<b>Запит від:</b> Запит від Державна інноваційна фінансово-кредитна установа <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Просимо надати роз’яснення стосовно планування та здійснення закупівель державної установи на основі тимчасового фінансового плану. Листами від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель надані роз’яснення щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового кошторису бюджетних установ. Чи може установа здійснювати закупівлі керуючись зазначеними листами при здійснені закупівель для власних потреб? При складані річного плану закупівель на основі затвердженого фінансового плану чи необхідно враховувати закупівлі здійснені відповідно до тимчасового фінансового плану? <b> Номер відповіді:</b> 223/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844 , розміщені листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ", які містять вичерпну відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Скала-Подільська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Як занести в річний план <b>Суть питання:</b> Доброго дня,скажіть будь-ласка,як занести в річний план закупівлю,молочні продукти,якщо це річний договір на загальну суму 155000 грн.і в специфікації перелік продуктів (молоко,масло,кефір),які мають різні коди ДК.,але постачальник відмовляється їх ділити на окремі договори,тому що невеликі суми і проплачується такий договір частинами по накладних.Як занести в план щоб зробити звіт про укладений договір?Дякую.y <b> Номер відповіді:</b> 224/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. Так, формою річного плану передбачено такі поля як, конкретна назва предмета закупівлі та коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). Поряд з цим, у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA міститься інформація, що замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом. У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КП Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області <b>Суть питання:</b> Чи може комунальне підприємство для проведення тендерної закупівлі залучити тендерний комітет сільської ради оскільки саме підприємство не має фахівців з тендерних закупівель <b> Номер відповіді:</b> 219/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон не передбачає можливості делегування замовником повноважень щодо організації та проведення процедур закупівель іншому суб"єкту  за винятком випадку організації та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами централізованими закупівельними організаціями в інтересах замовників згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону. При цьому особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). До складу тендерного комітету входять службові (посадові) особи, які є у штатній чисельності працівників замовника. Відповідальність членів тендерного комітету замовника, уповноваженої особи (осіб) за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, передбачена статтею 38 Закону. Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника , визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону). Відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Отже, замовником самостійно здійснюється організація та проведення процедур закупівель, шляхом утворення тендерного комітету або визначення уповноваженої (их) особи(іб). Повідомляємо також, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти виконавчого комітету <b> Тема розширена:</b> Тендерна документація зі змінами <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте будь ласка відповідь, чи будуть внесені зміни до наказу МЕРТУ №680 від 13.04.2016р. відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи замовника повинні самостійно внести зміни в тенденту документацію. <b> Номер відповіді:</b> 213/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 172/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fa93fce-d97d-46cc-ad3e-46af9eb11eaa&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області <b> Тема розширена:</b> Закупівлі п/газу,д/у 20%,розрахунок з попереднім постачальником,погашення заборгованості <b>Суть питання:</b> У 2019р. управлінням освіти було заключ.2 договора: на 1-півріччя дог.№008058(2019) від 27,03,19 на суму 2893876,00з ТОВ "Одесагаз -постачання".На 2-ге півріччя договір №008058(2019)-БТ від 13.05.19р.на суму 1584477,93. Заборгованості станом на 01.01.2020р. -не має.Заключена дод. угода на 20% від суми договору №008058(2019)-БТ 1584477,93 =316895,00 Спожито за січень 2020р.49158м3газу на суму 368832,47грн.,що перевищує 20% на 51937,347грн. 10.01.2020 оголошена процедура ВТ і 05.02.20 оголошено переможця ТОВ"Енергогазрезерв" і 17.02.20 необхіно буде заключити договірз новим постачальником.Прошу надати розяснення яким чином ми можемо розрахуватися з ТОВ "Одесагаз -постачання " не порушуючи законодавство України .Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 214/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення протоколу розгляду по міжнародним тендерам <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення з приводу публікації протоколів розгляду та допущення до аукціонів тендерних пропозицій учасників по міжнародним аукціонам. На сьогоднішній день на майданчиках відсутній функціонал, який дозволяв би Замовникам завантажувати такі протоколи саме по міжнародним аукціонам, натомість протокол формується автоматично системою. Чи не буде це розцінюватися, як порушення вимог ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко вказано, що замовник самостійно оприлюднює, зокрема, протокол розгляду тендерних пропозицій? Працівники майданчиків підтверджують відсутність у Замовника можливості завантажувати протоколи розгляду по міжнародним аукціонам, при цьому, на сьогодні існує судова практика по аналогічним ситуаціям, так як автоматично сформований системою протокол не містить підписів членів тендерного комітету (Радник №1(100) січень 2020 ст.24). Виникає питання, чому ж тоді ні майданчики, ні система Прозоро, ні сам Уповноважений орган знаючи про те, що Замовники не по своїй власній вині здійснюють порушення ст.10 жодним чином не реагують? Які дії Замовника в такій ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 215/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 495/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d8078fb-4a58-4042-a97f-1136f33b5549&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b>Суть питання:</b> Якщо була проведена переговорна процедура по електроенергії (універсальна послуга) на суму 700 000 грн. За кодом 09310000-5. По кошторису згідно код КЕКВ 2273 розділено на дві статті витрат: - електрична енергія- 700 000 грн., - відшкодування електричної енергії - 10 000 грн. Підкажіть, чи є можливість оприлюднити звіт про укладений договір (до відшкодування електричної енергії ) чи потрібно проводити переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 216/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA у запиті № 144/2019. Водночас зазначаємо, що відповідь з питань видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> проведення процедур під час введення в дію змін до Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня, колеги, Прошу допомогли розібратися у такій ситуації. Як відомо у квітні цього року вступають в дію зміни до Закону «Про публічні закупівлі». З-поміж іншого, у статті 2 означеного Закону визначено діяльність в окремих сферах господарювання, яка має відмінності від аналогічного переліку «окремих сфер» у діючій редакції Закону. Такі зміни призводять до того, що деякі суб’єкти господарювання перестануть підпадати під визначення «Замовник», а інші, навпаки почнуть здійснювати закупівлі відповідно до Закону. Виходячи з вище наведеного, виникає запитання щодо порядку завершення процедури закупівлі, яка розпочата до введення в дію змін до Закону. Тобто, які дії суб’єкта господарювання, який є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але перестане бути замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) відкритих торгів, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення відкритих торгів чи відмінити процедуру та здійснити закупівлю відповідно до внутрішніх порядків? І навпаки: які дії суб’єкта господарювання, який НЕ є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але СТАНЕ замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) допорогової закупівлі, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення допорогову закупівлю чи відмінити її та оголосити відкриті торги відповідно до Закону? Аналогічна ситуація із «допороговими» та «спрощеними» закупівлями. Чи потрібно буде відміняти «допорогову» закупівлю, якщо замовник не встигне укласти договір за результатами аукціону до введення в дію змін до Закону? Завчасно вдячна за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 217/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Шаркова Олена Іванівна <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, не можу розібратися, який тарифний розряд можна встановити за посадою "фахівець із державних закупівель" (код 2419.2) при включенні її до штатного розпису підприємства (бюджетна організація)? <b> Номер відповіді:</b> 218/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 933/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0babb4eb-6923-4d17-b3cc-e8dea15d7c43&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Чи є договором про закупівлю договір , укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – Закон), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ / СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ у відповідності до статті 13 Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ –це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 Закону. Разом з тим, частиною сьомою статті 3 Закону встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у випадках передбачених пунктами 1 – 8 цієї частини статті 3 Закону. При цьому, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ. Крім того, згідно з абзацом першим частини третьої статті 3 Закону замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ, також у разі здійснення закупівель товарів (робіт, послуг), вартість яких не перевищує 50000грн. Таким чином, згідно з вимогами статті 3 Закону у разі придбання товарів, робіт або послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою та частиною сьомою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. Зі змісту цих вказаних вище норм, а також назви звіту, який оприлюднюється в електронній системі закупівель згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону, – «ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель» – можна зробити висновок, що договір, укладений без застосування електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частинами третьою і сьомою статті 3 Закону, також є ДОГОВОРОМ ПРО ЗАКУПІВЛЮ. Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є договором про закупівлю у розмінні нової редакції Закону договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – при укладені якого замовник повинен оприлюднити ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. 2. Чи поширюються на договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – вимоги, передбачені статтею 41 нової редакції Закону. <b> Номер відповіді:</b> 206/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Щодо питання 1 Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг). Отже, Закон не містить обмежень щодо використання замовником виду документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень. Щодо питання 2 Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону. Таким чином, вимоги визначені статтею 41 нової редакції Закону, застосовуються саме до договорів, які є договорами про закупівлю в розумінні нової редакції Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках зміни показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів у новій редакції Закону <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства. Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. 2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 207/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Так, сторони можуть змінювати умови договору про закупівлю у випадку зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS. Довідково: Argus  це провідне незалежне цінове агентство, яке розраховує і публікує цінові котирування, а також аналітичні дослідження про міжнародні товарно-сировинних ринках. Поряд з цим зміна умов договору про закупівлю можлива у випадку  зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI. Разом з тим згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Таким чином, кожен із зазначених випадків застосовується у  залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР АДВОКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ, НАУКОВИХ І ДІЛОВИХ ІНІЦІАТИВ" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливість укладення договору про закупівлю як господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, згідно з вимогами нової редакції Закону <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України). При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ; Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець. Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю. У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)? 2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону. <b> Номер відповіді:</b> 208/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів. Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа , фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність. У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників . Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком,  фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні  Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав. Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника  з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.