<b>Запит від:</b> Запит від ФІЛІЯ "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ФІРМА "УКРГАЗПРОМБУД" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ" <b> Тема розширена:</b> Щодо списання протоколів та тендерних документацій створених в організації <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель. Згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженого наказом мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5 передбачено: ст.219 - Документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участь у них (строк списання 3 роки); ст.236 - Листування з організації та проведення конкурсних торгів (строк списання 3 роки). Питання виникло цього року, оскільки доводиться списувати 2016 рік, в якому були процедури закупівлі конкурсних торгів так і публічні закупівлі. Функцію зберігання електронних документів покладено на Електронну систему закупівель. А як бути із документами створеними в паперовому вигляді, що згодом завантажені в систему: тендерна документація, протоколи розгляду? Чи можна паперові документи публічних закупівель знищувати відповідно ст. 219, ст. 236 Переліку (три роки), тобто вже у цьому році? <b> Номер відповіді:</b> 138/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів , що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Крім того, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані. У свою чергу, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації є Мін'юст .

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області <b> Тема розширена:</b> Про спрощену процедуру <b>Суть питання:</b> Надайте роз'яснення щодо правомірності застосування виключень ч.7. ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Серед іншого при визначенні виключень ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX, за якими Замовнику дозволено не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури, явно не зазначено, що Замовник має право застосовувати ч.7 при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Натомість ч.7. ст. 3 містить п.2, який серед іншого визначає право не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури у випадку "відсутність конкуренції з технічних причин;", що, на нашу думку, є правомірним при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет) оскільки Замовник підключений до телекомунікаційної мережі Оператора (якою Оператор володіє)стаціонарно і конкуренція в цьому випадку виникнути не може. Питання в наступному. Чи правомірно застосування положень п.2. ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX ("відсутність конкуренції з технічних причин;") при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет)? <b> Номер відповіді:</b> 139/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> Ціна закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день! На стадії підготовки тендерної документації закупівлі робіт з капітального ремонту виникли питання: зведений кошторисний розрахунок (пройшов експертизу) дорівнює 4 000 000,0, у тому числі будівельні роботи та устаткування - 3 500 000,00. На яку сумму ми повинні оголосити відкриті торги: повний кошторисний розрахунок чи тількі будівельні роботи? <b> Номер відповіді:</b> 140/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20 ,  розміщено   лист    від   25.11.2016   № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та відповідь на подібні за змістом питання за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32d2dd32-b000-481c-8048-dfa432f6356f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> Ціна закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день!Предмет закупівлі "капітальний ремонт": за зведеним кошторисним розрахунком будівельні витрати складають 3 500 000.При оголошенні ціни закупівлі ставити 3 500 000 або +20% ПДВ? Тобто ціна закупівлі повинна дорівнювати 3 500 000 чи 4 200 000? <b> Номер відповіді:</b> 142/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", що розміщені за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 , У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа <b>Суть питання:</b> Доброго вечера. До нас надходять пропозиції на укладання прямих договорів від постачальників до 50 тис. На деякі товари ми уклали договори. Потім надійшла пропозиція від іншого постачальника з меншою ціною. Що в такому разі ми повинні зробити? Розірвати укладений договір та укласти новий чи зменшувати ціну вже з укладеним? Чим керуватися в даному випадку? <b> Номер відповіді:</b> 143/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Калинівська селищна рада Броварського району Київської області <b> Тема розширена:</b> Тендерний комітет у новоствореній ОТГ <b>Суть питання:</b> Чи можуть функціонувати паралельно кілька тендерних комітетів у новоствореній об'єднаній територіальній громаді (відповідно до кількості рад, що увійшли до ОТГ) до завершення періоду окремого виконання бюджетів під час реорганізації сільських рад? <b> Номер відповіді:</b> 128/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади , якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Разом з тим відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” (далі – Закон про ОТГ). Так відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону про ОТГ з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади. У свою чергу, згідно з частиною дев’ятою статті 8 Закону про ОТГ бюджети територіальних громад, що об'єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною. При цьому до завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об'єдналися, функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів територіальних громад, що об'єдналися, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного об'єднаною територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ (абзац третій частини дев’ятої статті 8 Закону про ОТГ). Таким чином, суб'єкт, який є замовником у розумінні Закону і є розпорядником бюджетних коштів, під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг повинен дотримуватися вимог Закону, у тому числі вимог частини сьомої статті 2 Закону, та здійснювати закупівлі керуючись вартісними межами, визначеними частиною першою статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Крім того, додатково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Дубровицький районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) <b>Суть питання:</b> Чи обов"язково в під час планування використовувати два класифікатори: ДК016:2010 та ДК021:2015? До цього використовували ДК021:2015. <b> Номер відповіді:</b> 129/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом . Наказом Мінекономрозвитку (далі – Наказ) від 17.03.2016 № 454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Так, пунктом 2 Наказу установлено що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Отже, з 01.01.2017 під час здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає предмет закупівлі відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20 , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства" <b> Тема розширена:</b> Обмеження партнерських АЗС <b>Суть питання:</b> В нашій тендерній документаці на закупівлю палива вимагаються від учасників наявність власних або орендованих АЗС. Чи обмежуємо коло учасників, зокрема дискримінує тих учасників, які мають партнерські АЗС. <b> Номер відповіді:</b> 131/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q =

<b>Запит від:</b> Запит від Центральний державний архів громадських об'єднань України <b>Суть питання:</b> Плануємо здійснити заміну близько 70% вікон у будівлі. Орієнтовна вартість закупівлі 650,0 тис. грн. Код предмету закупівлі відповідно до ДК 021:2015 45420000-7 - Столярні та теслярні роботи. Як правильно обрати предмет закупівлі: поточний ремонт чи капітальний ремонт? За якою процедурою здійснювати закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 132/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону. Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та предмету закупівлі послуг з поточного ремонту розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 При цьому визначення поняття "капітальний ремонт" наведено в ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Отже, замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, (далі – Порядок) та вимог Закону. Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону вибір та проведення процедур закупівлі належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Орієнтовний початок допорогової закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. З метою складання додатку до річного плану закупівель прошу надати відповідь на питання: Що, відповідно до законодавства, є початком проведення допорогової закупівлі, яка здійснюється без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 133/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в запиті № 76/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c6ed2cc-eb6f-4ae8-84f3-a1328808d354&lang=uk-UA Отже, у разі внесення в додаток до річного плану закупівель, які планується здійснити без використання електронної системи закупівель, замовник може заповнити відповідне поле “Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі” шляхом внесення місяця року, в якому планує укласти договір.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП Академія <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Дякуємо за попередньо надані відповіді та просимо уточнити. Відповідно до вашої відповіді на запит 1133/2019, вами звернуто увагу, що відповідно до абзацу другого частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Закон містить спеціальні та загальні норми. Спеціальні норми закону є домінуючими над загальними. Питання спрощених закупівель регулюється спеціальними нормами Закону статті 14. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Чи потрібно замовникам при проведенні спрощених закупівель враховувати норми ч. 5 ст. 33, а саме: З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. просимо звернути увагу, що строк проведення спрощених закупівель від 6 днів, а строк статті 33 передбачає очікування 10 днів, що суперечить логіці проведення даної процедури. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 134/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду . Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії . Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову. Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону  викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”

<b>Запит від:</b> Запит від Лотоцький Віталій Олександрович <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Прошу надати роз'яснення, чи може уповноважена особа водночас бути членом діючого тендерного комітету ? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 135/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA