<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни Договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році. У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком. Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 203/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” ) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ" <b>Суть питання:</b> Готель є структурним підрозділом державного підприємства (порт). В готелі функціонує ресторан . Чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" при придбані продуктових товарів для ресторану (кінцевий споживач). Чи являється наш підрозділ афілійованим підприємством і чи можемо ми придбати продуктові товари для кухні ресторану без торгів (п4.1 ЗУ) Будь ласка, надайте відповідь. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 205/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті № 1222/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ЄМІЛЬЧИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА ЄМІЛЬЧИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ <b>Суть питання:</b> У зв’язку із неоднозначністю судових рішень, позицій з даного питання контролюючих та правоохоронних органів, звертаємось з проханням надати роз’яснення стосовно наступного. В поточному році виникла необхідність в закупівлі господарських товарів, які відносяться до різних кодів ДК 021:2015. Чи можливе укладання єдиного договору закупівлі, який містить різні коди ДК 021:2015 з оприлюдненням звіту про укладений договір по кожному предмету закупівлі, чи будуть такі дії правомірними, чи є необхідність укладання окремих договорів на кожен товар за окремим кодом ДК 021:2015? Звертаємо увагу, що при закупівлі товарів згідно одного договору з різними кодами ДК 021:2015, відсутня технічна можливість розміщення на електронному майданчику інформації про закупівлю. Також, просимо надати роз’яснення як діяти стосовно даного питання з 19.04.2020 року після введення в дію Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 року <b> Номер відповіді:</b> 173/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь   міститься у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424 У свою чергу, зазначаємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 Водночас повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року . Так, статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється  робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський міський центр зайнятості <b>Суть питання:</b> З 19 квітня 2020 року вступає в дію ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року № 114-ІХ (далі Закон). Ч. 4 Розділу Х Закону встановлено, що до 01.01.2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови, що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Уповноважені особи підтверджують рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель з урахуванням вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону. Відповідно до п. 35 ст. 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Враховуючи вище викладені положення Закону просимо надати відповідь на наступне запитання: Чи може тендерний комітет замовника складатись з його посадових осіб, що не підтвердили рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель в розумінні вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону та відповідно не являються уповноваженими (відповідальними) особами за проведення закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 174/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ".

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти <b> Тема розширена:</b> публікація річного плану <b>Суть питання:</b> У разі, якщо в установі до 2022 року залишиться тендерний комітет, то яким чином розподілити обов'язки (та відповідальність) між ТК і УО щодо публікації плану закупівель? Адже з 19.04.2020 р. спрощені закупівлі має проводити лише УО. А хто повинен публікувати план? <b> Номер відповіді:</b> 175/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Частиною першою статті 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Згідно з пунктом 1 частини десятої статті 11 нової редакції Закону передбачається, що уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель. Питання планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель передбачені статтею 4 нової редакції Закону. Отже, оскільки відповідальною за спрощені закупівлі є уповноважена особа, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою згідно вимог статті 11 нової редакції Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Укладення договору про закупівлю об’єднанням учасників, яка не має ліцензії (дозволу) згідно із законодавством <b>Суть питання:</b> Новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – новий Закон) передбачено можливість участі у процедурах закупівель об’єднань учасників. У разі якщо переможцем процедури закупівлі визнане об’єднання учасників, згідно з частиною шостою статті 33 нового Закону договір про закупівлю укладається між замовником та об’єднанням учасників – переможцем процедури закупівлі. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 41 нового Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому у разі якщо переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є об'єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об'єднання учасників. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). При цьому відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи може об’єднання учасників, яке, як окрема юридична особа, не має ліцензії (дозволу) на провадження господарської діяльності з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), що становлять предмет закупівлі, укласти договір про закупівлю, за умови що така ліцензії (дозвіл) наявна в юридичної особи, яка входить до складу об’єднання, а в договорі про закупівлю зазначено, що саме ця юридична особа буде безпосередньо здійснювати постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) за договором про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 176/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо надання документів, у разі якщо учасником є об’єднання учасників, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Львіввугілля" <b> Тема розширена:</b> Визначення замовника у відповідності до п.4 ч.1 ст.2 Закону <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Львіввугілля» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Відповідно до умов Статуту ДП «Львіввугілля», предметом діяльності підприємства є добування та збагачення кам’яного вугілля. Видобуток вугілля здійснює 6 шахт – відокремлених підрозділів підприємства. З огляду на вищевикладене, просимо надати роз’ясненння, чи може наше підприємство бути замовником, визначеним пунктом 4 частини першої статті 2 в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. № 114-ІХ? <b> Номер відповіді:</b> 177/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті       № 150/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a554a66-443a-4995-b9a9-77ab1caa1685&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Нерезиденти <b>Суть питання:</b> У відповідь на запит 107/2020 ДП МА "Бориспіль" отримало відповідь з посиланням на лист лист від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06. Проте о цих листах йдеться про документи нерезидентів, що подаються в складі тендерної пропозиції. Ми дуже просимо роз’яснити позицію відносно документів переможця (вона не відображена в перелічених вище листах), а саме: 1. переможець-нерезидент має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника? 2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні? Дуже сподіваємось на отримання відповіді, оскільки це суттєво впливає на формування вимог тендерної документації. <b> Номер відповіді:</b> 178/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “ Щодо учасників нерезидентів ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 , які містять вичерпну інформацію.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> ЕЦП <b>Суть питання:</b> У зв’язку з набуттям 19.04.2020 чинності ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі – Закон-1) та "Про електронні довірчі послуги" (далі – Закон-2). Згідно із ст.5 Закону – 1: електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Згідно із ст. 6 Закону - 1: накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Майданчик SmartTender.biz повідомив, що на майданчику існує можливість накладення ЕЦП/КЕП учасниками лише на пропозицію в цілому.Цю позицію підтверджено ДП "ПРОЗОРРО". З огляду на вимоги Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", подання тендерної пропозиції без накладення електронного цифрового підпису на кожному окремому документі є порушенням. У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити дії замовника щодо встановлення вимог до накладення учасниками ЕЦП/КЕП на пропозицію: 1) З огляду на який нормативний документ замовник має встановити вимогу щодо накладення учасниками ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілому? <b> Номер відповіді:</b> 179/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Миколаївське лісове господарство" <b>Суть питання:</b> Доброго ранку! На підставі п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 114-ІХ, до замовників, які здійснюють закупівлі згідно із цим Законом, віднесені юридичні особи, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів. У зв'язку з чим прошу роз'яснити, чи є обов'язковим при придбанні державним підприємством товарів, робіт та послуг без проведення процедури закупівель у разі використання при цьому коштів отриманих даним підприємством у результаті здійснення господарської діяльності, тобто, коштів не виділених з державного бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 181/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті    № 150/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a554a66-443a-4995-b9a9-77ab1caa1685&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ТЕХ ПРОМ ГАЗ <b> Тема розширена:</b> розяснення порядку закупівель ДК УКРОБОРОНПРОМ <b>Суть питання:</b> ДЕРЖАВНИЙ КОНЦЕРН "УКРОБОРОНПРОМ", проводить конкурсний відбір потенційних постачальників природного газу через систему Прозорро № UA-2020-01-31-000596-b, на суму 246 667 635,54 грн. та було обрану процедуру "Допорогові закупівлі". У Конкурсній документації вказується: " Конкурс проводиться в інтересах окремих підприємств Концерну, закупівлі яких не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Кожне окреме підприємство Концерну укладатиме договір з переможцем конкурсу, який визначається за результатами аукціону. Концерн не несе відповідальності за укладення і виконання договорів з переможцем конкурсу. Аукціон проводиться відповідно до вимог наказу ДП «Прозорро» від 19.03.2019 №10, як допорогова закупівля, з метою максимальної економії та ефективності коштів підприємств Концерну." Згідно вимог діючого законодавства, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, то застосовуються положення Закону України «Про публічні закупівлі» (ч. 1 ст. 2 вказаного Закону). Вказана закупівля не підпадає під виключення, передбачені в ч. 3 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Також на вказану закупівлю не розповсюджуються положення Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони. Не регулює вказану закупівлю й положення наказу ДП «Прозорро» №10 від 19.03.2019 року Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель…» Відповідно до п. 2. ст. 7 ЗУ "Про державне оборонне замовлення" "Державні замовники здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у порядку, передбаченому цим Законом; в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі" та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Вищезгадана закупівля не становить державну таємницю, та повинна проводитися у відповідності до ЗУ "Про публічні закупівлі". Окремо зазначаємо, що ДК "УКРОБОРОНПРОМ" вже провів аукціон № UA-2019-12-19-001831-a, на суму 292 214 491,00 грн., обравши процедуру "Допорогові закупівлі". Зважаючи на вищенаведене, відповідно до статей 3-5,13,14,19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статей 5, 6 Закону України «Про інформацію», просимо надати наступну публічну інформацію: 1. Чи є ДК " УКРОБОРОНПРОМ" "Замовником" у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? 2. Чи має право ДК " УКРОБОРОНПРОМ" проводити закупівлі в інтересах учасників концерну? 3. Чи підпадають під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівлі, які проводить ДК " УКРОБОРОНПРОМ" та учасники ДК " УКРОБОРОНПРОМ"? 4. Чи є учасники концерну ДК " УКРОБОРОНПРОМ" "Замовниками" у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"(наприклад: ПАТ "НВО" "Київський завод автоматики"(код ЄДРПОУ: 14309356); Державне підприємство "Харківський завод спеціальних машин"(код ЄДРПОУ: 7904041), ДП "Електричні системи" (код ЄДРПОУ: 40210018))? 5. Чи повинно ДК " УКРОБОРОНПРОМ" керуватися вимогами ЗУ про публічні закупівлі при здійсненні закупівель на через систему Прозорро? 6. Чи вправі ДК " УКРОБОРОНПРОМ" керуватись нормами наказу 10 та 11 ДП "Прозорро" при здійсненні закупівель через систему Прозорро на суму, зо перебільшує 200 тисяч гривень для товарів? Відповідь просимо надати у строки передбаченні чинним законодавством. Відповідь просимо надіслати на електронну адресу: [email protected] та на поштову адресу: 04210, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 7, корпус 1. Про готовність відповіді просимо повідомити за тел. 0674873467. директор _____________ В.В. Ільченко <b> Номер відповіді:</b> 184/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1 - 5 Питання визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07 Щодо питання 6 Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та  проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування системи, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від системи, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. Поряд з цим відповідно до пункту 13 Порядку функціонування системи умови використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену в частині першій статті 2 Закону, з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт визначаються адміністратором. У свою чергу, наказом державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (далі − Інструкція). При цьому відповідно до абзацу третього пункту 3 Інструкції замовником закупівлі в розумінні Інструкції є замовники, визначені в пункті 9 частини першої статті 1 Закону, а також державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків. Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги пункт 6 Інструкції, суб’єкти, визначені в абзаці третьому пункту 3 Інструкції можуть використовувати електронну систему закупівель з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти <b> Тема розширена:</b> оприлюднення у плані закупівлі на 20% минулорічного договору <b>Суть питання:</b> Стаття 4 частина 2 Закону України №114 визначає, яку саме інформацію повинен містити річний план. У разі продовження тендерного договору на 20% чи потрібно оприлюднювати цю суму у річному плані і який вид закупівлі обирати (згідно з п.5 ч.2 ст.4)? <b> Номер відповіді:</b> 185/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Відповідно до статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі − річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому інформація, яка повинна міститись в річному плані, визначена частиною другою статті 4 нової редакції Закону. Таким чином, при складанні річного плану до нього включається інформація про закупівлі, які планує провести замовник, без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється  робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель.