<b>Запит від:</b> Запит від 1 державний пожежно-рятувальний загін У ДСНС України у Чернігівській області <b>Суть питання:</b> Кошторисом на 2019 рік було передбачено суму на закупівлю пального (до 200 тис.грн.) Установою здійснювалися закупівлі бензину та ДП (договори на 20тис. грн, 12тис.грн...).Тобто суму запланованих на початку року коштів не вичерпано. Додатково було виділено 670тис700грн.(в кінці червня було оголошено процедуру відкритих торгів). Чи має право установа купувати пальне на суму коштів (по кошторису, який затверджено на початку року)до завершення процедури відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 567/2019

<b>Запит від:</b> Запит від ДП ГУКОБ <b>Суть питання:</b> Опис ситуації: наше підприємство є державним та створене наказом центрального органу виконавчої влади ( в певній сфері) і ми відповідно до державної форми власності їм підпорядковуємося. Разом з тим наше підприємство відповідно до статуту нашого підприємства має право надавати послуги з метою отримання прибутку. Відповідно до проведеного аудиту використання матеріальних ресурсів нашого підприємства нам було рекомедовано опрацювати питання здійснення процедури закупівлі через систему "Prozorro". Питання: оскільки наше підприємство з одного боку хоч і державне, проте з іншого боку-є госпрозрахунковим і обсяги закупівель в нас менше 200 тис.грн. Чи є законодавче обгрунтування необхідності такому підприємтсву реєструватися в системі здійснення державних закупівель на спеціальних майданчиках?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 568/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07 У свою чергу, питання використання замовником електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462-06 При цьому юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону. Варто також зазначити, що згідно статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом , та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону .

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль <b> Тема розширена:</b> поширення ЗУ "Про публічні закупівлі" на предмет закупівлі "Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів" <b>Суть питання:</b> Ми замовник, що здійснює діяльність в особливих сферах. Маємо закупілю послуг, а саме "Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів" (далі - послуги). Тарифи на дану послугу визначаються в порядку, встановленому КМУ (Постанова КМУ від 26.07.2006 № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», ЗУ "Про відходи", ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"). Просимо допомогти визначити чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" на вказану послугу, враховуючи п.5 ч.4 ст.2 Закону 922? Завчасно дякую! <b> Номер відповіді:</b> 569/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07 При цьому стосовно зазначених у запиті виключень, встановлених у статті 2 Закону, пропонуємо ознайомитись із аналогічними відповідями, розміщеними за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c0074c33-f957-4318-80cb-115a53b5afa3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Львівський апеляційний суд <b> Тема розширена:</b> Правомочність засідання тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Згідно з п. 2.5 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Якщо у тендерному комітеті є 5 членів, то воно буде правомочне за присутності на ньому 3 членів? <b> Номер відповіді:</b> 560/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA у запиті № 115/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради"" <b> Тема розширена:</b> оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу) <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Частиною 2 ст.21 ч.2 Закону № 922-VIII встнаовлено перелік інформації, що обов'язково повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів. Оскільки Закон № 922-VIII має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, а ч.2 ст.21 Закону не містить посилань на можливість розширення цього переліку Уповноваженим органом, питання: Чи буде порушенням Закону № 922-VIII не зазначення інформації в оголошенні крім інформації визначеної ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII? <b> Номер відповіді:</b> 561/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 21 Закону встановлено перелік інформації, яка повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів. При цьому відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження форм, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу). Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ), зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів . При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 , розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “ Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Кіностудія ім. О.Довженка" <b> Тема розширена:</b> опублікуванні звітів про укладені договори <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (надалі – Кіностудія) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. З 16.05.2019 р. при опублікуванні звітів про укладені договори в електронній формі майданчику e-tender з’явилось нове поле «Класифікація суб'єктів господарювання», яке є обов’язковим для заповнення. В системі є можливість обрати лише одне з таких значень: • Суб'єкт мікропідприємництва; • Суб'єкт малого підприємництва; • Суб'єкт середнього підприємництва; • Суб'єкт великого підприємництва. При незаповненні поля опублікувати звіт про укладений договір неможливо. Кіностудія при замовленні послуг у фізичних осіб, які є необхідними по специфіці діяльності підприємства, опубліковувала звіти про укладені договори. Так як, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України фізичні особи не відносяться до суб'єктів господарювання, опублікування звітів про укладені договори по закупівлі послуг у фізичних осіб в електронній формі майданчику e-tender тепер не є технічно можливим. Кіностудія з цього питання зверталася до консультаційної лінії майданчику e-tender. На що отримано відповідь, що за дане оновлення інтерфейсу програми відповідає ДП «Прозорро». При зверненні за роз’ясненнями до консультаційної лінії ДП «Прозорро» отримано відповідь, що дане оновлення інтерфейсів програми було введене ДП «Прозорро» на підставі Розпорядження КМУ від 10.05.2018р. №292-р. і тому було рекомендовано Кіностудії звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за письмовим роз’ясненням яким чином опубліковувати закупівлі, зокрема звіти про укладені договори, у фізичних осіб. <b> Номер відповіді:</b> 562/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономрозвитку звернулось до державного підприємства “ПРОЗОРРО”, як адміністратора електронної системи закупівель, стосовно питання наявної реалізації зазначення категорії суб’єкта господарювання та термінів доопрацювань, які стосуються негосподарюючих суб’єктів. Про результати розгляду звернення вас буде проінформовано додатково.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ПЛЮС 2018" <b>Суть питання:</b> Ми як учасник закупівлі - відкритих торгів - подавали свої документи та довідки на керівника як на підписанта договору про закупівлю. В період, який передбачений для укладення договору (10 днів) Керівник як підписант перебуває у відпустці за кордоном. Хто має право підписати договір зі сторони учасника та які документи при цьому повинні бути створені учасником та/або надані Замовнику ? <b> Номер відповіді:</b> 557/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кравчик Орест Романович <b> Тема розширена:</b> Строк оскарження рішення <b>Суть питання:</b> Прошу надати інформацію, який строк оскарження до Антимонопольного комітету України рішення Замовника про відхилення пропозиції Учасника на етапі кваліфікації у разі проведення процедури відкритих торгів. <b> Номер відповіді:</b> 558/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель " за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06

<b>Запит від:</b> Запит від ГО "Інститут аналітики та адвокації" <b> Тема розширена:</b> Послуги інформаційного консультування в закупівлях <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В ході проведення моніторингу мою увагу привернула діяльність у Львівському регіоні так званих юридичних консультантів у закупівлях, що проводять медзамовники міста Львова та Львівської області. Так, більшістю замовників Львівського регіону включається до тендерної документації вимога про оплату учасниками процедур закупівель даних замовників (переможцями) юридично-консультаційних послуг, що надаються замовникам. Крім того, мною встановлено, що в системі публічних закупівель відсутня інформація про проведені процедури торгів на закупівлю згаданими замовниками юридично-консультаційних послуг, оплатити які мають учасники (переможці). Тобто, в даному випадку маємо уникнення замовниками проведення процедур закупівель. Надайте будь ласка відповідь, чи можуть замовники при купівлі одного предемету закупівлі (фармацевтична продукція) включати до умов документації інший предмет закупівлі (юридично-консультаційні послуги). Надайте будь ласка відповідь, якщо в замовника існує потреба в закупівлі юридично-консультаційних послуг, чи повинен він проводити закупівлю таких послуг у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 559/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари , роботи чи послуги , що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо. Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону). Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Попович С. І. <b> Тема розширена:</b> Законність проведення процедур відкритих торгів (оголошених, зокрема у період з 02 по 20 травня поточного року) у звязку з невідповідніст. оголошення, сформованого системою в ПДФ-форматі (без пунктів 9.1 та 10.2) затвердженій формі оголошення (наказ 490 з змінами) <b>Суть питання:</b> Чи внесення Замовником при оголошенні процедури відкритих торгів всієї необхідної інформації в усі доступні (на момент оголошення закупівлі) обов’язкові поля в електронній системі закупівель відповідно до вимог пункту другого наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» № 490 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579) (зі змінами) є належним виконанням Замовником вимог Закону, що не призведе до необхідності відміняти торги (зокрема, оголошені в період з 03 по 20 травня поточного року). Чи є підставою (необхідною та достатньою) для скасування відкритих торгів (зокрема, оголошених у період з 03 по 20 травня цього року) невідповідність оголошення, сформованого системою в ПДФ-форматі (без пунктів 9.1 та 10.2) затвердженій формі оголошення з підстав, наведених в частині першій статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі": -порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законо; або - неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 553/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, стосовно підтвердження технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03 Разом з тим, Мінекономрозвитку звернулося до ДП "Прозорро" листом від 12.07.2019 № 3304-04/29049-08 щодо дати технічної реалізації відображення полей “Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)”; “Опис змін, що внесені до істотних умов договору (Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін)” у друкованих формах документів у сфері публічних закупівель. Тому про результати розгляду даного питання Вас буде повідомлено додатково.

<b>Запит від:</b> Запит від районна адміністрація <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Роз’ясніть будь ласка таку ситуацію: голова тендерного комітету (перший заступник начальника державного органу) на момент відпустки начальника державного органу стає т. в. о. начальника державного органу, чи не буде це конфліктом інтересів? <b> Номер відповіді:</b> 554/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”. Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. При цьому згідно з абзацом 2 частини другої статті 11 Закону не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради . Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону. Водночас до складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Крім того, пунктами 2.3. і 2.4  Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства. Таким чином, обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, а членство в тендерному комітеті не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Запорізький центр медико-санітарної допомоги №1" <b>Суть питання:</b> Добрий день!Якщо учансик має податковий борг зі сплати податків відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, можемо ми, як замовник,заключити договір з таким учасником, та визнати його переможцем у допороговій закупівлі???? <b> Номер відповіді:</b> 555/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі , встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з частиною другою статті 17 Закону змовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, Законом встановлено право, а не обов’язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням системи, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція). Відповідно до абзаців шостого та п’ятого пункту 3 Інструкції учасник − фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, яка подала через систему пропозицію для участі в закупівлі, оголошеній замовником згідно з Інструкцією, пропозиція учасника − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає для участі у закупівлі відповідно до вимог, визначених замовником . Поряд з цим переможець − учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам та вимогам до предмета закупівлі, визначених замовником, визнана найбільш економічно вигідною і якого замовник визначив переможцем (абзац четвертий пункту 3 Інструкції). У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 Інструкції, під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити . Отже, замовник визначає переможцем закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, учасника, пропозиція якого відповідає всім умовам та вимогам, визначених замовником, керуючись при цьому принципами закупівель, визначеними статтею 3 Закону.