тендерної документації про проведення закупівлі не пізніше ніж за 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій; - розкриття, розгляд та оцінка тендерних пропозицій учасників; 4 визначення переможців торгів. Отже, перший етап завершується укладанням рамкової угоди. При цьому звертаємо увагу, що розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій (електронного аукціону). На другому етапі передбачається проведення відбору для укладання договорів про закупівлю за рамковою угодою: з використанням електронного аукціону (у разі подання двох і більше пропозицій); без використання електронного аукціону (у разі подання однієї пропозиції); визначення переможця та укладення договору про закупівлю; проведення повторного відбору, у разі неподання жодним з учасників пропозицій, які є стороною рамкової угоди. Отже, для здійснення придбання товару або послуги замовник, по-перше, проводить процедуру відкритих торгів за результатами якої укладає рамкову угоду, а по-друге, здійснює відбір/відбори згідно з умовами укладеної рамкової угоди, за результатами якого/яких укладається власне договір/договори про закупівлю. Щодо кількості учасників рамкової угоди Кількість учасників рамкової угоди визначається замовником/ЦЗО з дотриманням вимог статті 13 Закону, згідно з якою рамкова угода укладається з кількома учасниками за умови, що участь у ній беруть не менше трьох учасників. При цьому в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою замовник або ЦЗО мають зазначити конкретну кількість учасників, з якими планується укласти рамкову угоду за результатами проведених відкритих торгів. Кількість учасників для укладання рамкової угоди, яка не може становити менше трьох, визначається замовником/ЦЗО самостійно та може базуватися на дослідженнях відповідного ринку, можливостях подальшого адміністрування рамкової угоди, доцільності залучення широкого кола потенційних постачальників тощо. 5 Наприклад, в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою замовник /ЦЗО може зазначати "3", або "4", або "5" та більше учасників, з якими у подальшому планується укладання рамкової угоди. Водночас звертаємо увагу, що замовник має право укласти рамкову угоду з меншою, ніж заявлена в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою кількістю учасників, але не менше, ніж з трьома учасниками, оскільки частиною четвертою статті 13 Закону передбачено, що у разі надходження пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, встановлених цим Законом, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома. Разом з тим, абзацами п'ятим і шостим частини першої статті 31 Закону встановлено, що замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше трьох пропозицій учасників; допущення до оцінки менше трьох пропозицій учасників в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками. Для прикладу пропонуємо ознайомитись із можливими варіантами встановлення кількості учасників. Приклад 1. В оголошенні замовник встановив бажану кількість суб'єктів для укладення рамкової угоди - 5 учасників. При цьому фактично на торги подали тендерні пропозиції 7 учасників. У такому разі, якщо всі пропозиції допущені до оцінки, електронна система закупівель ранжує 5 найбільш економічно вигідних тендерних пропозицій учасників за результатом аукціону, з якими замовник може укласти рамкову угоду. 3 Приклад 2. В оголошенні замовник встановив бажану кількість - 5 учасників. При цьому фактично подали тендерні пропозиції лише 3 учасника. У такому разі, якщо всі пропозиції допущені до оцінки, електронна система закупівель ранжує найбільш економічно вигідні тендерні пропозиції учасників за результатом аукціону, з якими замовник може укласти рамкову угоду. Приклад 3. В оголошенні замовник встановив бажану кількість - 5 учасників. При цьому фактично подали тендерні пропозиції лише 2 учасника. У такому разі замовник відміняє торги. 6 Приклад 4. В оголошенні замовник встановив бажану кількість - 5 учасників. При цьому фактично подали тендерні пропозиції 5 учасників. Однак за результатами розгляду до оцінки допущено 2 тендерні пропозиції. У такому разі замовник відміняє торги. Щодо тендерної документації та змісту рамкової угоди Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації та повинна містити обов'язкові складові, встановлені статтею 22 Закону. Поряд з цим, пунктом 3 розділу III Порядку визначено додаткові обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, а саме: орієнтовні строки та/або графіки поставки товарів, надання послуг; проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку; вимогу замовника ЦЗО щодо оприлюднення учасниками інформації про ціну за одиницю товару (послуги) відповідно до цього пункту. Зазначення замовником в тендерній документації орієнтовних строків або графіків поставки товарів/надання послуг (наприклад щотижнево, щомісячно, щоквартально тощо) здійснюється в залежності від конкретної потреби замовника у поставці товарів/наданні послуг з метою встановлення подальшої частоти відборів, за результатами проведення яких укладатимуться безпосередньо договори про закупівлю. Щодо визначення предмета закупівлі для закупівель за рамковими угодами Визначення поняття "предмет закупівлі” наведене у пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі - Наказ). Відповідно до Наказу предмет закупівлі визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного 7 класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням конкретної назви товару чи послуги. При цьому звертаємо увагу, що визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) для здійснення закупівель за рамковими угодами Порядком не передбачено. Натомість замовник/ЦЗО в проекті рамкової угоди, яка є складовою тендерної документації, вказує предмет закупівлі товарів (послуг); найменування, номенклатуру, асортимент товарів (послуг). Щодо зазначення орієнтовної кількості товарів або обсягу надання послуг Під час здійснення закупівлі товарів/послуг їх кількість вказується із зазначенням одиниці виміру, що обирається в електронній системі закупівель із випадаючого списку. У разі якщо товари/послуги містять кілька найменувань, зазначається загальна кількість з розподілом щодо кількості кожного найменування із зазначенням одиниці виміру. Для наочності наводимо наступний приклад: ДК 021:2015 код 03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи (буряк, морква, цибуля) Найменування товару та вимоги до нього Одиниця виміру Кількість Буряк кг 23000 Морква кг 16000 Цибуля кг 18000 Щодо критеріїв оцінки Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, який входить до складу тендерної документації, має містити критерії оцінки відповідно до статті 28 Закону. Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі 8 консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу. Для використання інших критеріїв оцінки разом з ціною Законом передбачено поняття приведеної ціни, що застосовується у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер. Так, приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації. Тендерна пропозиція, подана учасником, оцінюється замовником за приведеною ціною, яка розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою: PP = P/(1 + (F1+ F2+...Fn)/PV), де: РР - приведена ціна; Р - ціна: F1... Fn - питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником; PV - питома вага критерію “ціна". Отже, при проведенні відкритих торгів для укладання рамкової угоди замовник може застосовувати крім ціни інші критерії оцінки. Однак слід зазначити, що на відміну від процедури відкритих торгів, при проведенні відбору для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, здійснення оцінки пропозицій учасників рамкової угоди проводиться автоматично на основі критеріїв оцінки, які були застосовані під час визначення учасниківпереможців для укладання рамкової угоди. 9 Так, у разі якщо крім ціни були встановлені інші критерії оцінки, то до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично встановлюються показники інших критеріїв оцінки, які було розраховано електронною системою закупівель відповідно до методики оцінки для визначення учасників-переможців для укладення рамкової угоди, які не можуть змінюватися учасниками під час відбору. При цьому приклади застосування нецінових критеріїв оцінки тендерних пропозицій наведені у листі Мінекономрозвитку від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06. Щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення договору про закупівлю виконання Згідно з пунктом 4 розділу III Порядку замовник ЦЗО має право зазначити оголошенні про проведення процедури закупівлі та тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Надання і повернення забезпечення тендерної пропозиції здійснюються відповідно до Закону. Забезпечення тендерної пропозиції - це надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Отже, замовник може встановлювати вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в тендерній документації при проведенні процедури відкритих торгів, за результатами якої укладається рамкова угода. Поряд з цим, згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації передбачає можливість встановлення розміру, виду, умови надання, умови повернення і неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати. Тому, звертаємо увагу, що встановлення замовником вимоги щодо забезпечення виконання рамкової угоди Законом та Порядком не передбачено. Щодо оскарження процедури закупівлі за рамковою угодою З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. 10 Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону. Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди для укладення договору про закупівлю не передбачено. Щодо укладання рамкової угоди Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку рамкова угода укладається відповідно до вимог тендерної документації і пропозицій учасників, яких визначено переможцями торгів та які оприлюднили інформацію про ціну за одиницю товару (послуги) відповідно до пункту 3 цього розділу, не пізніше ніж через 45 днів з дня прийняття рішення про намір укласти рамкову угоду. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. Слід зазначити, що у разі не підписання рамкової угоди або відмови від підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці. Щодо проведення відбору для укладення договору про закупівлю Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку відбір застосовується замовником/ЦЗО в разі, якщо в рамковій угоді визначено всі істотні умови договору про закупівлю за рамковою угодою та передбачено здійснення оцінки пропозицій учасників рамкокової угоди наа основі критеріїв оцінки, які були застосовані під час Визнаначення учасниників-переможців для укладення рамкової угоди. Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку відбір учасника для укладення договору про закукупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель. 11 Для проведення відбору учасникам, які підписали рамкову угоду, надсилається запрошення подати пропозиції щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою. При цьому пунктом 3 розділу VI Порядку визначені вимоги, які повинно містити запрошення. У разі якщо під час проведення відбору пропозицію відповідно до вимог, установлених у запрошенні, подав лише один учасник, електронний аукціон не застосовується, замовник визначає такого учасника переможцем відбору, після чого електронна система закупівель оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. При цьому, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник має право повторно провести відбір. Поряд з цим інформуємо, що замовникам слід завчасно визначати в рамковій угоді частоту проведення відборів для укладення договорів про закупівлю. Щодо укладення договору про закупівлю за рамковою угодою Згідно з частиною першою розділу VII Порядку замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою. Поряд з цим зазначаємо, що учасник, який підписав договір про закупівлю за рамковою угодою, не має права передавати (відступати) права та обов'язки за таким договором будь-яким іншим особам, покладати виконання зобов'язань за ним на будь-яку іншу особу. Щодо зміни істотних умов рамкової угоди та договору про закупівлю Розділом IV Порядку встановлено, що істотні умови рамкової угоди можуть змінюватися лише у випадках: зміни ціни за одиницю товару (послуги) не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару (послуги) на ринку; - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в 12 рамковій угоді, у разі встановлення порядку зміни ціни за одиницю товару (послуги) у рамковій угоді; - зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Крім того, замовник обов'язково зазначає в проекті рамкової угоди випадки та порядок зміни істотних умов рамкової угоди. У разі внесення змін замовником до рамкової угоди у передбачених випадках, в електронній системі закупівель реалізовано можливість попередньої перевірки відповідних змін. Так, у разі якщо сторонами внесені зміни до рамкової угоди щодо зміни ціни, такі зміни враховуються при здійсненні відбору. Натомість зміна істотних умов договору про закупівлю за рамковою угодою згідно з пунктом 5 розділу VII Порядку здійснюється відповідно до частини четвертої статті 36 Закону. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю за рамковою угодою не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю. Щодо порядку та підстав припинення дії рамкової угоди Відповідно до пункту 4 розділу VIII Порядку рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. До підстав припинення рамкової угоди належать: відмова замовника від виконання рамкової угоди відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку; відмова всіх замовників, в інтересах яких закупівлю за рамковими угодами здійснює ЦЗО, від виконання рамкової угоди відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку; настання обставин, передбачених в абзацах другому, третьому пункту 2 розділу IV Порядку, якщо внаслідок цього кількість учасників, які підписали рамкову угоду, стала менше трьох. Рамкова угода може містити інші підстави припинення, передбачені законодавством. Згідно з пунктом 5 розділу VIII Порядку припинення рамкової угоди здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Порядку. 13 Звертаємо увагу, що замовник має обов'язково зазначити в змісті рамкової угоди порядок та підстави припинення рамкової угоди. угодою Щодо оприлюднення документів при здійсненні закупівель за рамковою Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку закупівля за рамковою угодою здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, відповідно до Закону та з урахуванням цього Порядку. Так, форми документів затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель". Разом з тим, наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 "Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод" визначено перелік документів, які оприлюднюються під час здійснення закупівлі за рамковою угодою. Для зручності наводимо перелік документів для оприлюднення в електронній системі закупівель: 1. Річний план та зміни до нього (оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження); 2. Оголошення про проведення закупівлі за рамковою угодою (оприлюднюється замовником ЦЗО за формою оголошення про проведення відкритих торгів не пізніше 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій); 3. Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою (оприлюднюється не пізніше 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій); 4. Повідомлення про намір укласти рамкову угоду (розміщується за формою повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня з дня прийняття рішення (заповнюється електронною системою автоматично)); 5. Інформація про ціну за одиницю товару (послуги) (оприлюднюється учасниками у п'ятиденний строк після закінчення строку для оскарження). 6. Рамкова угода: оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, звіт про результати про проведення відкритих торгів (заповнюється електронною системою автоматично); зведена інформація про ціни за одиниці товарів (послуг); Не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди 14 7. Зміни до рамкової угоди (оприлюднюються протягом трьох робочих днів дня унесення змін до рамкової угоди); 8. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою (оприлюднюється протягом одного дня після прийняття такого рішення); 9. Договір про закупівлю за рамковою угодою (оприлюднюється протягом двох днів з дня його укладення); 10. Звіт про результати відбору (формується електронною системою закупівель автоматично після оприлюднення договору про закупівлю за рамковою угодою); 11. Повідомлення про внесення змін до договору (оприлюднюється протягом трьох днів з дня внесення змін); 12. Звіт про виконання договору (оприлюднюється протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання). З огляду на викладене та ураховуючи, що механізм застосування рамкових угод електронній системі закупівель є новим інструментом для замовників, для наочності та однозначного розуміння процесу здійснення таких закупівель у Додатках та 2 схематично зображені етапи проведення відкритих торгів для укладання рамкової угоди та проведення відбору для укладення договору про закупівлю. Додаток: на 2 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 внесені зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зокрема до форм документів у сфері публічних закупівель додані пункти «Вид предмета закупівлі», «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», «Джерело фінансування закупівлі». В той же час, технічний функціонал електронних майданчиків поки що не в повній мірі адаптований до зазначених змін і не дає змоги замовникам виконати вимоги законодавства та заповнити всі відповідні поля. А це, у свою чергу, викликає ризик бути притягнутим до відповідальності при виявленні порушень з боку Аудиторської служби. З метою недопущення порушень просимо надати роз’яснення, яким чином діяти замовникам на період, протягом якого електронні майданчики не забезпечать технічну можливість для виконання вимог чинного законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 470/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177-06 , розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “ Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ”, в якому розглянуто питання змін у формах документів у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 1474 <b> Тема розширена:</b> Щодо створення нового поля <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чим зумовленно зобов'язання Замовників в системі електронних публічних закупівель заповнювати нове електронне поле “класифікація суб’єктів господарювання” (на прикладі публікації Звіту про укладені договори)? Адже ПЛАНОМ ЗАХОДІВ Розпорядження КМУ № 292-р від 10.05.2018 року передбачено "запровадження у картці реєстрації УЧАСНИКА в електронній системі закупівель окремого поля щодо категорії суб’єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік". Тобто мова йде саме про зобов'язання для УЧАСНИКА, а не ЗАМОВНИКА. Наказом МЕРТУ № 490 (зі змінами) заповнення данного поля Замовником не передбачено, а без його заповнення - створення закупівлі на майданчику неможливе. Як бути Замовникам в даному випадку? Де брати дані про класифікацію Учасників, і чим має керуватись тендерний комітет, вимагаючи у відповідальних за укладення договору осіб вищезазначену інформацію для публікації Звіту про укладені договори?? <b> Номер відповіді:</b> 471/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 292-р “Деякі питання реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року ” затверджено План заходів з реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, одним із заходів якого є запровадження у картці реєстрації учасника в електронній системі закупівель окремого поля щодо категорії суб'єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік в рамках завдання розширення доступу малого і середнього підприємництва до публічних закупівель. Поряд з цим зазначаємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Тому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

Щодо змін у формах документів у сфері публічних закупівель --- Документ: 2ab2f300-ffda-438a-a48f-7dfeb1bad011.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № __________ На № ___________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року Мо 490 3 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 "Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490" (далі - Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель". Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, "Вид предмета закупівлі", "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)", "Джерело фінансування закупівлі", "Номер додаткової угоди", "Сума договору після внесення змін", "Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін". При цьому згідно з інформацією, наданою державним підприємством 2 відображення полів "Вид предмета закупівлі", "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)”, “Номер додаткової угоди”, “Сума договору після внесення змін" завершені та доступні до заповнення замовниками, а також оновлено друковані форми з їх наявністю. Разом з цим, інші вищезазначені пункти відображені в таких полях: - “Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)"; - "Опис змін, що внесені до істотних умов договору (Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін)". З огляду на викладене, у друкованих формах документів у сфері публічних закупівель, заповнена інформація буде відображена у вказаних полях, з урахуванням змін внесених Наказом. Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 1 Наказу в абзаці другому пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579, слова "електронний цифровий підпис" замінено словами "кваліфікований електронний підпис посадової особи". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Гончаренко А.І. 596-67-24

<b>Запит від:</b> Запит від КЗК Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія <b> Тема розширена:</b> Капітальний ремонт приміщення <b>Суть питання:</b> У відкритих торгах в 2018 році отримало перемогу ТОВ "ПромСітіБуд".За даний час виконано визначений обсяг робіт. 16.05 2019 року на ім'я директора бібліотеки надійшов лист з повідомленням, що ТОВ "ПромСітіБуд"змінило назву на ТОВ "Строй Сіті Сервіс".Також змінився директор і поточний рахунок .Виписка з Єдиного державного реєстру та довідка про відкриття рахунку додається. Запитання:чи треба проводити нові торги? <b> Номер відповіді:</b> 465/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору . Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву. Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства. Довідково інформуємо , що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації , якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Зазначення в оголошенні про закупівлю "Джерело фінансування закупівлі" <b>Суть питання:</b> Відповідно до спільної позиції ПРОЗОРРО та МЕРТ України в оголошенні про закупівлю в строкі "конкретна назва предмету закупівлі" в дужках Замовником було зазначено: ("Джерело фінансування закупівлі -державний бюджет України"). Відповідно, у звіті замовника висвітлюється така інформація. Але станом на 27.05.2019 ГУДКСУ в Дніпропетпровській області відмовляється приймати на реєстрацію договір про закупівлю, мотивуючі тим, що у Формі Звіту про результати проведення процедури закупівлі, затв. Наказом № 490, відсутня позиція про "Джерело фінансування закупівлі" , а у Звіті Замовника вона зазначена. <b> Номер відповіді:</b> 467/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 ,  розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “ Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ” . Так, виходячи зі змісту вищезазначеного листа пункт “Джерело фінансування закупівлі” відображається в полі “Конкретна назва предмета закупівлі”. Разом з тим, звіт про результати процедури закупівлі формується електронною системою автоматично. При цьому зазначаємо, що Державній казначейській службі України з метою доведення до підпорядкованих структурних підрозділів інформації направлено листа від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06 стосовно технічної реалізації в електронній системі закупівель наказу Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490”.

<b>Запит від:</b> Запит від Мусієнко Наталія Іванівна <b>Суть питання:</b> Підприємство здійснює чотири види діяльності, але лише один вид монотольний- теплопостачання. Чи має право підприємство здійснювати закупівлі робіт та послуг для всего підприємства за окремою сферою господарювання, чи тільки для сфери теплопостачання? <b> Номер відповіді:</b> 468/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми <b> Тема розширена:</b> договір на послуги з поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми, як замовник, укласти договір на послуги з поточного ремонту будівлі на 190 тисяч гривень нашими матеріалами, які знаходяться на складі. При складанні локального кошторису організація включає вартість наших матеріалів, щоб ми мали можливість їх списати на проведення ремонту. При включенні наших матеріалів в кошторис вартість поточного ремонту за зведеним кошторисом, який формується програмою автоматично на основі локального кщшторису перевищує 400 тисяч гривень, але з приміткою що включена вартість матеріалу замовника. Різниця між зведеним кошторисом і вартістю матеріалів якраз і складає вартість робіт, тобто 190 тияч гривень. В такому випадку і виникає питання: Чи має право на існування такий договір і чи може бути він підписаний без проведення процедури? <b> Номер відповіді:</b> 469/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься  у запиті 365/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від виконком міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день! Пройшов аукціон,визначено системою переможця, після чого було виявлено, що в інформації про процедуру на сайті Прозорро зазначено: очікувана вартість закупівлі БЕЗ ПДВ, тобото при оголошені процедури на майданчику технічно не було натиснуто кнопку "РАЗОМ ІЗ ПДВ", при цьому в ТД чітко визначено вартість закупівлі РАЗОМ ІЗ ПДВ. Всього було 2 учасника, обидва, відпвідно до наданих документів платники ПДВ, але другий учасник (не переможець) скаржиться, що якщо б на Прозорро було зазначено "З ПДВ" , то він би більше знизив ціну. Як у такому випадку діяти? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 457/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запиті 960/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cbc692f-6ac1-4c28-bbcf-bede0559a15f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації було оголошено закупівілю "Дизельне пальне у талонах/скретч-картках" ідентифікатор закупівлі "UA-2019-04-17-001506-b" очікувана вартість якої складала 852 600,00 грн. але 03.05.2019 закупівля не відбулась, тому що було подано менше двох пропзицій, та була відмінена Замовником. 08.05.2019 закупівля була оголошена знову, але збільшено очікувану вартість внаслідок підвищення ціни на дизельне пальне на ринку, до 885`000.00 грн ідентифікатор закупівлі "UA-2019-05-08-001522-c". Станом на 24.05.2019 закупівля не відбулась знову через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. У відповідності до пп.4 п.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура може бути застосована якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, шо були визначені замовником у тендерній документації. Збільшення очікуваної варості предмету закупівлі в даному випадку, суперечить вимогам пп.4 п. 2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі"? З повагою секретар тендерного комітету департаменту з питань цивального захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації О.В. Алексеєв тел. 099-021-52-38 <b> Номер відповіді:</b> 460/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору про постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Доброго дня! За результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір з Постачальником на постачання природного газу код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо. Загальна вартість укладеного договору розрахована виходячи із заявлених обсягів газу (тис.м.куб) та тарифу за 1 тис.м.куб. У зв'язку з набранням чинності з 01.05.2019 змін до до деяких постанов НКРЕКП (Постанова НКРЕКП №580 від 22.04.2019) Постачальник, посилаючись на п.7 частини 4 Закону «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме - включення до договору постачання природного газу плати за "потужність" (що по суті є послугою з транспортування магістральними газопроводами). Чи не є порушенням Закону «Про публічні закупівлі» внесення у договір таких змін? Адже предметом укладеного договору є товар – природний газ? <b> Номер відповіді:</b> 461/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, згідно статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність, зокрема на ринках природного газу. Тому пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу.