<b>Запит від:</b> Запит від Скоробагатько Марина Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Де краще пройти навчання у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 515/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F22899-06 , http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F17934-03 розміщено листи від 31.05.2019 № 3305-04/22899-06 “ Щодо оновлення он-лайн курсу ” та від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03 “ Щодо інформаційних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель ”. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі за посиланням http://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e5af475f-cd00-4880-b6e3-19e414b23e78&title=ZagalnaInformatsiia розміщена загальна інформація щодо професіоналізації сфери публічних закупівель. Крім того, Мінекономрозвитку розроблено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” (затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.02.2019 № 234), який містить вимоги до знань, умінь та навиків, освіти та кваліфікації спеціалістів, які відповідальні за закупівельні процеси та знаходиться на сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://bit.do/eULjA Поряд з цим Мінекономрозвитку починаючи з 2017 року залучаються до запровадження освіти з питань публічних закупівель вищі навчальні заклади. Результатом такої роботи стало впровадження у понад 20 навчальних закладах державної та приватної форми власності навчальних дисциплін, модулів або спеціалізації, з яких декілька державних навчальних закладів запровадили  спеціалізацію на магістерських програмах. Так, на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=580a7068-099a-492e-803e-1d090574e49b&tag=ProfesiinaPidgotovkaFakhivtsiv можна ознайомитися з інформацією щодо навчальних дисциплін ВНЗ та магістерських програм у ВНЗ. Одночасно зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель. Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 № 2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=2de58d88-275e-4e05-9c49-8e592703fb6b відповідно до якого рекомендовано керуватись примірними навчальними програмами суб’єктам господарювання, на основі яких проводиться навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель. Разом з тим, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також суб’єкти господарювання, на основі яких проводиться навчання,  визначаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Смизька загальноосвітня школа I-III ступенів <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладені доовори <b>Суть питання:</b> 05 червня було оприлюднено звіт про укладені договори в якому в п.10 було оприлюднено два договори одного постачальники і одного виду предмета закупівлі,в зв"язку з тим ,що була різна ціна,і різні місця поставки. Чи є це порушенням? <b> Номер відповіді:</b> 516/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщеному на  інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги <b> Тема розширена:</b> Проект договору <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник (точніше, чи це правомірно) доповнити проект договору будь-яким пунктом (а якщо конкретно, пунктом про застосування оперативно-господарської санкції) на етапі, коли вже визначений переможець, але договір ще не підписаний, та вимагати від переможця підписати нову редакцію договору? І одразу ж наступне питання, яке випливає з попереднього: чи правомірно відхилити тендерну пропозицію переможця (у разі його відмови підписувати нову редакцію договору) на підставі п.2 ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 517/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому статтею 23 Закону встановлено, що замовник має право зокрема  з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній систем і закупівель таким чином , щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Таким чином, замовник має право вносити зміни до тендерної документації у порядку, передбаченому статтею 23 Закону, тобто до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Згідно статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною , та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі У свою чергу, відповідно пункту 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Отже, підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця визначені в пункті 2 частини першої статті 30 Закону  та є вичерпними. При цьому згідно статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією статтею Закону. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону. Крім того, замовникові слід дотримуватися принципів, встановлених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Концернн "Міські теплові мережі" <b>Суть питання:</b> Просимо оприлюднити лист до Державної казначейської служби України від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06 <b> Номер відповіді:</b> 506/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, у файлі, що додається, лист Мінекономрозвитку від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06, який був направлений Державній казначейській службі України та Державній аудиторській службі України.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ " Чистий світ технології" <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг з прибирання <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Клінінгова компанія " Чистий світ" , яка надає послуги з прибирання та ТО приміщень бажає стати учасником на конкурсі закупівель з послуг прибирання. Цікавить питання про час наступних торгів. дякую <b> Номер відповіді:</b> 507/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом передбачено, що публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються замовниками із застосуванням електронної системи закупівель, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно- телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі - веб-портал). Державне підприємство “ПРОЗОРРО” визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. Отже, інформація про публічні закупівлі, які планують здійснити замовники, розміщується на  веб-порталі Уповноваженого органу за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , доступ до якої є безоплатним та вільним. У зв’язку з цим, будь-яка зацікавлена особа може самостійно здійснювати пошук інформації про закупівлі на зазначеному вище веб-порталі. Довідково повідомляємо, що на сайті, який адмініструє ДП Прозорро за адресою infobox.prozorro.org міститься інформація про роботу в системі електронних закупівель  для учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "3-я міська поліклініка м.Львова" <b> Тема розширена:</b> Додаткова закупівля <b>Суть питання:</b> На початок року в установі знаходились пацієнти, які потребувають безкоштовного забезпечення виробами медичного призначення. Протягом І півріччя зросла кількість таких пацінтів і відповідно виникає необхідність в додатковій закупівлі. Чи потрібно проводити на цю закупівлю процедуру, чи можна угодою до 50 тис.грн. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 509/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 , розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Тодосієнко Валерій Михайлович <b> Тема розширена:</b> Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу? <b>Суть питання:</b> Державна іпотечна установа в рамках здійснення своїх статутних завдань та реалізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 1201 «Про затвердження Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) від 14.11.2018 року, зіткнулась з наступною проблемою: Умовами зазначеного Порядку передбачено придбання нерухомого майна у його власників за відповідними заявками працівників органів внутрішніх справ із подальшим переданням такого майна у фінансових лізинг. Оскільки договір фінансового лізингу передбачає перехід права власності новому власнику після здійснення всіх платежів – він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріальні витрати пов’язані із укладенням договору фінансового лізингу несе Державна іпотечна установа, при чому укладення відповідних договорів фінансового лізингу за побажанням сторони, якій це майно передається у фінансовий лізинг відбувається у відповідних регіонах за місцем розташування такого майна. Механізм реалізації Порядку не дає можливості спрогнозувати скільки і коли у кожному регіоні України буде укладено відповідних договорів фінансового лізингу. Таким чином, Державна іпотечна установа не може визначитись заздалегідь із об’ємами нотаріальних послуг, які повинні будуть закуповуватись у відповідному регіоні України задля посвідчення договорів фінансового лізингу, що врешті-решт може привести до зриву реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 1201 від 14.11.2018 року. Разом з тим, пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. У зв’язку із зазначеним, прошу повідомити: 1. Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу: 2. Чи розповсюджується дія пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» на Державну іпотечну установу при закупівлі нотаріальних послуг, як допоміжних до фінансових послуг з надання фінансового лізингу? <b> Номер відповіді:</b> 510/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 Водночас повідомляємо, що питання визначення послуг, допоміжних до фінансових розглянуто у запиті 37/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccedb770-6fb4-47dc-bb4a-5b469fdee6b3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На початку року виділені кошти на придбання автомобілів в кількості 34 шт. на суму 17,0 млн.грн. Проведені відкриті торги з публікацією англійською мовою та укладено договір в червні місяці. В травні місяці були зміни до Постанови, де вказано, що ми маємо закупити не 34 шт. а 37. Гроші на рахунку є. Вносимо зміни в річний план закупівель. Чи потрібно зараз проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою на 1,5 млн. грн. чи звичайні відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 511/2019 <b> Відповідь:</b> При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b>Суть питання:</b> можливо опридлюнувати річний план за 5 днів перед закупілею <b> Номер відповіді:</b> 512/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, який містить відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Бутович Костянтин Кирилович <b> Тема розширена:</b> ст.16 ЗУ "Про публічні закупівлі" 922-VIII <b>Суть питання:</b> Вами на Запит № 434/2019 опрацьовано та надано відповідь, але вона не містить ніякої відповіді, а тільки відсилає до закону. У Законі України не визначено, а Замовник у своєї тендерної документації наполягає, тому повторно прошу надати відповідь, чому ліцензія ДАБІ не може бути підтвердженням відповідної кваліфікації учасника. На приклад, ми же погоджуємося прийняти на роботу водія, вимагаємо тільки права, а перевірку знань правил руху ні виконуємо. Другий приклад, приймаємо на роботу юриста та не перевіряємо знання юриспруденції. Так чому ми не довіряємо ліцензії ДАБІ? ДАБІ державна установа і у своєї діяльності користується виключно Законом України про ліцензування. <b> Номер відповіді:</b> 496/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь зазначена у запиті 434/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7858e92d-05b7-4c3b-8b81-dfef46a8620f&lang=uk-UA містить вичерпну відповідь на питання Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити , зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 36 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю. При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Рамкова угода <b>Суть питання:</b> 1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу? 2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку? 3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу? <b> Номер відповіді:</b> 497/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1, 2 Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається. Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці. Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та  оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель. При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”. Щодо питання 3 Відповідно до пункту 2 розділу IV  Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три. Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат <b> Тема розширена:</b> Неоднозначна консультація МЕРТУ з питання внесення змін у договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, у яких даний закон дозволяє вносити зміни у договір про закупівлю. За змістом даного припису закону дані випадки не є взаємовиключними. Разом з цим, у роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеному у листі № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» мовиться: «Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках». За даною позицією міністерства сторони договору про закупівлю, за наявності декількох випадків, які дозволяють змінити умови договору про закупівлю, повинні укласти не одну додаткову угоду, а декілька одночасних додаткових угод – в залежності від кількості випадків, що настали. Також, дещо неоднозначним залишається твердження міністерства про те, що застосування декількох випадків за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» призводить до внесення змін у договір не у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з викладеним, прошу надати роз’яснення даної позиції міністерства: 1. Яким чином одночасне застосування сторонами договору про закупівлю зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» декількох випадків внесення змін призводить до зміни умов договору у непередбачених законом випадках? 2. Які конкретні статті Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (норми-приписи, норми-заборони) порушать сторони договору про закупівлю, якщо за декількома випадками за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» буде складена одна, а не декілька додаткових угод? 3. Ознаки якого адміністративного або кримінального правопорушення наявні у діях посадових осіб сторін договору про закупівлю, якщо ними підписана одна додаткова угода про внесення змін у договір про закупівлю за декількома документально підтвердженими випадками, встановленими ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а не декілька одночасних додаткових угод про внесення цих же змін, але за кожним з випадків окремо? Прошу надати правову позицію міністерства з даних питань. <b> Номер відповіді:</b> 498/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. При цьому випадки, наведені у пунктах 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення суми договору про закупівлю та зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Натомість пункти 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі без збільшення суми договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону без зміни обсягу закупівлі. З огляду на викладене, одночасне застосування пунктів 1-8 частини четвертої статті 36 Закону може призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках.