<b>Запит від:</b> Запит від Берлет Олена Вікторівна <b>Суть питання:</b> Добрий день! у зв`язку з прийняттям змін до ЗУ "Про публічні закупівлі, чи потрібно на сумму яка більше 50 тис.грн. але меньша ніж 200 тис.грн. оголошувати Відкриті торги? Чи потрібно після проведення закупівлі Відкриті торги перед підписанням договору направляти тендерну документацію для узгодження? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 896/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06  " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону " на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553

<b>Запит від:</b> Запит від Державна наукова установа "Інститут освітньої аналітики" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу допомоги у питанні: на 2019 рік у кошторисі закладено 500 тисяч гривень на закупівлю газу. На початок 2019 року проведено закупівлю на 195 тисяч гривень без відкритих торгів, але на кінець 2019 року (опалювальний сезон) необхідно докупити газу на 80 тисяч гривень. Питання перше: Чи необхідно проводити тендер на 80 тисяч (оскільки є перевищення 200 тисяч загалом на рік). Питання друге: Чи необхідно проводити тендер на всю суму залишку кошторису? <b> Номер відповіді:</b> 897/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізька спеціалізована школа-інтерна "Козацький ліцей"Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Заклад планував закупівлю електричної енергії без розподілу в листопаді 2018 року на сумму 393110,00. Двічі відкриті торги не пройшли і замовник підписав договір за результатами переговорної процедури з постачальником універсальної послуги на суму 348724,75, куди входить сума розподілу. В січні було надано кошторис установі, де на КЕКВ 2273 було затверджено 489810,00 тисяч видатків. У Замовника утворилась економія коштів, на яку необхідно закупити додатково електричну енергію на листопад і грудень 2019 року. За якою процедурою робити додаткову закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 890/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономіки міститься в листах від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівлі ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Згідно пункту 25 частини 1 статті 1 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» «національні публічні діячі» – це фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме: Президент України...керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств...". Чи є генеральний директор державного комерційного підприємства публічною особою? <b> Номер відповіді:</b> 891/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель  та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання роз'яснення з питань застосування законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537, (далі – Положення) Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У свою чергу, згідно з підпунктами 19 та 21 пункту 4 Положення Держфінмоніторинг забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі надає роз'яснення з питань застосування законодавства у зазначеній сфері), здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держфінмоніторингу. Ураховуючи викладене, із зазначеним питанням пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Укрводсервіс" <b> Тема розширена:</b> Зміна банку обслуговування <b>Суть питання:</b> ДП "Укрводсервіс" (виконавець) виграно тендер на виконання підрядних робіт через Prozorro. За результатами укладено договір, загальною вартістю більше 2 000 000. В ході проведення робіт у Виконавця (ДП Укрводсервіс) з'явилась необхідність змінити банк, який зазначено в реквізитах договору та на який замовник, після підписання перераховував кошти. Питання: які дії треба вчинити, щоб змінити банк, початково зазначений в договорі та його додатках для проведення розразунків, на інший банк. Причина,- сумніви в подальшій ліквідності банку. Всі інші умови договору залишаються не змінними. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 888/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах 25/2016 та 405/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Голуб Алла Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть, будь ласка, з наступною ситуацією. Проведено тендер, а саме: одні відкриті торги з декількома лотами (назви закладів, установ ради), за кожним з таких лотів Замовником було укладено договір про надання послуг з енергоаудиту.Однак пізніше радою, яка є власником закладу 1 (об'єкт), що входив до лоту 1 вказаної закупівлі, було реорганізовано шляхом приєднання до закладу 2 (правонаступника), який не був заявлений у вказаній закупівлі, з переходом всіх прав, обов'язків та майна до останнього. На сьогодні у ЄДРПОУ є запис про припинення закладу 1 у встановленому порядку. На базі майна закладу 1 створено філію закладу 2. Чи потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, потрібно внести зміни в укладений договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1, що містить найменування та адресу закладу 1(об'єкт), у частині зміни його найменування та адреси на найменування та адресу філії закладу 2 (правонаступника)? Чи, можливо, не потрібно вносити жодних змін у договір про надання послуг з енергоаудиту за лотом 1 у зв'язку із описаними вище обставинами, а Виконавець надає послуги за договором, Замовник і Виконавець підписують акти наданих послуг, а потім Замовник передає документи енергоаудиту Балансоутимувачу (закладу 2, який є правонаступником закладу 1)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 884/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом звернення містяться у запиті № 405/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Брильков Олександр Миколайович <b>Суть питання:</b> Чи відноситься строк надання послуг до істотних умов у розумінні ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо строк дії договору не змінюється? <b> Номер відповіді:</b> 886/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кобеляцький психоневрологічний будинок-інтернат <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Під час реєстрації тендерної пропозиції учасника закупівлі стався збій у роботі електронного майданчика "Держзакупівлі.онлайн" (пояснення учасника закупівлі та лист від ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" нам надано), що призвело до дублювання пропозиції учасника декілька разів, при цьому лише одна пропозиція содержить повний пакет потрібних документів, інші файли пусті та не містять ніякої інформації. Після аукціону вказаний учасник був визнаний системою першим переможцем. Розглянувши вказану пропозицію ми оприлюднили протокол про визнання його переможцем і намір підписати договір. Слідуючий учасник торгів направив нам вимогу про скасування нашого рішення у звязку з тим, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (п.1 ст.25 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Чи повинні ми відмінити своє рішення на вимогу вказаного учасника? Просимо надати роз’яснення: які наші дії в цій ситуації. <b> Номер відповіді:</b> 887/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 403/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=156e51cd-0f55-44b7-901c-cc6e34f0470a&lang=uk-UA Водночас перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу, відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне комерційне підприємство "Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість" <b> Тема розширена:</b> Статус замовника у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство є комерційним підприємством комунальної форми власності (власником є Маріупольська міська рада). Наше підприємство веде господарську діяльність на комерційній основі (проводить технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна тощо), отримуючи від цієї діяльності прибуток. Підкажіть, будь ласка, чи відносимося ми до замовників у розумінні статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 881/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07 Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Міськрайонне управління держгеокадастру у м.сумах та Сумській області <b>Суть питання:</b> в 2018 році, обєднана територіальна громада до земель комунальної власності отримала 190,2365 га земель сільськогосподарського призначення. З метою поповнення бюдженту планує виставити продаж права оренди земельних ділянок шляхом проведення аукціону. Чи можливо провести вибір виконавця, вибір постачальника послуг з підготовки лотів та проведення торгів з послідуючим відшкодуванням витрат виконавцям по кожному лоту без проведення процедури закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 882/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 172/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АНІТА І К" <b> Тема розширена:</b> Аналогічні договори <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення: якщо договір було підписано відповідно до ст.ст.641,642 Цивільного кодексу України, тобто у формі надання оферти (рахунок-фактура) та отримання акцепту на неї (видаткова накладна), чи можна вважати таку спрощену форму договору достатньою для обґрунтування виконання аналогічних договорів. <b> Номер відповіді:</b> 883/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь розміщена у запитах 587/2019 та 345/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=952e2c2b-6baf-471a-b1d7-07b076d47ab7&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет Уккраїни "Київський політехнінчний інститут імені Ігоря Сікорського" <b> Тема розширена:</b> Розмір статутного капіталу як кваліфікаційний критерій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чинним законодавством не встановлений обов'язковий розмір статутного капіnалу господарських товариств. Законом України "Про публічні закупівлі" не прямо встановлено даний кваліфікаційний критерій. Чи можемо ми, як Замовник, встановлювати розмір статутного капіталу як кваліфікаційний критерій в своїй тендерній документації чи це є дискримінацією? <b> Номер відповіді:</b> 875/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити , зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. Водночас повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825