<b>Запит від:</b> Запит від Гурова Анна Михайлівна <b> Тема розширена:</b> розпорядження замовником предмету закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 1. Розясніть будь ласка з посиланням на конкретні статті нормативно-правових актів, яким чином відбувається взаємодія між державними органами (підприємствами) щодо розпорядження закупленим маном чи послугами з метою уникнення дублювання закупівель одного й того ж предмету різними державними органами (підприємствами)? Чи може один державний орган передати іншому безоплатно закуплений за кошти державного бюджету товар/послугу, чи існує законодавче положення, яке визначає вартість їх продажу замовником іншому державному підприємству чи органу? 2. Чи існує спеціальне нормативне регулювання здійснення публічних закупівель космічних знімків у звязку з необхідністю забезпечити сумісність закуплених знімків та техніки, яка здійнює їх прийом? <b> Номер відповіді:</b> 122/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. У свою чергу, відповідно до Положення про Державне космічне агентство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 281, Державне космічне агентство України (ДКА) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері космічної діяльності. Ураховуючи зазначене, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до відповідного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Консультативно-діагностичний центр" Шевченківського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> Помилкове оприлюднення звітів про виконання договорів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником при оприлюдненні звітів про виконання договорів про закупівлю постачання теплової енергії у 2019 році їх помилково оприлюднено, як виконані по договорам постачання теплової енергії у 2020 році (термін дії договорів з 01.01.2020 р. до 31.12.2020 р.). Як виправити вищевказану помилку для подальшої роботи із договорами на постачання теплової енергії в 2020 році через систему Prozorro (додаткові угоди, інформація про виконання договорів за результатами їх завершення тощо), так як юридичних підстав для розірвання договорів немає.Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 123/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне питання надано відповідь у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день! Нами було визначено переможця 23.01.2020 року. Враховуючи норми ЦКУ, останнім днем подання документів переможцем буде 28.01.2020 року. Проте позиція Верховного суду, що зазначена в постанові від 19.12.2019 по справі №916/452/19 зазначає, що в 5-ти денний строк надання документів переможцем враховується день публікації наміру. Просимо надати аргументовану відповідь на таке питання: чи враховується в 5-денний строк надання документів переможцем день публікації повідомлення про намір укласти договір? <b> Номер відповіді:</b> 124/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 184/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до ст. 14 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Просимо надати відповідь: чи потрібно при укладенні договору з переможцем спрощеної закупівлі витримувати 10-ти денний термін з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника? <b> Номер відповіді:</b> 125/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет БМР <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до ст. 10 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Водночас ст. 14 Закону передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель). Просимо надати відповідь на питання: за скільки робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій необхідно оприлюднити оголошення про проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 126/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічна відповідь розміщена у запиті № 42/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d37dc69d-d608-49a3-b1da-5eb50815a97e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Трофімчук Олександр Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Чи існує механізм впливу та відсіювання на недобропорядних постачальників <b>Суть питання:</b> Міністерства примушують виконувати державні закупівлі в системі "Прозорро", при цьому не забезпечують ніякого механізму захисту від недобросовісних постачальників, які можуть поставити не той товар, чи не у вказані строки. Чому нема можливості залишити хочаб відгук про постачалника, або звернутись з проханням про перевірку і недопущення такого постачальника до обману інших закупівельників? Не давайте будьласка стандартних відповідей, а краще зауважте і прийміть міри! Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 127/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 , розміщено лист та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо застосування господарських санкцій . Разом з тим, замовник може встановити вимогу в тендерній документації щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору . При цьому звертаємо увагу, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) н абрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020 . Відповідно до частини другої статті 17 нової редакції Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником , що призвело до його дострокового розірвання , і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Березнегуватська селищна рада Миколаївської області <b> Тема розширена:</b> Утворення тендерного комітету Березнегуватської селищної ради та затвердження Положення про нього <b>Суть питання:</b> Яким актом утворюється тендерний комітет та затверджується Положення про ноього в органах місцевого самоврядування (Березнегуватська селищна рада), якщо в селищній раді видаються такі акти: рішення сесії селищної ради, рішення виконавчого комітету селищної ради, розпорядження селищного голови? Прошу Вас у відповіді зазначити конкретний акт так, як думки наших фахівців та депутатів мають велику розбіжність. <b> Номер відповіді:</b> 101/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника . Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Виходячи зі змісту пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Разом з тим відповідно до пункту 80 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. При цьому згідно з частиною першою статті 12 Закону “Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень. Ураховуючи викладене, положення про тендерний комітет затверджується тим рішенням замовника, форма якого передбачена для суб"єкта чинним законодавством.

<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Міський центр інформаційних технологій" <b> Тема розширена:</b> Формування річного плану. <b>Суть питання:</b> Цікавить якщо спочатку в тендерний комітет надійшло звернення про закупівлю послуги А на суму 90тис. а через деякий час на послугу В але за таким самим кодом ДК на суму 120тис. чи буде порушенням якщо в плані закупівель по послузі А буде вказано допорогова закупівля, і проведено допорогову закупівлю, а по послузі Б відкриті торги. Чи не буде це вважатись поділом предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. <b> Номер відповіді:</b> 102/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Міський центр інформаційних технологій" <b> Тема розширена:</b> Внесення закупівель в річний план <b>Суть питання:</b> Чи необхідно вносити в річний план закупівлі якщо предметом закупівлі є послуги на які не поширюється дія закону про Публічні закупівлі згідно абз.7 част.3, пункт.5 част.4 та абз.5 част.5 статті 2 закону. <b> Номер відповіді:</b> 103/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься у листі від 31.03.2017  № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівл і”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 Таким чином, оскільки на придбання предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону дія не розповсюджується, такі закупівлі не відображаються у річному плані (додатку до річного плану).

<b>Запит від:</b> Запит від Благодійна Організація «ОБ’ЄДНАННЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ ХВОРИХ ФЕНІЛКЕТОНУРІЄЮ «ПОКОЛІННЯ» <b> Тема розширена:</b> Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів? <b>Суть питання:</b> Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети. Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників. На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію? Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів? <b> Номер відповіді:</b> 104/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет. Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету. З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗВО <b>Суть питання:</b> Установа є комунальним закладом, яка частково фінансується з бюджету, а частково ха власні кошти. Для вчасного початку та завершення закупівель комунальних послуг планування проводиться орієнтовне з кінці року. Сума фінансування по затвердженим кошторисам (а управління і казначейська служба затверджує їх у новому році не раніше 15-17 січня) джерела фінансування можуть змінюватись, залежно від фінансування. Чому на майданчиках закрита можливість редагувати плани (зркрема джерела фінансування). Дана ситуація створює умови в яких Замовники є заручникам (на період плануваня достеменно не відомі джерела фінансування, і при затвердженні остаточного фінансування управліннями - неможливо внести зміни). Тому просимо дозволини вносити зміни в план закупівель розділі "Джерело фінансування" - для недопущення замовникам порушень законодавства у сфері публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 105/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню. Таким чином, інформація стосовно процедури закупівлі, яка передбачена в ручному плані, зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. Додатково зазначаємо, що на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланнями https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi , https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji , https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro міститься інформація стосовно річних планів та їх статусів, рекомендації по заповненню поля “Джерело фінансування”

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Довідки, що надає переможець торгів <b>Суть питання:</b> Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило, що довідки про несудимість переможцям торгів надають відповідні підрозділи МВС України. Просимо роз’яснити: 1. переможець-нерезидент також має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника? 2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні? <b> Номер відповіді:</b> 107/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання розміщена у запиті № 344/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA