<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Чернівецької РДА <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми як замовник відмінити відкриті торги на етапі коли уже було надіслано повідомлення про перемогу в торгах але на етапі 10 дений термін на оскарження надійшло оскарження до Антимонопольного комітету від іншого учасника <b> Номер відповіді:</b> 850/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу другого частини сьомої статті 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Разом з цим, перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. При цьому рішення щодо відміни процедури закупівлі замовник приймає самостійно за наявності підстав, передбачених Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості використання роздруківок (Web-скріншотів) з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" у якості документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку <b>Суть питання:</b> Частиною четвертою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1 – 8 частини четвертої статті 36. При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку (Лист Мінекономрозвитку від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06) У Листі Мінекономрозвитку від 14.08.2019 р. N 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» зазначено, що згідно із частиною шостою статті 67 Закону N 2019 відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії. Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону N 2019 забезпечує ДП "Оператор ринку" на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua). Отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з вищезазначеного сайту. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію, щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним. Разом з тим, як свідчить практика, у переважній більшості випадків паперові документи (довідки, експертні висновки тощо) щодо коливання ціни електричної енергії на ринку, які оформляються та видаються уповноваженими установами та організаціями, фактично лише відтворюють інформацію (дані) про ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, яка оприлюднюється Оператором ринку (ДП "Оператор ринку") на офіційному вебсайті (https://www.oree.com.ua). Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити, чи можуть сторони договору про закупівлю електричної енергії у якості документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку використовувати засвідчені роздруківки вебсторінок (Web-скріншоти) із сайту ДП "Оператор ринку" ( https://www.oree.com.ua), які містяться відповідну інформацію, без додаткового оформлення паперових довідок, висновків та інших документів третіми особами (органами, установами, організаціями), а також передбачити у договорі про закупівлю лише такий спосіб документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку. <b> Номер відповіді:</b> 840/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F33869-06%20%09 розміщено лист від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, в якому зазначено про можливість використання інформації з офіційного веб-сайту для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Так, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 51 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор ринку надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. У свою чергу, тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов . Поряд з цим істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у частині четвертій статті 36 Закону. Повідомляємо, що лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 Ураховуючи зазначене, та оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у разі зміни істотних умов договору про закупівлю сторони керуються порядком, передбаченим в договорі, дотримуючись при цьому вимог частини четвертої статті 36 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Предмет закупівлі - будівельні роботи. За результатами торгів визначено переможця та запропоновану ним вартітсь робіт. При укладані договору підряду та перевірці наданої переможцем кошторисної документації віявлено ряд порушень керівних документів з ціноутворення. Наслідком приведення кошторису у відповідність до нормативів буде зменшення вартості підрядних робіт без зміни їх обсягів. Підрядник погоджується із наданими зауваженнями, згоден відкоригувати кошторис та укласти логовір підряду з ціною, нижчою, ніж визначено результатом закупівлі. Чи буде порушенням законодавства в даному випадку укладання договору підряду за ціною менше, ніж визначена результатом публічної закупівлі при збереженні обсягів та переліку робіт? <b> Номер відповіді:</b> 843/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 197/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління цивільного захисту Дніпропетровської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації <b>Суть питання:</b> На сайті Міністерства цифрової трансформації України www.e.gov.ua розміщена інформація щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації, вартістю більше 100 тис. грн, а саме (цитую): “Термін розгляду листа Зважаючи на велику кількість запитів листи на погодження просимо надсилати заздалегідь (паралельно із розміщенням об’яви на prozorro.gov.ua). Відповідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)” про результати розгляду поданих документів Генеральний державний замовник Програми інформує замовника протягом не більш як 45 календарних днів. Просимо враховувати зазначене при поданні документів на розгляд.” Проводячи закупівлю телекомунікаційних послуг за переговорною процедурою (технічні причини), за якою договір (належить до сфери інформатизації та підлягає погодженню з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації відповідно до наказу Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 № 35 “Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації”) може бути укладений не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі). Договір на експертизу та погодження надано разом з оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Конкретні терміни отримання експертного висновку в Міністерстві цифрової трансформації України не повідомляють. Теоретично це може бути і 44 календарний день, що не суперечить постанові КМУ № 1048. Питання: як виконати вимоги частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 25.07.2002 № 1048 не порушуючи Закону України Про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 844/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. При цьому, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінцифри, а також стосовно актів, які видаються Мінцифри. З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань застосування Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048, пропонуємо  звернутися до Мінцифри.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Сльозко Дмитро Євгенійович <b> Тема розширена:</b> Вимога гарантійних листів від третіх осіб <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Все частіше Замовниками вимагаються документи (гарантійні листи від 3-х осіб), а саме: «З метою попередження поставки фальсифікатів та не якісного товару Учасник повинен надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України (надати авторизаційний лист про повноваження), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів» Як приклад торги № UA-2019-09-20-001199-b, UA-2019-09-09-001104-a, UA-2019-09-05-001196-b та інші по всіх областях. Само собою що виробники або самі приймають участь у закупівлях або їх представники. Да й взагалі 3-тя особа вирішує дати лист або не дати, або в менеджера нема часу його готувати, або хтось вже попросив нікому не давати та інше. Вимога цього документу суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те що «пропозиція не відповідає вимогам замовника». МЕРТ та МОЗ вже рекомендували Замовникам не використовувати такі листи, але ці рекомендації ніхто не виконує. Приклад ігнорування рекомендацій : UA-2019-07-17-000463-b. Чому після 3-ї років роботи системи Прозоро такі дискримінаційні вимоги стають нормою закупівель та ніяк не обмежуються в обов’язковому (наказному) порядку регуляторними відомствами. Прошу дати роз’яснення що до позиції МЕРТ в цьому питанні. <b> Номер відповіді:</b> 836/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 635/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63220414-1148-44a4-b091-dbbc80b1239b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Слов'янської міської ради"Керуюча компанія № 4" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає наше під приємство під ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> З 01.05.2019 р. відбулися зміни у ЖКГ. Наше підприємство надає послуги з управління будинками, мешканці яких надали згоду на управління. Будинки багатоповерхові на балансі міста не знаходяться. Підприємство працює тільки за кошти, які платять мешканці будинків, тобто підприємство не має більше ніж 50 відсотків державної, комунальної власності (державних квартир меньше ніж 10 відсотків). Чи обов'язково підприємству з 01.05.2019 р. при закупівлі товарів/послуг використовувати ЗУ "Про публічні закупівлі" ? <b> Номер відповіді:</b> 839/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> зміна умов договору про закупівлю, згідно з якими змінюється деякий текст, який не суперечить істотним вимогам всієї процедури та закупівлі в цілому <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В процесі казначейського обслуговування клієнтів виникають спірні питання в частині внесення до договору про закупівлі змін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, але в супереч встановлених спеціальних норм, згідно з якими зміна істотних умов договору про закупівлю може змінюватися виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення. Згідно з нормами частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених частиною 4 статті 36 Закону. Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладання договору про публічні закупівлі з умовами договору, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, визначеного частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність такого договору та таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону? Наприклад (на етапі укладання та/або після укладання): внесення змін в розділи договору про закупівлю «Предмет договору» (без зміни назви предмету відповідно до процедури), «Вимоги щодо якості» (без зміни встановленої якості у тендерній документації) та в інші розділи, згідно з якими змінюється деякий текст, який не суперечить істотним вимогам всієї процедури та закупівлі в цілому. <b> Номер відповіді:</b> 833/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та подібний запит 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA щодо внесення змін до договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від КCНЗСП "Дніпропетровське вище училище фізичної культури" Дніпропетровської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> закупівля лікарських засобів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми бюджетна установа спортивного профілю, яка здійснює підготовку спортсменів. У складі нашої установи є медична частина для потреб якої ми періодично закуповуємо лікарські засоби. У зв’язку з тим, що ми не являємося закладом охорони здоров’я, а також виходячи з специфіки підготовки спортсменів, здебільшого ми потребуємо лікарських засобів не включених до Національного переліку основних лікарських засобів. Питання: 1.Чи маємо ми право здійснити закупівлю лікарських засобів не включених до Національного переліку основних лікарських засобів? 2.Чи можливо шляхом застосування мультилотової закупівлі здійснити в одному тендері (з двома лотами) закупівлю лікарських засобів, як включених до Національного переліку основних лікарських засобів, так і не включених до зазначеного переліку? Дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 828/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F55905-03%2F01.7%2F33810%20 , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”, від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 “ Щодо закупівлі лікарських засобів ”. Разом з тим, відповідно до пункту 11  постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” з 1 вересня 2017 року лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою, підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. Тому, з питання щодо здійснення закупівлі лікарських засобів пропонуємо додатково звернутися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП "Стелс" <b> Тема розширена:</b> Неправомірність дискфаліфікації <b>Суть питання:</b> Відповідно до інформації розміщеної в системі електронних закупівель ProZorro, Замовником Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації було проведено закупівлю ID UA- UA-2019-09-12-001351-a на «ДК 021:2015 -31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (джерела безперебійного живлення). Відповідно до протоколу розкриття у закупівлі взяли участь 2 учасники: 1. ТОВ «НВП«СТЕЛС» 2. ФОП «Полякова Тетяна Василівна» Ціна учасника ТОВ «НВП«СТЕЛС» була визначена електронною системою закупівель, як найбільш економічно вигідна. Однак, за результатами розгляду, Замовник дискваліфікував нас через нібито відсутність дозвільних документи на товар/продукцію (сертифікати відповідності, санітарні висновки тощо). Проте, нами на площадку Prozzoro було завантажено усі необхідні копії дозвільних документів (декларацій відповідності) у повному обсязі, що повністю відповідає умовам документації. Також відповідно до пункту 6.2 Тендерної документації згідно якого нас дискваліфікували (у разі відсутності сертифікатів відповідності надати підтвердження про те, що продукція не входить до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні) нами також було надано Лист №11/26-76 від 26.06.2015 від Державного підприємства Запорізький Науково-Виробничого Центру стандартизації метрології та сертифікації про оцінку продукції, щодо обов’язкової сертифікації товару, в якій інформується, що згідно Переліку продукції яка підлягає обов’язковій сертифікації джерела безперебійного живлення KEOR SP (товар, що пропонується) не входять. Керуючись вищенаведеним, вважаємо дану дискваліфікацію безпідставною. Також просимо Вас, звернути увагу на те, що ця закупка містить у собі ознаки не об’єктивності та упередженості в оцінці пропозицій. Ще одним дуже цікавим фактом являється тендер об’явлений даним Замовником UA-2018-09-25-001163-b («ДК 021:2015 -31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (джерела безперебійного живлення), який успішно пройшов 23.05.2018. Переможець (ТОВ "ЛАКІ СОЛЮШН") даного тендеру, як і ми зараз, у своїй пропозиції пропонував джерела безперебійного живлення марки Legrand, а для виконання умов пункту 6.2 Тендерної документації, щодо дозвільних документів на товар/продукцію (сертифікати відповідності, санітарні висновки тощо) надав Декларацію відповідності на товар, а також Лист №11/26-76 від 26.06.2015 від Державного підприємства Запорізький Науково-Виробничого Центру стандартизації метрології та сертифікації про оцінку продукції, щодо обов’язкової сертифікації товару. Фактично це означає, що документи для задоволення умов пункту 6.2 Тендерної документації наданні такі самі як і нами зараз, проте ТОВ "ЛАКІ СОЛЮШН" з найвищою ціною було визнано переможцями, а нас в даному тендері дискваліфіковано. Цей факт доводить упередженість та повну не об’єктивність тендерного комітету Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з можливою змовою з Замовниками. Просимо Вас посприяти справедливому рішенню, так як бездіяльність може спричинити безкарність цього складу тендерного комітету у майбутньому. <b> Номер відповіді:</b> 830/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , який містить питання, зокрема щодо вирішення спорів, повязаних з проведенням закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> просимо надати роз’яснення, щодо порядку проведення допорогової закупівля у разі двічі відміненого тендеру через відсутність учасників. <b> Номер відповіді:</b> 831/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті №125/2019 (питання 1) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5b0599a-655f-4750-83c1-9d82495b9e62&lang=uk-UA Таким чином, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону", яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

<b>Запит від:</b> Запит від Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області <b>Суть питання:</b> Верховна Рада 19 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №1076 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі" Питання: чи обовязково проводити відкриті торги на закупівлі в сумі 50 тис. грн., чи можна проводити допорогову закупівлю? Не зрозуміло? Коли вступає в силу законопроект? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 832/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Законопроект № 1076. Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом , але не раніше дня його опублікування. Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування , крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування. З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076,  Уповноважений орган буде виконувати відповідні функції, зокрема надавати консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.

<b>Запит від:</b> Запит від КУ ЗАХАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ ТА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ" <b>Суть питання:</b> Відповідно до тендерної документації оплата за договором (капітальний ремонт) проводиться на підставі акта виконаних робіт.Договір підписано. Учасник наполягає на 30% авансі.Чи не є порушенням внесення змін в порядок оплати додатковою угодою та становлення авансу 30%??? <b> Номер відповіді:</b> 825/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”,  від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. При цьому зазначаємо, що в запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA розміщено відповідь щодо внесення змін до договору про закупівлю.