<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький міський територіальний центр <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь ласка, щодо проведення переговорної процедури. В нас двічі проведені відриті торги, які не відбулися у зв"язку з відсутьністю необхідної кількості учасників (лише 1 учасник). Відповідно цього можливо провести переговорну процедуру. В нас заплановано 1834,4 тис. грн. але в пропозиціях на відкриті торги учасник з яким планується проводитися переговорна процедура надав меншу пропозицію (ціна одиниці товару нижча ніж ми планували). Ми маємо дотримуватися цін кількості та загальної суми яку запропонував учасник на відкритих оргах чи ми можемо вести переговори на ту суму яку планували, збільшивши кількість одиниць товару? <b> Номер відповіді:</b> 241/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповіді у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA Водночас інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 міститься лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 " Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури і туризму Лиманської міської ради Донецької області <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до положень Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (нова редакція) установлено, що до 01 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель та разом з тим має право визначати уповноважену особу, за умови що кожен і них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Чи може бути призначена уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель особа, яка є головою діючого тендерного комітету, який буде продовжувати існувати до 01.01.2020 року. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 242/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» <b> Тема розширена:</b> Можливість застосування ст.631 Цивільного Кодексу України при закупівлі додаткових робіт <b>Суть питання:</b> Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються укладання договору на додаткові роботи з капітального ремонту приміщення. За результатами процедури відкритих торгів ДП «МДЗО» уклало договір на капітальний ремонт приміщення від 23.12.2019 №23/12-КРЗД. Ціна договору складає 3 644 185,00 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність у проведенні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту, а також технічно і економічно пов’язані з головним (первинним) договором. Очікувана вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, та є меншою ніж 1,5 млн. грн. Згідно з чинним законодавством у сфері будівництва, зокрема порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, для визначення остаточної вартості додаткових робіт необхідно здійснити експертизу кошторисної частини проекту будівництва. З урахуванням вищезазначеного та вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, просимо роз’яснити, чи має право ДП «МДЗО» у договорі на виконання додаткових робіт з капітального ремонту приміщення, який буде укладатися після проведення експертизи кошторисної частини проекту будівництва, передбачити відповідно до п.3 ст.631 Цивільного Кодексу України, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання. <b> Номер відповіді:</b> 230/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 500/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2c71b1e5-5e1e-46a1-b7fa-7c3aa92a651c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛІСАН» <b> Тема розширена:</b> Оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель Замовника <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено дві процедури закупівлі товару ДК 021:2015:44810000-1 – Фарби з однаковим бюджетом, строком поставки та оплати (ідентифікатори закупівлі UA-2020-01-24-002517-a та UA-2020-01-28-000540) на загальну суму 4 3000 000,00 грн. Проте, у відповідності до бюджетних асигнувань Замовника у 2020 р. передбачено коштів на загальну суму 2`150`000.00 грн., річним планом закупівель Замовника у 2020 р. заплановано бюджетні витрати на закупівлю товару ДК 021:2015: 44810000-1 – Фарби на суму 2`150`000.00 грн. Замовником вірогідно оновлено редакцію річного плану закупівель (змінено ідентифікатор плану), з метою допуску системою Прозоро одночасного оголошення та проведення другої процедури закупівлі товару, що фактично перевищує бюджетні асигнування та не передбачена планом закупівель Замовника. Керуючись ч. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України та ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право брати на себе бюджетні зобов’язання виключно в межах таких асигнувань та оголошувати процедуру(-и) закупівель, в межах запланованих бюджетних витрат ( в цьому випадку на суму не більше 2`150`000.00 грн.). В межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-28-000540) на майданчику було розміщено запит одним із потенційних учасників, щодо двох паралельних процедур. Замовником надано пряму відповідь, що при успішному завершені однієї з процедур, інша буде відмінена без наявної нормативно-правової підстави. При цьому, Замовник вказує на його право оголошувати декілька процедур закупівлі, за одним предметом закупівлі, на загальну суму, яка перевищує запланований розмір бюджетних асигнувань. Не заперечуючи само по собі право Замовника оголошувати декілька процедур за одним предметом закупівлі, прошу вказати, чи є порушенням з боку Замовника оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель товарів на поточний рік, за бюджетні кошти із завідомо подальшою, безпідставною відміною однієї з процедур. <b> Номер відповіді:</b> 231/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 453/2017 та 475/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e6e6c7-1fd8-4a13-8927-a05b9495c155&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e33721d8-5037-4de1-ab70-004393b3efa4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b> Тема розширена:</b> УО чи ТК <b>Суть питання:</b> Доброго дня. запитання наступне: Чи може одна уповноважена особа бути відповідальною за проведення спрощенної процедури та відкритих торгів ? Чи краще щоб це було дві уповноважені особи ? Наразі на підприємстві працює ТК. ТК не відповідає за проведення допорогових процедур закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 232/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Разом з тим згідно з частиною третьої статті 11 нової редакції Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Таким чином, уповноважена особа може бути відповідальною за організацію та  проведення як процедур закупівель, так і спрощених закупівель. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо кількості уповноважених осіб, за умови, що вони будуть відповідальними за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> Додрого дня! Замовником укладеного договір з Учасником процедури закупівлі. На той час Учасник не є платником ПДВ, через деякий час Учасник стає платником ПДВ. Які дії Замовника: застосувати п. 6 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"шляхом укладенння додаткової угоди на суму ПДВ при цоьму збільшуючи суму договору чи розірвати договір та оголосити нову процедуру закупівлі??? <b> Номер відповіді:</b> 234/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “ Щодо зміни системи оподаткування ”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП "Міський центр інформаційних технологій" <b> Тема розширена:</b> Внесення закупівель в річний план в зв'язку з зміною закону з 20.04.2020р <b>Суть питання:</b> Запитання Львівське комунальне підприємство «Міський центр інформаційних технологій» є оператором фіксованого телефонного зв’язку загального користування. Згідно пункту 2 та 5 частини 4 статті 2 закону «Про публічні закупівлі» ми не вносили в річний план між операторські розрахунки за передачу трафіка, послуг взаємо підключення та ін. У зв’язку з внесенням змін в закону «Про публічні закупівлі» які набирають чинності з 20.04.2020р. «забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг» абз. 9 пункту4 ч.1 ст.1 закону «Про публічні закупівлі» не відноситься до діяльності в окремих сферах господарювання і не підпадає під пункт 5 ч. 6 статті 3 нової редакції закону, також в новій редакції відсутній абз. 5 ч. 5 статті 2 закону «Про публічні закупівлі». Як нам діяти з включенням в річний план та закупівлями послуг міжоператорських розрахунків за передачу трафіка, послуг взаємо підключення та ін. які підпадають під дію закону «Про Телекомунікації», «ПРАВИЛ здійснення діяльності у сфері телекомунікацій» затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації 19 листопада 2019 року № 541. У зв’язку з тим, що відповідь необхідна для правильної організації діяльності Львівського комунального підприємства «Міський центр інформаційних технологій», відповідь прошу надати у найкоротший термін. <b> Номер відповіді:</b> 235/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 150/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a554a66-443a-4995-b9a9-77ab1caa1685&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Терешківський ліцей Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області <b>Суть питання:</b> Як змінити сумму договору якщо в звязку з технічною помилкою було внесено меншу сумму <b> Номер відповіді:</b> 236/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне питання надано відповідь у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Листом МЕРТСГ від 06.12.2019 № 3305-04/52038-03 «Щодо визначення відповідальною за організацію та проведенн процедур закупівлі / спрощених закупівель Уповноваженої особи» надано роз’яснення щодо діяльності Уповноважених осіб з 01 січня 2022 року. Враховуючи позицію МЕРТСГ, викладену на офіційному веб-сайті, у відповіді на запит ДП «НАЕК «Енергоатом» № 1131/2019, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа. Просимо надати роз’яснення: чи може замовник з 19 квітня 2020 року одночасно визначити або призначити одну і ту ж особу – уповноваженою особою за проведення спрощених закупівель та членом тендерного комітету по процедурам закупівлі та на яких правових підставах. <b> Номер відповіді:</b> 237/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 112/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Проценко Олександр Леонідович <b> Тема розширена:</b> Закупівлі потрапила під моніторинг через колізію між двома законами України <b>Суть питання:</b> На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко. <b> Номер відповіді:</b> 238/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання проведення процедур закупівель на наступний рік та питання зміни істотних умов договору внаслідок зменшення обсягів закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Можливість встановлення кваліфікаційних критеріїв і вимог, передбачених статтею 17 нової редакції Закону під час проведення спрощеної процедури. <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з частиною першою статті 16 нової редакції Закону Замовник вимагає від учасників ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Згідно частиною першою статті 17 нової редакції Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 13 частини першої цієї статті. Частиною другою статті 17 нової редакції Закону, встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: ВІДКРИТІ ТОРГИ; ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ; КОНКУРЕНТНИЙ ДІАЛОГ, ПЕРЕГОВОРНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 цього Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛІ – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону. При цьому статтею 14 нової редакції Закону не передбачено встановлення замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кваліфікаційних критерії та вимог, передбачених статтею 17 цього Закону, до учасників спрощеної закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 14 нової редакції Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи має право замовник під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ встановлювати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (або в окремому файлі) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 нової редакції Закону, та/або вимоги до учасників про відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону, а також інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. <b> Номер відповіді:</b> 225/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Кудріна Тетяна Юріївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В мене таке запитання, якщо комунальне підприємство, в статутному капіталі якого коммунальна доля акцій (долей, паев) перевищує 50%, але здійснює свою діяльність на комерційній основі, всі закупівлі для ведення господарської діяльності проводить ВИКЛЮЧНО за заработані (обігові) кошти, бюджетні кошти не використовує, відноситься таке підприємство до "замовників" в розрізі "Закону про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 226/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07 Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.