<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Питання щодо вибору процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник який є замовником послуг з поточного середнього ремонту , визначив підрядну організацію та уклав з нею договір на виконання послуг з поточного середнього ремонту, які були розпочаті в тому ж році. У 2019 році зведений кошторисний проект об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт. Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 2,4 % від його загальної вартості. З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1091/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону). Отже, у разі наявності умов, визначених пунктом 5 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю, зокрема щодо послуг, які можуть бути надані лише певним суб'єктом, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з статтею 35 Закону. Водночас слід зазначити, що пункт 6 частини другої статті 35 Закону застосовується замовником лише, якщо предметом закупівлі є роботи, зокрема у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЕРША СЛОБОЖАНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" <b> Тема розширена:</b> Невірно вказана переможцем заробітна плата у розразхунку, а саме 4000грн (тобто нижче рівня місячного розміру заробітної плати, яка становить 4173 гривні) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В нас виникли два питання, щодо пропозиції обраного Замовником Переможця. Вимога ТД: «…До ціни тендерної пропозиції (за формою, згідно з Додатком 2) мають бути надані підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни у відповідності до ДСТУ: -розрахунок прямих витрат; -розрахунок вартості матеріальних ресурсів; -розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів з розрахунком вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення (за його наявності); -розрахунок загально-виробничих витрат (виходячи з структури будівельної організації); -розрахунок заробітної плати; -розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій; -розрахунок прибутку (в межах усереднених показників, згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013); -В разі необхідності: витрати на перевезення робітників, на відрядження робітників, на перебазування підрядної організації та інші; -Інших витрат, передбачених ДСТУ та врахованих у вартості пропозиції; -Пояснювальну записку до договірної ціни; -Детальний графік виконання робіт (Додаток 4); -Розрахунки інших витрат учасника, якщо вони передбачені договірною ціною. -Необхідно надати розрахунок до тендерної пропозиції (договірної ціни) за зразком (Додаток 5)…» Перше питання: Переможець вказав рівень середньомісячної зарплати для розрахунку пропозиції суму у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок). Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», рівень місячного розміру заробітної плати становить 4173 гривні (чотири тисячі сто сімдесят три гривні). Тобто, Переможець вказав нижче рівня середньомісячної заробітної плати. Підкажіть, будь ласка,чи є це помилкою? Друге питання: Учасник-переможець надав Довідку, в якій зазначає, що не надає окремим документом у складі Тендерної пропозиції розрахунок заробітної плати, посилаючись на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №196 від 27.07.2018 року та Постанову Кабінеті Міністрів України №546 від 11.07.2018 року, без зазначень конкретних пунктів/абзаців/розділів, тобто, на що саме Переможець посилається, та з яких законних підстав та чому вирішив не надавати розрахунок заробітної плати, який чітко передбачений та вимагається умовами тендерної документації, зовсім не зрозуміло. Підкажіть, будь ласка, чи є це помилкою учасника-переможця? <b> Номер відповіді:</b> 1093/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації . У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 30 Закону, є обов’язком, а не правом замовника. Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ" <b> Тема розширена:</b> Результати закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовник у тендерній документації вказав, що необхідно в тендерній пропозиції учасника додавати встановлений тариф на теплову енергію затверджений відповідними державними органами. В процесі аукціону вартість товару зменшилась- відповідно змінився/ зменшився тариф. Питання : при розгляді найвигіднішої тендерної пропозиції замовник розглядає тендерну документацію учасника на предмет відповідності. Відповідно до результату аукціону тариф змінився.Чи може замовник найвигіднішу тендерну пропозицію відхилити, оскільки тариф у тендерній документації що була вказана першочергово має різницю між тарифом,що встановлений в результаті аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 1094/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Воночас відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> При затверджені місцевого бюджету на 2020 рік по галузі "Освіта" передбачені кошти на погашення кредиторської заборгованості за 2019 рік ( тепло, харчування, придбання товарів, послуг та виконання ремонтів). Кредиторська заборгованість буде погашатися коштами, які передачені планами на 2020 рік. Як правильно відобразити в планах закупівлі в 2020 році погашення кредиторської заборгованості, так як погашення заборгованості буде сплачуватись по договорах 2019 року? <b> Номер відповіді:</b> 1095/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у запиті 803/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3ca2aebb-e981-427f-b075-d3da5bd5fc40&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ПраТ "ВО "Стальканат-Сілур" <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі - Порядок), експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Згідно пункту 12 зазначеного Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт. Виходячи із наведених положень Порядку, чи правомірно включення Замовником до тендерної документації вимоги щодо проведення учасником экспертизи вартості проекту на момент подання тендерної пропозиції? У випадку, якщо за результатами торгів вартість будівельних робіт буде знижено чи вимагатиметься від Замовника (або учасника) проведення повторної експертизи проекту з іншою, зменшеною вартістю? <b> Номер відповіді:</b> 1096/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті № 345/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA Разом з тим питання щодо проведення експертизи розглянуто у запиті № 254/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3eacb5bf-2c70-4c03-a657-597f574131e3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління <b> Тема розширена:</b> надання документів відповідно до ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство здійснює процедуру відбору для укладання рамкової угоди. До первинного аукціону було допущено 7 учасників, яких за результатами аукціону було визначено переможцями. Відповідно до ст. 17 Закону переможець у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Один із переможців надав скановану копію оригіналу документа Департаменту інформатизації МВС України видану генеральному директору підприємства, тим часом як усі документи тендерної пропозиції підписала інша особа (т.в.о. генерального директора). Чи достатньо для підтвердження відповідності п.п 6 частин першої ст. 17 однієї довідки на генерального директора, чи необхідно надати ще й на особу яка підписала тендерну пропозицію. <b> Номер відповіді:</b> 1082/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі − Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372. Водночас ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. У свою чергу, переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (частина третя статті 17 Закону). Отже, спосіб надання документів щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених у статті 17 Закону, визначається замовником самостійно для подання таких документів переможцем процедури закупівлі. При цьому згідно з частиною третьою статті 32 Закону у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Таким чином, зважаючи не те, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, та беручи до уваги Розділ V Порядку, у разі якщо документи, що підтверджують відповідність учасника вимогам установленим статтею 17 Закону та визначених тендерною документацією, не надані (не надані / не надані у строк, встановлений Законом / не відповідають вимогам, встановленим замовником у тендерній документації) учасником, якого визначено переможцем торгів, замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого учасника.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Волинська обласна фітосанітарна лабораторія" <b> Тема розширена:</b> Додаткова закупівля <b>Суть питання:</b> Відповідно до кошторису на 2019 рік та згідно плану закупівля на 2019 рік було заплановано 2013,0 тис.грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів. Установою було проведено відкриті торги та здійснено закупівлю на суму 191,6 тис.грн. Чи має установа право на суму з економлених коштів закупити паливно - мастильні матеріали по прямому договору ? Якщо в грудні установі прийшло додаткове фінансування на суму 30 тис.грн., має вона право прямим договором закупити паливно - мастильні маьтеріали? <b> Номер відповіді:</b> 1083/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640

<b>Запит від:</b> Запит від Чернівецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Чи буде вважатися порушенням укладання окремих прямих договорів без використання системи електронних закупівель за предметами 45421146-9 - Монтаж підвісних стель та 45432110-8 - Монтаж підлоги? <b> Номер відповіді:</b> 1084/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ",  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ",  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Питання щодо вибору процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник будівництва, визначив генеральну підрядну організацію та уклав з нею договір генпідряду на виконання будівельних робіт, які були розпочаті в тому ж році. У 2019 році проект будівництва об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт,а саме: роботи з відсипки земляного полотна передбачались і були виконані в кількості 166271 м3 та після коригування проекту є необхідність додаткового виконання у розмірі 23 970 м3 (це 14,42% від їх загальної кількості). Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 12,8 % від його загальної вартості. З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 6 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1085/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах №№  1023/2019 , 330/2018,  443/2017 за посиланнями Повідомляємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій  в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Черкасиобленерго" <b> Тема розширена:</b> Термін дії договору та можливість пролангації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Публічне акціонерне товариство уклало договір на постачання запасних частин до автомобілів за кодом ДК021:2015: 31610000-5 (електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів). Сума договору складає 440 тис. грн. (згідно Закону про Державні закупівлі до порогова вартість предмету закупівлі не перевищує 1 млн.грн) Запитання 1. Чи є обовязковим додаток до договору "Специфікація", так як не можливо визначитись з переліком необхідних запасних частин та їх кількості. В товаристві 620 одиниць техніки, купуються запчастини згідно щоденних актів дефектовки. Запитання 2. В умовах договору вказаний строк дії договору до 28.11.19р., та внесений такий пункт: "у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 28.11. наступного року включно". На даний час залишок суми по договору складає 221 тис. грн. 1. Чи зобовязані ми заключати додаткову угоду на продовження терміну дії договору? 2.Чи маємо право працювати по даному договору до повного його виконання в наступних роках? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1077/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору у разі здійснення закупівлі  товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України). Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). У свою чергу, відповідно до статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною четвертою статті 180 ГК України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Разом з тим відповідно до частини другої статті 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Поряд з цим, згідно з частиною сьомою  статті 180 ГК строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Кгро-капітал-Пром-Буд" <b>Суть питання:</b> Чи може агент ( по агентському договору) приймати участь в державних закупівлях від імені принципала та корисистуючисть його документами ( в тому числі сертифікатом на систему НАССР та ІSO)? <b> Номер відповіді:</b> 1078/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 411/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79bce1e4-e26a-4abc-8240-fdc2291affc6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Носівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Неможливість виконання тендерних, взаємопов’язаних, договорів у поточному році <b>Суть питання:</b> в 2019 році було проведено відкриті торги на закупівлю робіт з реконструкції ЗОШ під дошкільне відділення. В ході виконання робіт було проведено коригування робочого проекту, так як з квітня діють нові ДБН (включено пандуси і замінено деякі роботи). Дане коригування призвело до додаткових робіт, на закупівлю яких було проведено переговорну процедуру з підрядчиком за основним договором. На сьогодні діють два договри (відриті торги та переговорна процедура) з підрядчиком, але на стадії завершення (70% робіт виконано за двома договорами) виникла необхідність в новому коригуванні робочого проекту. Так як, в 2019 році кошти на дане коригування відсутні, зміни до проекту будуть внесені в 2020 році, а відповідно два взаємопов’язаних договори з підрядною організацією в 2019 році виконані не можуть бути. Обидва договори діють до 31.12.2019 року. Питання: Чи можемо ми, як Замовник, пролонгувати дію договорів на 2020 рік? Якщо так, то: 1) Який документ (рішення) є підставою для додаткової угоди на пролонгацію договорів? 2) Як залишки невиконаних зобов’язань переносяться на наступний бюджетний рік? 3) Управління державної казначейської служби просить подати по тендерним договорам додаткові угоди під факт поставки/надання послуг. Як бути з невиконаними договорами по реконструкції? <b> Номер відповіді:</b> 1079/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” . Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Разом з тим відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому .