Новини Мінекономіки
Консультація
№ 627/2019
16.07.2019
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація Мінекономіки №627/2019: Суть питання: Суперечливі умови в тендерній документації щодо терміну дії тендерних пропозицій: в одному пункті 90 днів з дати розкриття, в іншому – 90 днів з дня визначення переможця. Чи є це порушенням і чи повинен замовник скасувати торги? Що робити учаснику? Висновки/Відповідь: 1. Дійсність пропозицій: Згідно з частиною другою статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. 2. Виправлення помилок: Див. роз'яснення щодо виправлення помилок у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA 3. Відміна торгів: Згідно з частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. 4. Рішення замовника: Замовник приймає рішення самостійно та з дотриманням законодавства.
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація № 627/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки №627/2019
Суть питання:
Суперечливі умови в тендерній документації щодо терміну дії тендерних пропозицій: в одному пункті 90 днів з дати розкриття, в іншому – 90 днів з дня визначення переможця. Чи є це порушенням і чи повинен замовник скасувати торги? Що робити учаснику?
Висновки/Відповідь:
1. Дійсність пропозицій: Згідно з частиною другою статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
2. Виправлення помилок: Див. роз'яснення щодо виправлення помилок у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
3. Відміна торгів: Згідно з частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
4. Рішення замовника: Замовник приймає рішення самостійно та з дотриманням законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Трек Любрікантс-Юг"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ситуація наступна:вже на етапі, коли замовник опублікував протокол розгляду тендерних пропозицій та повідомлення про намір укласти договір, але ще до моменту укладання договору з переможцем, виявилося, що умови тендерної документації містять в собі суперечливі умови в різних пунктах тендерної документації в плані термінів дії тендерних пропозицій. В одному пункті документації йдеться, що пропозиції діють протягом 90 днів З ДАТИ РОЗКРИТТЯ ПРОПОЗИЦІЙ, в формі тендерного пропозиції згідно з Додатком-протягом 90 днів З ДНЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ. Звісно, що ці дати ніяк не можуть співпадати. Чи є це порушенням і чи повинен замовник скасувати торги через неможливість усунути порушення, що виникли в ході виявлених порушень законодавства? І що робити учаснику в такому випадку? Писати вимогу замовнику на електронному майданчику?. Для підтвердження слів вкладємо Тендерну документацію, де жовтим кольором виділено розбіжності
<b>
Номер відповіді:</b> 627/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема
строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів
з дати розкриття тендерних пропозицій.
Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Поряд з цим рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.
Консультація
№ 621/2019
15.07.2019
Інше
Суть питання: Чи можливо внести зміни до договору про постачання природного газу, укладеного за результатами відкритих торгів, щодо вилучення транспортування з основного договору на підставі п.7 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови НКРЕКП №580 від 22.04.2019, з огляду на імперативну норму щодо незмінності істотних умов договору, визначену ст. 36 Закону. Висновки/Відповідь: У зв'язку з набранням чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” та постанови НКРЕКП від 22.04.2019 № 580, Мінекономрозвитку провело робочу нараду для вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії та природного газу і забезпечення дотримання вимог законодавства. Узагальнені відповіді будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
Інше
Консультація № 621/2019Огляд:
Суть питання: Чи можливо внести зміни до договору про постачання природного газу, укладеного за результатами відкритих торгів, щодо вилучення транспортування з основного договору на підставі п.7 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови НКРЕКП №580 від 22.04.2019, з огляду на імперативну норму щодо незмінності істотних умов договору, визначену ст. 36 Закону.
Висновки/Відповідь:
У зв'язку з набранням чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” та постанови НКРЕКП від 22.04.2019 № 580, Мінекономрозвитку провело робочу нараду для вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії та природного газу і забезпечення дотримання вимог законодавства. Узагальнені відповіді будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Вакулівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області
<b>
Тема розширена:</b> щодо внесення змін до істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> 11 січня 2019 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів між відділом освіти Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (далі – Постачальник) укладено договір про постачання природного газу (код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо).
10 та 11 липня 2019 року Постачальник звертається до відділу освіти з листами відповідно до яких, посилаючись на пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме – підписати Додаткову угоду на вилучення транспортування з основного тендерного договору, обґрунтовуючи їх тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №580 від 22.04.2019 р. «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2497.
Однак, статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим, статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону.
Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також з метою недопущення порушень у сфері публічних закупівель, прошу надати роз’яснення з даного питання.
<b>
Номер відповіді:</b> 621/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
Консультація
№ 622/2019
15.07.2019
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 622/2019 щодо внесення змін до договорів на постачання природного газу у зв'язку зі змінами в Кодексі газотранспортної системи.: Суть питання: Необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу у відповідність до чинного законодавства (зміни в Кодексі газотранспортної системи) та питання, як це зробити: шляхом викладення договору в новій редакції чи внесення змін до окремих пунктів. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Надано посилання на схожу відповідь у листі № 461/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA 3. Зважаючи на зміни, передбачені Законом України “Про ринок електричної енергії”, постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, Мінекономіки провело робочу нараду. 4. Узагальнена відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономіки у рубриці Узагальнені відповіді.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 622/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 622/2019 щодо внесення змін до договорів на постачання природного газу у зв'язку зі змінами в Кодексі газотранспортної системи.
Суть питання:
Необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу у відповідність до чинного законодавства (зміни в Кодексі газотранспортної системи) та питання, як це зробити: шляхом викладення договору в новій редакції чи внесення змін до окремих пунктів.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Надано посилання на схожу відповідь у листі № 461/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
3. Зважаючи на зміни, передбачені Законом України “Про ринок електричної енергії”, постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, Мінекономіки провело робочу нараду.
4. Узагальнена відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономіки у рубриці Узагальнені відповіді.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівська обласна державна адміністрація
<b>Суть питання:</b> У звя’зку з набранням чинності 01.05.2019 деяких змін до Кодексу газотранспортної системи в частині замовлення потужностей та послуги балансування, як складової послуги транспортування, виникла необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу для потреб бюджетних установ, укладених з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у відповідність до чинного законодавства.
З метою недопущення порушень законодавства у сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи можна викласти тендерний договір у новій редакції або ж потрібно вносити зміни саме до окремих пунктів тендерного договору, які зазнають змін через набрання чинності нової редакції Кодексу газотранспортної системи.
<b>
Номер відповіді:</b> 622/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами проведення наради буде підготовлено узагальнену відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель, яка буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
Консультація
№ 623/2019
15.07.2019
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки (623/2019): Суть питання: Чи обов'язково замовнику вказувати в оголошенні про закупівлю робіт можливість надання авансу (30%) згідно з постановою КМУ №117, якщо він напевно не знає, чи захоче майбутній підрядник його отримати? Чи буде порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо вказати про можливість авансу, а підрядник від нього відмовиться? Висновки/Відповідь: 1. Форма оголошення про проведення відкритих торгів, затверджена Наказом Мінекономрозвитку № 490, містить поле "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)", де зазначається тип оплати: аванс, післяплата. 2. Згідно з пунктом 2 Наказу Мінекономрозвитку № 490, форми документів у сфері публічних закупівель містять обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель. 3. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. 4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 36 Закону). 5. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
Відкриті торги
Консультація № 623/2019Огляд:
# Консультація Мінекономіки (623/2019)
Суть питання: Чи обов'язково замовнику вказувати в оголошенні про закупівлю робіт можливість надання авансу (30%) згідно з постановою КМУ №117, якщо він напевно не знає, чи захоче майбутній підрядник його отримати? Чи буде порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо вказати про можливість авансу, а підрядник від нього відмовиться?
Висновки/Відповідь:
1. Форма оголошення про проведення відкритих торгів, затверджена Наказом Мінекономрозвитку № 490, містить поле "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)", де зазначається тип оплати: аванс, післяплата.
2. Згідно з пунктом 2 Наказу Мінекономрозвитку № 490, форми документів у сфері публічних закупівель містять обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель.
3. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 36 Закону).
5. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 04013991
<b>
Тема розширена:</b> форма оплати
<b>Суть питання:</b> Надайте роз'яснення. Відповідно до вимог форми оприлюднення відкритих торгів на закупівлю робіт Замвник повинен вказувати "умови оплати". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт. Якщо Замовник напевно не знає захоче майбутній підрядник отримувати аванс, чи повинен він вказувати в оголошенні про закупівлю "умову оплати" надання 30 % авансу? Чи є в цьому обов'язковість ?! І якщо вказувати потрібно, а при підписанні договору підрядник відмовиться від авансу, чи не буде порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" ?!
<b>
Номер відповіді:</b> 623/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
Так, форма оголошення про проведення відкритих торгів містить, зокрема поле умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).
Звертаємо увагу, що в полі Умови оплати замовник зазначає тип оплати: аванс, післяплата.
Крім того, інформуємо, що з питання заповнення поля “Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)” можна ознайомитися на інформаційному ресурсі
infobox.prozorro.org
за посиланням
https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель
затверджено обов'язкові поля
, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації
.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема
проект договору про закупівлю
з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник
подає замовнику відповідно до вимог тендерної
документації.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону
(у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
Консультація
№ 618/2019
12.07.2019
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 618/2019 щодо переговорної процедури після відміни відкритих торгів: Суть питання: Чи можна змінити кількість товару, проводити декілька переговорних процедур на один лот та перевищувати очікувану вартість під час переговорної процедури закупівлі, що проводиться після відміни відкритих торгів через недостатню кількість учасників (згідно п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі")? Висновки/Відповідь: Мінекономіки відсилає до попередніх консультацій, які містять відповіді на схожі питання: * Запит № 35/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA * Запит № 156/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA * Запит № 418/2019 щодо здійснення переговорної процедури закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами): http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0cb899f8-4839-4461-abe6-f7c9111ba3ae&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 618/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 618/2019 щодо переговорної процедури після відміни відкритих торгів
Суть питання: Чи можна змінити кількість товару, проводити декілька переговорних процедур на один лот та перевищувати очікувану вартість під час переговорної процедури закупівлі, що проводиться після відміни відкритих торгів через недостатню кількість учасників (згідно п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі")?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки відсилає до попередніх консультацій, які містять відповіді на схожі питання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Львівелектротранс"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна кількості предмета закупівлі/очікуваної вартості у переговорній процедурі
<b>Суть питання:</b> Підприємством було проведено двічі відкриті торги (мультилотові), ті лоти, аукціон по яких двічі не відбувся (у зв*язку з відсутністю достатньої кількості учасників) планується закуповувати шляхом проведення переговорної процедури (згідно п.4.ч.2.ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі").
У результаті проведеної переговорної процедури виникають такі питання:
1. Чи може замовник провести переговорну процедуру на меншу кількість товару від зазначеної у лотах двох відкритих торгів, які не відбулися? (оскільки на початку року на момент проведення відкритих торгів та переговорної процедури потреба змінилась).
2.Чи може замовник на один лот провести дві переговорні процедури закупівлі (таким чином, щоб частину від загальної кількості товару по лоту, що не відбувся, придбати у одного постачальника, а іншу частину товару - у іншого?).
3.Чи може сума договору, укладеного в рамках переговорної процедури, бути більшою за очікувану вартість по лоту у попередніх двох відкритих торгах, які не відбулись?
Просимо надати вичерпну відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 618/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу повідомляємо, що схожі за змістом питання було розглянуто в запитах № 35/2016 та № 156/2017, розміщених на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
У свою чергу, питання здійснення переговорної процедури закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) розглянуто в запиті 418/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0cb899f8-4839-4461-abe6-f7c9111ba3ae&lang=uk-UA
Консультація
№ 620/2019
12.07.2019
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 620/2019: Суть питання: Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі при закупівлі послуг з підготовки лотів до земельних торгів (землеустрій, оцінка земель, визначення виконавця торгів) органом виконавчої влади, якщо фінансування відбувається не з бюджетних коштів, а компенсується виконавцю переможцем торгів? Висновки/Відповідь: У Мінекономіки повідомили, що відповідь на схоже питання надана у запиті 172/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 620/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 620/2019
Суть питання:
Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі при закупівлі послуг з підготовки лотів до земельних торгів (землеустрій, оцінка земель, визначення виконавця торгів) органом виконавчої влади, якщо фінансування відбувається не з бюджетних коштів, а компенсується виконавцю переможцем торгів?
Висновки/Відповідь:
У Мінекономіки повідомили, що відповідь на схоже питання надана у запиті 172/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держгеокадастру у Сумській області
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля послуг з виконання робіи із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів без використання бюджетних коштів
<b>Суть питання:</b> Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно Земельного кодексу України та Положення по Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердженого наказом №308 від 17.11.2016 відповідно покладених до на нього завдань розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством. Одним із напрямків реалізації цих повноважень є організація підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок та земельних торгів. Згідно ч.4 статті 136 Земельного кодексу підготовка лотів до проведення земельних торгів включає в тому числі: виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку документації із землеустрою, формування земельних ділянок, реєстрацію права держави на нерухоме майно (земельну ділянку), визначення виконавця земельних торгів та ін.
Відповідно до статей 135-136 Земельного кодексу України, фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними, у тому числі за рахунок внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором земельних торгів або виконавцем земельних торгів на підготовку лотів та проведення земельних торгів, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області укладає договори на підготовку лотів та проведення земельних торгів з виконавцями послуг, при цьому фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється виконавцем земельних торгів з послідуючим відшкодуванням йому витрат переможцем торгів.
Тобто, закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів проводиться без використання бюджетних коштів.
Питання: Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів за умови відсутності бюджетних призначень, та коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота (переможця)?
<b>
Номер відповіді:</b> 620/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 172/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
Консультація
№ 611/2019
11.07.2019
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 611/2019 щодо мови документів у тендерній пропозиції Суть питання: Чи правомірно визнавати переможцем учасника, який подав документ (наказ про призначення директора) російською мовою, якщо в тендерній документації відсутні вимоги щодо мови документів? Висновки/Відповідь: * Відповідь на подібне питання міститься у запиті № 606/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA * Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретних випадках, посилаючись на: * Частину другу статті 19 Конституції України. * Закон (мається на увазі Закон України "Про публічні закупівлі"). * Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Відкриті торги
Консультація № 611/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 611/2019 щодо мови документів у тендерній пропозиції
Суть питання:
Чи правомірно визнавати переможцем учасника, який подав документ (наказ про призначення директора) російською мовою, якщо в тендерній документації відсутні вимоги щодо мови документів?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на подібне питання міститься у запиті № 606/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA
Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретних випадках, посилаючись на:
* Частину другу статті 19 Конституції України.
* Закон (мається на увазі Закон України "Про публічні закупівлі").
* Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Суть питання:
Чи правомірно визнавати переможцем учасника, який подав документ (наказ про призначення директора) російською мовою, якщо в тендерній документації відсутні вимоги щодо мови документів?
Висновки/Відповідь:
* Частину другу статті 19 Конституції України.
* Закон (мається на увазі Закон України "Про публічні закупівлі").
* Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Селидівська міська рада
<b>
Тема розширена:</b> Мова якою Учасники подають документи
<b>Суть питання:</b> В тендерній документації відсутні вимоги щодо мови, якою Учасники подають тендерні пропозиції. Учасник (переможець) подав наказ про призначення директора від 25.12.2002 року на російській мові. Інший учасник на цій підставі вимагає відмінити рішення про визначення переможця. Чи можемо ми залишити вимогу без задоволення
<b>
Номер відповіді:</b> 611/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA
у запиті № 606/2017.
Водночас повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
Консультація
№ 612/2019
11.07.2019
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 612/2019 щодо закупівлі енергосервісу: Суть питання: Чи правомірно вимагати в тендерній документації на енергосервіс заміну не менше 60% діючих основних засобів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки відсилає до попередньої відповіді на запит № 931/2017, доступної за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ccb4a785-874d-4e39-8944-d520df7ced82. (Варто ознайомитися з цією відповіддю для отримання розгорнутої інформації).
Тендерна документація
Консультація № 612/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 612/2019 щодо закупівлі енергосервісу
Суть питання: Чи правомірно вимагати в тендерній документації на енергосервіс заміну не менше 60% діючих основних засобів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки відсилає до попередньої відповіді на запит № 931/2017, доступної за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ccb4a785-874d-4e39-8944-d520df7ced82. (Варто ознайомитися з цією відповіддю для отримання розгорнутої інформації).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Штанько Володимир
<b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка. Чи має право замовник внести зміни до тендерної документації на закупівлю енергосервісу в частині того, що учасник у складі переліку енегоефективних заходів має передбачити повну заміну основних засобів у кількості не менше ніж 60% від кількості діючих основних засобів. Чи не є це порушенням законодавства в сфері енергосервісу? Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 612/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, оскільки на питання закупівлі енергосервісу, викладене у запиті № 931/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ccb4a785-874d-4e39-8944-d520df7ced82
Консультація
№ 614/2019
11.07.2019
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи правомірне придбання комунальним підприємством техніки (бульдозеру) за договором фінансового лізингу без проведення процедури закупівлі, посилаючись на абз. 8 ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Роз’яснення з питання закупівлі послуг фінансових установ надано у листі Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06). Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі
Консультація № 614/2019Огляд:
Суть питання: Чи правомірне придбання комунальним підприємством техніки (бульдозеру) за договором фінансового лізингу без проведення процедури закупівлі, посилаючись на абз. 8 ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Роз’яснення з питання закупівлі послуг фінансових установ надано у листі Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06). Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Романко Любов Вячеславівна
<b>
Тема розширена:</b> Придбання техніки комунальним підприємством за договором фінансового лізингу.
<b>Суть питання:</b> Для здійснення діяльності комунальному підприємству необхідно придбати техніку (бульдозер) вартістю близько 1 млн. грн. Кошти у підприємства відсутні, тому розглядається два варіанти придбання:
1. Взяття кредиту та проведення відкритих торгів(ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі").
2. Придбання техніки за договором лізингу без проведення процедури (абз.8 ч.3 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі").
Прошу надати роз'яснення чи будуть правомірними дії керівника підприємства при укладенні договору фінансового лізингу.
<b>
Номер відповіді:</b> 614/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06
Консультація
№ 605/2019
10.07.2019
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 605/2019 щодо додаткових робіт при поточному ремонті: Суть питання: Чи можна включити у фінальний кошторис приховані додаткові роботи, які виявились під час виконання поточного ремонту, якщо їх не було у технічному завданні? Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань, крім випадків, встановлених у ст. 36 Закону. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06) * від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560) * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640)
Відкриті торги
Консультація № 605/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 605/2019 щодо додаткових робіт при поточному ремонті
Суть питання: Чи можна включити у фінальний кошторис приховані додаткові роботи, які виявились під час виконання поточного ремонту, якщо їх не було у технічному завданні?
Висновки/Відповідь:
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань, крім випадків, встановлених у ст. 36 Закону.
Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Будівельник"
<b>
Тема розширена:</b> Додаткові роботи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня,
Виконуємо поточний ремонт приміщень. Процедура була проведена, через відкриті торги.
Під час виконання робіт з'явились приховані додаткові роботи. Чи можна ці приховані роботи включити у фінальний кошторис, якщо їх не було у технічному завданні?
<b>
Номер відповіді:</b> 605/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 Закону
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиці
ї за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися
після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі,
крім випадків встановлених у цій статті
Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
розміщені листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”
, а також від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
Консультація
№ 606/2019
10.07.2019
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 606/2019: Суть питання: Зміна назви об'єкта закупівлі (з "Будівництво міні-футбольного майданчика" на "Реконструкція міні-футбольного майданчику") після проведення тендеру, укладення договору та здійснення попередньої оплати, а також зміна КЕКВ фінансування. Підрядник відмовляється повертати попередню оплату. Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Економічна класифікація видатків: Питання застосування КЕКВ розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA 3. Визначення предмета закупівлі робіт: Лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" містить інформацію про визначення предмета закупівлі робіт (посилання не вказано). 4. Договір про закупівлю: * Договір укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (ЦК України) та Господарського кодексу України (ГК України) (стаття 36 Закону). * Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним за умови досягнення згоди з усіх істотних умов. * Частиною другою та третьою статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. 5. Зміна істотних умов договору: Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону. 6. Дії замовника: Зміна істотних умов договору (у випадку, що розглядається) можлива лише у випадках, передбачених статтею 36 Закону. Замовнику необхідно проаналізувати ситуацію на відповідність цим випадкам.
Виконання договору
Консультація № 606/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 606/2019
Суть питання: Зміна назви об'єкта закупівлі (з "Будівництво міні-футбольного майданчика" на "Реконструкція міні-футбольного майданчику") після проведення тендеру, укладення договору та здійснення попередньої оплати, а також зміна КЕКВ фінансування. Підрядник відмовляється повертати попередню оплату.
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Економічна класифікація видатків: Питання застосування КЕКВ розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
3. Визначення предмета закупівлі робіт: Лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" містить інформацію про визначення предмета закупівлі робіт (посилання не вказано).
4. Договір про закупівлю:
* Договір укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (ЦК України) та Господарського кодексу України (ГК України) (стаття 36 Закону).
* Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним за умови досягнення згоди з усіх істотних умов.
* Частиною другою та третьою статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
5. Зміна істотних умов договору: Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону.
6. Дії замовника: Зміна істотних умов договору (у випадку, що розглядається) можлива лише у випадках, передбачених статтею 36 Закону. Замовнику необхідно проаналізувати ситуацію на відповідність цим випадкам.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти ,молоді та спорту Петриківської РДА
<b>
Тема розширена:</b> Після проведення тендера змінюється назва обєкта
<b>Суть питання:</b> Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації .
<b>
Номер відповіді:</b> 606/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання застосування
економічної класифікації видатків
бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
Консультація
№ 607/2019
10.07.2019
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі комп'ютерів (6 од.) після двох невдалих відкритих торгів (в тому числі багатолотових), де причиною відміни була недостатня кількість учасників? Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповіді у запитах № 16/2016, № 35/2016 та № 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 607/2019Огляд:
Суть питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі комп'ютерів (6 од.) після двох невдалих відкритих торгів (в тому числі багатолотових), де причиною відміни була недостатня кількість учасників?
Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповіді у запитах № 16/2016, № 35/2016 та № 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ірина Доценко
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна процедура після багатолотової закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!Замовник 1-й раз оголошує тендер на два лоти за ДК:021-2015 30210000-4. Перший лот-комп’ютери - 6 од.; другий лот - ноутбуки 6 од. Закупівля за пешим лотом не відбулась (по причині недостатньої кількості учасників,за другим лотом- укладено договір з переможцем. Другий тендер було проведено лише на закупівлю комп’ютерів - 6 одиниць. При цьому всі інші умови не відрізнялись від першої багатолотової закупівлі. Другий тендер знову не відбувся по причині недостатньої кількості учасників. Підкажіть будь-ласка чи може Замовник провести переговорну процедуру на закупівлю комп’ютерів - 6 одиниць. Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 607/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA