<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 1474 <b> Тема розширена:</b> Щодо створення нового поля <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чим зумовленно зобов'язання Замовників в системі електронних публічних закупівель заповнювати нове електронне поле “класифікація суб’єктів господарювання” (на прикладі публікації Звіту про укладені договори)? Адже ПЛАНОМ ЗАХОДІВ Розпорядження КМУ № 292-р від 10.05.2018 року передбачено "запровадження у картці реєстрації УЧАСНИКА в електронній системі закупівель окремого поля щодо категорії суб’єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік". Тобто мова йде саме про зобов'язання для УЧАСНИКА, а не ЗАМОВНИКА. Наказом МЕРТУ № 490 (зі змінами) заповнення данного поля Замовником не передбачено, а без його заповнення - створення закупівлі на майданчику неможливе. Як бути Замовникам в даному випадку? Де брати дані про класифікацію Учасників, і чим має керуватись тендерний комітет, вимагаючи у відповідальних за укладення договору осіб вищезазначену інформацію для публікації Звіту про укладені договори?? <b> Номер відповіді:</b> 471/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 292-р “Деякі питання реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року ” затверджено План заходів з реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, одним із заходів якого є запровадження у картці реєстрації учасника в електронній системі закупівель окремого поля щодо категорії суб'єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік в рамках завдання розширення доступу малого і середнього підприємництва до публічних закупівель. Поряд з цим зазначаємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Тому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗК Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія <b> Тема розширена:</b> Капітальний ремонт приміщення <b>Суть питання:</b> У відкритих торгах в 2018 році отримало перемогу ТОВ "ПромСітіБуд".За даний час виконано визначений обсяг робіт. 16.05 2019 року на ім'я директора бібліотеки надійшов лист з повідомленням, що ТОВ "ПромСітіБуд"змінило назву на ТОВ "Строй Сіті Сервіс".Також змінився директор і поточний рахунок .Виписка з Єдиного державного реєстру та довідка про відкриття рахунку додається. Запитання:чи треба проводити нові торги? <b> Номер відповіді:</b> 465/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору . Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву. Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства. Довідково інформуємо , що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації , якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Зазначення в оголошенні про закупівлю "Джерело фінансування закупівлі" <b>Суть питання:</b> Відповідно до спільної позиції ПРОЗОРРО та МЕРТ України в оголошенні про закупівлю в строкі "конкретна назва предмету закупівлі" в дужках Замовником було зазначено: ("Джерело фінансування закупівлі -державний бюджет України"). Відповідно, у звіті замовника висвітлюється така інформація. Але станом на 27.05.2019 ГУДКСУ в Дніпропетпровській області відмовляється приймати на реєстрацію договір про закупівлю, мотивуючі тим, що у Формі Звіту про результати проведення процедури закупівлі, затв. Наказом № 490, відсутня позиція про "Джерело фінансування закупівлі" , а у Звіті Замовника вона зазначена. <b> Номер відповіді:</b> 467/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 ,  розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “ Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ” . Так, виходячи зі змісту вищезазначеного листа пункт “Джерело фінансування закупівлі” відображається в полі “Конкретна назва предмета закупівлі”. Разом з тим, звіт про результати процедури закупівлі формується електронною системою автоматично. При цьому зазначаємо, що Державній казначейській службі України з метою доведення до підпорядкованих структурних підрозділів інформації направлено листа від 30.05.2019 № 3304-04/22573-06 стосовно технічної реалізації в електронній системі закупівель наказу Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490”.

<b>Запит від:</b> Запит від Мусієнко Наталія Іванівна <b>Суть питання:</b> Підприємство здійснює чотири види діяльності, але лише один вид монотольний- теплопостачання. Чи має право підприємство здійснювати закупівлі робіт та послуг для всего підприємства за окремою сферою господарювання, чи тільки для сфери теплопостачання? <b> Номер відповіді:</b> 468/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми <b> Тема розширена:</b> договір на послуги з поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми, як замовник, укласти договір на послуги з поточного ремонту будівлі на 190 тисяч гривень нашими матеріалами, які знаходяться на складі. При складанні локального кошторису організація включає вартість наших матеріалів, щоб ми мали можливість їх списати на проведення ремонту. При включенні наших матеріалів в кошторис вартість поточного ремонту за зведеним кошторисом, який формується програмою автоматично на основі локального кщшторису перевищує 400 тисяч гривень, але з приміткою що включена вартість матеріалу замовника. Різниця між зведеним кошторисом і вартістю матеріалів якраз і складає вартість робіт, тобто 190 тияч гривень. В такому випадку і виникає питання: Чи має право на існування такий договір і чи може бути він підписаний без проведення процедури? <b> Номер відповіді:</b> 469/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься  у запиті 365/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від виконком міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день! Пройшов аукціон,визначено системою переможця, після чого було виявлено, що в інформації про процедуру на сайті Прозорро зазначено: очікувана вартість закупівлі БЕЗ ПДВ, тобото при оголошені процедури на майданчику технічно не було натиснуто кнопку "РАЗОМ ІЗ ПДВ", при цьому в ТД чітко визначено вартість закупівлі РАЗОМ ІЗ ПДВ. Всього було 2 учасника, обидва, відпвідно до наданих документів платники ПДВ, але другий учасник (не переможець) скаржиться, що якщо б на Прозорро було зазначено "З ПДВ" , то він би більше знизив ціну. Як у такому випадку діяти? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 457/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запиті 960/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cbc692f-6ac1-4c28-bbcf-bede0559a15f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації було оголошено закупівілю "Дизельне пальне у талонах/скретч-картках" ідентифікатор закупівлі "UA-2019-04-17-001506-b" очікувана вартість якої складала 852 600,00 грн. але 03.05.2019 закупівля не відбулась, тому що було подано менше двох пропзицій, та була відмінена Замовником. 08.05.2019 закупівля була оголошена знову, але збільшено очікувану вартість внаслідок підвищення ціни на дизельне пальне на ринку, до 885`000.00 грн ідентифікатор закупівлі "UA-2019-05-08-001522-c". Станом на 24.05.2019 закупівля не відбулась знову через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. У відповідності до пп.4 п.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура може бути застосована якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, шо були визначені замовником у тендерній документації. Збільшення очікуваної варості предмету закупівлі в даному випадку, суперечить вимогам пп.4 п. 2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі"? З повагою секретар тендерного комітету департаменту з питань цивального захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації О.В. Алексеєв тел. 099-021-52-38 <b> Номер відповіді:</b> 460/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору про постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Доброго дня! За результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір з Постачальником на постачання природного газу код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо. Загальна вартість укладеного договору розрахована виходячи із заявлених обсягів газу (тис.м.куб) та тарифу за 1 тис.м.куб. У зв'язку з набранням чинності з 01.05.2019 змін до до деяких постанов НКРЕКП (Постанова НКРЕКП №580 від 22.04.2019) Постачальник, посилаючись на п.7 частини 4 Закону «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме - включення до договору постачання природного газу плати за "потужність" (що по суті є послугою з транспортування магістральними газопроводами). Чи не є порушенням Закону «Про публічні закупівлі» внесення у договір таких змін? Адже предметом укладеного договору є товар – природний газ? <b> Номер відповіді:</b> 461/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, згідно статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність, зокрема на ринках природного газу. Тому пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу.

<b>Запит від:</b> Запит від РЦ з надання БВПД у Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Найменування предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на БВПД. Чи можливо в додатку до річного плану закупівель предмет закупівлі не ідентифікувати по прізвищу та ім'я по-батькові, а вказувати як "суб'єкт №1","суб'єкт №2", у зв'язку з тим, що ПІБ суб'єкту права стає відомо не на початку року, а протягом всього року(особливість роботи Центру БВПД).Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 462/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 ,  розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому міститься інформація щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього. Відповідно до пункту 15 наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. Разом з тим, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Віктор Файко Дмитрович <b>Суть питання:</b> Чи може замовник відміняти закупівллю, якщо це допорогова закупівлля. Вся тендерна документація підготовлена добре. <b> Номер відповіді:</b> 463/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16225 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , в якому зокрема розглянуто питання вирішення спорів, пов'язаних із проведенням закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Класифікація суб'єктів господарювання <b>Суть питання:</b> Добрий день? Підкажіть, як класифікувати бюджетну установу, дохід якої складається від продажу платної інформаціі . Чи вважається фінансування від Головного розпорядника коштів доходом? <b> Номер відповіді:</b> 453/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011 № 11 (зі змінами)  уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування: Класифікації доходів бюджету - Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку та галузеві департаменти Міністерства фінансів України. Функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету - Департамент державного бюджету Міністерства фінансів України; Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, Класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, Класифікації боргу за типом кредитора та Класифікації боргу за типом боргового зобов'язання - Департамент співробітництва з міжнародними організаціями, Департамент фінансів промисловості, Департамент боргової політики, Департамент місцевих бюджетів Міністерства фінансів України; Економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету - Державну казначейську службу України. Тому, з порушених питань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Кутьїн Руслан Сергійович <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникила така ситуація: необхідно провести експертизу проектно-кошторисної документації на розробку робочого проекту (71319000-7 експертні послуги) по даному коду в поточному році сума договорів перевищює норми абз. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (1.5 мільйони для робіт), усі Договори на виконання експертизи були підписані з проектантами проектно-кошторисної документації та були прописані в Договорах на розробку проектно-кошторисної документації. Як діяти далі ? чи необхідно проводити відкриті торги або переговорну процедуру на експертизу, якщо вона була прописана в договорі на розробку-проектно кошторисної документації? <b> Номер відповіді:</b> 454/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06