<b>Запит від:</b> Запит від Департамент правової політики та якості Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи підпадають під дію закону громадські організації, які отримують бюджетні кошти на реалізацію власних проектів? <b>Суть питання:</b> Громадські об`єднання є учасниками конкурсу фінансової підтримки соціально-культурних проектів ІГС на території Вінницької міської ОТГ. На даний час розробляються зміни до програми міської ради, згідно з якою надається фін. підтримка громадським організаціям на реалізацію власних проектів, відповідно до вимог законодавства. Питання: громадські об`єднання - учасники конкурсу, підпадають під визначення "Замовники, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", зазначені в п.3 ч.1 ст.2 цього Закону? <b> Номер відповіді:</b> 58/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками " за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів , зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або о держувачами бюджетних коштів , розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак : юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів ; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від АРЗСП У ДСНС у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В новій редакції Закону "Про публічні закупівлі" в ст.10, ч.1, п. 2 визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору Замовник оприлюднює не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подачі пропозицій, а в ст.14, ч.3, п.9 визначено, що строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п'ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощенної закупівлі в електронній системі закупівель. Питання: так як буде правильно - за шість чи за п'ять робочих днів ? <b> Номер відповіді:</b> 42/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 нової редакції Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 9 частини третьої статті 14 нової редакції Закону строк для подання пропозиції учасником не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель. Отже, замовник оприлюднює оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за шість робочих днів до дати кінцевого строку подання пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Барух В.І. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи можлива робота ТК, якщо один із членів ТК звільнився? Чи обов’язково в разі звільнення члена ТК видавати наказ про його виведення зі складу комітету? <b> Номер відповіді:</b> 43/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб),  затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Відповідно до пункту 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю,  викладеною у запиті  № 51/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd70552-bdf4-4e11-bf9c-ab968e9e6654&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Застосування процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Управління соціального захисту населення як розпорядник коштів проводить нарахування та виплату різних видів соціальної допомоги. Виплата проводиться через установи уповноважених банків та виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", що визначено відповідними нормативними документами КМУ. За доставку соціальних виплат АТ "Укрпошта" сплачується поштовий збір. Загальна сума асигнувань на 2020 рік по КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" на ці цілі передбачена 350 тис.грн. Питання: Чи в обов'язковому порядку застосовувати процедуру закупівлі послуг АТ "Укрпошта" відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі, якщо надавач послуг визначений нормативними документами КМУ? <b> Номер відповіді:</b> 44/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Дитяче харчування" Києво-Святошинської районної ради Київської області <b> Тема розширена:</b> Щодо організації закупівель <b>Суть питання:</b> У Києво-Святошинському районі існує КУ "Дитяче харчування", яке створено з метою забезпечення харчування учнів 1-4 класів та учнів пільгових категорій за кошти бюджету району. КУ "Дитяче харчування" здійснює закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі". Харчування учнів за кошти батьків та продаж буфетної продукції не здійснюється. На сьогодні розглядається питання запровадити харчування учніів за кошти батьків та продаж буфетної продукції у закладах освіти району. У звязку з цим районною радою створено комунальне підприємство "Шкільне харчування" та вирішується питання розподілу між Комунальною установою та комунальним підприємством послуг, які будуть надаіватись за кошти батьків. Враховуючивищевикладене, просимо надати роз'яснення: 1. Чи потрібно новоствореному комунальному підприємству здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо воно буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, без виділення бюджетних асигнувань? 2. Чи потрібно комунальній установі здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" для організації платного гарячого харчування учнів, якщо вона буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, які будуть надходити на спеціальний рахунок установи? <b> Номер відповіді:</b> 45/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20 Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону. Своєю чергою, питання застосування замовником Закону незалежно від джерела фінансування  розглянуто у запиті № 65/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, з яким пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04ad9c85-d426-4a58-b4f2-752e68c10cfa&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b>Суть питання:</b> Ч. 2 ст. 27 Закону встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону. Яким чином в електронній системі реалізована можливість учасника визначення певної інформації конфіденційною? <b> Номер відповіді:</b> 47/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків оператора авторизованого електронного майданчика та адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 затверджено Порядок  функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків. При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика повинен надавати інформаційну підтримку, зокрема забезпечити  захист інформації про публічні закупівлі та захист конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу, що дасть змогу запобігти витоку, знищенню та блокуванню інформації, порушенню цілісності та режиму доступу до інформації. Таким чином, щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків та адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦАВТОІНВЕСТ" <b> Тема розширена:</b> Перенесення поставки товару на наступний рік <b>Суть питання:</b> За результатами проведеного тендеру між підприємством переможцем торгів (Постачальник) та АТ «Українська залізниця» (Замовник) 18.12.2018р. було укладено Договір поставки транспортних засобів. Відповідними програмами фінансування витрат Замовника на 2018 рік було передбачене фінансування видатків на придбання зазначених транспортних засобів. Згідно Договору поставки “Х. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ” цей договір діє до 31.12.2018р. Разом з тим, відповідно до інших положень Договору поставки, поставка товару проводиться протягом 15 днів з дати відправлення заявки Замовником на адресу Постачальника. Така заявка від Замовника надійшла на адресу Постачальника лише наприкінці бюджетного року - 22.12.2018р. Таким чином, з урахуванням вихідних та неробочих днів, 100% Товару Постачальник мав право поставити Замовнику (підписати акт приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році - до 08.01.2019р. включно. Попередня оплата за Товар не проводилася, а умовами Договору поставки було передбачено, що 100% оплати мала бути перерахована Замовником через 30 днів після здійснення поставки (передачі товару). Разом з тим, вже на наступний бюджетний рік - 2019, відповідними Програмами фінансування витрат Замовника на цей рік на такі цілі коштів передбачено вже не було. З огляду на викладене, з метою дотримання норм законодавства про державні закупівлі просимо надати відповіді (роз'яснення) на наступні питання: 1. В силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції закону від 25 грудня 2015 року, що діяв на той момент) чи мав право Покупець (у зазначеній вище ситуації) прийняти 100% Товару від Постачальника (підписати відповідні акти приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році (2019) по Договору поставки строк якого закінчений у попередньому бюджетному році (2018) і продовжений сторонами не був? 2. Чи мав право Покупець оплатити Товар прийнятий у вищезазначених обставинах за рахунок невикористаних асигнувань попереднього 2018 року, якщо у наступному 2019 бюджетному році вказані витрати на ці цілі відповідними програмами фінансування Покупця не були передбачені, а Товар (навіть частково) у 2018 році переданий не був ? 3. Чи нестимуть службові особи Покупця відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі у разі прийняття ними Товару (підписання відповідних документів) у вищеописаній ситуації ? 4. Яких заходів мав вжити Покупець у межах чинного законодавства для правомірного приймання Товару у вищеописаній ситуації ? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 49/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань. Разом з тим норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Фоков Владислав Валентинович <b> Тема розширена:</b> Вимоги тендерної документації щодо відомостей представника замовника <b>Суть питання:</b> Згідно п.16 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація повинна містити відомості про посаду посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками торгів. Дана вимога зазначена і в п. 2.3 рекомендацій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, розміщеного ДП Прозорро. Що робити у випадку ігнорування зазначеної вимоги центральним органом виконавчої влади який готує тендерну документацію з порушенням вищезазначеного закону та розміщує інформацію про відкриті торги з відсутністю передбачених законом відомостей ? Який державний орган контролює відповідність тендерної документації центрального органу виконавчої влади та розміщених оголошень про відкриті торги, для мого подальшого звернення ? Яка відповідальність передбачена за невідповідність тендерної документації вимогам Закону про Публічні закупівлі ? <b> Номер відповіді:</b> 50/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Центр ОЗО"ГМР <b> Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору на наступний рік <b>Суть питання:</b> У 2018 році заключний договір з ПАТ Укртелекомом на суму 19000грн. згідно кошторисних призначень на 2018 рік. У 2019 році цей договір продовжено додатковою угодою згідно кошторисних призначень на 2019 на суму 20000 грн. Чи можна у 2020 році продовжити цей договір ще на 22000 грн. згідно кошторисних призначень на 2020 рік. Чи потрібне оприлюднення договору якщо загальна сума за 3 роки перевищує 50000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 51/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель, розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Щербина Ігор Валерійович <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні вимоги Замовника <b>Суть питання:</b> 1. Вважаю дискримінаційними вимогами Замовника публічних закупівель щодо володіння Учасником досвіду виконання аналогічних договорів, які не дозволяють приймати участь у відкритих торга щойнозареєстрованим суб'єктам господарювання , та змінившим вид діяльності , або номенклатуру (сорт, марку) продукції постачання. 2. Дискримінаційними вважаю також вимоги Замовника подання якісних документів з результатами лабораторних досліджень на товар, що пропонується до постачання з вимогою наявності товару на складі вже на час торгів (товар планується до постачання і знаходится у виробника, або іншого суб'єкта господарювання) Таким чином обмежується коло учасників публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 52/2020 <b> Відповідь:</b>

<b>Запит від:</b> Запит від приватне акціонерне товариство "Куп'янський молочноконсервний комбінат" <b> Тема розширена:</b> Мета звернення - отримання роз’яснення стосовно порядку визначення предмету закупівлі, оскільки останнім часом почастішали випадку звернення органів прокуратури до суду з позовами про визнання недійсними допорогових договорів поставки молочних продуктів в асортименті, які зазначені органи вважають одним предметом закупівлі. <b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є молочні продукти з різним показником четвертої цифри відповідно до основного словника Національного класифікатора України “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015, які відносяться до одного розділу 15500000-3, різними предметами закупівлі або ж окремими частинами одного предмету закупівлі (лотами)? 2. Чи правомірно підсумовувати окремі договори на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри цих продуктів згідно з ЄЗС, укладені одним замовником з одним та/або різними постачальниками, з метою визначення загальної вартості предмету закупівлі та, як наслідок, застосування певної процедури закупівлі? 3. Чи є правомірними дії по укладенню одним замовником декількох допорогових договорів поставки на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС, загальна вартість яких перевищує порогове значення 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі? 4. Чи можуть укладатися одним замовником договори поставки різних предметів закупівлі з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС на суму, більш ніж 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі, за умови неперевищення вартості кожного предмета закупівлі порогового значення? <b> Номер відповіді:</b> 53/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20 , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Петрівська района рада Кіровоградської області <b> Тема розширена:</b> Порядок виконання договору при зміні балансоутримувача <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Балансоутримувач майнового уомплексу - бюджетна установа, провела тендер на закупівлю природнього газу для опалення цього комплексу. Вже після підписання угоди змінився балансоутримувач, також бюджетна установа. При цьому власник майна не змінився. фінансування як первісного так і нового балансоутримувача здійснюється з одного місцевого бюджету. Чи потрібно проводити новий тендер? Чи достатьньо укласти договір про заміну сторони? <b> Номер відповіді:</b> 38/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена у запиті № 545/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cc8a1d3-abf7-4970-a6a1-851995cfed79&lang=uk-UA