<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно - діагностичний центр Дніпровького району м. Києва" <b> Тема розширена:</b> Проведення нової закупівлі по відміненому лоту <b>Суть питання:</b> Були проведені відкриті торги на суму 695000 грн. Один лот було відмінено (подання до участі в них менше двох тендерних пропозицій). Сума відміненого лоту складає 123000 грн. Потреба в закупівлі не зникла.Питання:треба проводити процедуру відкритих торгів? чи розцінювати це як новий предмет закупівлі і можна провести закупівлю без застосування процедури відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 428/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЕКСДІА ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо вказання конкретної торгівельної марки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наказом ДП "ПРОЗОРРО" № 10 від 19.03.2019 затверджено "Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”. В вищевказаній Інструкції відсутня інформація щодо можливості посилання Замовником на певну торговельну марку (Як було вказано в Порядку здійснення допорогових закупівель №35 ДП «Зовнішторгвидав України» п.6.4, Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях Учасників). Скажіть будь-ласка чи може Замовник й надалі вказувати конкретну торгівельну марку товару та чим керуватися Замовнику при необхідності закупівлі товарів певної торговельної марки? <b> Номер відповіді:</b> 429/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 307/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28f803f7-3ee6-4b99-8556-8c98bf94e70f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ “Агрополіком” <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозицій <b>Суть питання:</b> 08.02.2019р. тендерним комітетом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, у подальшому - “Замовник”, оголошено відкриті торги по закупівлі за державні кошти UA-2019-02-08-000257-c; ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів. ID закупівлі: 7678e219cfd249cdb02347c1070607f6. В торгах взяли участь шість учасників. 25.02.2019р. пропозиції учасників торгів були розкриті, торги відбулись на майданчику “Е-Тендер” системи “ПРОЗОРРО”. Найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників замовник відхилив. Переможцем торгів замовник визнав ТОВ “Агротехценр”, при цьому порушивши вимоги закону. Уповноважений орган прийняв рішення № 4963-р/пк-пз від 23.04.2019, яким зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі. 02.05.2019р. замовник виконав рішення уповноваженого органу, своє рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі - скасував. Прийняті рішення про відхилення розглянутих пропозицій замовник не скасовував. Після відхилення всіх тендерних пропозицій замовник, згідно вимог закону, зобов’язаний відмінити торги чи визнати їх такими, що не відбулися. Однак замовник такого рішення на вимогу закону не прийняв. Натомість в цій самій процедурі закупівлі без зазначення причин і правових підстав вдруге провів розгляд раніше вже відхилених пропозиції учасників, повторно приймаючи рішення про відхилення раніше вже відхилених пропозицій. На даний час замовник заново розглядає як переможну пропозицію ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу. Приймаючи до уваги викладені обставини, просимо роз’яснити, чи являються правомірними дії замовника з повторної оцінки раніше вже відхилених пропозицій учасників? Чи відповідають вимогам закону дії замовника щодо визнання як переможної пропозиції ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу в зазначеній закупівлі? Які правові норми порушені або не порушені зазначеними діями замовника та які дії має вчинити змовник за даних обставин? З повагою, Директор Т.Поліщук <b> Номер відповіді:</b> 430/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> Проведення двох різних переговорних процедур закупівлі за різними лотами одного предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! При проведенні мультилотової процедури закупівлі по 7 з 10 лотів двічі не відбулись торги, що дає право на проведення закупівлі за переговорною процедурою по 7 лотам з 10. Якщо по 3 іншим лотам цього ж предмету закупівлі теж не відбудуться торги чи дає це право замовнику провести ще одну переговорну чи іншу передбачену законом процедуру закупівлі по даним 3 лотам. Чи не буде це вважатись поділом одного предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 423/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Відділ освіти виконавчого комітету Лебединської міської ради" <b>Суть питання:</b> Процедура відкритих торгів. Переможець надав у своїй пропозиції висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробника товару з логотипом іншої компанії, з якою не укладений Договір про співпрацю. Ми маємо право визначити їх переможцем? Як що ні, то на підставі яких нормативних документів ми відхиляємо? У ТД не вимогали подавати лист - авторизацію або Договір про співпрацю. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 424/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами. Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону. При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Жабіна Інна Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Укладено Договір, внесено зміни додаковою угодою № 1 про збільшення ціни на 9%,додатковою угодою № 2 на 8%, Додатковою угодою № 3 на 9%. Чи правомірно було здіснено підвищення ціни? Чи необхідно було підвищення рахувати від ціни, що була до зміни Договору? <b> Номер відповіді:</b> 415/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна інноваційна фінансово-кредитна установа <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> надати роз’яснення щодо процедури закупівлі, що забезпечить виконання вимог зазначених нормативних актів. <b> Номер відповіді:</b> 417/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Щодо питання 2 Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону. Так, зокрема відповідно до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині третій статті 2 Закону у конкретних випадках. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі − МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На даний момент замовником здійснюється закупівля путівок до літніх таборів для дітей пільгових категорій шляхом проведення відкритих торгів. Торги проводимо за двома лотами: перший - 39 путівок до приміських таборів, 1 путівка до табору України. Відкриті торги двічі не відбулися, у зв'язку з відсутністю пропозицій. Зідно Закону ми маємо право провести переговорну процедуру. В той же час батьки дитини, для якої закуповується путівка по України відмовляються їхати до табору по Україні, а напроти хочуть до приміського табору. Чи можемо ми провести переговорну процедуру за одним лотом на загальну кількість путівок, тобто на 40 путівок? Чи всеж таки це повинні бути дві переговорні процедури за кожним лотом окремо? І чи можуть буди укладені договори за кожним окремим лотом з одним і тим же постачальником/надавачем послуг? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 418/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами). Водночас підстави відміни переговорної процедури закупівлі визначені частиною четвертою статті 35 Закону. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом) (абзац сьомий частини четвертої статті 35 Закону). У свою чергу, питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом), та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підскажіть як правильно відобразити закупівлю в додатку до річного плану. Так, в додатку до річного плану за кодом ДК 021:2015 з початку року було відображено закупівлю електричних побутових товарів на загальну суму 79500,00 гривень за типом процедури закупівлі - Звіт про укладений договір. За цим планом використано та опубліковано звіти на суму 41000,00. Невикористаних коштів за цим предметом закупівлі залишилося 38500,00 гривень. На сьогоднішній день надійшли нові кошти (депутатські) за даним предметом закупівлі на 6500,00 гривень. За яким типом процедури відобразити в додатку до річного плану закупівлю за новими (депутатськими) коштами в сумі 6500,00 гривень. І як продовжувати здійснювати закупівлі на кошти в сумі 38500,00 гривень, які залишилися, як звіт чи потрідно їх об'єднувати з 6500,00? Дякую за допомогу? <b> Номер відповіді:</b> 419/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель. У свою чергу, питання зазначення інформації у додатку до річного плану закупівель розглянуто у запиті від 16.07.2017 № 740/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького <b> Тема розширена:</b> внесення змін до первинного договору виконання робіт в частині заміни видів робіт без збільшення суми договору <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів замовником укладено договір на виконання робіт на суму 8 299,0 тис. грн. В ході виконання робіт, були виявлені додаткові роботи, непередбачені проектною документацією, вартість яких за попередніми розрахунками перевищує 50 % вартості первинного договору. Чи існує можливість виконати частину робіт відповідно до скоригованої проектно-кошторисної документації в межах первинного договору (замінити роботи, потреба у виконанні яких відпала, новими роботами), не збільшуючи суму договору на підставі пункту 3 частини 4 статті 36 Закону? Чи можливо після цього провести переговорну процедуру, якщо вартість додаткових робіт за переговорною процедурою і вартість робіт, внесених на заміну до первинного договору, сумарно перевищуватиме 50 % вартості первинного договору? <b> Номер відповіді:</b> 420/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону . Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, в якому зокрема розглянуто питання зменшення обсягів закупівлі, у випадку передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону. У свою чергу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 розміщений лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2892 <b>Суть питання:</b> Доброго дня!!! Скажіть будь ласка, чи поширюється дія статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" на допорогову закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 414/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> зміни до форм документів <b>Суть питання:</b> Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. 03.05.2019 набули чинності зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 (наказ від 21 березня 2019 р. № 463). ДП МА "Бориспіль" працює через майданчик СМАРТТЕНДЕРБИЗ. На сьогодні майданчиком створено поле для заповнення «Виду предмета закупівлі», створена окрема вкладка для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)» та відсутнє поле для заповнення джерела фінансування. ГОЛОВНИМ Є ТОЙ ФАКТ, що інформація яку заповнює Замовник не потрапляє в форми, які формуються автоматично СИСТЕМОЮ, як наслідок маємо порушення вимог наказу. Просимо Вас роз’яснити, яким чином Замовник має модливість дотримати вимоги наказу від 22 березня 2016 року N 490 в частині змісту форм документів? Також, повідомляємо Вам про проблеми з якими звштовхнулися під час заповнення інформації в тому форматі, що зараз реалізовано на майданчику під час заповнення вкладки для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)»: 1) випадок, коли видим предмета закупівлі є товар з супровідними послугами. На майданчику реалізовано можливість створення двох подій (окремо для послуг, окремо для товару), проте стовпчик «розмір оплати (%)» вимагає зазначенні інфрмації в таком форматі: «70% і 30%». Ми не маємо можливості заповнити інформацію в тому форматі, що вимагає система, оскільки не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги. Кожний суб’єкт господарської діяльності має свою структуру формування ціни. Система не дає можливості не заповнювати поле «%» та не дає можливості іншого варіанту його зазначення. Не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги) сумарно вони не перевищують 100%, але не відомо, яка структура ціни: 80%+20%, 90%+10% або 95% + 5%... Кожен учасник буде мати своє співвідношення відсотків. Таким варіантом, для наших особливостей, наприклад може бути зазначення в кожній події 100%, оскільки структура ціни складається з ціни товару + ціни послуг, ціна товару має 100% та ціна послуг має 100%, та не обов’язково сумувати % вираження цих подій. АЛЕ не має технічної реалізації для цього. 2) випадок, коли типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах аккредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? Що повинен зазначити Замовник в цьому полі, щоб інформація була корректною? 3) випадок, коли замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив) Просимо Вас роз’яснити яким чином необхідно заповнюв не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги? 2) типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах акредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? 3) Тендерна документація містить декілька варіантів оплати та замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)? 4) яким чином заповнювати інформацію про джерело фінансування? Також, просимо розглянути можливість наявності в кожному стовпчику «подія», «тип оплати», «розмір оплати (%)» такого варіанту як «інше», де замовник мав би можливість зазначати коментарі до особливостей своїх подій, таких як, наприклад, інший варіант оплати, або 2 варіанти на вибір та таке інше. <b> Номер відповіді:</b> 413/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177-06 , розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “ Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ”, в якому розглянуто питання змін у формах документів у сфері публічних закупівель. Поряд з цим зазначаємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03