<b>Запит від:</b> Запит від Теплолюкс Україна <b>Суть питання:</b> Замовник Філія Бурове управління "Укрбургаз" АТ "Укргазидобування" провела Допорогову закупівлю очікувана вартість якої 2 599500,00 грн. Дана оголошена вартість перевищує суму, згіно ст2. ЗУ "Про публічні закупвлі" та не відповідає Інструкції 10 Тендер №4793105 УБГ19Т-162 Саморегулюючий термокабель в комплекті з муфтами. Аукціон відбувся 06.12.2019 року. Якими нормами регулюються даний порядок допорогової закупівлі, якщо не відповідає ні нормам Закону, ні Інструкції 10, оскільки перевищує встановлений розмір для закупівлі товарів? <b> Номер відповіді:</b> 30/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті  № 594/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bf55df4-8400-42b7-bfce-185d6b93be18&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти <b> Тема розширена:</b> Закупівля постачання електричної енергії <b>Суть питання:</b> 14 листопада 2019 року нами було оголошено відкриті торги щодо закупівлі постачання електричної енергії. 09 грудня 2019 року відділом освіти було кваліфіковано переможця. Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір може бути укладеним не раніше як 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та не пізніше як через 20 днів. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", "Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.". Тобто 10 днів дається для оскарження рішення дій, або бездіяльності замовника. А отже, замовник фактично може знати свого постачальника максимум за 10 днів до укладення договору (або враховуючи період оскарження за 20 днів до укладення договору). Підпункту 6.1.3. пункту 6.1. розділу VI ПРАВИЛ роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що для зміни постачальника та уникнення штрафних санкцій " споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору". З урахуванням вищевикладеного виникають суперечності між постановою НКРЕКП та Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно розподільники електричної енергії відмовляють у зміні постачальника електричної енергії так як повідомлення подано менше як за 21 день, тоді у споживача немає іншого виходу як порушувати "ЗУ Про публічні закупівлі" і укладати прямі договора на постачання електричної енергії на один місяць для вчасного попередження розподільника. Також розподільники відмовляють (в нашому випадку) у зв'язку із наявною заборгованістю. Коли почали виясняти ситуацію розподільник говорить, що помилкового відмовив а посеред місяця змінити постачальника неможливо. Поясніть будь ласка як діяти в таких ситуаціях і чим керуватись? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 31/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання закупівель електричної енергії висвітлені в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергі ї" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06%20 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 Разом з тим, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗК МЦКіД <b>Суть питання:</b> Доброго дня підкажіть будь ласка чи потрібно у 2020 році виводити тендерний комітет та залишати лише уповноважену особу? Якщо в січні 2020 у нас буде тендер то його повинен проводити тендерний комітет чи уповноважена особа? <b> Номер відповіді:</b> 20/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель . Ураховуючи викладене, проведення процедур закупівель належить виключно до повноважень тендерного комітету або уповноваженої особи. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо організації та проведення процедур закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо повноважень тендерного комітету згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" (в редакції від 19.04.2020 року) стосовно проведення спрощених процедур <b>Суть питання:</b> В ст. 11 ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) зазначено, що відповідальною за організацію та проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ є уповноважена особа. В Прикінцевих та перехідних положеннях цього ж Закону зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ. Згідно ст. 13 Закону ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Запитання: чи є вимогою та обов’язком замовника відповідно до ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) визначити або призначити уповноважену особу відповідальною за проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ? Тобто, тендерний комітет вже не може бути призначеним відповідальним за організацію та проведення СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, тільки за ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ відповідно до Закону? <b> Номер відповіді:</b> 21/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Повідомлення про внесення змін <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі внесення змін до істотних умов договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 цього Закону оприлюднюється повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю . Одним з передбачених випадків є продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Тобто цей пункт містить в собі настання двох подій: продовження строку дії договору та виконання зобов'язань. Чи потрібно публікувати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю якщо зміни стосуються одного з зазначених випадків, наприклад, лише продовження строку дії договору (строк виконання зобов'язань залишається незмінним)? <b> Номер відповіді:</b> 22/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247 ,  розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економічного та інвестиційного розвитку Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткових угод, які збільшують ціну товару при умові непідтвердження коливання ціни на ринку <b>Суть питання:</b> Суть питання викладена у листі, що додається <b> Номер відповіді:</b> 23/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”. Одночасно зазначаємо, що пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Отже, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону лише відповідно та у межах наявного коливання ціни на ринку. При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії у постачальника універсальних послуг <b>Суть питання:</b> Надайте будь ласка відповідь, чи має законні підстави наша лікарня,яка з 07.10.2019 року перетворена з комунального закладу на комунальне некомерційне підприємство, проводити переговорну процедуру закупівлі електричної енергії у постачальника універсальних послуг нашого міста. <b> Номер відповіді:</b> 25/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> продовження прямого договору на наступний рік <b>Суть питання:</b> Бюджетна установа на послуги електропостачання у 2019 році витратила 198 000 гривень. Сума не перевищує 200 000 гривень, отже торги не проводились. Очікуваний обсяг споживання та очікувана вартість на 2020 рік сталі відомі в середині листопада. Сума перевищує 200 000грн. В грудні була розпочата процедура відкритих торгів на очікувану вартість на 2020 рік. Оскільки ринок електропостачальників є конкурентним, наразі невідомо, хто буде переможцем торгів. Але вже з 1 січня 2020 року електрична енергія споживається бюджетною установою у торішнього постачальника. Оскільки договір укладений у 2019 році був укладений без проведення процедур закупівель отже і пролонгувати його на 20% замовник не мав змоги. Отже постає питання, як розрахуватись за спожиту протягом проведення торгів електричну енергію, якщо переможцем виявиться інша енергопостачальна компанія? <b> Номер відповіді:</b> 26/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті № 54/2019 за посиланням http://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Палац" <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> За організацію та проведення спрощених закупівель згідно з новою редакцією Закону відповідати мають саме уповноважені особи? <b> Номер відповіді:</b> 27/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Луцька міська клінічна лікарня" <b>Суть питання:</b> З 01.04.2020 року лікарня, як надавач медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, зобов’язана буде підписати договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України (далі - НСЗУ). Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров’я. Тобто оплата НСЗУ здійснюються уже по факту лікування кожного окремого пацієнта (з розрахунку наданої послуги та витрачених лікарських засобів). Питання – яким чином провести процедуру міжнародних відкритих торгів та здійснити реєстрацію тендерного договору, якщо відповідно до п.2.10. наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 02.03.2012 року № 309 органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом? Тому що такі кошти будуть виділені після лікувань пацієнтів і не відразу в сумі, необхідній для підписання договору. Крім того, з 19.04.2019 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-IX укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Тобто тут виходить замкнуте коло. Ми, як замовник, можемо оголосити процедуру відкритих торгів з міжнародною публікацією (що займе достатньо довго часу – до 2,5 місяці) на очікувану вартість та завершити таку процедуру. Однак, у реєстрації такого договору у органах Державної казначейської служби України буде відмовлено, оскільки не буде фінансування від НСЗУ (ліки ще не куплені –пацієнти не проліковані - кошти від НСЗУ не надійшли). <b> Номер відповіді:</b> 19/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас інформуємо, що питання проведення процедур закупівель на очікувану вартість предмета закупівлі розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09 Крім того, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, додатково з питань обслуговування (банківського чи казначейського) комунальних підприємств як надавачів медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" <b>Суть питання:</b> 12 грудня 2019 року Замовником оголошено відкриті торги за предметом закупівлі код ДК 021:2015 03410000-7 — Деревина (деревинна тріска), оголошення № UA-2019-12-12-001168-b. Однією з вимог тендерної документації Замовника було наступне: "Тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги», тобто повинна містити накладений електронний цифровий підпис/печатку або кваліфікований електронний підпис/печатку учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію.". Під час розгляду пропозиції одного із учасників торгів встановлено, що тендерна пропозиція не містить накладений електронний цифровий підпис/печатку або кваліфікований електронний підпис/печатку учасника закупівлі. Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі її невідповідності умовам тендерної документації. Натомість, учасником (після закінчення строку подання тендерних пропозицій, на етапі розгляду його пропозиції) надано лист від майданчика Zakupki.Prom.ua згідно якого учасник не мав можливості накласти ЕЦП через збій системи. Просимо надати розяснення чи повинен Замовник враховувати інформацію, яка подана після закінчення строку для подання тендерних пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 15/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 639/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=089ff18d-10d8-4ace-9f9f-c40799b762f3&lang=uk-UA Разом з тим у запиті № 227/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9869d-5a23-4f58-a507-18943df1d1a5&lang=uk-UA розглянуто питання щодо внесення змін до тендерної пропозиції. При цьому рішення приймаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРТРЕЙДІНГ» <b> Тема розширена:</b> Надання оригіналів замість копій документів <b>Суть питання:</b> Шановна колегія. Прошу надати відповідь, чи буде вважатися невиконана вимога замовника та причиною дискваліфікації у разі якщо: Замовником вимагається надання копії документів(наприклад аналогічні договори, або установчі документи(витяг з ЄДР, витяг з ПДВ),які повинні бути відповідним чином завірені, а учасником були надані оригінали таких документів(копії з оригіналів, які не завірені відповідним чином та мають кольорові печатки та атрибути паперових оригіналів документів)? <b> Номер відповіді:</b> 17/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.