<b>Запит від:</b> Запит від ВП "Атомкомплект" ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Маємо наступне питання з приводу технічних аспектів організації роботи майбутніх уповноважених осіб. 1. Наприклад якийсь працівник наказом по підприємству був визначений уповноваженою особою. Чи це означачає, що тільки він має право за допомогою персонального електронного підпису вносити всі необхадані данні по закупівлі на електронному майданчику Prozorrо? Чи може це робити якийсь інший працівник нашого підприємства використовуючи свій електронний підпис за дорученням уповноваженної особи? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 246/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься в запиті 367/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі для закупівлі додаткових робіт по об"єкту <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, враховуючи наступні обставини: У березні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт по об’єкту на суму 16 млн. грн. У грудні 2018 року укладено договір на закупівлю додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту, за переговорною процедурою закупівлі на суму 7 млн. грн. Наразі, знову виникла потреба у виконанні додаткових робіт не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму 1,4 млн.грн. Питання:Для укладання договору на закупівлю додаткових робіт (не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту) у 2020 році на суму 1,4 млн. грн., чи можливо укласти договір на закупівлю додаткових робіт без застосування процедур закупвель, передбачених ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість таких робіт не перевищує вартісні межі (1,5 млн.грн.), передбачені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 247/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20 розміщено лист  від   25.11.2016             № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт” , який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління" <b> Тема розширена:</b> заповнення форми річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> На виконання вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 (надалі – Наказ) замовником для проведення закупівлі заповнено та оприлюднено річний план закупівель (UA-P-2020-02-10-002239-a). При заповненні плану в 6. «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість 2 760 000,00 UAH. Електронними майданчиками додатково впроваджено заповнення в цьому пункті інформації про джерело фінансування закупівлі із зазначенням його суми. Форма річного плану затверджена Наказом не передбачає зазначення джерела фінансування та його суми. Чи має право Державна казначейська служба України відмовити в реєстрації договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до оприлюдненого річного плану у разі якщо в плані закупівель оприлюдненому на електронному майданчику в п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість як 2 760 000,00 UAH, джерело фінансування – місцевий бюджет, сума – 0 UAH? В п. 5. «Код згідно з КЕКВ» зазначено наступну інформацію – КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям). <b> Номер відповіді:</b> 248/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177 розміщено лист №  3304-04/22177-06 від 28.05.2019 " Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 ". Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою повагу та шанування. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19 вересня 2019 року, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Враховуючи, що з 19 квітня 2020 року замовникам необхідно вжити вичерпних заходів щодо переходу на новий формат організації та проведення закупівель, з метою належної підготовки розпорядників коштів бюджету міста Львова до проведення спрощених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань. Чи може бути уповноважена особа одночасно членом тендерного комітету замовника? Якщо так, чи не буде це розцінюватись як конфлікт інтересів, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо проведення закупівель? Чи розроблено та прийнято Уповноваженим органом порядок організації тестування уповноважених осіб, оскільки відповідно до частини 8 статті 11 Закону № 114-IX уповноважена особа для здійснення своїх функцій повинна підтвердити свій рівень знань шляхом проходження безкоштовного тестування на веб-порталі Уповноваженого органу? Якщо ні, просимо вказати в які терміни буде прийнято наведений порядок та в які терміни уповноважені особи зможуть пройти дане тестування? Чи матиме право замовник залучати на підставі договору про надання послуг юридичних консультантів з метою отримання фахової допомоги під час здійснення публічних закупівель? Чи правомірне призначення уповноваженої особи та здійснення відповідної оплати праці на підставі та згідно із положеннями Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 7 червня 2001 року? <b> Номер відповіді:</b> 249/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020. Щодо питання 1 Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті 112/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA Щодо питаннь 2 та 4 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, у тому числі щодо проходження тестування, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді". Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель" пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia Щодо питання 3 Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 нової редакції Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону. У свою чергу, пунктом 21 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що послуги − будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт , зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги , поточний ремонт. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні нової редакції Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог нової редакції Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 нової редакції Закону/спрощеної закупівлі/укладання договору без використання електронної системи закупівель, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 нової редакції Закону. У свою чергу, відповідно до пункту 35 частини першої частини першої статті 1 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) − службова (посадова) чи інша особа , яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). При цьому відповідно до частини четвертої нової редакції Закону не може бути визначена уповноваженою особа , залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель  / спрощених закупівель. Поряд з цим згідно з частиною десятою статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) зокрема: здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель / спрощені закупівлі; забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 44 нової редакції Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Крім того, відповідно частини другої статті 44 нової редакції Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Стецюра Альона Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Тендерний комітет чи не один комітет <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Сільська рада об'єднала з двома сусідніми сільськими радами, але на даний час бюджети різні. Запитання: якщо сільська рада утворить декілька тендерних комітетів, на території головної садиби та на території старостинських округів, голова в тендерних комітетах повинен бути одна і та ж сама людина чи можуть бути різні люди? Та запитання № 2:- В різних тендерних комітетах на території с/р та старостинських округах хто підписує документи (печаткою головної садиби чи на кожний тендерний комітет так як різні бюджети може підписувати голови Т/К своїми е-ключами)? <b> Номер відповіді:</b> 239/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожі відповіді стосовно декількох тендерних комітетів розміщені у запитах 128/2020 та 621/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=536e6629-c9f4-490d-98a9-e98776dc5a6b&lang=uk-UA При цьому питання накладення електронного цифрового підпису міститься у запиті 48/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" <b> Тема розширена:</b> Оцінка пропозицій платників і неплатників ПДВ <b>Суть питання:</b> В допороговій закупівлі за результатами аукціону найбільш економічно вигідною виявилась пропозиція учасника,який не являється платником ПДВ,а наступна пропозиція учасника платника ПДВ без урахування ПДВ є нижчою. Як правильно визначити переможця закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 240/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція). Своєю чергою, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 Інструкції, під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити. Ураховуючи викладене, визначення переможця закупівлі, вартість якої є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, здійснюється замовником самостійно згідно із законодавством, на підставі вимог, установлених в оголошенні про проведення закупівлі, з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький міський територіальний центр <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь ласка, щодо проведення переговорної процедури. В нас двічі проведені відриті торги, які не відбулися у зв"язку з відсутьністю необхідної кількості учасників (лише 1 учасник). Відповідно цього можливо провести переговорну процедуру. В нас заплановано 1834,4 тис. грн. але в пропозиціях на відкриті торги учасник з яким планується проводитися переговорна процедура надав меншу пропозицію (ціна одиниці товару нижча ніж ми планували). Ми маємо дотримуватися цін кількості та загальної суми яку запропонував учасник на відкритих оргах чи ми можемо вести переговори на ту суму яку планували, збільшивши кількість одиниць товару? <b> Номер відповіді:</b> 241/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповіді у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA Водночас інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 міститься лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 " Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури і туризму Лиманської міської ради Донецької області <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до положень Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (нова редакція) установлено, що до 01 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель та разом з тим має право визначати уповноважену особу, за умови що кожен і них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Чи може бути призначена уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель особа, яка є головою діючого тендерного комітету, який буде продовжувати існувати до 01.01.2020 року. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 242/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» <b> Тема розширена:</b> Можливість застосування ст.631 Цивільного Кодексу України при закупівлі додаткових робіт <b>Суть питання:</b> Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються укладання договору на додаткові роботи з капітального ремонту приміщення. За результатами процедури відкритих торгів ДП «МДЗО» уклало договір на капітальний ремонт приміщення від 23.12.2019 №23/12-КРЗД. Ціна договору складає 3 644 185,00 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність у проведенні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту, а також технічно і економічно пов’язані з головним (первинним) договором. Очікувана вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, та є меншою ніж 1,5 млн. грн. Згідно з чинним законодавством у сфері будівництва, зокрема порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, для визначення остаточної вартості додаткових робіт необхідно здійснити експертизу кошторисної частини проекту будівництва. З урахуванням вищезазначеного та вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, просимо роз’яснити, чи має право ДП «МДЗО» у договорі на виконання додаткових робіт з капітального ремонту приміщення, який буде укладатися після проведення експертизи кошторисної частини проекту будівництва, передбачити відповідно до п.3 ст.631 Цивільного Кодексу України, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання. <b> Номер відповіді:</b> 230/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 500/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2c71b1e5-5e1e-46a1-b7fa-7c3aa92a651c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛІСАН» <b> Тема розширена:</b> Оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель Замовника <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено дві процедури закупівлі товару ДК 021:2015:44810000-1 – Фарби з однаковим бюджетом, строком поставки та оплати (ідентифікатори закупівлі UA-2020-01-24-002517-a та UA-2020-01-28-000540) на загальну суму 4 3000 000,00 грн. Проте, у відповідності до бюджетних асигнувань Замовника у 2020 р. передбачено коштів на загальну суму 2`150`000.00 грн., річним планом закупівель Замовника у 2020 р. заплановано бюджетні витрати на закупівлю товару ДК 021:2015: 44810000-1 – Фарби на суму 2`150`000.00 грн. Замовником вірогідно оновлено редакцію річного плану закупівель (змінено ідентифікатор плану), з метою допуску системою Прозоро одночасного оголошення та проведення другої процедури закупівлі товару, що фактично перевищує бюджетні асигнування та не передбачена планом закупівель Замовника. Керуючись ч. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України та ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право брати на себе бюджетні зобов’язання виключно в межах таких асигнувань та оголошувати процедуру(-и) закупівель, в межах запланованих бюджетних витрат ( в цьому випадку на суму не більше 2`150`000.00 грн.). В межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-28-000540) на майданчику було розміщено запит одним із потенційних учасників, щодо двох паралельних процедур. Замовником надано пряму відповідь, що при успішному завершені однієї з процедур, інша буде відмінена без наявної нормативно-правової підстави. При цьому, Замовник вказує на його право оголошувати декілька процедур закупівлі, за одним предметом закупівлі, на загальну суму, яка перевищує запланований розмір бюджетних асигнувань. Не заперечуючи само по собі право Замовника оголошувати декілька процедур за одним предметом закупівлі, прошу вказати, чи є порушенням з боку Замовника оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель товарів на поточний рік, за бюджетні кошти із завідомо подальшою, безпідставною відміною однієї з процедур. <b> Номер відповіді:</b> 231/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 453/2017 та 475/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e6e6c7-1fd8-4a13-8927-a05b9495c155&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e33721d8-5037-4de1-ab70-004393b3efa4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b> Тема розширена:</b> УО чи ТК <b>Суть питання:</b> Доброго дня. запитання наступне: Чи може одна уповноважена особа бути відповідальною за проведення спрощенної процедури та відкритих торгів ? Чи краще щоб це було дві уповноважені особи ? Наразі на підприємстві працює ТК. ТК не відповідає за проведення допорогових процедур закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 232/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Разом з тим згідно з частиною третьої статті 11 нової редакції Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Таким чином, уповноважена особа може бути відповідальною за організацію та  проведення як процедур закупівель, так і спрощених закупівель. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо кількості уповноважених осіб, за умови, що вони будуть відповідальними за організацію та проведення різних процедур закупівель та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> Додрого дня! Замовником укладеного договір з Учасником процедури закупівлі. На той час Учасник не є платником ПДВ, через деякий час Учасник стає платником ПДВ. Які дії Замовника: застосувати п. 6 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"шляхом укладенння додаткової угоди на суму ПДВ при цоьму збільшуючи суму договору чи розірвати договір та оголосити нову процедуру закупівлі??? <b> Номер відповіді:</b> 234/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “ Щодо зміни системи оподаткування ”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06