<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "Техенерго" <b> Тема розширена:</b> Участь в торгах в якості субпідрядника <b>Суть питання:</b> Чи маємо ми право приймати участь в відкритих торгах в якості субпідрядника одночасно в двох учасників торгів? <b> Номер відповіді:</b> 250/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь розміщена у запиті № 270/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6573e90-a285-45b1-85e4-36f003a24b55&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Корейба Валерій Леонілович <b> Тема розширена:</b> особливості закупівель послуг у природних монополістів, вартість яких встановлюється державним незалежним Регулятором <b>Суть питання:</b> Доброго здоров’я! В Законі про публічні закупівлі не повністю вірно враховані особливості закупівель послуг у природних монополістів, вартість яких встановлюється державним незалежним Регулятором. Зокрема ,наприклад послуги з розподілу природного газу надаються природними монополістами. Відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі закупівля послуг з розподілу природного газу може відбуватися тільки за переговорною процедурою закупівлі. З незрозумілих причин послуги з розподілу природного газу не ввійшли до переліку послуг на які Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії ( хоча по аналогії з розподілом електроенергії не залежно від наявності чи відсутності кваліфікації Замовник не може змінити постачальника послуг і не може відмовитися від послуг). Також Закон про публічні закупівлі вимагає проведення переговорів із складанням звіту про ціну пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі., що на мою думку, по відношенню до природних монополістів, вартість послуг яких встановлюється державним незалежним Регулятором ( в даному випадку НКРЕКП) є безглуздям. Прошу врахувати зауваження при внесенні поправок до Закону про публічні закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 251/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком  розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю,  вводиться в дію з 19 квітня 2020 року. Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель. Додатково інформуємо, що  у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 2652 від 20.12.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)" .

<b>Запит від:</b> Запит від Яців Надія Казимирівна <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу роз"яснити чи має право тендерний комітет проводити спрощені закупівлі (від 50 до 200 тис. грн.) з 19.04.2020р.?. Чи можна бути уповноваженою особою, якщо закінчила онлайн-курс Prometheeus "Публічні закупівлі.Поглиблений"? Як можна зарєструватись на безкоштовне тестування Уповноваженого органу та де можу ознайомитись з Порядком організації тестування?. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 252/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Водночас питання тестування уповноважених осіб розглянуто у запиті 172/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fa93fce-d97d-46cc-ad3e-46af9eb11eaa&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що питання стосовно відповідальних за організацію та проведення спрощених закупівель розглянуто у запиті № 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Як звітувати про виконання типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1.1. Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії: Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 37-14.3/7-11 від 27.12.2018 р., то з 01.01.2019 р., його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 48 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон):  Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4);  Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання (ч. 1 ст. 10). Оскільки виникла колізія між положеннями Закону та умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, просимо надати роз’яснення: Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії щороку? <b> Номер відповіді:</b> 253/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи  від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018     № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", від  22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06%20 При цьому ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зокрема звіт про виконання договору, протягом 3 днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання . З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону у випадку закінчення строку його дії, або виконання, або розірвання.

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна <b> Тема розширена:</b> щодо реєстрації договору <b>Суть питання:</b> В 2019 році відповідно Річного плану закупівлі на 2019 рік та затвердженого кошторису університета була запланована процедура відкритих торгів , початок процедури - грудень 2019 року. У січні 2020 року був визначений переможець та в строк, встановлений Законом України "Про публічні закупівлі" був укладений договір. Питання: чи потрібно дану закупівлю відображати у Річному плані закупівель на 2020 рік? <b> Номер відповіді:</b> 254/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 105/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef0cf781-8938-4620-badb-8fffbd665eaa&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі послуг суб'єкта аудиторської діяльності, обрання якого належить до компетенції органу управління державного підприємства <b>Суть питання:</b> При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо. З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі? У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)? У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»? <b> Номер відповіді:</b> 255/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури закупівлі” . Таким чином, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від Чаплинська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Визначення предмету закупівлі "Винос меж в натурі на місцевості для виготовлення генерального плану села" це є робота чи послуга орієнтовна вартість робіт 320 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 243/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20 ,  розміщено   лист    від   25.11.2016   № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація "Спілка інвалідів стомованих хворих "Астом-Ілко" <b> Тема розширена:</b> Скасування тендерних процедур для закупівлі виробів медичного призначення (Калоприймачів). <b>Суть питання:</b> Шановні пані та панове! Громадська організація «Спілка інвалідів стомованих хворих «Астом-Ілко», в особі президента Щербини Валентини Федорівни, звертається до Вас з проханням розглянути питання скасування проведення тендерних процедур по закупівлі виробів медичного призначення кало-сечоприймачів, які необхідно підбирати індивідуально кожному стомованому пацієнту та визначити правильною і ефективною систему Реімбурсації. На даний час у м. Києві і в деяких регіонах України проводяться тендерні закупівлі кало-сечоприймачів для часткового забезпечення стомованих хворих засобами догляду за стомою (кало-сечоприймачами), відсутній облік стомованих пацієнтів, через вкрай делікатну проблему (проблеми замовчуються, люди не готові у нашому суспільстві приймати людей з такою проблемою). В зв’язку з тим, що при тендерних процедурах виграє один, той або інший виробник, головним критерієм оцінки е вартість, а не якість виробів, проводиться нав’язування всім стомованим пацієнтам однакових засобів, які закупляються за державні кошти, ігнорується індивідуальний підбір засобів для кожної особи окремо, ігнорується право вибору засобів використання. Щоб запобігти проявам алергічних реакцій, подразнень та протікань, витрачання додаткових коштів на лікування шкіри навколо стоми, які з’являються при використанні засобів, необхідно правильно підібрати засіб по формі, виду, типу та фірми виробника. Крім кало-сечоприймачів стомовані потребують допоміжних засобів по догляду шкіри навколо стоми: пасти, присипки, серветки, пояса, дезодоранти для нейтралізації запахів. Підхід до забезпечення стомованих хворих засобами догляду через тендерні процедури не є ефективним, тому прошу вашого розуміння проблеми стомованих хворих в Україні та розглянути і підтримати питання забезпечення стомованих хворих України шляхом відшкодування (Реімбурсації). Пропозиції Щербини В.Ф. по забезпеченню через систему Реімбурсації підтримані громадськими організаціями стомованих хворих м. Одеси, м. Львова, Херсона, стомованими пацієнтами з усіх регіонів України та представниками фірм виробників. З повагою Президент ГОСІСХ » Астом-Ілко» В. Щербина <b> Номер відповіді:</b> 244/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Тому щодо порушених питань пропонуємо звертатися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради <b> Тема розширена:</b> трьох сторонні договори <b>Суть питання:</b> чи потрібно проводити через прозоро 3-х сторонній договір. <b> Номер відповіді:</b> 245/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 477/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b1ba6a9d-1772-4f2c-a270-54db804dfd0b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ВП "Атомкомплект" ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Маємо наступне питання з приводу технічних аспектів організації роботи майбутніх уповноважених осіб. 1. Наприклад якийсь працівник наказом по підприємству був визначений уповноваженою особою. Чи це означачає, що тільки він має право за допомогою персонального електронного підпису вносити всі необхадані данні по закупівлі на електронному майданчику Prozorrо? Чи може це робити якийсь інший працівник нашого підприємства використовуючи свій електронний підпис за дорученням уповноваженної особи? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 246/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься в запиті 367/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі для закупівлі додаткових робіт по об"єкту <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, враховуючи наступні обставини: У березні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт по об’єкту на суму 16 млн. грн. У грудні 2018 року укладено договір на закупівлю додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту, за переговорною процедурою закупівлі на суму 7 млн. грн. Наразі, знову виникла потреба у виконанні додаткових робіт не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму 1,4 млн.грн. Питання:Для укладання договору на закупівлю додаткових робіт (не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту) у 2020 році на суму 1,4 млн. грн., чи можливо укласти договір на закупівлю додаткових робіт без застосування процедур закупвель, передбачених ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість таких робіт не перевищує вартісні межі (1,5 млн.грн.), передбачені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 247/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20 розміщено лист  від   25.11.2016             № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт” , який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" <b> Тема розширена:</b> заповнення форми річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> На виконання вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 (надалі – Наказ) замовником для проведення закупівлі заповнено та оприлюднено річний план закупівель (UA-P-2020-02-10-002239-a). При заповненні плану в 6. «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість 2 760 000,00 UAH. Електронними майданчиками додатково впроваджено заповнення в цьому пункті інформації про джерело фінансування закупівлі із зазначенням його суми. Форма річного плану затверджена Наказом не передбачає зазначення джерела фінансування та його суми. Чи має право Державна казначейська служба України відмовити в реєстрації договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до оприлюдненого річного плану у разі якщо в плані закупівель оприлюдненому на електронному майданчику в п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість як 2 760 000,00 UAH, джерело фінансування – місцевий бюджет, сума – 0 UAH? В п. 5. «Код згідно з КЕКВ» зазначено наступну інформацію – КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям). <b> Номер відповіді:</b> 248/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177 розміщено лист №  3304-04/22177-06 від 28.05.2019 " Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ". Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.