<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Предмет закупівлі - будівельні роботи. За результатами торгів визначено переможця та запропоновану ним вартітсь робіт. При укладані договору підряду та перевірці наданої переможцем кошторисної документації віявлено ряд порушень керівних документів з ціноутворення. Наслідком приведення кошторису у відповідність до нормативів буде зменшення вартості підрядних робіт без зміни їх обсягів. Підрядник погоджується із наданими зауваженнями, згоден відкоригувати кошторис та укласти логовір підряду з ціною, нижчою, ніж визначено результатом закупівлі. Чи буде порушенням законодавства в даному випадку укладання договору підряду за ціною менше, ніж визначена результатом публічної закупівлі при збереженні обсягів та переліку робіт? <b> Номер відповіді:</b> 843/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 197/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління цивільного захисту Дніпропетровської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації <b>Суть питання:</b> На сайті Міністерства цифрової трансформації України www.e.gov.ua розміщена інформація щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації, вартістю більше 100 тис. грн, а саме (цитую): “Термін розгляду листа Зважаючи на велику кількість запитів листи на погодження просимо надсилати заздалегідь (паралельно із розміщенням об’яви на prozorro.gov.ua). Відповідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)” про результати розгляду поданих документів Генеральний державний замовник Програми інформує замовника протягом не більш як 45 календарних днів. Просимо враховувати зазначене при поданні документів на розгляд.” Проводячи закупівлю телекомунікаційних послуг за переговорною процедурою (технічні причини), за якою договір (належить до сфери інформатизації та підлягає погодженню з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації відповідно до наказу Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 № 35 “Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації”) може бути укладений не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі). Договір на експертизу та погодження надано разом з оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Конкретні терміни отримання експертного висновку в Міністерстві цифрової трансформації України не повідомляють. Теоретично це може бути і 44 календарний день, що не суперечить постанові КМУ № 1048. Питання: як виконати вимоги частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 25.07.2002 № 1048 не порушуючи Закону України Про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 844/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. При цьому, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінцифри, а також стосовно актів, які видаються Мінцифри. З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань застосування Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048, пропонуємо  звернутися до Мінцифри.

1. Щодо необхідності дотримання вартісних меж 2. Аналіз показників ефективності закупівель за період 2017-2018 рр. --- Документ: 487f2e52-08ed-49a8-ac31-6ea3a53db7b1.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_______На №__________ від_____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо необхідності дотримання вартісних меж Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), як Уповноважений орган у сфері закупівель, керуючись пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), здійснює аналіз функціонування системи публічних закупівель. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Поряд з цим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. При цьому, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 2 закупівель, установлених Законом, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Принципи здійснення закупівель визначені частиною першою статті 3 Закону. Так, одним з принципів здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність. Водночас зазначаємо, що Мінекономіки під час здійснення аналізу функціонування | системи публічних закупівель проаналізовано | показники ефективності закупівель за 2017-2018 роки (додається). За результатами проведеного аналізу загальна частка оголошених відкритих торгів з очікуваною вартістю до 200 тис. гривень із загальної кількості оголошених в 2017 - 2018 роках склала 24 %. Кількість закупівель, які не відбулися при оголошенні відкритих торгів з очікуваною вартістю до 200 тис. гривень в 2017 та 2018 роках однакова і складає 58 %. Оскільки у таких торгах у 82 % випадків бере участь менше двох учасників, такі торги є неуспішними, що призводить до відміни, необхідності повторного їх проведення та, в разі двічі відмінених торгів, до застосування переговорної процедури. Разом з тим, проведення відкритих торгів у разі здійснення закупівель, очікувана вартість яких до 200 тис. гривень, не відповідає правилам встановленим Законом, оскільки проведення процедур передбачає необхідність дотримання конкретних строків, обов'язкове складання тендерної документації, яка вимагає встановлення кваліфікаційних критеріїв та документальне їх підтвердження. Застосування процедур закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону, призводить до відсутності учасників, які готові брати участь у таких відкритих торгах. З іншого боку замовники, які проводять такі торги, не забезпечують своєчасно свої потреби для якісного виконання визначених функцій та несуть додаткові витрати (адміністративні, трудові, часові) на проведення відкритих торгів повторно та на здійснення переговорної процедури. 3 Враховуючи зазначене, замовнику під час здійснення закупівель необхідно дотримуватися вимог Закону. Разом з тим, з метою забезпечення ефективного виконання своїх функцій рекомендуємо: завчасно планувати проведення процедур з урахуванням потреби та/або запланованих видатків у кошторисі та/або фінансовому плані; проводити заходи направлені на консолідацію потреб для проведення закупівель в рамках однієї процедури в разі наявності окремих підрозділів; застосовувати механізм закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами та/або використовувати послуги централізованої(их) закупівельної(их) організації (й); при визначенні нового предмету закупівлі, в разі виділення додаткових коштів, керуватися узагальненою відповіддю рекомендаційного характеру від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на офіційному вебсайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі "Узагальнені відповіді" розділу "Консультації з питань закупівель" підрубрики "Публічні закупівлі" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 Водночас інформуємо, що з огляду на прийняття 19.09.2019 Верховною Радою України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 1076, технічна реалізація буде приведена у відповідність з вимогами Закону в частині визначених порогів. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 3 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ра ) Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я. А. 596-67-31 Додаток 3 арк.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Сльозко Дмитро Євгенійович <b> Тема розширена:</b> Вимога гарантійних листів від третіх осіб <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Все частіше Замовниками вимагаються документи (гарантійні листи від 3-х осіб), а саме: «З метою попередження поставки фальсифікатів та не якісного товару Учасник повинен надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України (надати авторизаційний лист про повноваження), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів» Як приклад торги № UA-2019-09-20-001199-b, UA-2019-09-09-001104-a, UA-2019-09-05-001196-b та інші по всіх областях. Само собою що виробники або самі приймають участь у закупівлях або їх представники. Да й взагалі 3-тя особа вирішує дати лист або не дати, або в менеджера нема часу його готувати, або хтось вже попросив нікому не давати та інше. Вимога цього документу суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те що «пропозиція не відповідає вимогам замовника». МЕРТ та МОЗ вже рекомендували Замовникам не використовувати такі листи, але ці рекомендації ніхто не виконує. Приклад ігнорування рекомендацій : UA-2019-07-17-000463-b. Чому після 3-ї років роботи системи Прозоро такі дискримінаційні вимоги стають нормою закупівель та ніяк не обмежуються в обов’язковому (наказному) порядку регуляторними відомствами. Прошу дати роз’яснення що до позиції МЕРТ в цьому питанні. <b> Номер відповіді:</b> 836/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 635/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63220414-1148-44a4-b091-dbbc80b1239b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Слов'янської міської ради"Керуюча компанія № 4" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає наше під приємство під ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> З 01.05.2019 р. відбулися зміни у ЖКГ. Наше підприємство надає послуги з управління будинками, мешканці яких надали згоду на управління. Будинки багатоповерхові на балансі міста не знаходяться. Підприємство працює тільки за кошти, які платять мешканці будинків, тобто підприємство не має більше ніж 50 відсотків державної, комунальної власності (державних квартир меньше ніж 10 відсотків). Чи обов'язково підприємству з 01.05.2019 р. при закупівлі товарів/послуг використовувати ЗУ "Про публічні закупівлі" ? <b> Номер відповіді:</b> 839/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07

1. Щодо змін до Кодексу газотранспортної системи та договору транспортування природного газу 2. Щодо зміни до договору закупівлі на постачання природного газу 3. Лист НКРЕКП --- Документ: 582d9624-c641-4c56-84da-21d400169dcf.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ________На № __________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівлі природного газу у зв'язку зі змінами законодавства Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку із набранням чинності з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 Хо 580 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" та за результатами робочої наради, проведеної 23.07.2019 року за участі представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), повідомляє. Щодо змін до Кодексу газотранспортної системи та договору транспортування природного газу 01 травня 2019 року набрала чинності постанова НКРЕКП від 22.04.2019 № 580 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКТ", якою були внесені зміни, зокрема до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС). 2 Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС замовник послуг транспортування — юридична особа або фізична особа-підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу. Ураховуючи зазначене, інформуємо, що на запит Міністерства як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель НКРЕКП листом від 12.08.2019 № 8475/16.3.2/7-19 (копія додається) надало відповідні роз'яснення щодо складових послуг транспортування природного газу, зокрема послуг потужності, визначення їх вартості та порядку замовлення. За інформацією НКРЕКП, розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу. Згідно з пунктом 10 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Типовий договір транспортування природного газу затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497. Згідно з пунктом 2.1 розділу II Типового договору за цим договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у 3 цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору, встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Таким чином, ураховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь Оператора ГТС. Отже, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу. Щодо зміни до договору закупівлі на постачання природного газу У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12 2015 № 922-VIII (далі – Закон). Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас статтею 36 Закону встановлено імперативну норму про те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, виключно у випадках, визначених пунктами 1-8 частини четвертої статті цієї статті Закону. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі 4 встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Отже, зміна ціни в договорі про закупівлю на постачання природного газу можлива у випадку, встановленому пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, разі якщо договором про закупівлю було передбачено відповідний порядок її зміни. З метою попередження виникнення проблем під час закупівлі природного газу, споживачам, які є замовниками у розумінні Закону, слід передбачати у проєктах договорів, зокрема, складові частини ціни на природний газ та відповідний порядок зміни його ціни, керуючись випадками встановленими у статті 36 Закону. Принагідно інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua y підрубриці "Узагальнені відповіді" рубрики "Публічні закупівлі" розділу "Діяльність" розміщено лист від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 "Щодо розрахунку ціни на природний газ". Водночас звертаємо увагу, що формула визначення ціни на природний газ, яка наведена у вказаному вище листі, не містить складову послуги транспортування природного газу. Зазначаємо також, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: копія листа НКРЕКП від 12.08.2019 № 8475/16.3.2/7-19 на 3 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія Лахтіонова Гончаренко А. І. Ф 596-67-24 Товкай А. М. Ф 596-68-46 --- Документ: 1631ce9e-51cf-43ee-8f94-d0f69d8ae2ab.pdf --- УКРАЇНА НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, тел./факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 e-mail: box@nerc.gov.ua, веб-сайт: www.nerc.gov.ua Міністерство економічного розвитку і торгівлі України № 8475/16.3.2/7-19 від 12.08.2019 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.08.2019 № 3304-04/31869-03 та в межах компетенції повідомляє. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон). Відповідно до положень статті 17 Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема кодекси газотранспортної та газорозподільних систем, та ініціює внесення змін до них. Так, керуючись положеннями статті 17 Закону, НКРЕКП було прийнято постанову від 22.04.2019 № 580 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», якою були внесенні зміни, зокрема до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС). Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу. Згідно з положеннями пункту 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС (із змінами внесеними постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 580), оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Згідно з положеннями пункту 10 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Так, Типовий договір транспортування природного газу затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір). Згідно з пунктом 2.1 розділу II Типового договору, за цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Відповідно до положень розділу VIII Типового договору, вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби Замовник зобов'язаний здійснити 100 % попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така 2 оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації. Таким чином, враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь Оператора ГТС. Тобто, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу. Одночасно повідомляємо, що на сьогодні діючі тарифи на послуги транспортування природного газу для точок виходу до газорозподільних систем встановлені постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 та складають 157,19 грн/1000 м³ на добу без ПДВ. Разом з тим, згідно з положеннями пункту 1 розділу II Правил постачання підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов. Таким чином, договір транспортування природного газу укладається між оператором газотранспортної системи та прямим споживачем, об'єкти якого безпосередньо підключені до газотранспортної системи. При цьому, у разі якщо об'єкт споживача підключений до газорозподільної системи, то договір транспортування природного газу не укладається, а отже у зазначеному випадку такий споживач не є замовником послуг транспортування. Т.в.о. Голови НКРЕКП Є. Магльованний Різанова М.І. 204-71-72

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> зміна умов договору про закупівлю, згідно з якими змінюється деякий текст, який не суперечить істотним вимогам всієї процедури та закупівлі в цілому <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В процесі казначейського обслуговування клієнтів виникають спірні питання в частині внесення до договору про закупівлі змін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, але в супереч встановлених спеціальних норм, згідно з якими зміна істотних умов договору про закупівлю може змінюватися виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення. Згідно з нормами частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених частиною 4 статті 36 Закону. Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладання договору про публічні закупівлі з умовами договору, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, визначеного частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність такого договору та таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону? Наприклад (на етапі укладання та/або після укладання): внесення змін в розділи договору про закупівлю «Предмет договору» (без зміни назви предмету відповідно до процедури), «Вимоги щодо якості» (без зміни встановленої якості у тендерній документації) та в інші розділи, згідно з якими змінюється деякий текст, який не суперечить істотним вимогам всієї процедури та закупівлі в цілому. <b> Номер відповіді:</b> 833/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та подібний запит 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA щодо внесення змін до договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від КCНЗСП "Дніпропетровське вище училище фізичної культури" Дніпропетровської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> закупівля лікарських засобів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми бюджетна установа спортивного профілю, яка здійснює підготовку спортсменів. У складі нашої установи є медична частина для потреб якої ми періодично закуповуємо лікарські засоби. У зв’язку з тим, що ми не являємося закладом охорони здоров’я, а також виходячи з специфіки підготовки спортсменів, здебільшого ми потребуємо лікарських засобів не включених до Національного переліку основних лікарських засобів. Питання: 1.Чи маємо ми право здійснити закупівлю лікарських засобів не включених до Національного переліку основних лікарських засобів? 2.Чи можливо шляхом застосування мультилотової закупівлі здійснити в одному тендері (з двома лотами) закупівлю лікарських засобів, як включених до Національного переліку основних лікарських засобів, так і не включених до зазначеного переліку? Дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 828/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F55905-03%2F01.7%2F33810%20 , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”, від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 “ Щодо закупівлі лікарських засобів ”. Разом з тим, відповідно до пункту 11  постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” з 1 вересня 2017 року лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою, підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. Тому, з питання щодо здійснення закупівлі лікарських засобів пропонуємо додатково звернутися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП "Стелс" <b> Тема розширена:</b> Неправомірність дискфаліфікації <b>Суть питання:</b> Відповідно до інформації розміщеної в системі електронних закупівель ProZorro, Замовником Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації було проведено закупівлю ID UA- UA-2019-09-12-001351-a на «ДК 021:2015 -31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (джерела безперебійного живлення). Відповідно до протоколу розкриття у закупівлі взяли участь 2 учасники: 1. ТОВ «НВП«СТЕЛС» 2. ФОП «Полякова Тетяна Василівна» Ціна учасника ТОВ «НВП«СТЕЛС» була визначена електронною системою закупівель, як найбільш економічно вигідна. Однак, за результатами розгляду, Замовник дискваліфікував нас через нібито відсутність дозвільних документи на товар/продукцію (сертифікати відповідності, санітарні висновки тощо). Проте, нами на площадку Prozzoro було завантажено усі необхідні копії дозвільних документів (декларацій відповідності) у повному обсязі, що повністю відповідає умовам документації. Також відповідно до пункту 6.2 Тендерної документації згідно якого нас дискваліфікували (у разі відсутності сертифікатів відповідності надати підтвердження про те, що продукція не входить до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні) нами також було надано Лист №11/26-76 від 26.06.2015 від Державного підприємства Запорізький Науково-Виробничого Центру стандартизації метрології та сертифікації про оцінку продукції, щодо обов’язкової сертифікації товару, в якій інформується, що згідно Переліку продукції яка підлягає обов’язковій сертифікації джерела безперебійного живлення KEOR SP (товар, що пропонується) не входять. Керуючись вищенаведеним, вважаємо дану дискваліфікацію безпідставною. Також просимо Вас, звернути увагу на те, що ця закупка містить у собі ознаки не об’єктивності та упередженості в оцінці пропозицій. Ще одним дуже цікавим фактом являється тендер об’явлений даним Замовником UA-2018-09-25-001163-b («ДК 021:2015 -31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (джерела безперебійного живлення), який успішно пройшов 23.05.2018. Переможець (ТОВ "ЛАКІ СОЛЮШН") даного тендеру, як і ми зараз, у своїй пропозиції пропонував джерела безперебійного живлення марки Legrand, а для виконання умов пункту 6.2 Тендерної документації, щодо дозвільних документів на товар/продукцію (сертифікати відповідності, санітарні висновки тощо) надав Декларацію відповідності на товар, а також Лист №11/26-76 від 26.06.2015 від Державного підприємства Запорізький Науково-Виробничого Центру стандартизації метрології та сертифікації про оцінку продукції, щодо обов’язкової сертифікації товару. Фактично це означає, що документи для задоволення умов пункту 6.2 Тендерної документації наданні такі самі як і нами зараз, проте ТОВ "ЛАКІ СОЛЮШН" з найвищою ціною було визнано переможцями, а нас в даному тендері дискваліфіковано. Цей факт доводить упередженість та повну не об’єктивність тендерного комітету Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з можливою змовою з Замовниками. Просимо Вас посприяти справедливому рішенню, так як бездіяльність може спричинити безкарність цього складу тендерного комітету у майбутньому. <b> Номер відповіді:</b> 830/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , який містить питання, зокрема щодо вирішення спорів, повязаних з проведенням закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> просимо надати роз’яснення, щодо порядку проведення допорогової закупівля у разі двічі відміненого тендеру через відсутність учасників. <b> Номер відповіді:</b> 831/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті №125/2019 (питання 1) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5b0599a-655f-4750-83c1-9d82495b9e62&lang=uk-UA Таким чином, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону", яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

<b>Запит від:</b> Запит від Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області <b>Суть питання:</b> Верховна Рада 19 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №1076 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі" Питання: чи обовязково проводити відкриті торги на закупівлі в сумі 50 тис. грн., чи можна проводити допорогову закупівлю? Не зрозуміло? Коли вступає в силу законопроект? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 832/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Законопроект № 1076. Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом , але не раніше дня його опублікування. Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування , крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування. З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076,  Уповноважений орган буде виконувати відповідні функції, зокрема надавати консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.

<b>Запит від:</b> Запит від КУ ЗАХАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ ТА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ" <b>Суть питання:</b> Відповідно до тендерної документації оплата за договором (капітальний ремонт) проводиться на підставі акта виконаних робіт.Договір підписано. Учасник наполягає на 30% авансі.Чи не є порушенням внесення змін в порядок оплати додатковою угодою та становлення авансу 30%??? <b> Номер відповіді:</b> 825/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”,  від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. При цьому зазначаємо, що в запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA розміщено відповідь щодо внесення змін до договору про закупівлю.