<b>Запит від:</b> Запит від Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області <b> Тема розширена:</b> Визначення відношення предмету закупівель до робіт або до послуг. <b>Суть питання:</b> У відповідності до пп.22, п.1, ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" проектування входить до визначення робіт. Послугами ж являються будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт. Аналізом системи закупівель PROZORRO встановлено що при вартості закупівель від 200000,00 грн до 1500000,00 грн. при розробленні чи коригуванні містобудівної документації замовниками застосовується різний тип процедури закупівель (звіт про укладений договір та відкриті торги). Який тип процедури закупівель слід застосовувати в такому випадку при закупівлі "Виконання містобудівної документації по об'єкту "Внесення змін в генеральний план с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області"", при тому, що за умовами договору мова йде саме про виконання робіт, передбачений строк виконання робіт, підписання акту виконаних робіт тощо. Єдиний момент, який може вказувати про надання послуг, є класифікація за ДК 021-2015 (CPV) 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування. Така класифікація вказується через те, що роботи з виготовлення чи коригування містобудівної документації у ДК 021-2015 відсутні, а код "71410000-5 - Послуги у сфері містобудування" використовується як найбільш наближений по значенню. <b> Номер відповіді:</b> 384/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 Водночас питання визначення предмету закупівлі послуг (робіт) з розробки містобудівної документації розглянуто в запиті № 441/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36cf90e2-9781-4ae3-93b7-30cad5fe6b4f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Полтавській області <b>Суть питання:</b> Чи потрібно, при проведенні конкурентного діалогу на другому етапі, учасникам подавати кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 та вимоги, що встановлені статтею 17? <b> Номер відповіді:</b> 378/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що в запитах  № 157/2016 від 28.11.2016 та № 971/2017 від 04.10.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e35bea60-d1eb-49a3-908d-bf868027a62a&lang=uk-UA і http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e7d607ab-99bc-4668-b3a3-b9536b17d4f0&lang=uk-UA надано відповідь щодо послідовності дій при проведенні конкурентного діалогу.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління ПФУ в Чернігівській області <b> Тема розширена:</b> Вимоги до предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником проводяться відкриті торги на закупівлю штампів та печаток. У технічних вимогах до предмету закупівлі замовник зазначив, що кліше повинні бути виготовлені з полімеру. Переможець подав тендерну пропозицію,в якій зазначив матеріал - гума.Замовником було відхилено пропозицію як таку,що не відповідає умовам тендерної документації (п.4 ч.1 ст.30 Закону).Не погодившись з таким рішенням, учасник подав через електронну систему вимогу,в якій зазначає,що пропонує еквівалент. Чи може поняття "еквівалент" застосовуватися до матеріалу? Чи правомірні дії замовника щодо відхилення пропозиції? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 379/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на схожі за змістом питання розглянуто в запитах № 766/2017 та № 579/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff32e293-67cd-4c60-a725-bbf2031e9743&lang=uk-UA Крім того, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці ї”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q= У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Смірнова Л.Ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 3089208645 <b> Тема розширена:</b> чи можна замінити капусту того року врожаю на свіжу 2019 року,з збільшенням ціни більше наж на 10 % <b>Суть питання:</b> Добрий день,прошу відповісти,чи можно замінити в договорі про гос.закупівлі капусту тогорічного врожаю на капусту врожаю 2019 року,зі збільшенням ціні більш ніж на 10%???? <b> Номер відповіді:</b> 380/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” .

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Використання коду класифікатора ДК 021:2015 92400000-5 "послуги інформаційних агенств" <b>Суть питання:</b> Підприємство планує закупівлю послуг інформаційних агентств з підготовки, збирання та розповсюдження інформації на ресурсах _____. Згідно з ДК 021:2015 код 92400000-5(послуги інформаційних агенств) не містить поділу на клас та категорії. Згідно з листом Мінекономрозвитку від 07.02.2017 N 3302-06/3816-06 визначення предмета відбувається за показником 4-ої цифри ДК 021:2015.Чи можемо ми використовувати код ДК 021:2015 92400000-5 "послуги інформаційних агенств" для вищезазначеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 375/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структур і Єдиного закупівельного словника відповідного коду , у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Деражнянської райдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відділ освіти- бюджетна установа, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців закладів освіти району. Контингент вихованців, добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953), перспективне меню- показники на підставі яких розраховується потреба на продукти харчування. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях та можливих надходжень по спецфонду.Так як відділ організовує харчування і за батьківські кошти. На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки частину коштів(в залежності від надходжень до районного бюджету), а не на повну річну потребу. Решту коштів виділяють додатково, упродовж поточного бюджетного року і фактичні надходження по спецфонду проходять теж упродовж року. У зв’язку з цим відділ освіти не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. У разі збільшення плану асигнувань казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду про збільшення бюджетних призначень і рекомендує укладати прямий договір. Але ж відділом укладено договір на закупівлю продуктів, виходячи із річної потреби. Закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу. Чи вправі відділ проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини). І чи може відділ змінювати бюджетні зобовязані відповідно до кошторису до одного договору декілька разів. Наприклад: сума договору на закупівлю мяса свинного за очікуванною вартістю один мільйон двісті тисяч, згідно затвердженого кошторису на 2019 рік на данний предмет закупівлі є 572 000 грн. І відповідно укладена додаткова угода про приведення бюджетних зобовязань у відповідність до кошторису, протягом січня-березня надійшли кошти по спецфонду та рішенням сесії районної ради ще виділено кошти в загальній сумі 230 000 грн. Відділ освіти укладає додаткову угоду до договору на 1200000грн. про зміну бюджетних призначень в сторону збільшення на 230000 грн.відповідно до фактичних надходжень по спефонду та рішення сесії. Казначей відмовляє в реєстрації даної угоди і рекомендує знову проводити торги, так як сума більша ніж 200000 грн. Якими мають бути дії бюджетної установи? З повагою Начальник відділу Ж. М. Сінькевич <b> Номер відповіді:</b> 376/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 Таким чином Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Разом з тим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.

<b>Запит від:</b> Запит від учасник <b>Суть питання:</b> Відбулися відкриті торги. Замовник направив повідомлення про намір укласти договір. Учасник направив договір, але замовник його не підписав з обгрунтуванням "відсутнє фінансування". Дана дія Замовника тягне за собою відповідальність? <b> Номер відповіді:</b> 371/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим, статтею 31 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Так, відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень , що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Поряд з цим Законом передбачено право замовника  згідно з абзацом четвертим частини другої статті 31 Закону визнати торги такими, що не відбулися , у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) «Київкінофільм» <b> Тема розширена:</b> Технічна помилка під час процедури розірвання договору <b>Суть питання:</b> На Комунальному Підприємстві "Київкінофільм" проводилась закупівля ДК 021:2015: 71320000-7 — Послуги з інженерного проектування "Проектні роботи по об’єкту: «Капітальний ремонт приміщень кінотеатру "Лейпциг", за адресою: пр-т. Леся Курбаса, 8, м. Київ". У звя’зку з допущеними технічними помилками (а саме:невідповідність назви закупівлі та її класифікатора ДК 021:2015, до зазначених в плані назви закупівлі та класифікатора закупівлі; помилка при зазначенні реквізитів підрядника), договір було двічі розірвано. Але, під час розірвання договору, помилково було зазначено, що виплачено повну суму за цим договором. Таким чином, у системі відображаеться, що було проведено оплату в три рази більшу, ніж було зазначено в плані. Чи є можливість це змінити, та які наші подальші дії? <b> Номер відповіді:</b> 372/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA Поряд з цим інформуємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3810-03%20

<b>Запит від:</b> Запит від Вигівська Таїса Ростиславівна <b>Суть питання:</b> було проведено допорогову закупівлю на телевізори LG, які виробляються країною агресором. Інші учасникик були дискваліфіковані. У звязку з чим відмінтити торги? яку вказати причину? <b> Номер відповіді:</b> 373/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено   лист   від  10.04.2019            №  3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”, в якому розглянуті питання застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб. Водночас відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації”  визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією.

<b>Запит від:</b> Запит від Станишівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> На замовлення сільської ради проектною організацією було виготовлено дві проектні документації, а саме: 1. "Реконструкція пішохідного тротуару по вул.Кооперативній (від перехрестя з вул.Молодіжною до перехрестя з вул.Незнайка) в с.Станишівка, Житомирського району, Житомирської області" 2. "Реконструкція пішохідного тротуару по вул.Кооперативній (від перехрестя з автошляхом Р18 до перехрестя з вул.Молодіжною) в с.Станишівка, Житомирського району, Житомирської області" По обом проектним документаціям заплановано проведення робіт по одній вулиці (вул..Кооперативна). Вартість робіт по кожній проектній документації менша ніж 1 500 000 грн., а сума вартості робіт по обом проектним документаціям перевищує 1 500 000 грн. Згідно Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. У зазначеному ГБН Г.1-218-182:2011 встановлено наступне: - в п. 4.3 Вид ремонту, склад і обсяги робіт по кожній ділянці дороги, окремій дорожній споруді або елементу дороги встановлюють на підставі результатів діагностики й оцінки їхнього фактичного стану, інженерних вишукувань, випробувань і обстежень, які зафіксовані в дефектних актах та інших документах, з врахуванням міжремонтних строків експлуатації дорожніх одягів та покриттів на автомобільних дорогах загального користування згідно з ВБН Г.1-218-050 - в п5.1. При відповідному обґрунтуванні допускається проведення вибіркового капітального ремонту окремих ділянок і елементів дороги; Капітальний ремонт виконується відповідно до розробленої і затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерськогообліку 18 "Будівельні контракти": об'єкт будівництва - сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом. Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (затверджено Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45): Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому. Враховуючи вищезазначене чи можна підписати два окремі прямі договори по даним реконструкціям у зв’язку з тим, що роботи по окремим проектним документаціям є різними та окремими предметами закупівлі оскільки є різними об’єктами будівництва, чи одна вулиця є одним нероздільним об’єктом будівництва (не зважаючи на те, що по ній розроблено дві проектні документації) і роботи по обом проектним документаціям є одним предметом закупівлі та відповідно необхідно проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 374/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та  від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)” Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур , визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. З амовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Визначення очікуваної вартості закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи включається в очікувану вартість закупівлі робіт по капітальному ремонту, фінансування якого здійснюється протягом 3 років по КЕКВ 3132, вартість устаткування, яке проходить по КЕКВ 3110? <b> Номер відповіді:</b> 365/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 , із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника . Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. При цьому пунктом 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 визначено, що зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвен­тарю, а також інші витрати. Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо. Додатково пропонуємо ознайомитись із подібними питаннями, розміщеними за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32d2dd32-b000-481c-8048-dfa432f6356f&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18ed08c2-dd16-4b43-90d3-c228d6e043dd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи дозволяється укладати контракти на послуги з адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) більше 200 тис.грн., якщо в контракті декілька предметів закупівель (суб'єкти надання БВПД відповідно п.15 наказу № 454 від 17.03.2016) по одному коду класифікатора (ДК 021:2015 "79110000-8")? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 366/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. Разом з тим, Закон застосовується до замовників, за умови , що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України. Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.