<b>Запит від:</b> Запит від Дубровицький районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) <b>Суть питання:</b> Чи обов"язково в під час планування використовувати два класифікатори: ДК016:2010 та ДК021:2015? До цього використовували ДК021:2015. <b> Номер відповіді:</b> 129/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом . Наказом Мінекономрозвитку (далі – Наказ) від 17.03.2016 № 454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Так, пунктом 2 Наказу установлено що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Отже, з 01.01.2017 під час здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає предмет закупівлі відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства" <b> Тема розширена:</b> Обмеження партнерських АЗС <b>Суть питання:</b> В нашій тендерній документаці на закупівлю палива вимагаються від учасників наявність власних або орендованих АЗС. Чи обмежуємо коло учасників, зокрема дискримінує тих учасників, які мають партнерські АЗС. <b> Номер відповіді:</b> 131/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q =

<b>Запит від:</b> Запит від Центральний державний архів громадських об'єднань України <b>Суть питання:</b> Плануємо здійснити заміну близько 70% вікон у будівлі. Орієнтовна вартість закупівлі 650,0 тис. грн. Код предмету закупівлі відповідно до ДК 021:2015 45420000-7 - Столярні та теслярні роботи. Як правильно обрати предмет закупівлі: поточний ремонт чи капітальний ремонт? За якою процедурою здійснювати закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 132/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону. Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та предмету закупівлі послуг з поточного ремонту розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 При цьому визначення поняття "капітальний ремонт" наведено в ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Отже, замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, (далі – Порядок) та вимог Закону. Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону вибір та проведення процедур закупівлі належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Орієнтовний початок допорогової закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. З метою складання додатку до річного плану закупівель прошу надати відповідь на питання: Що, відповідно до законодавства, є початком проведення допорогової закупівлі, яка здійснюється без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 133/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в запиті № 76/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c6ed2cc-eb6f-4ae8-84f3-a1328808d354&lang=uk-UA Отже, у разі внесення в додаток до річного плану закупівель, які планується здійснити без використання електронної системи закупівель, замовник може заповнити відповідне поле “Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі” шляхом внесення місяця року, в якому планує укласти договір.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП Академія <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Дякуємо за попередньо надані відповіді та просимо уточнити. Відповідно до вашої відповіді на запит 1133/2019, вами звернуто увагу, що відповідно до абзацу другого частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Закон містить спеціальні та загальні норми. Спеціальні норми закону є домінуючими над загальними. Питання спрощених закупівель регулюється спеціальними нормами Закону статті 14. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Чи потрібно замовникам при проведенні спрощених закупівель враховувати норми ч. 5 ст. 33, а саме: З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. просимо звернути увагу, що строк проведення спрощених закупівель від 6 днів, а строк статті 33 передбачає очікування 10 днів, що суперечить логіці проведення даної процедури. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 134/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду . Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії . Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову. Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону  викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”

<b>Запит від:</b> Запит від Лотоцький Віталій Олександрович <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Прошу надати роз'яснення, чи може уповноважена особа водночас бути членом діючого тендерного комітету ? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 135/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Гайворонський політехнічний коледж <b>Суть питання:</b> Заміна договору на веб-порталі. У звязку з завантаженням іншого договору про закупівлю електричної енергії. <b> Номер відповіді:</b> 114/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо виправлення технічної помилки зазначена у запиті 82/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Археологічно-архітектурна служба м.Львова" <b> Тема розширена:</b> допорогові закупівлі та необхідність внесення в план закупівлі і публікації звіту про укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу поради у такій ситуації: Є програма співфінансування реставраційнийх робіт вікон/брам у житлових будинках, яка буде діяти протягом 2020 р. Замовником робіт виступають власники/співвласники приміщень будівлі (мешканці квартир - фізичні особи). Згідно умов програми замовники (власники приміщень) оплачують підряднику аванс - 30% вартості робіт, решту 70% платить міська рада підряднику з міського бюджету, через уповноваже комунальне підприємство, після виконання робіт. Для виконання робіт укладається тристоронній договір між Замовником (власники/співвласники квартир у будинку - оплачують 30% робіт), Уповноваженим підприємством (оплачує 70% вартості робіт, після виконання) та виконавцем робіт. Чи повинне уповноважене комунальне підприємство міської ради вносити такі закупівлі в план закупівель підприємства та публікувати звіт про укладений договір чи проводити допорогову закупівлю, якщо суми угод є більші ніж 50 тис.грн., але не перевищують 1 млн. 500 тис. грн. і підприємство не є замовником робіт, а лише платником частки міської ради у програмі співфінансування? <b> Номер відповіді:</b> 116/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання розміщена у запитах № 79/2018, 522/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb6add59-1527-4582-9333-b20448f36761&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Дитяча міська лікарня" Міської ради міста Кропивницького" <b>Суть питання:</b> Чи можемемо ми оголосити переговорну процедуру закупівлі електроенергії? Нашою організацією було оголошено дві процедури відкритих торгів, одна з них не відбулась взвязку з відхиленням всіх тендерних пропозицій, інша через подачу на участь в торгах менше двох тендерних пропозицій. У нас уже є продовжений минулорічний договір на 20% від суми, але в цю суму уже не ввійде оплата за лютий. А по строкам ми уже не встигаємо провести нові відкриті торги. Як нам бути далі в таких умовах?? <b> Номер відповіді:</b> 117/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від  22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06%20 Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. При цьому згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Виконання Типового договору розподілу природного газу <b>Суть питання:</b> Відповідно до положень Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1384/27829:  Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2.);  Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку (п. 1.3.);  Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1.). Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, то з 01.01.2019 р. його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір розподілу природного газу щороку? <b> Номер відповіді:</b> 118/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 При цьому ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зокрема звіт про виконання договору, протягом 3 днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання . З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону у випадку закінчення строку його дії, або виконання, або розірвання.

<b>Запит від:</b> Запит від Кириченко Вадим Миколайович <b>Суть питання:</b> Добрий день! Поясніть будь ласка чи може державна установа провести спочатку допорогову закупівлію (до 200 тис. грн), а через деякий час за цим же кодом закупівлі - відкриті торги? Чи буде це порушенням? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 119/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Фесенко Ярослава Юріївна <b> Тема розширена:</b> Однаковий код да 021-2015 на товари і послуги <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Під час планування закупівель хочемо використати один і той самий код дк 021-2015 на товари і послуги. Якщо очікувана вартість товарів по даному коду по товарах і послугах разом становить 210 тисяч, то необхідно проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 121/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання розглянуті у листах від 01.10.2019 № 3304-04/40135-06 "Щодо необхідності дотримання вартісних меж" та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F40135-06%20 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06