<b>Запит від:</b> Запит від Донецький обласний інститут післядипломної педагогігчної освіти <b> Тема розширена:</b> Навчання з питань публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня, шановні! Ми є інститут післядипломної педагогічної освіти (код за ЄДРПОУ № 02135804), маємо ліцензію на надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підвищення кваліфікації фахівців, а також співробітників, які займаються публічними закупівлями та пройшли курси щодо їх здійснення (маються відповідні сертифікати). Виникає питання: чи може наша установа надавати іншим установам, організаціям чи фізичним особам послуги з проведення навчання з публічних закупівель із подальшою видачею відповідних сертифікатів? Якщо так, то який саме документ дозвільного характеру для цього нам необхідно отримати? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 200/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запитах № 98/2016 та 24/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e2a3e6b-719f-48bc-8dd1-5e5ce5fa5114&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fd5edcb-0da4-49c2-9b7d-d519bc8264b6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ОКМУ "Центр МСЕ" <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Бюджетна установа має декілька прямих договорів укладених БЕЗ процедур закупівель в минулі роки, наприклад, Укртелеком дог. 2003 року, розподіл газу Заява-приєднання 2016 року. Ці договори щороку подовжуються додатковими угодами на суму передбачену у поточному бюджетному році. Надайте Роз'яснення, як правильно оприлюднити звіт про укладений договір за датою та номером основного Договору (2003 рік, 2016 рік) чи за датою та номером Додаткової угоди (ц.р.)? <b> Номер відповіді:</b> 201/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 235/2016 та 158/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=170c46f5-0415-481a-aee6-0ad6e75d8619&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області <b>Суть питання:</b> Кошторисом бюджетної неприбуткової організації передбачена закупівля за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт автомобілів» (КРАЗ, ГАЗ і корчувач) на загальну суму 390 тис.грн. Згідно пункту 3.16. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого Наказом Мінтрансу № 102 від 30.03.98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1998 р. за № 268/2708, до капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів. Ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що процедура відкритих торгів застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Питання: до якої категорії закупівель віднести капітальний ремонт автомобілів – закупівлі робіт чи закупівлі послуг, при його фінансуванні як капітальних видатків? <b> Номер відповіді:</b> 202/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1112/2017, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5969c1a1-6f4b-4705-8ba3-5bb3d9f449f7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни Договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році. У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком. Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 203/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” ) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ" <b>Суть питання:</b> Готель є структурним підрозділом державного підприємства (порт). В готелі функціонує ресторан . Чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" при придбані продуктових товарів для ресторану (кінцевий споживач). Чи являється наш підрозділ афілійованим підприємством і чи можемо ми придбати продуктові товари для кухні ресторану без торгів (п4.1 ЗУ) Будь ласка, надайте відповідь. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 205/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті № 1222/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ЄМІЛЬЧИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА ЄМІЛЬЧИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ <b>Суть питання:</b> У зв’язку із неоднозначністю судових рішень, позицій з даного питання контролюючих та правоохоронних органів, звертаємось з проханням надати роз’яснення стосовно наступного. В поточному році виникла необхідність в закупівлі господарських товарів, які відносяться до різних кодів ДК 021:2015. Чи можливе укладання єдиного договору закупівлі, який містить різні коди ДК 021:2015 з оприлюдненням звіту про укладений договір по кожному предмету закупівлі, чи будуть такі дії правомірними, чи є необхідність укладання окремих договорів на кожен товар за окремим кодом ДК 021:2015? Звертаємо увагу, що при закупівлі товарів згідно одного договору з різними кодами ДК 021:2015, відсутня технічна можливість розміщення на електронному майданчику інформації про закупівлю. Також, просимо надати роз’яснення як діяти стосовно даного питання з 19.04.2020 року після введення в дію Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 року <b> Номер відповіді:</b> 173/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь   міститься у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424 У свою чергу, зазначаємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 Водночас повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року . Так, статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється  робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський міський центр зайнятості <b>Суть питання:</b> З 19 квітня 2020 року вступає в дію ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року № 114-ІХ (далі Закон). Ч. 4 Розділу Х Закону встановлено, що до 01.01.2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови, що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Уповноважені особи підтверджують рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель з урахуванням вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону. Відповідно до п. 35 ст. 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Враховуючи вище викладені положення Закону просимо надати відповідь на наступне запитання: Чи може тендерний комітет замовника складатись з його посадових осіб, що не підтвердили рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель в розумінні вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону та відповідно не являються уповноваженими (відповідальними) особами за проведення закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 174/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ".

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти <b> Тема розширена:</b> публікація річного плану <b>Суть питання:</b> У разі, якщо в установі до 2022 року залишиться тендерний комітет, то яким чином розподілити обов'язки (та відповідальність) між ТК і УО щодо публікації плану закупівель? Адже з 19.04.2020 р. спрощені закупівлі має проводити лише УО. А хто повинен публікувати план? <b> Номер відповіді:</b> 175/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Частиною першою статті 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Згідно з пунктом 1 частини десятої статті 11 нової редакції Закону передбачається, що уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель. Питання планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель передбачені статтею 4 нової редакції Закону. Отже, оскільки відповідальною за спрощені закупівлі є уповноважена особа, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою згідно вимог статті 11 нової редакції Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Укладення договору про закупівлю об’єднанням учасників, яка не має ліцензії (дозволу) згідно із законодавством <b>Суть питання:</b> Новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – новий Закон) передбачено можливість участі у процедурах закупівель об’єднань учасників. У разі якщо переможцем процедури закупівлі визнане об’єднання учасників, згідно з частиною шостою статті 33 нового Закону договір про закупівлю укладається між замовником та об’єднанням учасників – переможцем процедури закупівлі. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 41 нового Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому у разі якщо переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є об'єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об'єднання учасників. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). При цьому відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи може об’єднання учасників, яке, як окрема юридична особа, не має ліцензії (дозволу) на провадження господарської діяльності з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), що становлять предмет закупівлі, укласти договір про закупівлю, за умови що така ліцензії (дозвіл) наявна в юридичної особи, яка входить до складу об’єднання, а в договорі про закупівлю зазначено, що саме ця юридична особа буде безпосередньо здійснювати постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) за договором про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 176/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо надання документів, у разі якщо учасником є об’єднання учасників, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Львіввугілля" <b> Тема розширена:</b> Визначення замовника у відповідності до п.4 ч.1 ст.2 Закону <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Львіввугілля» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Відповідно до умов Статуту ДП «Львіввугілля», предметом діяльності підприємства є добування та збагачення кам’яного вугілля. Видобуток вугілля здійснює 6 шахт – відокремлених підрозділів підприємства. З огляду на вищевикладене, просимо надати роз’ясненння, чи може наше підприємство бути замовником, визначеним пунктом 4 частини першої статті 2 в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. № 114-ІХ? <b> Номер відповіді:</b> 177/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті       № 150/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a554a66-443a-4995-b9a9-77ab1caa1685&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Нерезиденти <b>Суть питання:</b> У відповідь на запит 107/2020 ДП МА "Бориспіль" отримало відповідь з посиланням на лист лист від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06. Проте о цих листах йдеться про документи нерезидентів, що подаються в складі тендерної пропозиції. Ми дуже просимо роз’яснити позицію відносно документів переможця (вона не відображена в перелічених вище листах), а саме: 1. переможець-нерезидент має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника? 2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні? Дуже сподіваємось на отримання відповіді, оскільки це суттєво впливає на формування вимог тендерної документації. <b> Номер відповіді:</b> 178/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “ Щодо учасників нерезидентів ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 , які містять вичерпну інформацію.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> ЕЦП <b>Суть питання:</b> У зв’язку з набуттям 19.04.2020 чинності ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі – Закон-1) та "Про електронні довірчі послуги" (далі – Закон-2). Згідно із ст.5 Закону – 1: електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Згідно із ст. 6 Закону - 1: накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Майданчик SmartTender.biz повідомив, що на майданчику існує можливість накладення ЕЦП/КЕП учасниками лише на пропозицію в цілому.Цю позицію підтверджено ДП "ПРОЗОРРО". З огляду на вимоги Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", подання тендерної пропозиції без накладення електронного цифрового підпису на кожному окремому документі є порушенням. У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити дії замовника щодо встановлення вимог до накладення учасниками ЕЦП/КЕП на пропозицію: 1) З огляду на який нормативний документ замовник має встановити вимогу щодо накладення учасниками ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілому? <b> Номер відповіді:</b> 179/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA