<b>Запит від:</b> Запит від Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 року вступає в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі – Закон). Згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону «Для цілей пункту 4 частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах». ЛК АТП №1 здійснює міські перевезення пасажирів на підставі договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Львові, укладеного з управлінням транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, за результатами конкурсу, згідно із затвердженим (-ими): розкладом (-ами) руху і тарифом (-ами), схемою руху автобусного(-их) маршруту (-ів), які визначені договором. Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення чи ЛК АТП №1 з 19.04.2020 року буде вважатись підприємством, яке здійснює діяльність в окремій сфері господарювання в розумінні Закону <b> Номер відповіді:</b> 150/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення поняття  "замовники", ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Теплоенергетик" <b> Тема розширена:</b> Необхідність проведення тендеру Замовнику, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Комунальне підприємство "Теплоенергетик" здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а саме, виробництво і постачання теплової енергії населенню міста Кропивницького, бюджетним установам, іншим споживачам, тощо. Чи потрібно підприємству проводити тендер, як замовнику, на закупівлю електричної енергії (вартість закупівлі більше 1 млн. грн.), оскільки на ринку у 2019 році з"явилось декілька її постачальників, з урахуванням пп. 2) п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси (в даному випадку електроенергія) для виробництва теплової енергії. Примітка. Електроенергія буде використовуватись, у тому числі, на забезпечення функціонування газових котелень по виробництву теплової енергії, на приміщення адміністративних та ремонтних корпусів, освітлення території, тощо (чи охоплюється це все словосполученням "для виробництва теплової енергії"). Наперед дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 151/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 930/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культкри, туризму, молоді та спорту Яворівської РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня.Допоможіть, будь ласка, в такій ситуації: в минулому році заключили договір на розподіл газу на суму меншу 50 000грн., внесли в план без застосування процедури., Цього року газова дає додатковий договір до минулорічного(така вних процедура) , сума більше 78390 грн. І така ж ситуація з послугами інтернет провайдерів.Наша організація має заключені договора з декількома провайдерами, цього року ціна збільшується (буде більше 50 000грн.), заключаємо додаткові договора. Оприлюднюємо план , процедури закупівлі –звіт про укладений договір. А як загружати додатковий договір без основного. <b> Номер відповіді:</b> 152/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 235/2016 та 158/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=170c46f5-0415-481a-aee6-0ad6e75d8619&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги <b>Суть питання:</b> Комунальний заклад (лікарню) реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство (КНП), яке є правонаступником. Відповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Якщо юридичну особу реорганізовано, її майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Отже в разі реорганізації юридичної особи шляхом перетворення до нової юридичної особи, яка матиме іншу організаційно-правову форму господарювання, переходить усе майно, всi права та обов’язки попередньої юридичної особи. Процедура реорганізації завершується створенням нової юридичної особи, що стала правонаступником юридичної особи, яка припинила свою діяльність. При цьому нова юридична особа — правонаступник замовника, залежно від стадії публічної закупівлі, на якій відбулася реорганізація (тобто припинилася попередня юридична особа), продовжує закупівлю, якщо вона є замовником в розумінні Закону № 922, і виконує зобов’язання за укладеними договорами як правонаступник (а КНП – є замовником в розумінні Закону). Із завершеними процедурами закупівель та вже укладеними договорами все зрозуміло. Проте, стосовно поточних процедур закупівлі є питання: - Чи зможе новий замовник (тобто КНП) оприлюднити документи та інформацію (Законом передбачена ціла низка документів (інформації) з публічних закупівель, яку має оприлюднити замовник) стосовно закупівель в Prozorro як правонаступник? Адже це пов’язано з тим, що в документах, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, електронна система автоматично заповнює відповідні поля в документах, зазначаючи в них назву попереднього замовника. - Чи реалізована вже на сьогоднішній день ДП «Прозорро» технічна можливість продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника? Чи достатньо тільки внести зміни до профілю замовника на електронному майданчику і система сама підтягне усі необхідні зміни? Звернувшись із цими питаннями до ДП «Прозорро», ми отримали чітку відповідь: «Інформаційно-телекомунікаційна система «Prozorro» є основою електронної системи закупівель (далі - Системи), що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами) (далі - Закон) та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відповідно до Технічного завдання механізм реалізації можливостей продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником процедуру закупівлі та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в Системі відсутній». Із зазначеного вище виходить, що правонаступник замовника не зможе продовжити/завершити розпочаті процедури закупівель. Їх доведеться скасувати, тому що технічне завдання, затверджене Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, не передбачає механізм реалізації даного права правонаступником. Більше того, відсутність даного механізму, а відтак і саме технічне завдання суперечить нормам ЦКУ та Закону України «Про публічні закупівлі», адже такої причини відміни торгів, як реорганізація, в Законі немає. Резюмуючи наведене вище, прошу надати роз’яснення: - на якій підставі правонаступник замовника - КНП має відміняти поточні процедури закупівель (з посиланням на відповідні статті Законів) та надати відповідні інструкції, або - надати інструкції, яким чином правонаступник замовника може продовжити/завершити розпочаті процедури закупівель <b> Номер відповіді:</b> 153/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що з питання планування реалізації норм законодавства в електронній системі закупівель та можливих строків такої реалізації необхідно звертатися до ДП «Прозорро», як до адміністратора системи. Водночас питання правонаступництва розглянуто в листі від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82

<b>Запит від:</b> Запит від філія "НДКТІ" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> строк дії договору <b>Суть питання:</b> Чи можливе застосування в договорі (посилання в договорі), укладеного по переговорній процедурі, ч.3. ст.631 Цивільного кодексу - сторони погодились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення? <b> Номер відповіді:</b> 136/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань реєстрації <b> Тема розширена:</b> Щодо комерційної таємниці в договорах, які підлягають оприлюдненню. <b>Суть питання:</b> Доброго ранку. У нас є договір у якому прописано, що інформація у рамках договору являється комерційною таємницею,розголошення якої передбачає кримінальну відповідальність. Згідно плану закупівель, по предмету закупівлі, що в цьому договорі, повинен публікуватися звіт про укладений договір, бо сума предмету закупівлі на рік більше 50 тис. грн. Я, як секретар тендерного комітету, повинна оприлюднити звіт про укладений договір, висвітливши інформацію, яка є в договорі,а також оприлюднивши скан-копію самого договору. Як бути в такій ситуації? Чи маю я право на такі дії? Дуже вдячна за швидку відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 137/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори у запиті 86/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8067b3f-e2c0-4a93-b549-356023f05d29&lang=uk-UA У свою чергу, закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону. При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ФІЛІЯ "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ФІРМА "УКРГАЗПРОМБУД" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ" <b> Тема розширена:</b> Щодо списання протоколів та тендерних документацій створених в організації <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель. Згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженого наказом мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5 передбачено: ст.219 - Документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участь у них (строк списання 3 роки); ст.236 - Листування з організації та проведення конкурсних торгів (строк списання 3 роки). Питання виникло цього року, оскільки доводиться списувати 2016 рік, в якому були процедури закупівлі конкурсних торгів так і публічні закупівлі. Функцію зберігання електронних документів покладено на Електронну систему закупівель. А як бути із документами створеними в паперовому вигляді, що згодом завантажені в систему: тендерна документація, протоколи розгляду? Чи можна паперові документи публічних закупівель знищувати відповідно ст. 219, ст. 236 Переліку (три роки), тобто вже у цьому році? <b> Номер відповіді:</b> 138/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів , що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Крім того, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані. У свою чергу, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації є Мін'юст .

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області <b> Тема розширена:</b> Про спрощену процедуру <b>Суть питання:</b> Надайте роз'яснення щодо правомірності застосування виключень ч.7. ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Серед іншого при визначенні виключень ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX, за якими Замовнику дозволено не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури, явно не зазначено, що Замовник має право застосовувати ч.7 при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Натомість ч.7. ст. 3 містить п.2, який серед іншого визначає право не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури у випадку "відсутність конкуренції з технічних причин;", що, на нашу думку, є правомірним при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет) оскільки Замовник підключений до телекомунікаційної мережі Оператора (якою Оператор володіє)стаціонарно і конкуренція в цьому випадку виникнути не може. Питання в наступному. Чи правомірно застосування положень п.2. ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX ("відсутність конкуренції з технічних причин;") при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет)? <b> Номер відповіді:</b> 139/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> Ціна закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день! На стадії підготовки тендерної документації закупівлі робіт з капітального ремонту виникли питання: зведений кошторисний розрахунок (пройшов експертизу) дорівнює 4 000 000,0, у тому числі будівельні роботи та устаткування - 3 500 000,00. На яку сумму ми повинні оголосити відкриті торги: повний кошторисний розрахунок чи тількі будівельні роботи? <b> Номер відповіді:</b> 140/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20 ,  розміщено   лист    від   25.11.2016   № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та відповідь на подібні за змістом питання за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32d2dd32-b000-481c-8048-dfa432f6356f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> Ціна закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день!Предмет закупівлі "капітальний ремонт": за зведеним кошторисним розрахунком будівельні витрати складають 3 500 000.При оголошенні ціни закупівлі ставити 3 500 000 або +20% ПДВ? Тобто ціна закупівлі повинна дорівнювати 3 500 000 чи 4 200 000? <b> Номер відповіді:</b> 142/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", що розміщені за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 , У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа <b>Суть питання:</b> Доброго вечера. До нас надходять пропозиції на укладання прямих договорів від постачальників до 50 тис. На деякі товари ми уклали договори. Потім надійшла пропозиція від іншого постачальника з меншою ціною. Що в такому разі ми повинні зробити? Розірвати укладений договір та укласти новий чи зменшувати ціну вже з укладеним? Чим керуватися в даному випадку? <b> Номер відповіді:</b> 143/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Калинівська селищна рада Броварського району Київської області <b> Тема розширена:</b> Тендерний комітет у новоствореній ОТГ <b>Суть питання:</b> Чи можуть функціонувати паралельно кілька тендерних комітетів у новоствореній об'єднаній територіальній громаді (відповідно до кількості рад, що увійшли до ОТГ) до завершення періоду окремого виконання бюджетів під час реорганізації сільських рад? <b> Номер відповіді:</b> 128/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади , якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Разом з тим відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” (далі – Закон про ОТГ). Так відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону про ОТГ з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади. У свою чергу, згідно з частиною дев’ятою статті 8 Закону про ОТГ бюджети територіальних громад, що об'єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною. При цьому до завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об'єдналися, функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів територіальних громад, що об'єдналися, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного об'єднаною територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ (абзац третій частини дев’ятої статті 8 Закону про ОТГ). Таким чином, суб'єкт, який є замовником у розумінні Закону і є розпорядником бюджетних коштів, під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг повинен дотримуватися вимог Закону, у тому числі вимог частини сьомої статті 2 Закону, та здійснювати закупівлі керуючись вартісними межами, визначеними частиною першою статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Крім того, додатково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”.